Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «козел»
Шукати «козел» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Козё́л –
1) цап (-па), (зап.) цапу́р (-ра) (Верхр.), козе́л (р. козла́ и кізла́), ласк. цапу́сенько, соб. цапня́ (-ні́). [Ву́са – честь, а борода́ і в ца́па, єсть (Приказка)].
• Каменный -зё́л, см. Козеро́г 1.
• -зё́л отпущения – козе́л (цап) відпу́ще́ння (розгрі́шення).
• Стать -ло́м (на четвереньки) – ста́ти ца́пки, ра́чки.
• Дать -ла́ – стрибну́ти, ско́кнути, ки́нутися (пусти́тися) бі́гти стри́бом, пли́гом.
• Прыгать -ло́м – стриба́ти (плига́ти), як цап.
• Взять на -ла́ (ребёнка) – взя́ти (дити́ну) на ко́пки, підійня́ти собі́ на пле́чі (дити́ну).
• Доить -ла́, см. Мочи́ться 3.
• Драть -ла́ – ко́зу (козли́) де́рти.
• Петь -ло́м – пуска́ти ца́па, козлякува́ти, на цапи́ний глас співа́ти.
• Пустить -ла́ (скозлоголосить) – підпусти́ти (ви́вести) ца́па.
• Пустить -ла́ в огород – пусти́ти ца́па в капу́сту.
• Как от -ла́ молока – як з ца́па во́вни (Кон.), як з бика́ молока́;
2) (о глупом человеке) цап. [Дурни́й, як цап (Поділля). Ой, цап з ме́не, цап! (Звин.)];
3) (козлиная кожа) см. Козли́на 2;
4) (ворот) ручни́й ко́ло́воро[і]т (-роту);
5) (скамейка, на которой секли школьников) коби́лка, ла́вка.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Козёл –
1) козел, (животн.) цап, (диал.) цапу́р, (ласк.) цапу́сенько, (собир.) цапня́;
2) (о глупом человеке) цап, кзел;
3) (козлиная кожа) козли́на, козля́тина, козло́ва шку́ра;
4) (ворот) ручни́й ко́ло́ворот;
5) (скамейка, на которой секли школьников) коби́лка, лавка;
6) (спорт.) козел:
• взять на козла́ (ребёнка) – взя́ти (дити́ну) на ко́пки, підійня́ти собі́ на пле́чі (дити́ну);
• дать козла́ – стрибну́ти, ско́кнути, ки́нутися (пусти́тися) бі́гти стри́бом, пли́гом;
• доить козла́ – мочитися;
• забивать козла – (играть в домино, рус.) забивати козла;
• козёл отпущения (разг.) – козел відпущення (розгрі́шення); жертовне ягня; цап спокути, офірний (жертовний) цап, цап-відбувайло;
• козла драть, петь козлом (разг.разгпрезр.) – пускати цапа, козлякува́ти, цапиним голосом (на цапиний голос, глас) співати; по ко́зу (козли́) де́рти;
• от козла ни шерсти, ни молока; как от козла молока – як з цапа вовни (Пр.); не буде з цапа вовни (Пр.); як з бика молока (Пр.); як з бика — ні лою, ні молока (Пр.); як з козла молока (Пр.);
• прыгать козло́м – стриба́ти (плига́ти), як цап;
• пустить козла в огород – пустити цапа в капусту (Пр.); приставити вовка до отари (Пр.);
• пустить козла́ (скозлоголосить) – підпусти́ти (ви́вести) ца́па;
• стать козло́м (на четвереньки) – ста́ти ца́пки, ра́чки.
[Ву́са — честь, а борода́ і в ца́па, єсть (Приказка). Дурни́й, як цап (АС). Ой, цап з ме́не, цап! (АС). Козел меле, козел меле, коза насипає (Г.Барвінок). Витріщив очі, як козел на нові ворота (Номис). Стриба, як цап на городі (Номис). — Що з вашої науки? Як з козла молока! (П.Мирний). Один молодий чоловік, утомившись стрибанням через козла, одійшов набік і почав надягати на себе сюртук, скинутий було для легкості рухів (Л.Українка). Чужі пішли, але з Бекіром трудна була рада: він уперся, як цап, і лишився на ніч (М.Коцюбинський). Із нього науки, як з цапа вовни (І.Франко). Через марність свого чуття до дівчини він фатально почав зазнавати втіхи від приниження. А що його постійне зринання з соробкопівського небутгя в ту хвилину, коли Марта лишалась самотня, ïï не могло не дратувати, то й крику та гдирання в ïх розмовах, отже, й таємноï радості для хлопця було досить. Отак Льова робився добровільним козлом відпущення для Мартиного чорного настрою, послужливою метою для проявів ïï гніву (В.Підмогильний). Тут Кутузов шарпнувся, стрибнув убік і панічно побіг, подався стрімголов, вистрибом, як козел (І.Багряний). Зашепотів весняний сніг, забелькотав, задзюрив, навергав геть забутих снів до дна всю душу збурив. Пронозисто чалап-талап ясними калюжами на кладці із козою цап побуцькався рогами (В.Стус).  Він міг працювати невтомно і методично. А міг, полишивши працю, бігти на футбольний стадіон «Динамо», — адже був запальним уболівальником цієї команди. Або міг годинами газардно «забивати козла» (грати в доміно) чи спостерігати, як інші грають (Г.Кочур). — Коротше, вони з мене вже готували цапа-відбувайла. Хотіли як агнця заколоти (О.Ульяненко). Якийсь час Карл-Орса не з’являвся до нас, а тоді прийшов і сказав, що хоче, аби Ева пішла з ним до крамниці, мовляв, треба багато що з’ясувати і зробити, куди ділася його ґуля під пупом, ми так і не довідалися, а мати тільки сказала, що таких цапів, як він, не бере жодна хвороба, вони найживучіші на світі (О.Сенюк, перекл. Т.Ліндґрена). Якби козла відпущення можна було ще й доїти! (С.Є.Лєц). 1. Я з’їв сметану «Президент», але президентом так і не став. Викурив пачку цигарок «Аташе», але аташе з мене також не вийшов. І тільки випивши пиво «Козел», я відчув: процес пішов. 2. Якщо чоловік козел, то роги йому — прикраса. — Хай цього козла ґрінпіс захищає. 3. Жінки називають козлом того, кого не вдалося зробити бараном. 4. — Вчора возив дочку в село, показував козла. — Нащо? — Щоб знала, як виглядає справжній козел. А то вона зі слів матері неправильно його уявляє]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КОЗЁЛ спорт коби́лка;
козёл без бороды́ шу́тий цап;
козёл отпуще́ния галиц. жертве́нний козе́л, прибл. дурні́ший за се́бе [иска́ть козла́ отпущения шука́ти дурні́шого за себе].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Козел – цап, -па, козе́л (род. козла́).

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Козел, метал. – стигле́ць (-гельця́);
• к. (для установки лебедки) – кобили́ця.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Козел
• Козёл отпущения (разг.) – козел відпущення; жертовне ягня.
• Козла драть, петь козлом (разг. презр.) – пускати цапа; цапиним голосом (на цапиний голос, глас) співати; погано співати.
• От козла ни шерсти, ни молока; как от козла молока – як з цапа вовни. Пр. Не буде з цапа вовни. Пр. Як з бика молока. Пр.
• Пустить козла в огород – пустити цапа в капусту. Пр. Приставити вовка до отари. Пр.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Козел (гимнаст.) — коби́лка, -ки.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Козёлъ = 1. цап (С. З. Л.), козе́л, вивалашаний — перч (С. Л.). — Вуси честь, а борода і у цапа єсть. н. пр. — Скубни громадського цапа за хвіст, от тобі і рукавиця. н. пр. — Здурів скажений цап, ріжки назад загнувши, махнув борідкою, замекав, заскакав. Гр. 2. козли́на, козля́тина, козло́ва шку́ра. 3. коби́лка, ла́вка, що на їй в старовину бито дїтей в школї.

Запропонуйте свій переклад