Знайдено 8 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Козё́л –
1) цап (-па), (зап.) цапу́р (-ра) (Верхр.), козе́л (р. козла́ и кізла́), ласк. цапу́сенько, соб. цапня́ (-ні́). [Ву́са – честь, а борода́ і в ца́па, єсть (Приказка)]. • Каменный -зё́л, см. Козеро́г 1. • -зё́л отпущения – козе́л (цап) відпу́ще́ння (розгрі́шення). • Стать -ло́м (на четвереньки) – ста́ти ца́пки, ра́чки. • Дать -ла́ – стрибну́ти, ско́кнути, ки́нутися (пусти́тися) бі́гти стри́бом, пли́гом. • Прыгать -ло́м – стриба́ти (плига́ти), як цап. • Взять на -ла́ (ребёнка) – взя́ти (дити́ну) на ко́пки, підійня́ти собі́ на пле́чі (дити́ну). • Доить -ла́, см. Мочи́ться 3. • Драть -ла́ – ко́зу (козли́) де́рти. • Петь -ло́м – пуска́ти ца́па, козлякува́ти, на цапи́ний глас співа́ти. • Пустить -ла́ (скозлоголосить) – підпусти́ти (ви́вести) ца́па. • Пустить -ла́ в огород – пусти́ти ца́па в капу́сту. • Как от -ла́ молока – як з ца́па во́вни (Кон.), як з бика́ молока́; 2) (о глупом человеке) цап. [Дурни́й, як цап (Поділля). Ой, цап з ме́не, цап! (Звин.)]; 3) (козлиная кожа) см. Козли́на 2; 4) (ворот) ручни́й ко́ло́воро[і]т (-роту); 5) (скамейка, на которой секли школьников) коби́лка, ла́вка. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
КОЗЁЛ спорт коби́лка; козёл без бороды́ шу́тий цап; козёл отпуще́ния галиц. жертве́нний козе́л, прибл. дурні́ший за се́бе [иска́ть козла́ отпущения шука́ти дурні́шого за себе]. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Козел – цап, -па, козе́л (род. козла́). |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Козел, метал. – стигле́ць (-гельця́); • к. (для установки лебедки) – кобили́ця. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Козел
• Козёл отпущения (разг.) – козел відпущення; жертовне ягня. • Козла драть, петь козлом (разг. презр.) – пускати цапа; цапиним голосом (на цапиний голос, глас) співати; погано співати. • От козла ни шерсти, ни молока; как от козла молока – як з цапа вовни. Пр. Не буде з цапа вовни. Пр. Як з бика молока. Пр. • Пустить козла в огород – пустити цапа в капусту. Пр. Приставити вовка до отари. Пр. |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 
*Козел (гимнаст.) — коби́лка, -ки. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Козёлъ = 1. цап (С. З. Л.), козе́л, вивалашаний — перч (С. Л.). — Вуси честь, а борода і у цапа єсть. н. пр. — Скубни громадського цапа за хвіст, от тобі і рукавиця. н. пр. — Здурів скажений цап, ріжки назад загнувши, махнув борідкою, замекав, заскакав. Гр. 2. козли́на, козля́тина, козло́ва шку́ра. 3. коби́лка, ла́вка, що на їй в старовину бито дїтей в школї. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)