Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 30 статей
Шукати «*шонка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Душо́нка – души́ця. [Ач, яка́ души́ця! (Крим.). Мізе́рна души́ця].
Квашо́нка – мала́ діжа́, діжни́ця.
Мошо́нка –
1) кали́точка, капшучо́к (-чка́), гамане́ць (-нця́);
2) анат. scrotum – кали́тка, (у животных) пуздро́.
Подушо́нка – подущи́на.
Душё́нка, см. Душо́нка.
Кошелё́к –
1) гамане́ць (-нця́), гама́н (-на́) (ув. гамани́ще), капшу́к (-ка́), кали́тка, (редко) кабза́, капса́, камза́, киса́, мошо́нка; срвн. Кисе́т; (в виде кушака) че́рес, ум. чересо́к (-ска́); срвн. Куша́к. [Повні́сінький капшу́к зо́лота й срі́бла (Сторож.). Тя́гне з твоє́ї кеше́ні ху́стку, де гамане́ць з гро́шами зав’я́заний (Квітка). Де о́ком не догля́неш, там кали́ткою допла́тиш (Приказка). Кабза́ гро́шей до́бра (Сл. Гр.). Ма́буть не мала́ й камза́ перепа́ла? – Та бу́де з нас, – одка́зує Чі́пка, витяга́ючи гама́н з кеше́ні (Мирний). В ко́го віл та коса́, в то́го й гро́шей киса́ (Номис)];
2) бот. Capsella Bursa pastoris Moench – ві́нчики, гірча́к (-ка́), гороби́нець (-нця), ди́ка гре́чка, зозу́льник, кали́тник, череви́чник (-ка).
Ме́лкий –
1) (некрупный) дрібни́й, (усеч. форма им.-вин. п. м. р. дрі́бен), дрібне́нький; (малый, небольшой) мали́й, невели́кий, невели́чкий, (незначительный) незначни́й. [На сухо́му висо́кому ло́бі набіга́ли густі́ дрібні́ змо́ршки (Н.-Лев.). Безупи́нне спада́ння дрібни́х кра́пель (дощу́) (Коцюб.). Дрібні́ ре́чі у ко́шик покла́ла (Звягельщ.). Дрібні́ ві́йни (Л. Укр.). Дрібні́ поді́ї (Крим.)].
• -кие владенья – дрібні́ (малі́) до́бра.
• -кие деньги, см. Ме́лочь 3.
• -кий дождь – дрібни́й (дрі́бен, дрібне́нький) дощ (-щу́). [І шуми́ть, і гуде́, дрі́бен до́щик іде́ (Пісня)].
• -кие долги – дрібні́ борги́ (-гі́в).
• -кая душонка – мізе́рна, дрібна́ души́ця.
• -кое зерно – дрібне́ (замі́ркувате) зе́рно. [Замі́ркувата пшени́ця (Київщ.)].
• -кий кредит – дрібни́й креди́т (-ту).
• -кий кусок – дрібни́й шмато́к (-тка́).
• На -кие куски, кусочки (разбить что) – на дрі́зки (диал. на дру́зки), на дрі́зочки, на дрі́б’язки, на дрі́б’язок, на дробину́ (розби́ти, потрощи́ти що).
• -кий лес, см. Мелколе́сье.
• -кие листья – дрібне́ ли́стя, дрібни́й лист (-ту).
• -кая монета, см. Моне́та.
• -кие деньги – дрібні́ гро́ші (-шей и -шів), дрібняки́ (-кі́в), дробина́.
• -кий песок, порошок – дрібни́й пісо́к (-ску́), дрібни́й порошо́к (-шку́).
• -кая печать, -кое письмо, -кий шрифт – дрібни́й друк (-ку), дрібне́ письмо́ (писа́ння), дрібни́й шрифт (-ту).
• -кие расходы – дрібні́ ви́тра́ти.
• -кий сахар – дрібни́й цу́кор (-кру), цу́кор-сипе́ць (-пцю́).
• -ким смехом (смешком) – дрібни́м смі́хом, дрібне́нько. [Смія́лася м’яки́м, дрібни́м смі́хом (Черкас.). Дрібне́нько зарегота́лась (Н.-Лев.)].
• -кие шаги – дрібна́ хода́, дрібні́ кроки́ (-кі́в). [Гнідко́ пішо́в дрібно́ю ходо́ю (Мирний)].
• -кими шажками – ви́дрібцем, дрі́бно, дрібне́нько. [Ви́дрібцем виступа́ти (Сл. Гр.). Ступа́є дрібне́нько (Хведорович)].
• -кая птица, соб. – дрібні́ пташки́, дрібне́ пта́ство, дробина́, дріб (р. дро́бу).
• -кий скот – дрібна́ худо́ба (скоти́на), дрібни́й това́р (-ру), дрі́б’язок (-зку). [В ме́не ове́ць вата́га, а дійнику́ без ліку́, а дрі́б’язку як піску́ (Лавр.)].
• -кая буржуазия – дрібна́ буржуазі́я.
• -кий дворянин, см. Мелкопоме́стный дворянин. -кое дворянство – дрібне́ дворя́нство, дрібна́ шля́хта.
• -кие людишки – дрібні́ людці́ (-ці́в), низо́та, дрібно́та; срв. Мелкота́ 3.
• -кий (малорослый) народ – дрібни́й наро́д (люд) (-ду).
• -кая публика – мізе́рна (дрібна́), невисо́ка пу́бліка.
• -кий служащий, чиновник – дрібни́й службо́вець, урядо́вець (-вця).
• -кий собственник – дрібни́й вла́сник.
• -кий бес – чорт з дрібні́ших.
• Рассыпаться -ким бесом перед кем – підсипа́тися до ко́го; срв. Подольща́ться;
2) (неглубокий) –
а) (о воде) мілки́й, низьки́й, (гал.) плитки́й. [Капіта́н Уо́ллей вів судно́ мілко́ю водо́ю (Кінець Неволі). Тут вода́ низька́ (Звин.). Вода́ ма́ла куди́сь розли́тися, тому́ він сподіва́вся найти́ тут плиткі́ місця́ (Маков.)].
• -кая река – мілка́ ріка́.
• В этом месте море -ко – в цьому́ мі́сці мо́ре мілке́;
б) (о посуде, судне) неглибо́кий, плеска́тий, мілки́й, (гал.) плитки́й.
• -кая тарелка – плеска́та (мілка́, плитка́) тарі́лка.
Мошна́ –
1) калита́, кали́тка, капшу́к (-ка́), гама́н (-на́), киса́, кабза́. [За сирото́ю бог з калито́ю (Номис). В кали́тці гро́ші, до́ма ста́тки до́брі (Куліш). Схова́в гроші́ у капшу́к (у гама́н) (М. Грінч.) Погля́нути на їх – живи́ми йдуть до бо́га, а пха́ють у гама́н де мо́га й скі́льки мо́га (Самійл.). У ко́го віл та коса́, у то́го й гро́шей киса́ (Номис). Взяв за не́ю кабзу́ гро́шей (Хорольщ.)].
• Тряхнуть -но́й – трусну́ти кали́ткою, потруси́ти капшуко́м.
• Иметь туго набитую -ну́ – ма́ти по́вну (нато́птану) кали́тку;
2) см. Мошо́нка 2.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Распашонка, распашоночка – [дитяча] соро́чечка, (дет.) льо́ля. Обговорення статті

- Тлумачно-стилістичний словник української мови 2013— Вгору

Тушко́ванка, -и, (нрк тушо́нка, -и), жін., розм. Консервоване тушковане м’ясо, часто з приправами.
[1. Сусіда звали Олегом. Я переконав його, що в моїй халабудині тепліше й, владнавши справу з котом, ми розташувалися в ній за дивом вцілілим столиком, а моя закусь природно доповнювалась пляшкою «Хортиці» з дорожніх Олегових запасів. Він не втомлювався вибачатися, я великодушно вибачав, Брахистохрон, себто Спайк, насолоджувався незвично щедрою порцією тушкованки. Я ділився з Олегом наболілим (Олексій Ганзенко, «Алергія»). 2. Командир показує їдальню — цілком симпатичну для польових умов. Веде на склад, забитий тушкованкою і всякою іншою їжею, що, на його думку, цілком виключає прагнення довірених йому військовослужбовців красти в жителів худобу. (Анна Політковська, «Друга чеченська», переклад Івана Андрусяка).]

ВідмінокОднинаМножина
Називний  тушко́ванка  тушко́ванки
Родовий  тушко́ванки  тушко́ванок
Давальний  тушко́ванці  тушко́ванкам
Знахідний  тушко́ванку  тушко́ванки
Орудний  тушко́ванкою  тушко́ванками
Місцевий  … тушко́ванці  … тушко́ванках
Кличний  тушко́ванко  тушко́ванки
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Душонка – души́ця, -ці.
Мошна, мошонка –
1) (кошелек) капшу́к, -ка́, гамане́ць, -нця́, кали́тка, -ки;
2) (анат.) моші́нка, -ки.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Пушонка, гашеная известь – вапно́ люсо́ване.
Известь – вапно́;
• и. белильная – в. хлоро́ве;
• и. воздушная – в. повітряне́;
• и. гашеная, пушонка – в. люсо́ване;
• и. гидравлическая – в. гідравлі́чне;
• и. едкая, негашеная – в. їдке́;
• и. жженая – в. па́лене;
• и. жирная – в. масне́;
• и. тощая – в. пісне́;
• и. хлорная – в. хлоро́ве;
• известь гасить – люсува́ти вапно́.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Мелкий
• Идти мелкими шажками – іти видрібцем; іти дрібно (дрібненько).
• Мелкая душа (душонка) – мізерна (дрібна) душиця.
• Мелкая сошка (фам.) – дрібнота.
• Мелкие интересы – дрібні інтереси.
• Мелкие люди – дрібні людці (дрібнота); низота.
• Мелкий чиновник – (зневажл.) Канцелярська блоха.
• На мелкие куски (кусочки) разбить что – на (в) дрізки (на дрізочки, на дріб’язок, на дріб’язки, на дробину) розбити (потрощити) що.
• Рассыпаться мелким бесом перед кем (перен.) – низько слатися (стелитися) перед ким; листом стелитися перед ким; шовком слатися під ноги кому; підсипатися до кого.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

пушо́нка вапно́ га́шене [люсо́ване], порохня́нка,-ки
и́звесть CaO вапно́,-на́ (кальцій оксид, мінеральна речовина білого кольору, яку одержують випалюванням вапняку)
и. бели́льная CaOCl2 вапно́ біли́льне [хло́рне]
и. возду́шная вапно́ пові́тря́не (із вмістом глини, до 6%)
и. гашённая Ca(OH)2 вапно́ га́шене [люсо́ване], попільну́ха,-хи
и. гидравли́ческая вапно́ гідравлі́чне (із вмістом глини, 6-20%)
и. е́дкая вапно́ їдке́
и. жжёная CaO вапно́ ви́палене [па́лене]
и. жи́рная вапно́ масне́
и. ко́мовая вапно́ грудкове́ [кускове́]
и. на́мертво обожжённая вапно́ перепа́лене
и. натро́нная вапно́ натро́нне [на́трове́] (суміш вапна з гідроксидом натрію)
и. нега́шеная вапно́ нега́шене [ви́палене]
и. пушо́нка вапно́ порохня́нка [пухня́нка, розпу́шене]
и. свобо́дная вапно́ ві́льне [незв’я́зане]
и. свя́занная вапно́ зв’я́зане
и. то́щая вапно́ пісне́
и. хло́рная CaOCl2 вапно хло́рне [біли́льне] (продукт дії хлору на гашене вапно) див. и́звесть бели́льная

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Моху́нка – мошонка, гнездовина хлебного зерна.
Подущи́на – подушечка, подушонка.
Пуздро́, -ра́ –
1) мочевой пузырь;
2) мошонка у животных;
3) погребец.
Сороченя́, -ня́ти –
1) рубашонка;
2) птенец сороки.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Вишо́нка, -ки, ж. — польова́. Раст. Amygdalus campestris. Лв. 96.
Мошо́нка, -ки, ж. Кошелекъ. Желех.
Уменша́тися, -ша́юся, -єшся, сов. в. уменши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Уменьшаться, уменьшиться. Зачала ся жовнарева мошонка вменшати. Гол.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Кали́тка, -ки, ж. *3) Мошонка у животных и у мужчин. Харьк. г. Сл. Яворн. *4) Переносно о человеке: скупой, бережливый.
Міху́р, -ра́, м. *2) Мошонка. Бичок не жеребчик, йому мотузкою міхурець перев’язати, то волом і буде. Пир. у., Конон.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Amygdalus nana L. ** (Prunus tenella Batsch) — мигда́ль степови́й (Ру, Оп), бобчу́к (Сл, Ру, Оп; Ум, Ів, Ук); мікда́л карлова́тий (Мл); бабчу́к (Рг1, Пс, Жл, Ду, Ук), бобівник (Жл, Hl, Сл, См — СД, БУ), бобо́вник (Ск, Ln, Кр, Шм, Шс, Яв — СД, СТ), вишенник (Сл), вишенька (Ан, Ян4, Сл, См — СТ, ВЛ), вишняк (Ян1, Сл — СТ), ви́шонка польова́ (Нв — ВЛ), горішина (Ян1, Ян4 — СТ), горі́шки за́ячі (Ду), горішник (Ян1 — СТ), горошник (Ян1 — СТ), ке́рсик (Яв), кров діво́ча (Рг1, Ан, Пс, Мн, Ду, Ів, Сл), мегда́ль (Мс — СТ), мигда́ль (Мс — СТ), мигда́ль ди́кий (Ук), миндаль дикий (Шс — СТ), миндальник степовий (Чн, Ln, Го1, Шс — СТ, СЛ), мікдалки (Mk — ПД), мікдаль дикий (Сл), орешки (Ос — СЛ), оріхи заячі (Мн), орі́шки за́ячі (Рг1, Ан, Пс, Мн2, Ів, Сл, Mk — ПД), орі́шки земляні́ (Ср, Ан, Ян4, Сл — СТ), орі́шки польові́ (Ан, Ln, Шс, Ів — СТ), орішник (Ян3 — СТ), персик дикий (Ск, Ан — СТ, СЛ), персик польовий (Ln, Шс — СТ), черсаки́ (Рг1, Пс, Ум, Ду, Ів, Сл), че́рсики (Лч, Ан, Ів, Сл, Mk, Ос — СТ, ПД).
Ranunculus ficaria L. — жовте́ць-пші́нка (Сл; Ук); козеле́ць барабольча́к (Вх1, Мл), яскір глузоватий (Во); арва́чка (Мг — ЗК), барабольча́к (Жл), барбо́льки (Вх — ДС), блиску́чка (Мг — ЗК), боло́тниця (Мг — ЗК), болотя́нка (Мг — ЗК), голуби́нник (Мг — ЗК), жа́бирина (Мг — ЗК), жабівни́к (Мг — ЗК), жа́бля́чка (Мг — ЗК), жа́бний хвост (Мг — ЗК), жабни́к (Кр, Сл, Ук, См, Мг — СД, ПД, БУ, ГЦ, ЗК), жабури́на (Мг — ЗК), жабури́ння(є) (Го1, Мг — СЛ, ЗК), жабурни́к (Мг — ЗК), жабу́рниця (Мг — ЗК), жа́б’яча кві́тка (Мг — ЗК), жа́б’яча трава́ (Мг — ЗК), жихівни́к (Мг, Кар — ГЦ), жовтець-чистник (Сл), жовтя́нка (Мг — ЗК), кола́чик (Мг — ЗК), конопе́лька (Мг — ЗК), копитня́к (Рм — ПЦ), ло́тань (Жл, Мг — ЗК), ло́тарь (Мг — ЗК), метільник (Сл — СД), попітни́к (Мг — ГЦ), починочки (Сл), пшени́чка (Жл, Вх7, См — ВЛ), пшени́чка бі́льша (Вх7 — ВЛ), пшенички коров’ячі (Ос — ПД), пші́нка (Ан, Mj, Сл, Mk, Лс1, Ук, Мг — СД, ПД, ГЦ, ЗК), пшо(и)нка (Ан, Ян2 — СД, ПД), сала́т за́ячий (Ав, Ан, Ln, Го1, Шс, Ук — СД, СТ, СЛ), сала́та (Вл, Кр, Ду, Сл — СД), сала́т(к)а за́яча (Рг1, Ср, Пс, Hl, Шс2, Ян2, Ян4, Ду, Сл, Mk, Ук, Мг — ЗАГ), сала́тник (Рг1, Ду, Ук), черевички (Сл — СД), чистник (Рг1, Ду, См — ПЦ), чистя́к (Ср, Ln, Шс, Ян4, Сл, Ук — СТ), шала́та за́яча (Мг — ЗК), шала́та я́рна (Мг — ЗК), шпинка (Ln, Го2 — СД, СТ), щавель заячий (Сл — ПЦ), я́йця котя́чі (Гб — ДС), яскірочник (Во).
Zea mays L. — кукуру́дза звича́йна (Вх1, Вх2, Вх6, Ру, Оп); кукуру́за звича́йна (Мл); ґенґери́ця (Mk, Он — БО), ґенґуру́дза (Он — БО), ґинґири́ця (Он — БО), ґиндери́ця (Он — БО), ґінґери́ця (Mk, Ат — БО), ґуґуру́дза (Он — БО), какуру́за (Мс — СТ), кала́чики (Сл, Лс2 — ПС), качани́ (Rs, Пл, Мс — СД, СТ, ВЛ), кенґери́ця (Он — БО), ке(и)ндери́ця (Гв, Вх6, Гр, Гд, Mk, Ук, Он, Ат, Мс, Сб — СТ, БО, ЗК), києхи́ (Лс2 — ПС), китка (Км), китяхи́ (Сб — ПЦ), кию́шки (Лс2 — ПЦ), кияхи́ (Лс2, Сб — ПЦ, ПС), кі(и)йки́ (Рг, Лч, Ан, Яв — ПС), кі(и)ки́ (Лс2 — ПЦ, ПС), кіляхи́ (Лс2 — ПЦ), кітяхи́ (Лс2 — ПЦ), кіюшки (Ан — СЛ), кіяк (Пс), кіяки́ (Лч, Ан — ПС), кіяхи́ (Рг1, Лч, Ан, Ів, Лс2, Рм — ПЦ, ПС), кіяшки́ (Ум, Сл), кіяшок (Пс), кокорудза (Вх5 — ЛМ), коку(о)ру́за (Гр, Сб — ПЗ, БУ), кукургуз (Сл — СЛ), кукургу́за (Сб, Коб — СД, СЛ), кукуржідза (Гб — ЛМ), кукуридза (Вх7 — ЛМ), кукури́ця (Вх7, Сва — ЛМ), кукуріца (Км), кукуру́(д)з (Mk, Он, Гу — БУ, БО, ГЦ), кукуру́дза (Рг1, Mj, Ум, Шх, Ів, Ук, Рм, Мс, Гб2 — ЗАГ), кукуру́(д)зя (Mk, Мс, Сб — СТ, ПЗ), кукуру́за (Гв, Во, Ср, Лч, Ln, Ум, Rs, Ян4, Мл, Ів, Сл, Mk, Ос, Рм, Мс — ЗАГ), кукуру́ц (Он — БО), куру́дза (Гб2 — ГЦ), куру́(д)зи (Бк — БУ), маї́с (Ук), мела́й (Вх6, Гр, Mk, Он, Ат, Кар, Мал — БО, ГЦ, ЗК), памавки (Го1 — СЛ), папуша (Ан), пап(у)шо́й (Мс — СТ), папушо́я (Рг1, Ср, Пс, Ян4, Сл, Мч, Дз, Мс, Гб — СТ, ПД), папшо́ї (Сб — ПД), початки́ (Лч — СД, ПС), при́мочки (Мс — СТ), пшани́чка (Лс2 — ПЦ), пшени́ця (Лс2 — ПЦ), пшени́чка (Чн, Рг1, Ср, Лч, Ан, Ln, Жл, Вх6, Вх7, Ян4, Дб, Ду, Ів, Сл, Mk, Лс2, Ос — СД, СТ, ПС, СЛ), пшенка (Км), пшіни́(о́)йка (Он — БО), пші́нка (Лч, Ан, Вх6, Вх7, Гр, Ду, Ів, Сл, Лс1, Ос, Ук, Мс — СД, СТ, ПС, СЛ), пшо́нка (Ан, Мс — СТ), темдериця (Км — ЗК), тенґери́ця (Жл, Гр, Mk, Ат — ЗК, ЛМ), тендери́ця (Вх, Жл, Вх1, Вх6, Вх7, Ат, Гб, Сва — ЛМ), тетериця (Км), тінґери́ця (Сб — ЗК). \ Сорти: анґа́л(и)ки (Бк — БУ), анґе́лки (Бк — БУ), анґе́льці (Бк — БУ), винґе́лики (Бк — БУ), ґолдани́ (Бк — БУ), кукуру́дза волоська (Mj — ПД), маґе́ри (Бк — БУ), олґа́н (Бк — БУ).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Мошна́, мошо́нка = 1. д. Кошелёкъ 1. 2. (у самцїв, мішечок з яйцями) — кали́тка, шиндоко́ра (С. Жел.), з рос. — моші́нка. — Сеча як стала, так мошінка й роспухла. Кн.