Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей
Запропонувати свій переклад для «апогей»
Шукати «апогей» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Апоге́й – апоге́й, верх, вершо́к.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

АПОГЕ́Й (розвитку) ПЕРЕН. зені́т, верши́на, верх, вершо́к, найви́ща то́чка, віне́ць, кульміна́ція, зліт, злет, ро́зквіт, (стихій) дев’ятий вал;
апоге́й разви́тия образ. ро́зпо́вінь.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Апогей – апоге́й, -е́ю, верх, -ха.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Апогей
• В апогее славы – в апогеї (на вершині, на вершку, на верхів’ї) слави.
• Дойти до апогея; достигнуть апогея – дійти апогею (вершини, вершка, верхів’я); досягнути, досягти апогею (вершини, вершка, верхів’я); стати на верхів’ї.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Апоге́й, -ге́ю – апогей.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

апоге́й, -ге́ю, -ге́єві (гр.)

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

етно́графка, етно́графок; ч. етно́граф
фахівчиня з етнографії. [«Вона ж Квітна неділя – це апогей Христової слави, всі Йому радіють», – так починає розповідь про Вербну неділю етнографка Галина Олійник. (Правда.Життя, 19.04.2019). Параска Степанівна Плитка-Горицвіт – українська гуцульська художниця, фотографка, письменниця, казкарка, народний філософка, фольклористка, етнографка та діалектологиня, її називали «Гомер Гуцульщини». (supportyourart.com, 11.06.2019).]
див.: етнографи́ня
  Рекомендації
  З-поміж варіантних назв етно́графка, етнографи́ня перевагу варто віддати першому слову. Насамперед з огляду на більшу словотворчу продуктивність суфікса –к(а). Крім цього, суфікс –к(а) дає змогу уникнути такого графічного збігу з графиня, який хоч і не критичний, але небажаний (етимологічно етнограф походить від грец. ethnos – народ і grapho – пишу, а граф – від нім. Graf). Відповідно, фемінітиви від цих слів утворюємо за допомогою різних суфіксів: етно́графка (як і лексико́графка, фото́графка та ін.), але графи́ня.

Запропонуйте свій переклад