Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 15 статей
Запропонувати свій переклад для «безсоння»
Шукати «безсоння» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бессо́нница – безсо́ння, нічни́ці, неспля́чки. [Нічни́ці напа́ли].
Изводи́ться, извести́сь –
1) (приходить в упадок) перево́дитися, переве́сти́ся, зво́дитися, зве́сти́ся, (о мн.) поперево́дитися позво́дитися, ни́щитися, пони́щитися, (гал.) піти́ ні́воротом. [Господа́рство звело́ся ні на що; вся худо́ба поперево́дилася (Харківщ.). На цій робо́ті оде́жа ни́щиться, а на нову́ не заро́биш (Остерщ.). Па́сіка по сме́рті небі́жчика Ле́ся не пішла́ ні́воротом (Франко)];
2) (худеть, истощаться) зво́дитися, зве́сти́ся, марні́ти, змарні́ти, помарні́ти, заневірні́ти (Харківщ.). [Од безсо́ння звела́сь: п’я́ту ніч не спимо́, не га́симо сві́тла (Коцюб.). Усі́ помарні́ли за цей тяжки́й час (Київ). Так молоди́ця заневірні́ла, на́че з домови́ни вста́ла (Сл. Гр.)].
Неспя́чка – неспля́чки (-чок), неспа́ння́, нічни́ці (-ни́ць), безсо́ння (-ння).
Ночни́ца –
1) (сиделка) нічна́ догляда́чка, нічни́ця;
2) см. Не́топырь (-пырь большой);
3) орнит. Caprimulgus europaeus – дрімлю́га, сплю́ха;
4) (бессонница) нічни́ці (-ни́ць), безсо́ння (-ння), неспа́ння́ (-ння́), неспля́чки (-чок). [Нічни́ці напа́ли, та каза́в-би ніч, дві, а то ось ти́ждень вже зато́го бу́де (Сл. Гр.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Будучи – бу́вши.
[Без сорома і Бога бувши і восьму заповідь забувши, чужим пустився промишлять (І.Котляревський). Оце́, щоб бу́вши моло́дим хло́пцем, так пома́лу тягти́ся під го́ру! (АС). Зближувачі мов впровадили «будучи» до перекладного словника, але не спромоглися дібрати до нього хоч якогось прикладу з літератури. Зате «бувши» в нашій мові має якнайширше застосування (В. і Г. Островські). І от Ауреліано винайшов засіб, який кілька місяців допомагав усім боротися з провалами пам’яті. Відкрив він його зовсім випадково. Цей хворий на безсоння досвідчений знавець своєї справи, бувши одним з перших заслаблих у місті, досконало опанував ювелірне мистецтво (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). Бувши людиною вразливою і до того ж латинської раси, містер Брунеллі скоро почав відміняти дієслово «amore», приставляючи до нього Кеті в знахідному відмінку. Вона вирішила поговорити про це з матір’ю (М.Рябова, перекл. О.Генрі). Бувши підлітком, він нипав блошиними ринками Маунтан-В’ю, де захоплені електронікою люди продавали запасні частини. Джобс походить з доби, що дихала тим самим бізнесом, у якому він згодом пануватиме (Ірина Савюк, перекл. Малколма Ґладуела)]. Обговорення статті
Исчезающий – що (який) зникає; зникомий, вимирущий, загрожений, приречений, на межі зникнення, майже зниклий:
• исчезающий в далеке – зникомий в далечіні;
• исчезающий вид – загрожений (вимирущий, зникомий) вид;
• исчезающий язык – загрожена мова.
[Реве літак. Заходить маячня. Де небо? Зорі де? Навколо — безкрай, і так незатишно! Лише зблудивши, ти пізнаєш себе. Острішки тіней, стереометрія нічних думок, підступні манівці орієнтирів і розпачу зникомий парашут (В.Стус). Бо що як всі захочуть випадати? Хто зможе випадущім раду дати? Ніхто. Ніде. Ніколи. Далебі! Невесело величині зникомій У світі строгих регул і законів. І все ж я — випадок. Сам по собі (І.Світличний).  не нами знаки на долонях написані, не нам сльозить їх шлях незнаний і зникомий, шукати в крапках привид ком… безсоння мідним п’ятаком перекотилось через луки, за обрій, де гонець розлуки готує чарівне вино кленове, де не спить давно і марить серед гір і звуків, і креслить кола по журбі, хоч точно знає, що не ті, не з тими, не тоді… (Любов Лібуркіна). тонкого сну зникоме відображення на дні ріки — чи доживеш до дна немов провини порскають ображено ламкі комахи з білого човна (І.Андрусяк). В Сальвадорі на тихоокеанське узбережжя випустили вимирущий вид оливкових черепах (з інтернету)]. Обговорення статті
Клёвый, жарг. – (греч.) кльовий, (арго) клевий; (кайфовый) кайфовий, (чумовой) чумовий, (отпадный) відпадний.
[Як ти звучиш калиново-дубово, Рідна моя, моя матірна мово! Слово м’яке, оксамитове, байкове. Слово є дідове. Слово є батькове. І Білодідове. І Сивоконеве. І Чорноволове вже узаконене. В соннім спокої вогонь твій ледь бився. Але страху я тоді натерпівся! З тої халепи не вийшли б ми зроду, Кляпи, здавалось, в ротах у народу. Та щоб підняти тебе із гробовищ, Встали до герцю Жулинський, Грабович! Щоб воскресити тебе з домовини, В діло пішли каменюки й дубини. Вороне чорний! Даремно ти крячеш! Ріднеє слово жиє і є — бачиш? Рідна моя, українськая мова Житиме вічно — кльова, фірмова! (О.Ірванець).…якось недобре, мутно діяло на неї те безсоння — засушливий згірклий посмак у роті, відчуття немитості й бруду під нігтями, гадалось тоді — від утоми, перепою-перекуру, а потім, у нормальних уже, та що нормальних, у, вважай, кльових, зо всіма американськими вигодами, умовах, показалося — нніт, не від того… (О.Забужко). — Телефон довіри, нова штука. Дуже кльова (А.Кокотюха). Прикладом лірницького арго є недавні (60-х pp.) записи Й. Дзендзелівського на Волині: «В битебе клева буштирака, скелиха не вкушморить» («В тебе добра палиця, собака не вкусить») (В.Винник). При зустрічі кобзарі та лірники так вітали один одного: — Кудень клевий, лебію! (Добрий день, діду!) — говорить один сліпий. Другий йому відповідає: — Аби тобі кудень клевитий! (Нехай тобі цей день буде ще кращий!)» (А.Трембіцький). Це кльова квартира з пофарбованими на біле стінами, з пухнастими світлими килимами і з небагатьма дуже дорогими меблями (О.Негребецький, перекл. М.Левицької). Мало знайти кльову жінку. Треба ще дізнатися, на що вона клює…]. Обговорення статті
Торговец – торговець (торгівець), крамар, (мелкий, диал.) склепар, (купец) купець, (перекупщик) переку́пник, пере́купень, переку́пець.
[Крамар — як комар: де сяде, там і п’є (Пр.). Склепар звичайно назначував ціну на всякий товар (І.Франко). У відчинених крамницях посідали заспані крамарі (І.Франко). Звідки так гвалтовно перейнявся Юрчик такою любов’ю до Косова, де на три чверті, а то й більше, було ненависних йому торгівців, — Бог його святий знає (Г.Хоткевич). Вони разом переходили кордон майбутнього. Щоправда, їй було трохи певніше — вона ж хвалилась, що батьки достачатимуть харч, а він мав тільки надію на стипендію; вона їхала на помешкання до подруг, а в нього був тільки лист від дядька до знайомого крамаря; у неї і вдача була жвавіша, а він був зосереджений і ніби млявий (В.Підмогильний). — Раз якось іду я по жидівському базару в Толедо, аж бачу — хлопець один старі якість зошити й шпаргали торговцю шовком продає, а я собі зроду до читання охочий, на вулиці клаптик паперу підніму, і то почитаю; з тієї ж то цікавості узяв я в хлопчика один зошит і по письму зразу впізнав, що то арабщина (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Інстинктивна гидливість, яку навіюють крамарі кожному, хто підступився до них і збагнув їхню суть, бодай трохи стишує жалі тих злидарів, які нікому нічого не продають (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Це було тихе місце, осторонь від ділової частини Кайзерсашерна, від Ринкової вулиці і яток торгівців старим мотлохом, крива вуличка без тротуарів недалеко від собору (Є.Попович, перекл. Т.Мана). — Тобі цього не зрозуміти, — сказав Ленц, — торговцеві, типовому нащадкові двадцятого сторіччя! (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). Лікар радить пацієнтові-торговцю, що скаржиться на безсоння: — Попробуйте надійний засіб — лежачи в ліжку з закритими очима, уявіть собі стадо баранів і перераховуйте їх? — Пробував. Виходить ще гірше — перерахувавши, вантажу їх на потяг, везу до міста на бойню і продаю. А потім усю ніч мучуся, чи не продешевив]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Бессонница – безсо́ння, -ння, нічни́ці (род. нічни́ць).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Бессонница
• Он (она…) страдает бессонницей – його (її…) мучать (мордують) нічниці (несплячки); його (її…) мучить (мордує) безсоння; на нього (на неї…) насіли (напали) нічниці (несплячки); на нього (на неї…) насіло (напало) безсоння. [І знов для Тиховича неспокійна, тяжка ніч, і знов нічниці мордують його. Коцюбинський.]

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Безсо́ння – бессонница.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

безсо́ння, -ння, -нню, -нням

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Безсо́нниця, -ці, ж. безсо́ння, -ня, с. Шейк. Безсонница. Прийшла я до вас з крикливицями і безсонницями. Чуб. І. 141.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Бдѣ́ніе = 1. безсо́ння. 2. д. Бди́тельность.
Безсо́нница = безсо́нниця, безсо́ння, (у дїтий) — нічниця. С. Аф. Ш.