Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 72 статті
Запропонувати свій переклад для «биться»
Шукати «биться» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Би́ться –
1) (сражаться, состязаться) би́тися, бра́тися.
• Би́ться об заклад – заставля́тися, заклада́тися, іти́ об закла́д.
• Би́ться яйцами – би́тися на́вби́тки, товка́тися я́йцями;
2) (ударяться) би́тися, товкти́ся, колоти́тися;
3) (стараться) би́тися, побива́тися, по́ратися коло чо́го, з чим, над чим. [До́вго я над тим бивсь];
4) (в лихорадке, в судорогах) ті́патися, трі́па́тися;
5) (барахтаться) би́тися, трі́па́тися, тріпота́тися, трепета́тися, бу́рхатися, пруча́тися (в руках),
6) (о сердце, пульсе) би́тися, калата́ти, колоти́тися, ки́датися, ті́патися, те́нькати, теле́нькати, тьо́хкати. [Перен. о чувствах: В гру́дях колоти́лося бажа́ння… Трі́палось при́кре почуття́];
7) (лягаться) брика́тися, хви́ця́тися.
Закла́д –
1) заста́ва, застано́ва; (только о действии) заставля́ння; срвн. Зало́г.
• -кла́д процентных бумаг – заставля́ння відсотко́вих папе́рів.
• Отдавать в -кла́д – заставля́ти, заста́вити що, застановля́ти, застанови́ти, дава́ти, да́ти в настано́ву що.
• Отданный в -кла́д – заста́влений, застано́влений.
• Вещь, находящаяся в -де – заставщи́на. [Заробля́ю, щоб заставщи́ну свою́ ви́купити в кра́маря: кора́лі з дукача́ми йому́ заста́вила];
2) (пари) закла́д (-ду).
• Биться, побиться об -кла́д – би́тися (вда́рити, поби́тися) навзакла́д, у закла́д, (реже) об закла́д, заклада́тися, закла́стися, заложи́тися.
• Ставить в -кла́д при споре – заклада́ти. [П’ять карбо́ванців заклада́ю, що перепливу́ рі́чку туди́ й наза́д].
Зало́г –
1) (имущества) заставля́ння, заста́ва, застано́ва (майна́);
2) (что-л. заложен. и отвлеч.) заста́ва (ум. заста́вочка, -вонька), застано́ва, за́став (-ву), за́кла́д (-ду); (денежный) зару́ка (грошова́). [Ті гро́ші не пропаду́ть! адже Га́нна дала́ заста́ву (Крим.). Кожу́х у застано́ві (Н.-Вол. п.)].
• В -ло́г – на (в) заста́ву, за́став, на (в) за́кла́д и т. д. [Я дам свій біле́т у за́став (Свидн.). У заста́ву брав що було́: і кожу́хи, і кора́лі, і спра́ву уся́ку хазя́йську (М. Лев.). Поні́с чолові́к до жи́да свій ціп на застано́ву (Лебед. п.)].
• Давать в -ло́г что – дава́ти, да́ти в (на) заста́ву (за́став и т. д.) що, заста(но)вля́ти, заста(но)ви́ти що, (о недвиж. имуществе) запи́сувати, записа́ти у заста́ву (застано́ву) що.
• Давать -ло́г – дава́ти, да́ти, кла́сти, покла́сти заста́ву (за́став и т. д.).
• Давать что под -ло́г – дава́ти, да́ти що під за́став (заста́ву, застано́ву и т. д.). [Гро́ші дава́в лю́дям під за́став, або на відробі́ток (М. Лев.)].
• Брать в -ло́г что – бра́ти, узя́ти у (или на) заста́ву (застано́ву, за́став) що. [Шинка́рочко ми́ла, уси́п ме́ду-вина́, бери́ на заста́ву коня́ вороно́го (Чуб. V)].
• Выкупать ис-под -ло́га – викупа́ти и викупля́ти, ви́купити заста́ву, застано́ву, за́став, заставщи́ну или викупа́ти, ви́купити з (з-під) заста́ви, застано́ви, за́ставу що.
• Под -ло́г положенный, отданный – заста́влений, застано́влений, заставни́й.
• Биться, бить, ударить о -ло́г – би́тися, поби́тися, захо́дити, зайти́, іти́, піти́ в закла́д (навзакла́д, реже об закла́д), заклада́тися, закла́стися, заставля́тися, заста́витися, (пров.) заложа́тися, заложи́тися; см. Закла́д;
3) (порука, обеспечение) зару́ка, запору́ка, пору́ка, забезпе́ка (чого́ и чому́), завда́ток (-тку) чого́; срвн. Пору́ка. [Запору́ка на́шої майбу́тности. В цьо́му безупи́нному шука́нні ма́ємо забезпе́ку й на́шого ро́звитку на прийду́щі часи́ (Єфр.). Хай вона́ (рука́) буде́ завда́тком на́шого бу́дучого ща́стя (Коцюб.)].
• -гом этого является… – запору́ка, зару́ка цьо́му є…
• -лог любви – запору́ка коха́ння (любо́ви);
4) (засада) зало́га, за́сідка, за́сіди (-дів), заляга́ння;
5) (давно непаханное поле) облі́г, перелі́г (-ло́гу);
6) грам. – стан (-ну).
• Действительный, страдательный -ло́г (глаголов) – прями́й, переє́мний стан (дієслі́в).
Ка́рта –
1) (игральная) ка́рта, мн. ка́рти (р. карт).
• Рубашка -ты – соро́чка на ка́рті, спи́нка ка́рти.
• Игральные -ты – ка́рти, гра́льні ка́рти, ка́рти до гри.
• -та бита! – уби́та! ка́рта вби́та!
• Бить, крыть -ту – би́ти, кри́ти ка́рту.
• Биться, дуться в -ты – рі́затися, тну́тися в ка́рти.
• Всё на одну -ту поставить – поста́вити все на одну́ ка́рту.
• Ставить на -ту что – кла́сти на ка́рту що; (переносно) ва́жити чим.
• Гадать на -тах – ворожи́ти на ка́ртах (ка́ртами).
• Играть в -ты – гра́ти, загра́ти, гуля́ти, згуля́ти в ка́рти.
• Колода карт – коло́да (карт), тас (-су).
• Открывать перед кем свои -ты – виклада́ти перед ким свої́ ка́рти (на стіл).
• Передёргивать -ты – пересми́кувати (сов. пересмикну́ти) ка́рти.
• Раскладывать -ты – розкида́ти, розклада́ти ка́рти.
• Сдавать -ты – роздава́ти, розда́ти, пороздава́ти, діли́ти, поділи́ти ка́рти.
• Смешать кому все -ты – поплу́тати кому́ всі ка́рти; (перен.) спаску́дити кому́ всю обі́дню.
• Тасовать -ты – тасува́ти, масти́ти, талірува́ти ка́рти.
• Ходить с -ты – іти́, піти́ ка́ртою.
• В чужих -тах ночует – з нога́ми в чужі́ ка́рти лі́зе;
2) (геогр.-топогр.) ма́па, ка́рта. [Пока́зує лях на ма́пі По́льщу москале́ві (Рудан.)].
• Географическая -та Украины – географі́чна ма́па Украї́ни.
• -та военных действий – ма́па (ка́рта) воє́нних (військо́вих) опера́цій.
• -та железных дорог – ма́па (ка́рта) залізни́ць.
• -та полушарий – ма́па півку́ль земни́х.
• -та звездного неба – ма́па (ка́рта) зо́ряного не́ба.
• Плоская морская -та – ма́па (ка́рта) морська́ пло́ска.
• -та географических открытий – ма́па (ка́рта) географі́чних відкри́ть.
• -та (таблица) развития индустрии – ма́па (ка́рта) ро́звитку промисло́вости.
• -та стенная – стінна́ ма́па;
3) (ресторанная) ка́рта, ка́ртка, спис (-су), меню́ (нескл.).
• -та кушаний – спис (ка́рта) страв.
• Обед по -те – обі́д з ка́рти, з ка́ртки.
Ковыря́ться –
1) копи́рса́тися, колупа́тися, шпо́ртатися, до́вбатися и довбти́ся, длу́батися, долуба́тися у чо́му;
2) (делать мешкотно, биться над чем) длу́бати(ся), ко́пітко по́ратися коло чо́го; срвн. Ковыря́ть 3.
Колоти́ться –
1) (биться о что) би́тися, колоти́тися об що, в що, (трястись) ті́патися, трі́патися, ки́датися, трясти́ся, (ударяться) би́тися, сту́катися.
• -ться головой в стену – би́ти(ся) голово́ю в сті́нку, до сті́нки.
• Зубы -тятся – зу́би цокотя́ть.
• -ться лбом (низко кланяться) – покло́ни би́ти кому́.
• Сердце -тится – се́рце стуко́че, ска́че, калата́є.
• Сливки не -тятся – вершки́ не збива́ються;
2) (стараться) товкти́ся, би́тися, побива́тися, по́ратися, упада́ти коло чо́го, над чим, з чим. [На́стя но́чі не поспи́ть, усю́ди стара́ється, б’є́ться, достає́ (Стор.). Мо́вчки собі́ побива́лось, мо́вчки у бо́га до́лі проси́ло (Г. Барв.)].
• -шься, бьёшся, а с сумой не разминёшься – за зли́днями добра́ не доро́бишся (Комар).
• Около хозяйства -чу́сь и сыт, слава богу (Салтыков) – коло хазя́йства по́раюся та й ма́ю, хвали́ти бо́га, хліб і до хлі́ба.
• Сколько ни -ти́лись, ничего не вышло – скі́льки не по́рались (не вовту́зились), нічо́го не помогло́ся;
3) (сокрушаться) побива́тися, убива́тися, мордува́тися, тужи́ти за ким, за чим. [Бо́же, як вона́ за ним побива́лася! (Сл. Ум.)];
4) (перебиваться, сильно нуждаться) бідува́ти, біди́ти, бідкува́тися, злиднюва́ти, лихува́ти, біду́ тягти́, біду́ бідува́ти, біду́ прийма́ти, зли́дні прийма́ти (годува́ти, ма́ти).
• -ться деньгами – нужда́тися грі́шми, бідува́ти на гро́ші.
• -чу́сь всю жизнь – усе́ життя́ б’ю́ся, біду́ю;
5) (драться) би́тися з ким;
6) (стучаться у дверей) би́тися, сту́катися, добува́тися до чо́го, у що;
7) (слоняться) товкти́ся, волочи́тися. [Товче́ться як Марко́ по пе́клу (Приказка)].
Кула́чки – кула́чки (-чок), перебі́й (-бо́ю).
• Биться на -ках – би́тися навкула́чки (навкулаки́). [Вихо́дь-же за́втра навкула́чки (Котл.)].
Му́читься –
1) (стр. з.) му́читися, катува́тися, мордува́тися; бу́ти му́ченим, като́ваним, мордо́ваним;
2) (возвр. з.) му́читися, (страдать) стра́жда́ти, терпі́ти, (казниться) кара́тися, (гибнуть) копа́ти, ги́біти, (терзаться) катува́тися, мордува́тися, гри́зтися, пекти́ся; (томиться) нуди́тися, томи́тися; (изнуряться) висна́жуватися, знеси́люватися. [Я вже не живу́, а ті́льки му́чуся (Н.-Лев.). Я ще твоє́ю му́кою стражда́ю (Самійл.). Я кара́лась весь вік в чужі́й ха́ті (Шевч.). Як кона́ю я в нево́лі, як я ну́джу сві́том (Шевч.). Нема́є бра́та, ні сестри́, щоб незапла́кані ходи́ли, не катува́лися в тюрмі́ (Шевч.). Бу́дуть вони́ до ві́ку му́читися, до су́ду мордува́тися (Мирн.). Переї́хали цуценя́, – як воно́ бі́дне морду́ється! (Крим.). Пекла́ся-ж я, пекла́ся, – жаль на йо́го, та жаль і його́ (Тесл.)].
• Не следует -ться из-за пустяков – не ва́рто (нема́ чого́) му́читися (катува́тися, гри́зтися) через дрібни́ці (дурни́ці).
• -ться жаждой, неведением, ожиданием – томи́тися (му́читися) спра́гою, незнання́м, чека́нням.
• -ться мрачными, печальными мыслями – катува́тися (гри́зтися) пону́рими, сумни́ми думка́ми;
2) (биться над чем-л.) му́читися, моро́читися, би́тися, мордува́тися над чим, коло чо́го, на чо́му. [До́вго би́лася вона́ на цьому́ сло́ві з Рома́ном (Васильч.)].
• Я долго -лся над разрешением этой задачи – я до́вго моро́чився (мордува́вся), щоб ви́рішити (розв’яза́ти) це завда́ння.
• Му́чен(н)ый – му́чений, като́ваний, мордо́ваний, мо́рений, то́млений.
О или об и о́бо, пред. –
1) с вин. п. – об, в, на.
• Разбиться о камень – розби́тися об ка́мінь.
• Об землю, о стену – о́б землю, в зе́млю, об мур, в мур.
• Биться головою о стену – об мур (об сті́ну) голово́ю би́тися (товкти́).
• Опереться о стол, о перила – спе́ртися на стіл, на пору́ччя.
• Споткнуться о порог, о камень – спіткну́тися на порі́г, на ка́мінь.
• Исколоть ноги о жнитвину – на стерню́ но́ги поколо́ти. [На бі́ле камі́ння, на сі́ре корі́ння свої́ но́ги побива́є (Дума)].
• Стена о стену, двор о двор, межа о межу – стіна́ повз (крізь) сті́ну и опо́стінь, двір повз (крізь) двір, межа́ об межу́. [Похова́ли його́ трупа́ об труну́ з Степа́новою (Кониськ.)].
• Рука о́б руку, бок о бок – руко́ю до руки́, по́руч, по́біч;
2) с вин. и предл. п. п. (для обозн. времени) – об, на, за.
• О Пасху (о Пасхе), о Покров, о Рождество, о полночь (о полночи) – об Вели́кодні и на Вели́кдень, об Покро́ві и на Покро́ву, об Різдві́ и на Різдво́, опі́вно́чі.
• О Троице – об Зеле́ній (Клеча́льній) неді́лі, на Зеле́ну неді́лю.
• О святках – святка́ми.
• Об эту (ту) пору – об цій (тій) порі́, на цю (ту) по́ру, на цей (той) час, під цей (той) час.
• Это было о прошлое воскресенье – це було́ мину́лої неді́лі.
• О семидесятых годах – за семидеся́тих рокі́в и семидеся́тих рокі́в;
3) с предл. п. – за, про, (реже) на (с вин. п.).
• Думать, знать, слышать, говорить, петь о ком, о чём – ду́мати, зна́ти, чу́ти, говори́ти, співа́ти за ко́го, за що и про ко́го, про що.
• Я часто об этом думаю – я ча́сто про (за) це ду́маю.
• Я давно слыхал о вас – я давно́ за (про) вас чув.
• Спрашивать, вспоминать, помнить, забыть о ком, о чём – пита́ти(ся), зга́дувати, пам’ята́ти, забу́ти(ся) за ко́го, за що, про ко́го, про що и (реже) на ко́го, на що. [Не все-ж бог дару́є, про що люд мірку́є. Я йому́ за свій на́мір нічо́го не каза́ла (Неч.-Лев.). Він за ню не знав, вона́ за ньо́го не зна́ла. За ми́лого як співа́ти – лю́бо й потужи́ти (Шевч.). Хто-ж за ме́не спогада́є (Рудан.)].
• Дума о трёх братьях Азовских – ду́ма про трьох браті́в Озі́вських.
• Рассказы о животных – оповіда́ння про звірі́в.
• Об этом – за це, про це.
• Беспокоиться, заботиться о ком, о чём – турбува́тися, пеклува́тися, дба́ти за ко́го, за що, про ко́го, про що, (гал.) дба́ти о що.
• О́бо мне не беспокойтесь – за ме́не не турбу́йтесь.
• Довольно об этом – го́ді про це.
• Донести о происшествии – доповісти́ (сповісти́ти) за приго́ду.
• Переговариваться о мире – умовля́тися за мир.
• Просить, ходатайствовать о ком, о чём – проха́ти (проси́ти), клопота́тися за ко́го, за що.
• Жалеть о ком, о чём – жа́лувати, жалкува́ти, шкодува́ти за ким, за чим.
• Не об одном хлебе живы будем – не сами́м хлі́бом жи́ві́ бу́демо.
• О сыне только на свете живу – си́ном (за́-для си́на) ті́льки й живу́ на сві́ті;
4) (с качеств. прил. и числительными) – на, з.
• Дом о трёх этажах – буди́нок на три по́верхи (на три оса́ди).
• Изба о двух горницах – ха́та на дві світли́ці.
• Стол о трёх ножках – стіл на трьох ні́жках, з трьома́ ні́жками.
• Храм о золотой голове – це́рква з золоти́м ве́рхом.
• Храм о трёх главах – це́рква з трьома́ ба́нями (верха́ми), на три ба́ні.
• Ведь ты не о двух головах – у те́бе-ж не дві голови́, ти-ж не з двома́ го́ловами.
• Птица о восьми ногах – (в сказке) птах об восьми́ нога́х.
Побива́ться, поби́ться –
1) побива́тися, бу́ти поби́тим, ви́битим;
2) (разбиться) поби́тися, потовкти́ся, потрощи́тися.
• В дороге -би́лись все горшки – доро́гою всі го́рщики поби́лися (потовкли́ся).
• Яблоки, лимоны -би́лись в перевозке – я́блука, цитри́ни поби́лися (потовкли́ся) в доро́зі;
3) с кем – поби́тися.
• -ться об заклад – заста́витися на за́став, заложи́тися, закла́стися з ким на що;
4) (в корчах, в припадке некоторое время) поби́тися, поті́патися, потрі́патися, потріпота́тися (де́який час);
5) (о сердце, пульсе) поби́тися, покалата́ти, поколоти́тися, поті́патися, поки́датися, потьо́хкати. Срв. Би́ться.
Пола́ –
1) см. Полови́на (в сложении – не склон.) пів.
• Пола́беды, пола́горя – пі́вбіди, півго́ря;
2) (в одежде, палатке) пола́. [Соба́ка вхопи́в зуба́ми за по́лу: Відгорну́в по́лу в наме́ті].
• -ла свёрнутая – запі́л, припі́л (-по́лу), запі́лля, припі́лля. [У запо́лі прині́с. Несе́ щось у припо́лі. Я́блук у запі́лля понабира́ли].
• Продавать из-под -лы́ – з-під поли́ продава́ти.
• Из -лы́ в -лу́ передать – з-під поли́ відда́ти.
• Удариться (биться) об по́лы – вда́ритися (би́тися) в по́ли.
• Продал лошадь и передал из -лы в -лу – прода́в коня́ й переда́в з рук у ру́ки (з поли́ в по́лу).
• -ла́ об -лу́ – пола́ в по́лу.
• От беды хоть -лу́ отрежь да уйди – від напа́сти хоч поли́ вріж, а втіка́й.
• -лы коротает, а плечи латает – по́ли врі́зує, а пле́чі лата́є.
• -лы шёлком подбиты, а закромы пусты – на нозі́ сап’я́н рипи́ть, а в борщі́ тря́сця кипи́ть.
• -ла́ у стола – крило́. [Стіл з кри́лами. Спусти́ крило́ в столі́].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Бык –
1) бик; (неклад. самец коровы) бугай, стадник;
2) (водяной бык, зоол., птица) бугай;
3) бик, стовп, підпора:
• брать, взять быка за рога – брати, взяти (хапати, ухопити) бика (вола) за роги, ловити, піймати вовка за вуха;
• быть бычку на веревечке – не тепер, то в четвер; найдеться й на тура шура; скільки ниточка не в’ється, до клубочка дійде; до часу дзбанок (глек) воду носить;
• здоровый как бык – здоровий як бик (бугай);
• молодой кладеный бык – бик; (не молодой) віл;
• похожий на быка – бугайкуватий;
• упёрся как бык – уперся як віл (бик);
• сколько с быком не биться, а молока от него не добиться – з бика ні лою, ні молока (Пр.);
• смотреть быком – дивитися спідлоба (насуплено; вовкувато).
[Ухопив, як вола за роги (Пр.). Міняй бики на воли, аби дома не були (Пр.). Бик забув, як телятком був (Пр.). Був колись бик, та звівся на смик (Пр.).  Дмись, не дмись — волом не будеш (Пр.). З вола дві шкури не деруть (Пр.). Котрий віл тягне, того ще й б’ють (Пр.). Поволеньки можна і до бугая підійти (Пр.). — Та ну не бришкай! Хоч ти і здоровий, як той бик, а проте і нас чимало (П.Мирний). Крикнув бугай у болоті — і замовк (П.Мирний). Рудий бугай вдарив ногами в землю, зігнув воласту шию і підняв хвіст (М.Коцюбинський). Розпалений бик гнав десь, забувши про всяку обережність, ламаючи хащі (І.Багряний). Спить — не спить Дніпро, завжди гостинний, Зречена душа — без крил — летить За биками, за човнами і за кпинами… Свій пролитий полишає слід (В.Стус). Бики і гадки не мають, що дозволено Юпітеру… (В.Шендеровіч). Уже поставлено бики для мосту (АС). Той, хто впродовж дня активний як бджола, сильний як бик, працює як кінь і приходить додому вимотаний як собака, повинен проконсультуватися у ветеринара, є висока ймовірність, що він осел (Чанг Інг Ю). — Петре, та куди так утікаєш? — Йой, біжу, бо не встигну на дизель на 4.20. — Біжи через моє поле. Як тебе побачить мій бик, то ще встигнеш на 3.10]. Обговорення статті
Дед, дедушка –
1) дід, (ласк.) дідусь, дідусик, дідусю, дідусенько, дідунь, дідуньо, дідунечко, дідок;
2) (старик) дід, (ув.) дідуган, дідуга, дідище, дідора, дідур, (пренебреж.) дідисько:
• дедом быть – дідувати; бути дідом;
• становиться, стать дедом (похожим на деда) – дідіти, здідіти;
• старый дед – старий дід, (разг.) [старий] дідуга (дідуган), стариган, (образн.) сивий пелех.
[Ой ти, старий дідуга, Ізогнувся як дуга, А я, молоденька, Гуляти раденька! (І.Котляревський). Був собі дід та баба. З давнього давна, у гаї над ставом, Удвох собі на хуторі жили (Т.Шевченко). Попід горою, яром, долом, Мов ті діди високочолі, Дуби з гетьманщини стоять (Т.Шевченко). Згадаю те лихо, степи ті безкраї, І батька, і діда старого згадаю… Дідусь ще гуляє, а батько вже вмер (Т.Шевченко). А зимою холодно, Нічим затопити, То й питається дідунь: «Що, синку, робити?» (С.Руданський). Пішов Дідок у ліс по дрова; Не забарився в’язку нарубать Та як її на плечі взять: Осика — не полова! (Л.Глібов). Лев-дідуган на світі довго жив; Багато лиха наробив; На старість підтоптавсь, нема вже тії сили, Що при здоров’ї мав! (Л.Глібов). Родинне коло діда оточило, Сини та дочки, й молоді онуки (Л.Українка). Ми будемо дідувати, по пасіках жити (АС). Бачить баба, що біда, та й давай проситься: — Ой мій милий дідусенько, покинемо биться. Покинемо биться та давай мириться, Ми старі давно обоє, чого нам свариться? (Н.п.). Весняна вода добре таки пожувала гатку, їздити через річку не можна було. Дід Охван прийшов подивитись і був дуже невдоволений з річки. — Рибини путньої не впіймаєш, а й собі набундючилась… (В.Підмогильний). Дали Інокентію Петровичу кирпичного чаю, тютюну (старий Сірко пам’ятав про Інокентія Петровича ще з дому), і старенький, зморщений, безбородий дідусик, був радий, як маля. Йому вже три чисниці до смерті, і він хоче покурити всмак. Ні слова не тямлячи по-російському ані по-українському, дідусик на мигах дякував, радів і розумів, чого від нього хочуть: доглянути коней (І.Багряний). Незабаром до двору в’їхали ще одні залужні — дідуньо Уліян з тіткою Марією (У.Самчук). Вони самі — старі пенсіонери, Сивенький тато — слюсар заводський, З парокотельні слухає гудки І, певно, вже не жде нової ери. Бо сплинув вік. І мариться село, Де руки діда, схрещені в могилі. Рахнівка. Гайсин. Голубе Поділля. Все забуттям, мов терням, поросло. Бо сплинув вік. По Таврії, по наймах, По вежах Закавказзя. По роках. І вижовк світ по всіх материках. Лишився цей. Малий. В вікні. У рамах. Оце твій світ. Нехай малий, та свій. Незрадний. Твій. Довірений і вірний. Хай пам’ять бродить і гуде, як рій. Це — твій. Пенсіонерний і вечірній (В.Стус). Отакі вони хлопці, кирпаті сільські аргонавти, голуб’ята, анциболи, хоч не роди! Їх рвонуло навідліг. І бризнуло кров’ю в багаття. І несли їх діди, яким не хотілося жить (Л.Костенко). До баби не приходили сусіди, Не рипали сіньми́. А баба побивалася за дідом, Вмивалася слізьми́ <…>. Ох, діду, окаянний діду! Мали ж удвох іти!.. Нащо покинув, скажи, повідай?! Ох, Господи, прости… Ось нагодилися сусіди — Руками розвели: Так побивалася за дідом — До діда й однесли… (Тетяна Решетняк). — Це ж доведеться ночувати під голим небом, спати не роздягавшись і ще всяку таку покуту нести, що понавигадував той дурноголовий дід, маркіз Мантуанський, а ви оце тепер його робом ходити надумали (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Бридкий дідуган: очевидно, я видаюся їм саме таким. Здідів, де ж йому вганятися за нами (Леся Мушкетик, перекл. Тібора Дері). — Бабуся з дідусем дуже любили гратися в хованки. Вранці бабуся ховала самогон, і якщо дідусь його знаходив — то ввечері ховалася вже бабуся]. Обговорення статті
Трепыхаться, трепыхнуться – тріпатися, тріпнутися, тріпонутися, (содрогаться) стріпуватися, стріпнутися, стріпонутися, стрепехатися, стрепехнутися, (трепетаться) тріпотатися, (колебаться) коливатися, (биться) битися, побиватися. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

БИ́ТЬСЯ (на шматки) розбива́тися, (в корчах) ще бо́рсатися;
уси́ленно биться (про серце) ті́патися;
биться не на жизнь, а на смерть би́тись до заги́ну;
биться об закла́д ще іти́ в закла́д;
бью́щийся 1. що б’є́ться тощо, покли́каний би́тися, боє́ць, прикм. бойови́й, образ. в бою́, пор. воюющий, 2. разбивающийся тощо б’ючки́й, битки́й, 3. (у корчах) розбо́рсаний, 4. бедствующий, 5. ударяющийся, 6. пульсирующий;
бьющийся не на жизнь, а на смерть відчайду́х, прикм. відчайду́шний, гото́вий на смерть;
бьющийся об закла́д зго́дний /зму́шений, гото́вий, ра́ди́й/ закла́стися.
БЬЮ́ЩИЙ, БЬЮ́ЩИЙСЯ, див. БИТЬ, БИТЬСЯ.
СУ́ДОРОГА ще конву́льсія [би́ться в су́дорогах ко́рчитися в конву́льсіях];
су́дорога свела, напа́ли ко́рчі́.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Биться – би́тися; (б’ю́ся, б’є́шся, б’є́ться).
Драться –
1) (биться) би́тися (б’ю́ся, б’є́шся);
2) (об одежде) дра́тися, де́ртися, рва́тися;
3) (взбираться, вылазить) дра́тися, де́ртися, пну́тися.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Биться – битися. Биться об заклад – заставлятися; закладатися.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Биться
• Бесплодно биться над чем – даремно (марно) битися (побиватися) коло чого (з чим, над чим); (образн.) мов та баба об сухий пень, битись.
• Биться головой обо что – битися (бити) головою об що (у що). [Вона б’ється головою об стіл, голосить. Коцюбинський.]
• Биться из-за куска хлеба – битися за шматок хліба; загорьовувати, загорювати (замозолювати, замозолити) шматок хліба; сльозами дороблятися [шматка] хліба. [Тепер будете собі сльозами хліба дороблятися. Руданський.]
• Биться над чем (над задачей) – битися (побиватися) над чим (на чому, коло чого). [А ще більше побивався над тим, як він пояснить це своїй Мар’яні. Земляк.]
• Биться не на жизнь, а на смерть – битися не на життя, а на смерть; битися [на життя і] на смерть; битися смертельно; битися до загину (до скону). [Ми з ними б’ємося не на життя, а на смерть, товаришу Чубенко. Яновський.]
• Биться об заклад – битися (іти) об заклад (у заклад, навзаклад); закладатися; (давн.) заставлятися; (лок.) забиватися [об заклад]. [Узяв зо злості та й забився з убогим об заклад на пару волів… Казка.]
• Бьётся как рыба об лёд – б’ється як риба об лід (як риба в ятері). Пр. Кидається (б’ється) як риба на сухому (суходолі). Пр. Кидається й сірим собакою, й білим, а ради не дасть. Пр. Б’ється сірим собакою — нічого не вдіє. Пр. Мається як у терню. Пр.
Бой
• Биться кулачным боем – битися навкулачки. [За це, закачавши рукави, з тобою биться буду! навкулачки! Тичина.]
• Бой-баба – Див. баба.
• Бой-девка – козир-дівка; зух-дівка; вогонь-дівка; вогонь, а не дівка (дівчина); відважна дівка (дівчина). [Була козир-дівка: чи на вулиці, чи у танцях, чи в дружках, чи в колядці, — усім була голова… Квітка-Основ’яненко.]
• Бой-парень – зух; відважний (хвацький) хлопець. [Над зухами був зух і вуси завивав до самих аж до вух. Рильський, перекл. із Міцкевича.]
• Брать с бою что – брати з бою що; брати ((з)добувати) штурмом [з] боєм) що. [Ці гольтіпаки, що зросли між гною, Права патриціїв забрали з бою. Мисик, перекл. із Бернса.]
• В бою – у бою; серед бою; (давн.) в січі. [Храни вас Бог, молодята, в січі. Старицький.]
• Ввязаться в бой – устряти (ув’язатися) в бій.
• Вступать, вступить, идти, пойти в бой – ставати, стати, йти, піти до бою (до побою, в бій, на бій); стинатися, стятися з ким. [О, скільки лицарів задля такої дами пішло на бій, на смерть! Рильський, перекл. із Міцкевича.]
• Вступать, вступить с кем в открытый бой – ставати, стати до відкритого бою; (давн. образн.) давати, дати кому поле.
• Место боя – бойовище; бойове поле; місце (поле) бою; лан битви; бойовисько; (зрідка) побойовисько; поле крові; кров’яна нива; (лок.) боїще. [Зори плугами Се бойовисько… Українка. Всього бува на ниві кров’яній. Старицький.]
Бык
• Брать, взять быка за рога – брати, взяти (хапати, ухопити) бика (вола) за роги; ловити, піймати вовка за вуха. [Ухопив, як вола за роги. Пр. Уміє піймати вовка за вуха. Пр.]
• Здоровый как бык – здоровий як бик (бугай).
• Уперся как бык – уперся як віл (бик).
• Сколько с быком не биться, а молока от него не добиться – з бика ні лою, ні молока. Пр.
Живот
• Биться не на живот, а на смерть – битися не на життя, а на смерть; битися [на життя і] на смерть; битися до загину.
• Вверх, вниз животом – догори, донизу (униз) черевом; горічерева (голічерева), долічерева.
• Лишать, лишить живота кого – позбавляти, позбавити життя кого; укорочувати, укоротити віку (життя) кому; заподіювати, заподіяти смерть кому.
• Надрывать, надорвать живот (животы) со смеху – рвати, порвати кишки (боки) з реготу.
• Надрывать, надорвать себе живот (разг.) – надсаджуватися, надсадитися (підвереджуватися, підвередитися) [з надсильної праці]; надсаджувати, надсадити (підривати, підірвати) груди (живіт) [надсильною працею]; підвереджувати, підвередити, увереджувати, увередити живіт [надсильною працею].
• Отрастить, отгулять себе живот – відпасти [собі] живіт.
• Подводит, подвело живот – [З голоду] живіт затягло (животи позатягало); [з голоду] аж живіт запався.
• Положить живот за кого, за что – головою (душею, життям) накласти (наложити) за кого, за що; трупом лягти за кого, за що; життя своє (душу свою) віддати за кого, за що.
• С большим животом, пузатый – з великим черевом; череватий (пузатий); черевань.
Заклад
• Биться (побиться) об заклад (разг. устар.) – битися (побитися) об заклад (у заклад, навзаклад); закладатися; (давн.) заставлятися; (лок.) забиватися об заклад.
• Взять деньги под заклад – узяти гроші під (у) заставу.
• Давать, дать под заклад что-либо – давати, дати у (піч) заставу що; заставляти, заставити (застановляти, застановити) що.
• Ставлю в заклад пять рублей – закладаю (заставляю, застановляю) п’ять карбованців.
Кулачки
• Биться на кулачки, на кулачках – битися навкулачки, кулакувати; (образн.) гуляти з кулаками.
• Выходить, идти на (в) кулачки (разг.) – виходити, йти навкулачки (на кулачки).
Молоко
• Всосать с молоком матери (перен.) – увіссати (усмоктати) з материним молоком.
• Как от козла — ни шерсти, ни молока; как от козла молока – як з цапа вовни. Пр. Як від бика молока. Пр. Як з чорта смальцю. Пр. Не буде з цапа вовни. Пр.
• Кровь с молоком – [Мов (немов, наче)] кров з молоком; білий та рум’яний (біла та рум’яна) з лиця; як ягода; (про обличчя ще) біле як кипень і рум’янці грають (і червінь грає).
• Молоко на губах не обсохло у кого – ще молоко на губах (іноді під носом) не обсохло кому; ще губи в молоці у кого. [А ви, ви звідки, молодці? У вас ще губи в молоці. Олесь.]
• Обожжёшься на молоке, станешь дуть и на воду – як спарився на молоці, тоді й на сироватку дмухатимеш. Пр. Обпікшись на молоці, дутимеш і на воду. Пр. Хто спаривсь на окропі, той і на холодну воду дмухне. Пр. Хто на окропі спаривсь, той і на холодну (на зимну) воду дме. Пр. Опаришся (обпечешся) на молоці, то й на воду студитимеш. Пр.
• Парное молоко – молоко з-під корови; сиродій.
• Сколько с быком не биться, а молока от него не добиться – захотів молока від бика. Пр. У ялової корови молока не випросиш. Пр.
• Снятое молоко – збиране (іноді жарт, брите) молоко; спідняк.
• [Только] птичьего молока недостаёт (не хватает) – [Тільки (хіба, лиш(е))] пташиного (пташачого, птичого) молока нема(є) (нестає, бракує).
• Цельное молоко – незбиране молоко.
• Чего в молоке не было, того в сыворотке не найдёшь – коли нема в молоці, то не буде й на сироватці. Пр. Не зійшло на молоці, не зійде й на сироватці. Пр.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Би́тися –
1) биться, колотиться, драться, сражаться;
2) биться, трепетать;
3) об ві́що – биться, ударяться обо что.
• Би́тися луною – отдаваться эхом.
4) стараться, биться;
5) у що – бить, ударять во что.
• Би́тися об заклад – держать пари, биться об заклад.
6) куди́сь, у що – стремиться куда-нибудь.
До, пред. –
1) до [Би́ти до сліз. До сме́рти не забу́ду];
2) к [Піду́ до ба́тька]. Здоро́вкатися до ко́го – здороваться с кем.
• Пи́ти до ко́го – пить за чье здоровье.
• Ви́пив до ньо́го – выпил с ним (за его здоровье). До до́му – к дому.
• Су́кня до ста́ну – платье в талию.
3) в.
• Пішо́в до це́ркви, до ха́ти – пошел в церковь, в избу.
4) на.
• Важки́й до хо́ду – тяжел на ходу.
• Неохо́чий до встава́ння – тяжел на под’ем.
• Ско́рий до розмо́ви – легок на разговоры.
5) для. Пора́да до життя́ – совет для жизни.
• Сло́во до ра́ди – слово для совета.
• Перо́ до пи́сання – перо для письма.
6) с.
• До пані́в – пан, до мужикі́в – мужи́к – с господами господин, с мужиками мужик.
• Говори́ до дити́ни – говори к ребенку, разговаривай с ребенком.
7) за.
• Узя́тися до робо́ти – взяться за работу.
• До нау́ки сів – сел за науку.
• До вподо́би – по вкусу, по нутру.
• До госпо́ди – домой.
• До ґру́нту – до основания.
• До гу́рту – в компанию.
• До ді́ла – а) как следует; б) кстати.
• Ма́ти до ді́ла з ким – иметь с кем дело.
• До заги́ну – до смерти.
• До зго́ди – к согласию! До кра́ю – в пух.
• До лиця́ – к лицу.
• До ми́сли – к мысли, по душе.
• До ноги́ – дотла, дочиста.
• До пуття́, до ла́ду – толком.
• До ре́чи – к слову, кстати.
• До само́го – вплоть.
• До сма́ку – по вкусу, по нутру.
• До сме́рти – на-смерть (биться). До сподо́би – по сердцу, по вкусу.
• До ця́ти – очень подробно, до мелочи.
• До то́го ча́су – дотоле.
• До ще́нту – дотла, дочиста, в пух.
• Аж до ха́ти – до самой избы.
• Аж до ні́куди – до не́льзя.
• Пої́ли до кри́шечки – поели до (последней) крошки.
• Подзю́бали до бу́бочки – поклевали (всё) до зернышка.
Заставля́ти, заста́вити –
1) що – накладывать, заложить;
2) що чим – заставлять, заставить, нагораживать, загородить;
3) що чим – уставлять, уставить;
4) кого́ до чо́го – заставлять, заставить, принуждать, принудить;
5) опускать, опустить шлюзный ставень;
6) заставля́ти, заста́вити ді́ло ким – поручать, поручить кому дело, ставить на работу;
заставля́тися, заста́витися –
1) закрываться, закрыться;
2) на що – биться, побиться об заклад;
3) закладывать, заложить себя.
• Хоч заста́вся, а поста́вся – хоть себя заложи, а добудь.
Калата́ти, калатну́ти –
1) у що – бить, колотить, ударить;
2) до чого – стучать, стукнуть;
3) звонить;
4) хлопотать, биться;
5) молотить, не развязывая снопа;
6) кого – шевелить, тормошить.
Ки́датися, ки́нутися –
1) бросаться, броситься.
• Він аж ки́нувся – его передернуло.
2) до чого, до кого – обращаться, обратиться;
3) у що – впадать, впасть;
4) (о сердце, пульсе) биться;
5) чого́ – отказываться от чего, пренебрегать.
• Пе́ршого купця́ не ки́дайся – не пускай первого покупателя.
Клю́кати –
1) клевать;
2) (о пульсе) биться;
3) выпивать, пьянствовать.
Колоти́тися –
1) мутиться;
2) сбиваться (о масле);
3) биться (о сердце);
4) дрожать;
5) ссориться, браниться, спорить.
Манівці́, -ці́в – непроторенные пути.
• Зби́тися на манівці́ – а) уйти с проторенной дороги; б) биться в самостоятельных блужданиях.
Рети́тися, речу́ся, -ти́шся – биться, бороться.
Ру́чка –
1) ум. от рука́.
• У ру́чки з ким бра́тись – вступать с кем в рукопашную, бороться или биться.
2) рукоятка инструмента, орудия;
3) дужки сундука;
4) гриф струнного инструмента;
5) одна половина покоса.
Теле́нькати –
1) (о колокольчике) звенеть;
2) (о часах) тикать;
3) (о сердце) биться.
Ті́пати – дергать, трясти.
• Пропа́сниця ті́пає – лихорадка трясет.
• Ті́патися – 1) дрожать, трястись, вздрагивать, подергиваться;
2) (о сердце) сильно биться.
Трі́пати, -паю –
1) трясти, вытряхивать;
2) трясти, трепетать, шлепать. хлопать (крыльями);
3) трясти, качать головой (в знак отрицания);
4) бежать;
трі́патися –
1) биться;
2) встряхиваться, трепетать;
3) горячиться, сердиться, приходить в раздражение.
Тьо́хкати, тьо́хнути –
1) (о сердце) биться, екать;
2) (о соловье) щелкать.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Заклад –
1) заста́ва; в -лад отдавать – дава́ти, да́ти на заста́ву, заставляти, заста́вити, застановляти, застановити; данное в заклад – заста́вщина;
2) (пари) – за́клад (-ду); биться об заклад – битися (захо́дити, іти) в за́клад.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Би́тися, б’ю́ся, б’є́шся, гл.
1) Биться, драться, сражаться. Бийтесь, не виляйте, настав тепер то січі час. Котл. Ен. VI. 24. Господарю Волоський, чи будеш зо мною биться? Нп. Байте, поки б’ється. Шевч.
2) Биться, трепетать. Ти не знаєш, моя мати, за ким серце б’ється. Мет. 50. Жила б’ється. Плаче, плаче та ридає, як рибонька б’ється. Нп. Сокіл.... і давай перед нею биться, наче підбитий. Мнж. 4.
3) Биться обо что. Будеш плакать, в землю битись, долю проклинати. О. 1862. II. 82.
4) Стараться, биться. Грин. II. 88. Б’ється, як риба об лід. Посл. Настя ночі не поспить, усюди старається, б’ється, достає. Стор.
5) Бить, ударять. Ходить дівка по бережку та все в груди б’ється. Мет. 19. С) О кобылѣ: имѣть случку. Угор.
7) Би́тися навби́тки. Особый родъ игры яйцами на свѣтлый праздникъ: бить одно яйцо объ другое, и чье разобьется, тотъ и считается проигравшимъ.
8) Би́тися об закла́д. Держать пари, биться объ закладъ.
9) Би́тися луно́ю. Отдаваться эхомъ. Стукотіння од коліс билося луною в обидва боки того яру. Левиц. Пов. 272.
Боре́ць, -рця́, м.
1) Борець, ратоборець. Ходіте биться чи бороться! бо я борець. Шевч.
2) Aconitum Napellus L. ЗЮЗО. І. 109.
Бра́тися, беру́ся, -ре́шся, гл.
1) Браться; приниматься. На Гліба-Бориса до хліба берися. Ном. № 451. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Мет. 90. Хмари беруться із землі, а більше із води. Чуб. І. 24. Тобі живе́ться — і на скіпку бере́ться. Тебѣ во всемъ удача. Г. Барв. 312.
2) Идти, направляться, всходить, взбираться, взлѣзать. Як приїду в город, то все берусь ночувати в кума. Зміев. у. Раденька вже, як хто навстріч мені береться. МВ. І. 14. Що мені робити? Чи додому, чи до тестя братись. Г. Барв. 211. Хтось за ворітьми почав кашляти, і стало чути, як щось, або старе, або недуже, береться в башті по сходах до віконця. К. Чр. 5. Дід, зігнувшися з холоду, береться на піч. Г. Барв. 160. Недалечко слива була рясна. Дивлюсь, щось береться на неї і трусить. Г. Барв. 361.
3) Набираться. Ой я в бору воду беру, — вода не береться. Мет. 50.
4) Собираться, готовиться. Стріляй швидче, бо вже беруться летіть качки. НВолын. у. Мати поседіла, береться йти. Драг. 10. Посиділа я в них та й додому беруся. МВ. II. 24.
5) Приближаться (о времени), подходить, доходить. До сорока год вже мені береться. Зміев. у. Вже до двох тисяч років береться, як вони її (правду) затуманюють. К. (О. 1861. II. 229). Бралося вже до півночі. Мир. Пов. II. 55. Уже й пуд обіди береться. Чуб. II. 346.
6) Биться, драться. Пішли ся брати на олов’яне боїще; як тот утяв Покотигорошком, — по кістки; Покотигорошок проклятим як вдарив, — по коліна. Драг. 262.
7) — в но́ги. Убѣгать, бѣжать. Береся в ноги і втіче. Вх. Лем. 394.
8) — до чо́го. а) Браться, приниматься за что, дѣлать какое-либо дѣло. До книжки він береться охочо. К. (О. 1861. І. 310). До французької мови і до музики добре й я бралась, до танців тож. МВ. (О. 1862. ІІІ. 36). Въ томъ же значеніи безъ предлога. Воно гарненьке, не аби яке, і граматки береться. Г. Барв. 482. б) Липнуть, приставать къ чему. Болото береться до коліс. Хотин. у.
9) — з ким. Вступить въ бракъ. Нащо мені женитися? нащо мені братись? Шевч. Любилися, кохалися, чому не беремся? Чуб. V. 97. Коли син женивсь козацький, доня замуж бралась, — той в жупан, а ся у кунтуш любо одягалась. Мкр. Н. 34.
10) — за ко́го. Приниматься за кого. Нікого й соромитись: нас двоє; що дня вже за мене береться. Г. Барв. 273.
11) — чим. Превращаться во что. Вгорі дуже холодно, як у нас зімою, через що пара та, що йде од землі з теплим воздухом,.... береться маленькими бульбашками. Дещо (4-те вид.), 99.
12) — на си́лу. Чувствовать себя въ силахъ. Ой коню мій, коню вороний! чи берешся на силу? Млр. л. сб.
13) Бере́ться сва́рка. Происходить ссора. Між челядю бересі сварка найбільше із за курей та любасів. Шух. І. 35.
14) Не бере́ться сон. Не хочется спать. Хата біла, постіль мила, а сон не береться: чорні брови, біле личко на думці снується. Грин. ІІІ. 220.
14) Моро́з бере́ться. Морозить. Береться світом мороз. Константиногр. у.
Гати́тися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Гатиться, быть запруживаему.
2) Биться, колотиться, рубиться. Перше поперек гатиться сокирою (дерево), а потім наз-укіс. МУЕ. ІІІ. 28.
Джи́гатися, -гаюся, -єшся, гл.
1) Биться розгой.
2) Кусаться (о насѣкомыхъ).
Добива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. доби́тися, -б’ю́ся, -б’є́шся, гл.
1) Добиваться, добиться; достигать, достичь чего либо. Багато й Юрусь погубив земляків, добиваючись того права, щоб над обома берегами гетьманувати. К. ЧР. 396. Як в биком не биться, а все молока не добиться. Ном. № 2664.
2) Добираться, добраться; доходить, дойти; достигать, достичь чего. До преосвященного добийтесь, то буде і в вас благочестие. ЗОЮР. І. 262. Добився він до раю. Чуб. І. 218. Не загине наша слава, доб’ємося до Варшави. К. Досв. 130. Міст тріщить, лист осипається: змій додому добивається. Мнж. 16. І аж в середу у Хрестці к вечеру добились. Мкр. H. 39.
Заво́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. завести́ся, -ду́ся, -де́шся, гл.
1) Вводиться, ввестися, отводиться, отвестися. У їх коні не заводяться на ніч у хлів.
2) Вставляться, вставиться. Уже хто й зна відколи все заводиться в його ся картина під скло, та й досі ніяк не заведе. З) Вноситься, внестися (въ книгу, запись).
4) Быть полагаемымъ, положеннымъ на ноты.
5) Заводиться, завестися, появляться, появиться; входить, войти въ обычай; устраиваться, устроиться; основываться, основаться. Як заведуться злидні на три дні, то чорт їх і довіку викишкає. Ном. № 1518. Тоді саме заводивсь універсітет у Харькові. К. Гр. Кв. XVI. Хиба ж чорноморцеві за службою було коли заводиться спражнім хазяйством? О. 1862. X. 112.
6) Начинаться, начаться. Вже заводиться дощ. Каменец. у. І завелась на ставі геркотня. Греб. 363. Ще на світ не заво́дилось. Еще и не начинало свѣтать. Св. Л. 69.
7) Начинать, начать состязаніе, споръ, ссору, заспорить, ссориться. Стали ділиться... і завели спориться. Рудч. Ск. І. 196. Думав, от заведуться за ту віру, так ні... Стор. М. Пр. 44. Завелися, як той казав: багатий за багацтво, а убогий — бо-зна й за віщо вже. Ном. № 3514. Як поп’ються горілки, то й заведуться биться. ЗОЮР. І. 110. Як би ти не заводивсь, то й не смуткував би тепер, і не стидно б було, що тебе попобито. МВ. II. 10.
Заложа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. Биться объ закладъ. Черк. у.
Заставля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. заста́витися, -влюся, -вишся, гл.
1) Закрываться, закрыться. Вовірка заставляється хвостом. Вх. Лем. 417.
2) Биться, побиться объ закладъ. Вх. Лем. 415.
3) Закладывать, заложить себя. Хоч застався, а постався. Ном. № 11932.
За́хід, -оду, м. 1) Заходь, закатъ. Щоб я до заходу сонця дітей не бачив. Ном. 931.
2) Западъ. Ой куди ти полинеш, сивий соколоньку, чи на-в-схид, чи на захід, чи на Вкраїночку. Чуб. V. 381. Употр. во мн. ч.: Повернутися на захо́ди сонця. Повернуться къ западу. Зміев. у.
3) Хлопоты, приготовленія. Ніяк того діла в один день не скінчиш, — багато заходу. Мир. Пов. II. 119. Три дні заходу, а день празнику. Ном. Дурни́й захід. Неудачныя старанія. Ном. 7597. Шкода́ й заходу! Напрасныя старанія. Ном. 7597. За одним заходом. За однимъ разомъ. За одним заходом забрать вже й теє. Уман. у.
4) За́ходом би́тися. Усиленно биться. Серце що-години заходом б’ється: не діждусь його. Г. Барв. 78.
5) У захо́ди йти. Идти зигзагами. Кінь в горах у заходи йде. Гуцул.
Калата́ти, -та́ю, -єш, одн. в. калатну́ти, -тну́, -не́ш, гл.
1) Бить, колотить, ударить. Калатнув батька. НВолын. у.
2) Стучать, стукнуть.
3) Звонить. Ото калатають, ще й дзвони поб’ють. Харьк. г.
4) Хлопотать, прилагать усилія, биться. Треба довго калатати, щоб бабу ошукати. Ном. № 9075.
5) Молотить, не развязывая снопа (о ржи).
6) Шевелить? тормошить? Не счулась, як воно й народилось, — так мені стало негарно. Дивлюсь — воно лежить біля мене мовчки. Я його калатала, так воно вже неживе, то я й закопала. Новомоск. у. Залюбовск.
Ки́датися, -даюся, -єшся, одн. в. ки́нутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Бросаться. Кинувсь до Шрама і поцілував його. К. ЧР. Кидається і сірою собакою, і білою собакою, та ради не дасть. Ном. № 1766. Кинулася до Ганнусі і в коси впилася. Шевч. 22.
2) Обращаться. Вже й на прощу ходили, і до знахарів кидались — не пособляє. О. 1862. VIII. 1.
3) Впадать. Там, де Случ з Горином кидається у Припець, — звідти ми пригнали. Черниг.
4) Биться (о сердцѣ, пульсѣ). А серце моє кидається, кидається. Г. Барв. 397. Мил. 166.
5) Не ки́датися чого́. Придерживаться, не оставлять. До Св. Духа не кидайся кожуха. Ном. № 458. Цілий вік він брехав, дак того хліба не кинеться, поки і вмре. Пе́ршого купця́ не ки́дайся. Не упускай перваго покупщика. Чуб. І. 298. Чи стала ціна, чи не стала, а ти первого торгу не кидайся. Кв. І. 130.
Клюва́ти, клюю́, -є́ш, одн. в. клю́нути, -ну, -неш, гл.
1) Клевать, клюнуть. Їдять шляхту, клюють очі. Шевч. 174. Списав спину, що й курці нігде клюнути. Ном. № 4016.
2) Биться (о пульсѣ). Вже жили не клюють. Ном. № 8233.
Клю́кати, -каю, -єш, гл.
1) Клевать. Якіл сів на дуба та й клюка. Мнж. 4.
2) Биться (о пульсѣ). Вже жили не клюкають. Ном. № 8233.
3) Выпивать, пьянствовать. Клюкнули вже з ранку добре. К. ЧР.
Колата́ти, -чу, -чеш, гл. = Калатати. О сердцѣ: биться, колотиться. Тота скаче, тота плаче, а в тамтої серце колаче. Гол. III. 56.
Колоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Мутиться.
2) Сбиваться (о маслѣ). Щось масло довго не колотиться.
3) Биться (о сердцѣ). Душа її уся порушилась, серденько колотилося. МВ.
4) Дрожать. Чи змерзла, чи з трівоги вся колотилась. Г. Барв. 168.
5) Ссориться, браниться, спорить. Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться. Ном. № 10131.
Креса́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Драться, биться. Штирі воли як соколи рогами ся крешуть. Гол. IV. 455.
Ма́ятися, ма́юся, -єшся, гл.
1) Качаться, колебаться отъ вѣтра. Мається, як горох при дорозі. Ном. № 2095.
2) О сердцѣ: биться слегка. Приложила я руку до її серця, — ще трошечки мається. Г. Барв. 116.
Побива́тися, -ва́юся, -єшся, гл.
1) Биться, трепетать. Риба... тріпалась, побивалась в сітці. Левиц. І. 109.
2) Безпокоиться, заботиться, бороться съ препятствіями. Ми повинні побиваться, щоб він ширився у нас. О. 1862. І. 66. Мовчки собі побивалось, мовчки у Бога долі просило. Г. Бар. 16. Я й роспитую иноді про його лихо, як він побивавсь у світі змалку. Г. Барв. 357. Б’ється, б’ється та й побивається моє серденько без тебе. Чуб. V. 127. Мати за дітьми да побивається. Чуб. V. 712.
Попіддро́чувати, -чую, -єш, гл. Подзадорить (многихъ). Попіддрочувала своїх братів так, що вони й завелися з моїми братами лаятися, а далі й биться. Васильк. у.
Припослі́док, -дку, м. Конецъ. Преимущ. въ выраженіи: на припослі́дку. Въ самомъ концѣ, послѣ всего. На припослідку виходе биться той Іван. Грин. І. 182.
Рети́тися, речу́ся, -ти́шся, гл. Биться, бороться. Галиц. Вх. Зн. 59.
Ру́чка, -ки, ж.
1) Ум. отъ рука. Літом ніжкою, а зімою ручкою. Ном. № 559. А нуте з білих ручок! — говорятъ молодой хозяйкѣ, когда потчуетъ напиткомъ. Ном. № 11518. У ру́чки з ким бра́тись. Вступать съ кѣмъ въ рукопашную, бороться или биться. Лохв. у.
2) Рукоятка многихъ инструментовъ и орудій, напр. въ топорѣ — топорище (Сим. 24), въ вилкѣ — черенокъ (Шух. І. 291), рукоятка въ пилѣ (Шух. І. 175), въ ножницахъ — часть, куда входять пальцы (Шух. І. 153), въ косовищѣ — рукоятка, за которую держится косарь правой рукой (Шух. І. 169), у келефа — верхняя часть, за которую держится рука (Шух. І. 274), ру́чка у огнива (Шух. І. 284, у лучка́, которымъ приводится въ движеніе валикъ ремісника (Шух. І. 257), у три́ба (МУЕ. III.
17) и пр.
3) Каждая изъ пары желѣзныхъ дужекъ сундука, за которыя берутся руками при передвиганіи сундука. Пас. 150. 4; Грифъ струннаго инструмента (бандури, кобзи, торбана). КС. 1882. VIII, 281, 1892. III. 383.
5) Въ мельницѣ часть корытца (висящаго подь ковшемъ), за которую трясетъ корытце коникъ (см. Коритко, риштак). Мик. 481.
6) Одна полоса покоса. Вх. Зн. 5. Пройшли одну ручку.
7) – Бо́жої Ма́тері. Раст. Anastatica dierochumtica L, іерихонская роза. ЗЮЗО. І. 31.
8) — Пресвято́ї Дїви. Раст. Gymnadenia conopsea. Лв. 99.
Скозува́тися, -зу́юся, -єшся, гл. Спорить, препираться. Грин. II. 210; ІІІ. 486. Почав скозуваться, а далі й биться з парубками. Грин. ІІ. 171.
Теле́нькати, -каю, -єш, гл. Звенѣть. Дзвоник теленькає. О часахъ: тикать. Дзигарки теленькають. Шевч. О сердцѣ: биться. У Хоми і ляк на думці, що аж серденько теленькає. Рудч. Ск. II. 176.
Ті́патися, -паюся, -єшся, гл.
1) Дрожать, трястись, судорожно подергиваться; о сердцѣ: сильно биться. Розмордувавсь, роспаливсь, аж губи тіпаються. Харьк. у. Тіпається индик після того, як голова одрубана. Мир. ХРВ. 91. Тіпалось серце в Мирона. Мир. ХРВ. 93.
2) Съ измѣн. удареніемъ: тіпа́тися. О коноплѣ, льнѣ: трепаться для очищенія отъ кострики.
Тічо́к, -чка́, м. Ум. отъ тік. Вообще місто утоптанное или выравненное, напр. мѣсто собраній молодежи, мѣсто боя и пр. Шейк. Був на тім місті тічок і ноги були повибивані на піску, — видно було, що тут борюкались і лежали. Павлогр. у. Поїхали вже на той тічок, де їм саме з змієм биться. Мнж. 42. Ду́ти, поду́ти тічо́к. Пробовать, попробовать силу въ бою. Мнж. 31.
Трі́патися, -паюся, -єшся, гл.
1) Биться. Риба блищала проти місяця білою як срібло лускою, тріпалась, побивалась в сітці. Левиц. I. 109.
2) Встряхиваться, трепетать. Пташки тріпались, перелітаючи з дерева на дерево. Левиц. І. 374.
3) Горячиться, сердиться, приходить въ раздраженіе. Не тріпайся, а попереду роспитайся, хто винен. НВолын. у. Ось не тріпайся, Іване, дурно, бо я не винен. Каменец. у.
Тьо́хкати, -каю, -єш, гл.
1) О сердцѣ: биться, ёкать. А серце так йому й тьохка, наче яке лихо віщує. Св. Л. 18.
2) Щелкать (о соловьѣ). Соловейко тьохка.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Бу́рхатися, -хаюся, -єшся, гл. Барахтаться, биться. Курка бурхається, він її не пускає. Крим.

Запропонуйте свій переклад