Знайдено 31 статтю
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Блю́до –
1) блю́до, тарі́ль (р. -ля). [Тарі́ль то́чений]; 2) (кушанье) стра́ва, потра́ва, наї́док. [Яка́ припра́ва, така́ й потра́ва. Наї́дків та напо́їв було́ тро́хи (Неч.-Лев.)]. |
Жарко́е, жа́реное (жареное мясное блюдо) – пече́ня, пече́не (р. -ного), пе́чево (р. -ва), смаже́ня (редко жаре́ня). [Пе́рша стра́ва – борщ, дру́га – бара́няча пече́ня. Носи́ли у но́чвах пече́ню, шмато́чками покра́яну (Кв.). Борщ, ка́ша ще й пече́не, чве́ртка бара́няча]. • -ко́е из воловьего мяса – воло́ва пече́ня, воло́ве (р. -вого). |
Люби́мый –
1) (излюбленный, дорогой) улю́блений, лю́блений, уко́ханий, коха́ний, лю́бий, уподі́[о́]бний. [Загра́в свою́ улю́блену пі́сню (Крим.). Уважа́в М. Вовчка́ за лю́бленого в наро́ді письме́нника (Грінч.). Пан-о́тченьку ти наш коха́ний! (Куліш). Чи я в ба́тька не коха́на була́? (Пісня)]. • -мый автор, -мое произведение – улю́блений, уподі́[о́]бний а́втор, твір. [Свої́х уподо́бних авторі́в узяла́ з собо́ю (Н.-Лев.)]. • -мое чтение – улю́блене чита́ння. • -мый вождь – улю́блений проводи́р. • -мое занятие, дело – улю́блена, лю́ба робо́та. • -мое блюдо, кушанье – улю́блена стра́ва, ї́жа. • -мая лошадь – улю́блений кінь. • -мое дитя – коха́на (лю́ба) дити́на; найулю́блені́ша дити́на. • Самый -мый – найулю́блені́ший, найуко́хані́ший, найулю́блений, найлюбі́ший, наймилі́ший. [З своє́ю найулюблені́шою ля́лькою (Грінч.). Найулю́блена дити́на (Вороний). Се була́ його́ найлюбі́ша робо́та (Стефаник)]. • -мая трава (росянка), бот. Drosera rotundifolia L. – роси́чка круглоли́ста, рося́нка; 2) (возлюбленный, милый) коха́ний, уко́ханий, ми́лий, лю́бий, лю́блений, (возлюбленная) коха́на, лю́ба (-бої и -би), ми́ла, лю́блена, (сущ.) любко́, лю́бчик, коха́нок (-нка), коха́на люди́на. [Проща́тись прийшо́в я, коха́на, з тобо́ю (Л. Укр.). Силкува́лася ви́правдати вко́хану люди́ну бідола́шна ді́вчина (Грінч.). Жі́нка су́джена, а кума́ лю́блена (Приказка). Та вже мені́ не стоя́ти із мої́м коха́нком (Пісня)]. |
Люби́ть, -бливать –
1) (чувствовать страсть, быть влюблённым) коха́ти, люби́ти кого́, коха́тися, люби́тися в ко́му. [Ой, зна́ю, зна́ю, кого́ коха́ю, ті́льки не зна́ю, з ким жи́ти ма́ю (Пісня). Ой, зна́ти, зна́ти, хто кого́ лю́бить: го́рне до се́рденька, ще й приголу́бить (Пісня). Лю́биш ба́тька, ма́тір, а коха́єш ми́лого (Мирн.). Нема́ тії́ дівчи́ноньки, що я в ній коха́вся (Метл.)]. • -би́ть сильно, крепко – ду́же, тя́жко, рі́дно, рідне́нько коха́ти, люби́ти кого́. [Я люблю́ тебе́ рідне́нько (М. Вовч.)]. • Он её -би́л безумно – він її шале́но коха́в. • -би́ть пылко, страстно – па́лко, жагу́че коха́ти, люби́ти кого́. • -би́ть искренно – щи́ро коха́ти, люби́ти кого́. • Кого -лю́ того и бью – хто кого́ лю́бить, той того́ й гу́бить. • -би́ть друг друга – коха́ти, люби́ти одно́ о́дного, коха́тися, люби́тися; срв. Люби́ться. [Любі́мося, коха́ймося, як ті голубо́чки (Пісня). Ой, коли́ ми коха́лися, сухі́ дуби́ розвива́лися (Пісня)]; 2) (питать расположение к кому, к чему) люби́ти, полюбля́ти, залю́блювати и -ля́ти кого́. [Усі́ його́ в нас люби́ли, – балакли́вий був чолові́к, весе́лий, грома́дський (М. Вовч.). Всі сусі́да полюбля́ють (Пісня). Во́вки, ба́чте, вовкула́ку не залю́блюють (Г. Барв.)]. • -бить друг друга – люби́тися, ма́ти любо́в між собо́ю. [Любі́теся, брати́ мої́! (Шевч.)]. • Он -бит родителей – він лю́бить батькі́в. • Я тебя -лю́ как самого себя – я тебе́ люблю́ як себе́ само́го. • -би́ть родину – люби́ти ба́тьківщину, рі́дний (свій) край. • -би́ть больше всего на свете – люби́ти над усе́ в сві́ті. [Над усе́ в сві́ті люби́в ті дере́вця (М. Вовч.)]; 3) (иметь наклонность к чему, быть любителем чего, быть охотником до чего) люби́ти, полюбля́ти, бу́ти охо́чим, ла́сим до чо́го, люби́тися, коха́тися в чо́му. [Люблю́ розмовля́ти (Шевч.). Не полюбля́ю я цього́ (Зміївщ.)]. • Он -бит труд – він лю́бить працюва́ти, він охо́чий до пра́ці. • Я -лю́ фрукты – я люблю́ садовину́, мені́ садовина́ до смаку́ (смаку́є). • Я -лю́ жизнь в деревне – я люблю́ (мені́ до вподо́би) жи́ти на селі́. • Я больше -лю́ это блюдо – мені́ смаку́є бі́льше ця стра́ва. • Я -лю́ больше эту работу – мені́ ця робо́та бі́льше до вподо́би, я волі́ю цю робо́ту; срв. Предпочита́ть. • Он -бит свободу – він лю́бить во́лю. • Он -бит гулять – він лю́бить (охо́чий, ла́сий) гуля́ти. • Она -бит пение – вона́ лю́бить спі́ви, охо́ча до спі́вів. • Он -бит выпить – він лю́бить ча́рку, він ла́сий (голі́нний) до ча́рки, (шутл.) до скляно́го бо́га. • Это растение -бит тень – ця росли́на лю́бить холодо́к. • Сосна -бит песчаную почву – со́сна лю́бить піскува́тий ґрунт. • Деньги -бят счёт – гро́ші лічбу́ лю́блять. • -бишь кататься, -би́ и саночки возить – лю́биш узя́ток, люби́ й да́ток; заї́здив коня́чку – неси́ сам кульба́чку. • -би́ть науку, искусство, театр – люби́ти нау́ку, мисте́цтво, театр, коха́тися в нау́ці, у мисте́цтві, в теа́трі, бу́ти охо́чим до нау́ки, до мисте́цтва, до теа́тру; 4) (жалеть) жа́лувати. [Чи до́бре тобі́ тут, си́ну, чи жа́лують тебе́? (Н.-Лев.)]. • Лю́бящий – що лю́бить, що коха́є; (полный любви) лю́блячий, лю́б’ячий, прихи́льний. [Лю́блячою руко́ю спи́сує Бордуля́к (Єфр.). Таки́й він лю́б’ячий до ме́не (М. Вовч.). Прихи́льним о́ком подиви́всь на си́на (Крим.)]. • -щий что (любитель чего) – охо́чий, щи́рий, голі́нний, ла́сий до чо́го, на що; срв. Люби́тель. • -щий детей – дітолю́бний. |
Мясно́й – м’ясни́й, м’ясови́й. [Лі́зу, лі́зу по залі́зу на м’ясову́ го́ру (загадка: конь) (Чуб. I)]. • -ная лавка – різни́ця. • -ны́е ряды – різни́ці (-ни́ць). [Приста́в мов соба́ка до різни́ць (Номис)]. • -ная пища – м’ясна́ ї́жа, м’яси́во. • Я до -но́й пищи не большой охотник – я до м’яси́ва не ду́же ла́сий. • -ное блюдо – м’ясна́ стра́ва, (жаркое) пече́ня. • -ной цвет – м’ясни́й (м’ясови́й) ко́лір темно-черво́ний ко́лір (-льору). |
Наблю́дник – наблю́дник (-ка), наблю́дничка, накри́вачка, на́кривка, по́кришка на блю́до. |
Подблю́дник – пі́дкладка, пі́дмостка під блю́до. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
БЛЮ́ДО укр. тарі́ль (чол.). |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Блюдо –
1) блю́до, -да; 2) (кушанье) стра́ва, -ви; -дечко – блю́дечко, -ка; -дце – блю́дце, -дця. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Блюдо, поддон (тернова) – стябло́. |
Поддон, поддонник – підде́ння, піддни́ще; • п., блюдо (для нижн. жернова) – стябло́. |
Поднос – та́ця; • п. деревянный, блюдо – стябло́. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Блюдо
• Обед из двух (трёх) блюд – обід на дві (на три) страви (переміни); обід із двох (із трьох) страв (перемін). |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Блю́до – блюдо. |
Ї́диво, -ва – пища, кушанье, блюдо. |
Масни́й –
1) масляный. • Масна́ неді́ля – воскресенье на сырной неделе. 2) жирный. • Масна́ стра́ва – жирное блюдо. • Масні́ анекдо́ти – сальные анекдоты. 3) замасленный, засаленный; 4) (переносно о словах) усиленно ласковый, масляный, но неискренний. |
Ми́са – блюдо (посуда). |
Потра́ва – кушанье, блюдо. |
При́варок, -рка и -рку – добавочное блюдо. |
Рубці́, -ці́в – 1) см. Рубе́ць; 2) см. Ру́б’я;
3) блюдо из рубцов, желудков. |
Тарі́ль, -ре́ля – блюдо, тарелка. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Блю́до, -да, с. = Кубка. Вх. Зн. 30. |
Пока́з, -зу, м.
1) Указаніе. Добре заходились по німецькому показу. Шевч. 2) Показъ. Взяла та положила на блюдо тре кошенят та й унесла на показ. Рудч. Ск. II. 91. |
Потра́ва, -ви, ж. Кушанье, блюдо. Ном. № 5171. Ріжуть на потраву птицю або й порося. Стор. МПр. 30. Тут їли різнії потрави і все з полив’яних мисок. Котл. Ен. І. 18. |
Тарі́ль, -реля, м. Блюдо; тарелка. Шух. І. 308, 251. Таріль точений. Гол. IV. 6. Ум. Тарі́лець, тарі́льчик. АД. 1. 34. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Блю́до = 1. блю́до, полу́мисок, тарі́ль. С. З. Л. Ш. — Винесли йому блюдо червонцїв. н. п. С. Ш. — Полумисків два цїнових. Стародавнїй опис. Кіев. Ст. — Таріль точений. С. Ш. 2. стра́ва, потра́ва. — Голодному кожна страва добра. н. пр. — Яка приправа, така й потрава. н. пр. — Тут їли разниї потрави і все з поливяних мисок. Кот. |
Наблю́дникъ = по́кришка (на блюдо). |
Подблю́дный = що підклада́єть ся під блю́до, на пр. кружечок або що. — П. пѣ́сня = що сьпіва́ють в Моско́вщині жінки́ на сьвятка́х, воро́жучи на блю́дах. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)