Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 35 статей
Запропонувати свій переклад для «важно»
Шукати «важно» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ва́жно –
1) (спесиво) пи́шно, з-пи́шна, бундю́чно;
2) (с достоинством) пова́жно, вели́чно;
3) (имеет значение) ва́жно, важли́во, хо́диться за (про) що. [За це мені́ й хо́диться (Звиногор.)].
• Это не ва́жно – це малова́жно, це пусте́, ме́нше з тим, ба́йду́же́.
Ва́жный –
1) (спесивый) пи́шний, пиха́тий, вели́чний, бундю́чний, пиндю́чливий, пиндю́чний, вельбу́чний, дебі́льший;
2) (имеющий значение) важли́вий, ва́жни́й, пова́жний, значни́й.
• Ва́жная особа – ва́жна́ (вели́ка) осо́ба, вели́кої руки́ люди́на; (иронич.) – (вели́ка) ця́ця.
• Быть ва́жным (иметь значение) – ва́жити, зава́жувати. [Це бага́то ва́жить].
• Оказаться ва́жным (возыметь значение) – зава́жити. Разве для меня ва́жно (сделать что-л.)? – хіба́ мені́ до́рого (щось зроби́ти)?
Выступать, вы́ступить – виступа́ти, ви́ступити. [Виступа́є як па́ва. Ви́ступив проти ме́не. Аж піт ви́ступив]; а теснее –
1) выступа́ть важно, плавно – іти́ ви́ступці, ви́ступцем;
2) виходжа́ти, вихо́дити, (сов. ви́йти), вируша́ти, ви́рушити, вибира́тися, ви́братися. [Полко́вник із наме́ту виходжа́є. Ві́йсько ви́рушило в бій];
3) резко вперёд – вирива́тися, ви́рватися. [Напере́д не вирива́йся, зза́ду не зостава́йся];
4) (из ряда) висува́тися, ви́сунутися, вихиля́тися, ви́хилитися, вистава́ти, ви́стати, витика́тися, ви́ткнутися. [На́ша ха́та ду́же вистає́ (витика́ється) проти и́нших з перії́];
5) (в защиту кого, чего) става́ти в оборо́ні кого́, чого́, обстава́ти, обста́ти за що (за чим, за ким). [За грома́дську спра́ву обста́ти (Грінч.). Обстає́ за ним];
6) (против кого) става́ти проти, руша́ти на ко́го;
7) (кандидатом) кандидува́ти (во что – на ко́го);
8) (пятнами) плями́тися;
9) выступа́ть наружу (вынырять) – винуря́тися. [Рі́чка то хова́ється поміж дерева́ми, то знов винуря́ється і блищи́ть проти со́нця];
10) (постепенно из воды) витава́ти, ви́тонути. [Тепер і тут камі́ння повитава́ло і там потро́ху витає́ з води́. Вода́ залля́ла ди́ні, то поки воно́ ви́тоне з-під води́ – па́ростки й поги́нуть];
11) (из границ приличия) перейти́ ме́жі присто́йности.
Держа́ть, -ся, де́рживать, -ся – держа́ти, -ся, трима́ти, -ся. [Вона́ держи́ть мою́ ру́ку. А він – держи́ться мене́, як сліпи́й повода́таря. Як соба́ка стері́г ха́ту, то його́ й трима́ли].
• Держа́ть себя – держа́ти себе́, пово́дитися, трима́тися. [Люби́ла чепури́тися й держа́ла себе́ ду́же чи́сто. До́вго він навча́в їх, як ма́ють пово́дитися в гости́ні (Крим.). Трима́лася ду́же такто́вно].
• Важно, гордо держа́ть себя – пово́дитися пи́шно, пиша́тися, гонорува́ти, -ся, зго́рда трима́тися, (насмешл.) пиндю́читися. [Так-то вже гонору́є: про́стому чолові́кові і руки́ не пода́сть].
• Держа́ть кого в руках, в своей власти – ма́ти (держа́ти, трима́ти) кого́ в ла́пах, у жме́ні, в кулаці́.
• Держа́ть наготове – держа́ти напогото́ві, насторожи́ти що. [Гайдама́ка стої́ть, насторожи́вши спи́са].
• Держа́ть правее – бра́ти цабе́, право́руч.
• Д. левее – бра́ти цоб (соб), ліво́руч.
• Держа́ть временно – переде́ржувати кого́, що.
• Держа́ть чью сторону – держа́ти (тягти́) ру́ку за ким, стоя́ти за ким, за ко́го.
• Держа́ться вместе – гу́рту (ку́пи) трима́тися, ку́питися.
• Держа́ться за одно – трима́ти з ким, в оди́н гуж тягти́ з ким.
• Держа́ть слово – доде́ржувати сло́ва, бу́ти кріпки́м на сло́во.
• Держа́ться твёрдо, стойко – кріпи́тися. [Кріпи́ться, як ди́ня на моро́зі].
• Держа́ть в памяти – в тя́мці ма́ти.
• Держа́ться своего – не ки́дати(ся) свого́, доде́ржувати свого́.
• Держа́ться на стороже, на чеку – ма́тися на ба́чності, бу́ти сто́рожко з ким.
• Де́ржанный – де́ржаний, три́маний.
Заду́мчиво – заду́мливо, заду́мано, зами́слено, (и важно) ду́мно.
Малова́жно, нрч. – ба́йду́же, малова́жно, не ва́жно, невели́ка ва́жність, не вели́ка вага́ (важни́ця, річ), мала́ (малова́жна) річ. [Байду́же, які́ї в карти́ни обво́ди, аби́ малюва́ння майсте́рне (Самійл.). Не ва́жно, чи з лиця́ га́рний, аби́ розу́мний (М. Грінч.)].
Получа́ть, получи́ть – оде́ржувати, оде́ржати (реже отри́мувати, отри́мати), дістава́ти, діста́ти, відбира́ти, відібра́ти, здобува́ти, здобу́ти що, здобува́тися, здобу́тися на що, бра́ти, побира́ти, ма́ти що, прийма́ти, при(й)ня́ти що, осяг(ну́)ти що и чого́, (достигнуть чего) доступи́ти, доско́чити чого́, (о мн.) пооде́ржувати, поотри́мувати и т. д. [Ко́жний, хто про́сить, оде́ржує (Єв.). І все, чого́ попро́сите в моли́тві з ві́рою, діста́нете (Єв.). І от діста́в, чого́ хоті́в, чого́ душа́ його́ бажа́ла (Рудан.). А молоди́й, веселе́нький, що доста́в свого́, йде ва́жно (Квіт.). Кай Лю́цій сві́дчить ра́нами свої́ми, що́ він здобу́в, вою́ючи за Рим (Куліш). Блаже́нні ти́хії, бо вони́ ося́гнуть зе́млю (Єв.)].
• -чи́ть письмо, деньги – оде́ржати (діста́ти, відібра́ти) листа́, гро́ші.
• Он -ча́ет большое жалованье, большие деньги – він здобува́є (дістає́, ма́є, бере́, побира́є) вели́ку платню́, вели́кі гро́ші. [Наня́вся до па́на, бере́ по п’ять рублі́в на мі́сяць (Харк.)].
• -чи́ть деньги по ассигновке, по чеку – оде́ржати гро́ші на асигна́ту, на чек.
• -чи́ть что-л. в руки – при(й)ня́ти до рук.
• -ча́й, -ча́йте деньги – прийма́й, прийма́йте (бери́, бері́ть) гро́ші.
• Этот купец -ча́ет материи из-за границы – цей кра́мар дістає́ (здобува́є, відбира́є) мате́рії з-за кордо́ну.
• Он -чи́л всё, что требовал – він діста́в (здобу́в, відібра́в) усе́, чого́ вимага́в.
• -чи́ть обратно, -чи́ть назад – оде́ржати (відібра́ти) наза́д.
• -чи́ть ответ, весть, известия о чём – діста́ти (відібра́ти) ві́дповідь, зві́стку, відо́мості за (про) що.
• -чи́ть отказ – зустрі́(ну)ти відмо́ву, не діста́ти (не здобу́ти) зго́ди, (шутл.) діста́ти відкоша́, (с)пійма́ти (вхопи́ти, з’ї́сти) о́близня.
• -чи́ть приказ – здобу́ти (діста́ти) нака́з.
• -чи́ть разрешение, свидетельство – діста́ти (здобу́ти) до́звіл, по́свідку (посві́дчення).
• -чи́ть место, должность, назначение – діста́ти слу́жбу, поса́ду, призна́чення.
• -чи́ть стипендию – діста́ти стипе́ндію.
• -чи́ть наследство, -чи́ть что-л. в наследство – діста́ти (відібра́ти) спа́дщину, спа́док, діста́ти (відібра́ти, здобу́ти, прийня́ти) у спа́дку що, в спа́дщину що, оді́дичити що.
• -чить помощь – діста́ти, здобу́ти допомо́гу (по́міч).
• -чать образование, воспитание – здобува́ти осві́ту, вихова́ння, побира́ти нау́ку, осві́чуватися, вихо́вуватися.
• -чи́ть высшее образование – здобу́ти ви́щу осві́ту.
• -чи́ть награду, премию, похвальный отзыв – діста́ти (здобу́ти) нагоро́ду, пре́мію, хва́льного при́суду.
• -чи́ть выговор, замечание – діста́ти нага́ну, дога́ну.
• -чи́ть наказание, -чи́ть должное – прийня́ти ка́ру, прийня́ти (відібра́ти) нале́жне.
• -ча́ть телесные наказания (розги, линейки и т. п.) – дістава́ти в шку́ру.
• -чи́ть по физиономии – діста́ти в лице́, (вульг.) зла́пати (з’ї́сти) ля́паса.
• -чи́ть фигу – з’ї́сти ду́лю, бі́са з’ї́сти, лизну́ти ши́лом па́токи.
• -чать впечатления извне – оде́ржувати, дістава́ти, здобува́ти, (с)прийма́ти вражі́ння зо́кола.
• -чи́ть от чего пользу – ко́ристь узя́ти з чо́го.
• -чи́ть прибыль от чего-нибудь – прибу́ток узя́ти з чо́го и на чо́му.
• Я -чи́л большой барыш от этого дела – я узя́в вели́кий бари́ш з цьо́го ді́ла, на цьо́му ді́лі.
• Казна -чи́т от этого миллион – скарб ма́тиме (ві́зьме) з цьо́го (на цьо́му) мільйо́н, заро́бить на цьо́му мільйо́н.
• -чи́ть убыток от спекуляции – поне́сти шко́ду від спекуля́ції, на спекуля́ції.
• -чи́ть возможность – діста́ти спромо́гу, спромогти́сь на що, здобу́тися на що.
• -чи́ть дар речи – діста́ти мо́ву. [Він ві́рить, що велико́дної но́чи вся́ка німина́ дістає́ мо́ву Єфр.)].
• -чи́ть повреждение – зазна́ти ушко́дження.
• -чи́ть вечное блаженство – добу́тися, доступи́ти ві́чного раюва́ння, осягну́ти ві́чного раюва́ння, здобу́тися на ві́чне раюва́ння. [Всім проща́й, і проще́ння досту́пиш (Франко)].
• Дело -чи́ло огласку – спра́ва набула́ ро́зголосу, була́ розголо́шена.
• Это вино -чи́ло неприятный вкус – це вино́ набуло́ неприє́много смаку́.
• -ча́ть форму чего-л. – набира́ти фо́рми чого́.
• -чи́ть насморк, лихорадку – захопи́ти не́жить, пропа́сницю.
• Получа́емый – оде́ржуваний, отри́муваний, відби́раний, здобу́ваний и т. д. Полу́ченный – оде́ржаний, отри́маний, віді́браний, здобу́тий и т. д. -ный опыт – набу́тий до́свід.
• Налоги, подати, которые не могут быть -чены – пода́тки, о́платки, що їх не мо́жна повиправля́ти (посправля́ти), невипра́вні пода́тки, о́платки.
II. Проноси́ть, пронести́ – (мимо чего, сквозь что, над чем) проно́сити, проне́сти́. [Мерця́ проне́сено повз на́шу ха́ту. Не пронесемо́ ша́хву в ці двері́ – не прола́зить. Градову́ хма́ру ві́тром пронесло́ над на́шими ни́вами (М. Грінч.)].
• -си́ть (некот. время, пространство) – проно́сити, проне́сти́, надно́сити, надне́сти́. [Вам ду́же ва́жно нести́, дава́йте, я тро́хи наднесу́ (Звин.)].
• Проне́сенный – проне́сений, надне́сений.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Вальяжно – ва́жно, пова́жно, (степенно) стате́чно. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВА́ЖНО бундючно, спи́шна, діял. гоноро́во, фраз. ва́жить [мне не важно мені́ не важить];
не важно фраз. не стра́шно [э́то не важно це не спишна];
важно для кого что зале́жить кому на чому [э́то бы́ло им важно їм на цьо́му зале́жало]; то бы́ло важно для кого на тому зале́жало кому.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Важно –
1) (иметь значение) ва́жно, важли́во;
2) (солидно) ва́жно, пова́жно, вели́чно;
3) (горделиво) пи́шно, бундю́чно.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Важно – важно, важливо; (с достоинством) – поважно, величаво, пишно. Это не важно – це маловажно; це пусте; байдуже. Важно само по себе – важливо само з себе.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Важно
• Держать себя важно – поводитися пишно (пишатися); величатися; нестися високо [вгору]; гонорувати (зах. гоноруватися); згорда триматися; гороїжитися; (згруб.) пиндючитися (бундючитися, гиндичитися). [Недарма еллінки проти троянок Так величаються… Українка.]
• Это важно – це важливо (важно); це багато (велико) важить.
• Это не важно – це не має значення (ваги); це не важно (маловажно); це пусте; це дурниця (не велика річ); менше з тим; байдуже; дарма. [Ну та байдуже: на весну побачимось. Коцюбинський.]
Аршин
• Будто (словно, точно) аршин проглотил – наче (неначе, як, мов, немов, ніби) аршин проковтнув. [Ввійшов Антосьо до хати і важно-переважно поклонився, наче аршин проковтнув і не може голови зігнути… Свидницький.]
• На свой аршин не меряй – не міряй своєю міркою (своїм аршином, на свій аршин); не рівняй усього до себе. [Не мір мене своєю міркою, бо я й у більшу влізу. Пр. Не міряй всіх (всього) на свій аршин. Пр.]
Выступать
• Выступать важно, плавно – поважно ступати (виступати); (розм.) іти виступцем (виступці). [Не кожен ходить у таких чоботах! — кажу я з гордістю і, поважно ступаючи, іду через усю хату. Багмут. Виступцем тихо йду. Сл. Гр.]
• Выступать в качестве кого – виступати як хто, ким.
• Выступать, выступить [постепенно] из воды – витавати, вита(ну)ти; витопати, витонути. [Тепер і тут каміння повитавало і там потроху витає з води. Сл. Гр. Я посадив на низу дині, вони й зійшли були добре, а дощі заливні пішли, вода й залила їх, — то поки витоне з-під води, паростки й погинуть. Сл. Гр.]
• Выступать за кого, за что – виступати за кого, за що; обставати за ким, за чим, за кого, за що.
• Выступать из пределов чего – переходити межі чого; виходити (по)за межі чого.
• Выступить по докладу – виступити на доповідь (по доповіді).
Держать
• Важно, гордо держать себя – поводитися пишно; пишатися (іноді гонорувати); згорда триматися; (глузл. зниж.) бундючитися (пиндючитися).
• Держать в ежовых рукавицах кого (разг.) – тримати (держати) в [тісних, цупких] шорах (у лабетах, у лещатах) кого.
• Держать влево – ліворуч брати; (розм.) брати соб.
• Держать в памяти – мати у тямці (у пам’яті); зберігати в пам’яті; пам’ятати; (розм. давн.) мати на пеньку.
• Держать вправо – брати праворуч; (розм.) брати цабе.
• Держать в руках кого – мати (тримати, держати) кого в руках (у жмені, у кулаці, негат. у лапах); до рук прибрати кого; тримати (держати) на поводі (на припоні) кого.
• Держать в тайне – тримати (держати) в таємниці (в секреті); таїти. [Таїла від Бога, та чортові сказала. Пр.]
• Держать в чёрном теле кого – не дбати за (про) кого; занедбувати, занедбати (занехаювати, занехаяти) кого; тримати (держати) в чорні кого.
• Держать дело под сукном – зволікати (відкладати) справу; (іноді) тримати (держати) справу під сукном.
• Держать курс на что – тримати (держати) курс на що; прямувати на що; іти, плисти (пливти) у напрямі на що.
• Держать на уме – мати на думці (на мислі).
• Держать нос по ветру (перен.) – тримати (держати) носа за вітром; ловити носом, куди вітер віє (дме); чути (дивитися), звідки вітер віє.
• Держать пари – іти в заклад; закладатися (іноді заставлятися); битися у (об) заклад.
• Держать порох сухим (перен.) – тримати (держати) порох сухим; бути напоготові.
• Держать путь – простувати (прямувати); іти, їхати; верстати путь (дорогу).
• Держать речь – промовляти, виголошувати промову; мати слово.
• Держать руки по швам – стояти струнко.
• Держать руку, сторону кого (перен.) – тягти руку за ким; тягти за кого; бути на боці кого (на чиєму боці); тримати з ким; стояти за ким, за кого; (іноді образн.) перевестися на чий розум.
• Держать себя – поводитися.
• Держать себя опрятно – ходити чепурно (охайно); бути охайним (чепурним).
• Держать слово – додержувати слова; бути кріпким на слово.
• Держать совет – радитися; раду радити; (давн.) радувати.
• Держать экзамен – складати (тримати) іспит (екзамен).
• Держи карман шире! (разг. шутл.) – підставляй поли!; наставляй ширше кишеню!; дам, дам — коли б лише здоров зносив!; дідька лисого!; чорта з два!; не дочекаєшся!; завтра з мішком!
• Держи ухо востро (разг.) – пильнуй; будь обережний (обережним); бережися (стережися); будь насторожі; гляди-но; (образн.) на задні колеса оглядайся.
• Ешь борщ с грибами, держи язык за зубами – їж борщ з грибами, держи язик за губами. Пр. їж зубами, а придержуй губами. Пр. Держи язик за зубами (на зашморзі). Пр. Мовчи та годуйсь. Пр. Дивись, мовчи, а своє роби. Пр. Мовчи та мак товчи; мовчанка не пушить. Пр. Щоб з рота й пари не пустив. Пр. Чуй, не чуй, бач, не бач, а мовчи. Пр. Знай та гадай — мудрому досить, цить та диш. Пр. Мовчок: розбив тато горщок, а мати і два, та ніхто не зна. Пр. Не у всі дзвонять. Пр.
Экий
• Эка важность! (разг.) – [От, ото] як важно (яка важниця)!
Суть
• Не в том суть – не втім (не втому) суть; не в тім (не в тому) сила.
• По сути дела – по суті справи (діла); до суті справи (діла).
• [Это] не суть важно (разг.) – [Це] не має ваги (значення); [це] не важливе (не важно).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Важли́вий –
1) важный;
2) (перен.) серьезный, ответственный;
важли́во –
1) важно;
2) тяжело.
Ва́жний –
1) важный;
2) веский;
3) хороший;
ва́жно –
1) важно;
2) веско;
3) хорошо.
З, пред. –
1) с.
• З ким жи́ти – жить с кем.
• З вола́ здоро́вий – велик как вол.
• Завбі́льшки з ха́ту – с дом величиной.
2) из.
• Сухи́й з води́ – сухой из воды.
3) на.
• З ким жени́тися – на ком жениться.
4) от.
• 3 го́лоду – от голода.
5) по.
• 3 при́мусу – по принуждению.
• З лиця́ чита́ти – по лицу видеть (читать),
6) над.
• Смія́тися з ко́го, з чо́го – смеяться над кем, над чем.
7) З лиця́ – лицом.
• З неді́лі – на той неделе, после воскресения.
• З-тишку́ – исподтишка, тайком.
• З ва́шої ла́ски – вашей милостью, если дозволите.
• Ме́нше з тим – это не важно; нечего об этом (говорить).
Ме́нше, нар. – меньше, менее.
• Ме́нше з тим – это не важно, несмотря на то.
Набундю́чити, набундю́читися –
1) нахохриться;
2) важно надуться.
Пи́шно, нар. –
1) гордо, важно;
2) роскошно, пышно.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Важли́во, нар.
1) Тяжело.
2) Важно.
Ва́жно, нар.
1) Вѣско.
2) Важно.
3) Хорошо, отлично.
Ви́ложити, -жу, -жиш, гл.
1) = Викласти. Глибоку криницю виложив цямриною. Шевч. Виложив з печі хліба. Рудч. Ск. Та й важно пісню виложено. Харьк. у.
2) Наложить плату, сдѣлать налогъ. І землю взяли під толоку, ще й виложили платити від жадної товаряки. Павлогр. у. (Залюбовск.).
Грясти́, гряду́, -де́ш, гл.
1) Быстро и съ шумомъ бѣжать, ѣхать. Гряде четвернею коней. Волынск. г.
2) Заимствовано изъ церк.-слав. яз. Важно идти или ѣхать, шествовать, грясти. І гряде царська дружина до царя велично. К. Псал. 109.
Ика́тися, ика́ється, одн. в. икну́тися, икне́ться, гл. безл. Икаться, икнуться. Як важно икається, так хтось судить. Грин. II. 313. Не легенько икалось тому, кого вони хвалили. Левиц. І. 474. Хай їй легенько икнеться. Г. Барв. 210.
Ме́нше, нар. Меньше, менѣе. Менше вкусиш, борше лигнеш. Ном. № 5588. Ме́нше з тим. Это не важно! пустяки! Побила? — Побила! — Менше з тим! НВолын. у. Ум. Ме́ншенько.
Напи́зитися, -пи́жуся, -зишся, гл.
1) Надуться, напыжиться, важно держать себя. Чогось наша сваха надулася, надулася... й напизилася. Грин. III. 493. І так же то (півень) напизиться тобі, надметься... і виступа так пишно. Сим. 212.
2) Оттопыриться. Все коло неї напижене, оддулось. Св. Л. 89.
Пи́шно, нар.
1) Гордо, важно. На ставі пишно лебідь плив. Греб. 362.
2) Роскошно, пышно. Один чоловік жив що-дня пишно. Єв. Л. XVI. 19.
Чванли́во, нар. Чванно, важно.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

З, пред.
4) *3 вола́ здоро́вий. Велик как вол. *3 примусу. По принуждению. *3 вашої ласки. Вашей милостью; если позволите. *Ме́нше з тим. Это не важно; нечего об этом (говорить). Сл. Нік.
Машта́к, -ка́, м. * Важно парять бісових маштаків! Мир. ХРВ. 267.

Запропонуйте свій переклад