Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей
Запропонувати свій переклад для «вальниця»
Шукати «вальниця» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Коренно́й –
1) см. Корнево́й 1;
2) перен. (основной) корінни́й, докорі́нни́й, осно[і]вни́й, (исконный) пе́рвісний, споконві́чний. [Одне́ з корінни́х завда́нь (Касян.). Тре́ба докорі́нних спо́собів шука́ти, як з ко́ренем ви́рвати ли́хо (Єфр.)].
• -на́я причина – корінна́ (основна́) причи́на.
• -но́е различие – основна́ відмі́нність (різни́ця).
• -ны́м образом – в ко́рені, ґрунто́вно.
• -но́е (радикальное) средство – докорі́нни́й (радика́льний) спо́сіб (-собу).
• -но́й закон – осно[і]вни́й зако́н.
• -но́й зуб – ку́тній зуб, кутня́к (-ка́).
• -на́я лошадь, см. Коренни́к 1.
• -но́й парус (на речных судах) – сере́днє (вели́ке) вітри́ло.
• -на́я рыба – крутосолі́нка.
• -но́й уксус – перегі́нний о́цет, міцни́й (пере́гнаний, перепу́щений) о́цет (р. о́цту).
• -но́й житель – тубі́лець (-льця), оса́дник, туте́шній з ді́да-пра́діда, краяни́н.
• -но́е население – тубі́льці (-ців), корінна́ лю́дність (-ности). [У Ки́їві стріва́лися між собо́ю аж три націона́льності – корінна́ місце́ва украї́нська, по́льська й росі́йська (Єфр.)].
• -но́й киевлянин – приро́дний (прирожде́нний, роди́мий) кия́нин.
• -но́й дворянин – дворяни́н да́внього ро́ду (з ді́да-пра́діда), родови́й (предкові́чний) дворяни́н.
• -ной сват – молодо́ї ба́тько, ба́тько нарече́ної.
• -ное слово, грам. – корінне́ сло́во.
• -но́й слог, грам. – корене́вий склад.
• -но́й язык – рі́дна мо́ва.
• -но́е месторождение, -ные породы, геол. – пе́рвісне родо́ви́ще, пе́рвісні поро́ди (матери́к).
• -но́й вал, подшипник, техн. – головни́й вал (-ла), головна́ вальни́ця;
3) сущ., см. Коренни́к 1.
Лоды́жка, Лоды́га –
1) анат. malleolus – кі́сточка, щи́колодка, коло́дочка, (редко) кі́стка. [Пи́лу було́ по са́мі кістки́ (Свидн.)];
2) (бабка) па́ця.
• Играть в -ки – гра́ти (гуля́ти) в па́ці. [Не дає́ у неді́лю в па́ці гра́ти (Л. Укр.)];
3) (коленчатый шарнир) колі́но;
4) техн. – вальни́ця, см. Подши́пник;
5) (инстр. для резки гаек) гайкорі́з (-рі́за); срв. Ме́тчик.
Подши́пник – підчі́пок (-пка), підчі́пник, підши́йник, вальни́ця.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Шарикоподшипник – кулькови́й підчі́пник, кулькопідчі́пник, кулькова́ вальни́ця, кульковальни́ця. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОДШИ́ПНИК укр. підчі́пник, вальни́ця;
шариковый подшипник кулько́вий підчі́пник, кулько́ва вальни́ця.
ШАРИКОПОДШИ́ПНИК забут. кулькова́ вальни́ця.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Подшипник – підчі́пок, -пка, вальни́ця, -ці.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Кружловина – вальни́ця верете́нна.
Лагер, подшип – вальни́ця.
Подшипник – вальни́ця;
• п. буксовый – в. осяни́чна;
• п. внутренний – в. вну́трішня;
• п. вспомогательный – в. допомічна́;
• п. горизонтально-перемещаемый – в. позе́мо-пересувна́;
• п. гребенчатый – в. гребінча́ста;
• п. дейдвудный – в. дейдву́дна;
• п. коренной – в. головна́;
• п. крейцкопфный – в. ковзанце́ва;
• п. кривошипный – в. корбова́;
• п. курбельный – в. корбова́;
• п. мотылевый – в. корбова́;
• п. на подвеске – в. почіпна́;
• п. на шариках – в. кулькова́;
• п. нормальный – в. норма́льна;
• п. половинчатый – в. полови́нчаста;
• п. рамовый – в. ра[я]мова́;
• п. роликовый – в. коточко́ва;
• п. упорный – в. упо́рна;
• п. шариковый – в. кулькова́;
• п. шаровой – в. кульова́;
• п. шатунный – в. гонкова́.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

подши́пник вальни́ця,-ці, ва́лниця,-ці, ле́жво,-ва, підчі́пник,-ка (опорна деталь для обертових або хитомих частин механізму)
п. бабби́товый вальни́ця бабі́това
п. бу́ксовый вальни́ця ося́нична
п. виброде́мпферный вальни́ця віброде́мпферна [віброгамівна́]
п. вту́лочный вальни́ця вту́лкова
п. гидродинами́ческий вальни́ця гідродинамі́чна
п. иго́льчатый вальни́ця голча́ста
п. каче́ния вальни́ця ко́чення
п. кольцево́й вальни́ця кільцева́
п. кони́ческий вальни́ця коні́чна
п. консо́льный вальни́ця консо́льна
п. коренно́й вальни́ця корінна́
п. кривоши́пный вальни́ця ко́рбова
п. направля́ющий вальни́ця спрямівна́
п. неразъёмный вальни́ця нерознімна́
п. несу́щий вальни́ця трима́льна
п. опо́рный вальни́ця опо́рна
п. осево́й вальни́ця осьова́
п. ро́ликовый вальни́ця ро́ликова
п. самосма́зывающийся вальни́ця самозмасна́
п. самоустана́вливающийся вальни́ця самовстано́вна
п. скольже́ния вальни́ця ко́взання
п. уплотня́ющий вальни́ця ущі́льнювальна
п. цилиндри́ческий вальни́ця циліндри́чна
п. ша́риковый вальни́ця кулькова́
п. шарни́рный вальни́ця сугло́бова
п. шату́нный вальни́ця гонкова́
роликоподши́пник вальни́ця ва́льцева, вальцевальни́ця,-ці
р. иго́льчатый вальни́ця ва́льцева голча́ста
р. кони́ческий вальни́ця ва́льцева коні́чна
р. радиа́льный вальни́ця ва́льцева радія́льна
р. цилиндри́ческий вальни́ця ва́льцева циліндри́чна

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Вални́ця, вальни́ця – подшипник.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Підструме́нт, -ту, м. Въ водяной мельницѣ: каждый изъ двухъ параллельныхъ брусковъ, лежащихъ на особой подставкѣ, на нихъ покоится ва́льниця, на которой вращается шипъ вала. Підструме́нтів двѣ пары: снаружи и внутри мельницы. Черниг. у.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Осевой — осьови́й; О. наконечник — осьови́й наконе́чник, -ка; О. подшипник — осьо́ва вальни́ця.
*Подшипник — вальни́ця, -ці.
Шариковый подшипник — кулькова́ вальни́ця.