Знайдено 23 статті
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Влюби́ться, см. Влюбля́ться. |
Влюбля́ться, влюби́ться – зако́хуватися, закоха́тися в кому́ (и в ко́го), улюбля́тися, улюби́тися, залю́блюватися, залюби́тися в кому́ (и в ко́го). [Закоха́лися оби́дві в одного́ Іва́на (Шевч.). То ви напра́вду закоха́лися в ній? (Крим.). Пано́к, хоч жени́вся, в па́нну залюби́вся (Рудан.). Чи не було́ рі́чки утопи́тися, чи не було́ кра́щих залюби́тися]. |
Втю́ривать, -ся, втю́рить, -ся, см. Вля́паться и Влюбля́ть, -ся, влюби́ть, -ся. |
Вля́паться –
1) брьо́хнути(ся). [Так і брьо́хнув у калю́жу]; 2) встря́ти, вплу́татися, вшеле́пкатися. [І як він уплу́тався в це непе́вне ді́ло!]; 3) (ирон.: влюбиться) вті́[ьо́]патися, втеле́патися. |
Вре́зывать, -ся, вре́зать, -ся –
1) врі́зувати, -ся, врі́зати, -ся, вдава́тися, вда́тися, вганя́тися, вігна́тися. [У зе́млю ту, мов величе́зний клин, вганя́лося дале́ко си́нє мо́ре (Грінч.)]; в’їда́тися, в’ї́стися. [Обру́чка в’ї́лася в па́лець]. • Вре́заться топором (в дерево, в ряды войска) – вруба́тися. • -ться в песок (о судне) – зашихува́тися; (увязнуть в песок, снег, грязь) зашеретува́тися, зарі́затися, уму́литися. • -ться (в чужие владения) через покупку земли – вкупля́тися, вкупи́тися. • -ться в память – да́тися (вда́тися) в тя́мку, вби́тися (в’ї́стися) в тя́мку, в по́мку, в мо́зок [Ма́бу́ть до́бре Моско́вщина в тя́мку їй дала́ся (Шевч.)], вріза́тися, врі́затися в па́м’ять; 2) (влюбиться) вті́патися (втьо́патися) в ко́го. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ВЛЮБИ́ТЬСЯ, влюби́лся по́ уши убра́вся по са́ми́й чуб; влюби́вшийся залю́блений, зако́ханий, ОКРЕМА УВАГА |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Влюбляться, влюбиться – зако́хуватися, -ко́хуюся, -ко́хуєшся, закоха́тися, -ха́юся, -ха́єшся. |
Врезывать – врі́зувати, -зую, -зуєш;
-ться – 1) врі́зуватися; 2) (влюбиться) вті́патися. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Ухо
• В одно ухо вошло, в другое — вышло – одним вухом слухає, другим випускає. Пр. В одне вухо увійшло, а в друге вийшло. Пр. • До ушей краснеть, покраснеть, вспыхнуть (разг.) – аж по [самі] вуха червоніти, почервоніти, паленіти, спаленіти, шарітися, зашарітися. • Доходить, дойти до ушей чьих – доходити, дійти до чийого вуха (до чиїх вух). • Ест, уписывает так, что за ушами трещит, пищит (разг.) – їсть, уминає, аж (по)за вухами лящить. • За уши не оттащить – допавсь, як свиня до браги. Пр. Допавсь, як Хома до мила. Пр. • И стены имеют уши – і стіни мають вуха. Пр. Я б сказав, та піч у хаті. Пр. У тім річ, що в хаті піч. Пр. Я б сказав, та огірки за пазухою. Пр. • Медведь (слон) на ухо наступил кому – ведмідь (слон) на вухо наступив кому. • Навострить (насторожить) ухо (уши) – насторочити (нашорошити, наставити, нащулити, нащурити, насторожити, насторошити) вухо (вуха). [Прокоповичка насторочила вуха й повеселішала. Н.-Левицький.] • На ухо говорить, сказать, шептать что – казати, сказати (говорити) на вухо (до вуха) що; говорити (казати), сказати пошепки; шептати, шепнути на вухо (у вухо) що. [Говорила ті слова притишеним голосом на вухо Варварі. Коцюбинський.] • По уши влюбиться в кого (разг.) – аж по вуха (по самі вуха) закохатися (улюбитися, залюбитися) в кому (в кого), (іноді) закохатися (залюбитися) в кого аж-аж-аж. • Прожужжать (протрубить) [все] уши кому – продзижчати (протуркати, протуркотати, прогусти) [повні] вуха кому; проточити голову кому. [Оце добре, що ти сама про його замовила, а то вже він проточив мені голову: — Єднайте та й єднайте Оленку. Барвінок.] • Пропускать, пропустить мимо ушей – пускати, пустити повз вуха; слухати через верх; одним вухом слухати, а другим випускати. • Слушать во все уши – на всі вуха слухати. • Слышать своими (собственными) ушами – чути своїми (власними) вухами; чути на власні вуха. • Туг на ухо кто – недочуває хто; приглухуватий (підглухий) хто. • Ухо (уши) режет (дерёт) (разг.) – вухо (вуха) ріже (дере). • Хлопать ушами – ґави ловити; хляпати вухами; нічого не розуміти. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Влюбля́ти, влюби́ти –
1) (только несов. в.) долюбливать; 2) (только сов. в.) полюбить; влюбля́тися, влюби́тися – влюбляться, влюбиться. |
Вподо́бати – полюбить, влюбиться; вподо́батися – понравиться. |
Зако́хувати, закоха́ти –
1) влюбляться, влюбиться, полюбить; 2) воспитывать, воспитать; зако́хуватися, закоха́тися – 1) в ко́го, в ко́му – влюбляться, влюбиться; 2) в чо́му – пристращаться, пристраститься к чему. |
Залю́блювати, залюби́ти – любить, полюбить. • Він залюби́в – ему понравилось. Залю́блюватися, залюби́тися – влюбляться, влюбиться, полюбить. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Зако́хувати, -хую, -єш, сов. в. закоха́ти, -ха́ю, -єш, гл.
1) Влюбляться, влюбиться, полюбить. І гостинців брать не хоче, не хоче й пана закохать. Шевч. 526. 2) = Викохувати, викохати. Сім літ силки закохати, — мої двері вилупити. Гол. І. 153. Чи воно закохувано оті ліси, що вони такі хороші. Черниг. г. |
Зако́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. закоха́тися, -ха́юся, -єшся, гл.
1) Влюбляться, влюбиться. Бодай же я був перше в гробі, ніж я закохався в тобі. Чуб. V. 235. Закохалися обидві в одного Івана. Шевч. 473. Закохався, як чорт в суху вербу. Ном. № 8749. Що зо мною закохався, а з иншою повінчався. Нп. 2) — в чо́му. Пристращаться, пристраститься къ чему. Ще його батько чумакував, і бере, було, його з собою малого, то ще тоді він закохався у дорогах. МВ. II. 75. Ходив він більш для того, що вже в чумацтві закохався. МВ. II. 76. |
Залю́блюватися, -лююся, -єшся, сов. в. залюби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Влюбляться, влюбиться, полюбить. Чи не було річки утопитися, чи не було кращих залюбитися? Чуб. V. 540. Не вірю, щоб так швидко й дуже залюбитись можна було. Котл. НП. 344. |
Позако́хуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Влюбиться (о многихъ). |
Улюбля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. улюби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Влюбляться, влюбиться. Був собі парубок і влюбився він у дівчину. Рудч. Ск. І. 78. Ой як влюблявся парень на дві дівки, да вибірав — котора вірнійша буде. Рудч. Ск. І. 184. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Втю́ривать, втю́рить, ся = 1. бу́рхати, набу́рхати, набу́рити, утелїщити (всипати або влити чого надто багато). 2. втяга́ти, вклепа́ти ся, попада́ти (в яке лихо, халепу, шкоду або що прикре). 3. д. Влюби́ться і Вля́паться 3. |
Врѣ́зывать, ся = 1. урі́зувати, ся, врі́зувати, ся, вробля́ти (різанням). 2. в’їда́ти ся. — В’їлось йому в голову, нїяк не забуде. 3. д. Врыва́ться 2. 4. зако́хуватись, втьо́пати ся. (Д. Влюби́ться.) |
Врю́хаться = д. Влюби́ться і Вля́пать ся 3. |
Слю́бливаться, слюбля́ться, слюби́ться = коха́ти ся, зако́хувати ся, залюби́ти ся, закоха́ти ся, покоха́ти ся; подо́батися, сподо́бати ся, уподо́бати ся. — Покохались ми з Лесею, дїду, то віддай же її ти за мене. Гр. Чайч. — Чи з иньшою закохав ся, мене відцурав ся? н. п. (д. Влюби́ться і Полюби́ться). |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)