Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 36 статей
Запропонувати свій переклад для «вовна»
Шукати «вовна» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Виго́нь, зоол. –
1) віго́нь (р. -ни);
2) віго́нь, віго́няча во́вна.
Кишка́ –
1) анат. – ки́шка, мн. кишки́ (-шо́к), (двенадцатиперстная) дванадцятипа́ла ки́шка, двана́дцятка (Мед. Сл.), (тонкая) тонка́ ки́шка, (толстая) товста́ (гру́ба) ки́шка, (слепая) сліпа́ ки́шка, (подвздошная) крута́, клубова́ ки́шка (Мед. Сл.), (прямая) ку́тня ки́шка, кутня́чка, кутни́ця, відхо́дник (Мед. Сл.). [Хоч во́вна, аби ки́шка по́вна (Приказка)].
• -ки вообще – тельбухи́, калюхи́ (-хі́в), скинбе́ї (-їв).
• -ка для набивания колбас – ковба́сна ки́шка, ковбася́нка;
2) (рукав при насосах, помпа) ки́шка. [З ки́шки поже́жу залива́ють (Харківщ., Звин.)].
• Лезть из -шок, работая – з шку́ри лі́зти.
• Надорвать -ки (работой, смехом) – кишки́ (животи́) порва́ти;
3) -кою – ключе́м, ни́зкою, па́смом; см. Гусько́м.
Мерино́с –
1) (овца) мерино́с (-са), шпа́нка;
2) шпа́нка, (шерсть) мерино́сова во́вна, (ткань) мерино́сова ткани́на.
Мох –
1) (растение) мох (р. мо́ху, мн. мохи́, -хі́в), мо́рох (-ху), (і)мше́дь (-ди), мохнати́ння (-ння). [Нала́пав м’яки́й мох, а під мо́хом тверди́й ка́мінь (Н.-Лев.). Як пі́де дощ та посто́є стіжо́к, то так мо́рохом і обросте́ (Вовчанщ.). За́мість хлі́ба яке́сь мохнати́ння поросло́ на по́лі (Липовеч.)].
• Обростать, обрости мхом – оброста́ти, обрости́ (пороста́ти, порости́) мо́хом, мохна́тіти, обмохна́тіти, о(б)мохті́ти. [А над рі́чкою моги́ла мо́хом пороста́є (Рудан.). Він таки́й уже́ стари́й, що уве́сь мо́хом обрі́с (Рудч.). Ле́жачи і ка́мінь мохна́тіє (Номис)].
• Мох белый (Sphagnum Ehrh.) – торфни́к (-ку́).
• Мох водяной (Conferva L.) – конфе́рва, зелени́ця, водяна́ во́вна.
• Мох исландский (Cetraria islandica Asch.) – грани́ця (звича́йна), грань (-ни), ісла́ндський мох.
• Мхи, бот. Bryophyta – мохівці́ (-ці́в), мохи́;
2) (у животных) пух (-ху), пушо́к (-шку́). [На че́реві сами́й пушо́к (Сл. Ум.)];
3) см. Мохови́на.
Поя́рок – яро́тина, поя́рок (-рку), во́вна з я́рки.
Прого́нный – прогі́нний.
• -ные дрова – сплавні́ дро́ва.
• -ный скот – перегі́нна худо́ба.
• -ная дорога, см. Прого́н 2.
• -ные деньги, см. Прогон 4.
• -ная шерсть – ми́та во́вна.
Пушно́й –
1) мохна́тий, смуха́тий. [Яка́ во́вна, мохна́та, така́ неві́стка бага́та (Основа 1862)].
• -но́й зверь – звір мохна́тий, смуха́тий. [З опро́чих знов звірі́в, котрі́ смуха́ті, то він їх бив і шку́ру з них здира́в (Крим.)];
2) хутряний.
• -но́й товар – ху́тра, хутря́ний крам.
• -ны́е ряды – хутря́ний база́р, хутря́ний ри́нок, хутря́ний торг;
3) поло́в’яний.
• -но́й хлеб – хліб з поло́вою.
• -на́я земля – пухка́ земля́.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Стригаль, стригальщик – стрижі́й, стрига́ль.
[В кімнатці, крім зорь, ослона, стільця, на якому сідав той, кого стриглось, крана в стіні, лямпки в стелі й машинки в руках стрижія, більше нічого не було. Нічого такого, чим би можно зарізатися або вбитися, нічого, що можно б вжити як зброю. Голяр стриг своїх «клієнтів» досить недбало, безцеремонне, так, як стрижуть баранів, лишаючи смуги й кущі волосся або немилосердно скубучи машинкою (І.Багряний). Вона не нашого заводу, А з тих овець, що через воду До нас привезені зі сходу В гірські пустелі. Стригаль не бачив вовни зроду, Як вовна Меллі (В.Мисик, перекл. Р.Бернса). То була виснажлива робота: стояти, зігнувшись навпіл, і, затиснувши вівцю колінами, пройтися ножицями по всій довжині овечого тулуба, щоб зрізати руно суцільним шматком, і зробити якомога менше додаткових порізів біля обвислої зморщеної шкіри — щоб догодити суворому начальнику стригальського сараю, який міг напуститися на всякого стригаля за недотримання його жорстких стандартів (В.Горбатько, перекл. К.Макалоу)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НАБИ́ТЬ (опудало) ви́пхати, (у спорті /переваж. футболі/) насту́кати;
набить глаз наби́ти о́ко;
набить ру́ку ще напрактикува́тися;
ли́шь бы набить брю́хо во́вна не во́вна, аби́ ки́шка по́вна;
наби́вший, наби́вшийся ОКРЕМА УВАГА;
набивший глаз стил. перероб. наби́вши /натренува́вши/ о́ко;
набивший оско́му заоско́млений;
набившийся (людьми) набитий, нато́птаний;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Руно (на овце) – ру́но, во́вна, -ни.
Шерсть – шерсть, -сти; (овечья) во́вна, -ни.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Ангорская шерсть (могер) – анго́рська во́вна, моге́р (-ру).
Кардный – чухра́льний;
• к. машина – чухра́н (-на);
• к. шерсть – короткору́нна во́вна;
• к. отделение (мастерская) – чухра́льня.
Шерсть – ше́рсть (-ти);
• ш. (овечья, козья) – во́вна;
• ш. (шленских овец) – шльо́нка;
• ш. (шпанских овец) – шпа́нка;
• ш. ангорская, могер – мо́гер (-ру);
• ш. аппаратная, кардная – в. чухро́вана;
• ш. войлочная – в. повстяна́;
• ш. вспученная – в. підпу́шена;
• ш. вышивальная – в. вишива́льна;
• ш. гребенная – в. гребі́нна;
• ш. древесная – дрібностру́жка деревна́;
• ш. искусственная – в. шту́чна;
• ш. камвольная – в. довгору́нна, гребі́нна;
• ш. кардная – в. короткору́нна;
• ш. кашемирская – в. кашемі́рська;
• ш. козья – в. кози́на;
• ш. мериносовая – в. тонкору́нна. мерино́сова;
• ш. сосновая – дрібностру́жка сосно́ва;
• ш. шлаковая – шерсть жужеле́ва;
• ш. суконная – в. суко́нна;
• ш. ягнячья – в. ягня́ча.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Голод
• Во время голода – під (у) голод (голоднечу); за голоду (за голоднечі).
• Голод — лучший повар – голод найліпший кухар. Пр. Голод — то наймудріша кух(ов)арка. Пр. Голод найліпша приправа до страви. Пр. Коли голод — приправа, то смакує страва. Пр. Голод не перебирає. Пр. Хоч вовна, аби кишка повна. Пр.
• Голод не тётка – голод не свій брат. Пр. Голод не тітка: пиріжка не дасть. Пр. Голод не тітка, не нагодує. Пр. Вижене голод на холод. Пр.
• Испытывать, терпеть голод – зазнавати (дознавати, заживати) голоду; приймати голод; терпіти голод (давн. голодом); (арх.) сидіти голодом.
• Ми мусили бідувати, голодом терпіти. Сл. Гр.
• Истомиться, измучиться от голода – намлітися, вимучитися голодом.
• Морить, заморить, уморить голодом кого – морити, заморити голодом; захарчовувати, захарчувати кого; (іноді) голодити (уголоджувати), уголодити (поголодити) кого; голодом голодити кого.
• Начинается голод – настає (заходить) голод (голоднеча).
• Пухнуть, опухнуть с голоду – пухнути, опухнути з голоду (давн. голодом).
• Страдать, изнывать, томиться от голода – голодом нидіти (гибіти, мліти, мучитися).
• Умирать, умереть от голода, с голоду – помирати, померти (мерти, умерти) з голоду (давн. голодом). [Добрі є люди, не дадуть убогому голодом мерти… Лебединець, перекл. з Реймонта.]
• Утолять, утолить голод – заспокоювати, заспокоїти (гамувати, угамувати) голод; (іноді) утишати, утишити голод.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

шерсть 1. во́вна,-ни (вівці, кози)
2. шерсть,-ті (корови, собаки)
ш. аппара́тная шерсть апара́тна
ш. виго́невая во́вна віго́нева (верблюжа)
ш. иску́сственная во́вна шту́чна
ш. коро́вья шерсть коро́в’яча
ш. минера́льная шерсть мінера́льна (теплоізоляційний матеріял, що складається із склистих волокон)
ш. регенери́рованная шерсть регенеро́вана

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Во́вна – шесть овечья.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Во́вна, -ни, ж. Шерсть овечья. Із його добра, як з козла — ні вовни, ні молока. Ном. № 7582. Наказа́в три мішки́ (сім мішків) греча́ної во́вни. Наговорилъ чепухи. Ном. № 13013. Ум. Во́вночка.
Во́вниця, -ці, ж. = Вовна. Чуб. V. 1143. Виженемо овечки, щоб по гірці не ходили, діток малих не будили, щоб вовниці не губили. Мил. 44. Сінце під його підстилала і теплу вовницю з руна. Мкр. Г. 21.
Во́вночка, -ки, ж. Ум. отъ во́вна.
Водо́вий, -а, -е. Водяной. Водо́ва во́вна. Раст. водяной мохъ, Conferva. Вх. Зн. 8.
І. Да́ха, -хи, ж. Родъ короткой шубы шерстью наружу, съ капюшономъ и широкими рукавами, которые не надѣвались. Тогді став князь у волосяну даху одягаться. ЗОЮР. І. 175. Обув ноги не в ремінь, не в ремінь, а в чоботи із сап’яну, із сап’яну. Шитий черес все шовками — кругом стану. Одяг плечі не в жупан, не в жупан, надів даху, став як пан, став як пан. Вовна зверху так і має, так і має, ззаду кобень так і грає, так і грає, а рукава да широкії, широкі: задасть молод всякій дівонці роботи. ЗОЮР. І. 175.
Ки́шка, -ки, ж.
1) Кишка. Чи мох, чи вовна, аби кишка повна. Ном. 12173. Треба думать та гадать, чим кишки напхать. Ном.
2) Колбаса, начиненная кашей. Маркев. 154. Дайте мені кишку, іззім у затишку. Чуб.
3) Красный наростъ на головѣ индѣйскаго пѣтуха.
4) Ходи́ти без ки́шки. Ходить безъ пояса. Гол. Од. 48. Ум. Ки́шечка.
Осні́вний, -а, -е. О ниткахъ: идущій на основу. Оснівна вовна. Славяносерб. у.
Пітка́нний, -а, -е. Употребляющійся для утка, относящійся къ утку. Це оснівна вовна, а то пітканна. Славяносерб. у.
Стари́чий, -а, -е. — ча во́вна. Шерсть старой овцы. Волч. у.
Стручкува́тий, -а, -е.
1) Стручковый. Стручкуватий горох.
2) Объ овчинѣ: въ завиткахъ. Стручкувата вовна на кожусі. НВолын. у.
Стрюкува́тий, стрючкува́тий, -а, -е = Стручкуватий. Стрючкувата вовна. НВолын. у.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Cortusa L. — во́вна; корту́за (Ру, Оп).
Cortusa matthioli L. — во́вна гірська́; кортуза Маттіолі (Оп), корту́за Маттіо́ля (Ру); во́вна (Сн, Вай — ГЦ).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Волна́ = 1. хви́ля, (велика) — буру́н. С. З. Л. Ш. — Чого вода каламутна, чи не хвиля збила? н. п. — Із низу буйний вітер повіває, а по Чорному морю хвиля вставає. н. д. 2. во́вна. С. Аф. З. Л. — З козла нї вовни нї молока. н. пр.
Жи́дкій, ко = 1. рідки́й. — Борщ зовсїм рідкий. С. Л. — Рідке пиво. — Рідке волосся. — Рідка вовна. — Рідка каша. — Рідке полотно. 2. безси́лий, кво́лий. — Квола дитина.
Поя́рокъ = во́вна з я́рки.
Руно́ = 1. во́вна. 2. ру́но, о́стриг. 3. табу́н. — Оселедцї ходять табунами. С. Ш. 4. пучо́к горо́ху з бади́ллям.
Стрыгу́ша = во́вна (з вівцї острижена).
Шерсть = шерсть, овеча — во́вна, з шльонських овець — шльо́нка, з шпанських — шпа́нка, з ніг овець — обніжки (Сп.), що зчісуєть ся з смушка — обде́ржини. — З овечок перше вовну драли, а далї мняса забажали. Б. Г. — Приженеш барана, обстрижи вовну з його. Грінч. — З козла нї вовни, нї молока. н. пр. — Пошила б баба кожуха, так вовна перешкожає. н. пр. — Хоч вовни, аби кишка повна. н. пр.

Запропонуйте свій переклад