Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 19 статей
Запропонувати свій переклад для «вправний»
Шукати «вправний» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Изру́чный – зру́чни́й, впра́вний, спра́вний, нави́клий, ло́вкий, метки́й.
Иску́сный
1) (
в чём) умі́лий, майсте́рний, до́брий, (затейливый) му́дрий, прему́дрий, (находчивый) доте́пний, (наупражнявшийся) впра́вний, (ловкий) голі́нний, ру́чий, мисли́вий на що, до чо́го, в чо́му. [В умі́лого й долото́ ри́бу ло́вить (Номис). Наро́д усе́ майсте́рний (Сл. Гр.). Плести́ у ха́ті я́сла, – на що́, на що́, на це́ доте́пний був (Глібов). Бери́ мене́, дя́дьку, прему́друю шва́чку (Пісня). До́брий з йо́го кова́ль (Сл. Гр.). На шляху́ на́ша мо́ва була́, і мисли́ва рука́ її́ з пи́лу взяла́, оброби́ла її́ (Самійл.). Впра́вна рука́ (Корол.). На хи́трощі був раз-у-ра́з голінні́ший за бідола́ху Макара́ (Корол.). Годя́щий те́сля, ру́чий кова́ль де-не-де́ по се́лах зна́йдеться (Куліш)].
-ный гимнаст – впра́вний гімна́ст.
-ный адвокат – умі́лий адвока́т.
-ный диалектик – доте́пний діяле́ктик.
-ный казуист – голі́нний (доте́пний) казуї́ст.
-ку́сен в делах – доте́пний до справ.
Он не -ку́сен в писании – він до письма́ не доте́пний;
2) (
хитро, мастерски сделанный) му́дрий, мудро́ваний, муде́рний, муде́рський, штучни́й, штуде́рний, (художественный) мисте́цький. [Це про́ста лю́лька, а єсть і мудрі́ші (Київщ.). Штучне́ генія́льне обмалюва́ння столи́чного ба́лу (Н.-Лев.)].
-ная вещь – му́дра шту́ка (річ).
-ное нападение – ло́вкий на́пад.
-ные приёмы – му́дрі за́ходи.
-ные увёртки – му́дрі ви́верти.
-ное построение – му́дре побудува́ння; (машины) майсте́рне побудува́ння;
3) (
о времени: испытательный) спро́бний, іспито́вий, спитко́ви́й.
-ное время – спро́бний час.
-ный срок – іспито́вий те́рмін.
Искуша́ться, искуси́ться
1) (
испытываться) випробо́вуватися, ви́пробуватися, бу́ти ви́пробуваним, спи́туватися, вивіря́тися, ви́віритися, бу́ти ви́віреним.
Золото огнём -тся – зо́лото на огні́ випробо́вується;
2) (
навыкать, натореть в чём) досвідча́тися, досві́дчитися чого́, звіря́ти, зві́рити що, (упражняться) управля́тися, навправля́тися в чо́му, налама́тися на що, до чо́го.
В этом деле достаточно -си́лся – цю спра́ву дово́лі зві́рив, для ціє́ї спра́ви набра́вся до́свіду дово́лі; маста́к (наби́в ру́ку) до цьо́го ді́ла.
-сился в казуистике – навправля́вся, ви́пробувався в казуї́стиці.
-ша́ются в обходах закона – досвідча́ються, як зако́н обмина́ти.
В чтении и толковании весьма -си́лся (весьма -шё́н) – чита́ти й тлума́чити (толкува́ти) умі́лець (мисте́ць, маста́к) чима́лий;
3) (
подвергаться искушению) споку́шуватися, спокуша́тися, спокуси́тися, бу́ти споку́шеним, підку́ш(ув)а́тися, підкуси́тися, скуша́тися, скуси́тися.
Искуси́вшийся
1)
см. Искушё́нный;
2) (
в чём: навыкнувший) досві́дчений, впра́вний, напрактико́ваний на и в чо́му.
Ло́вкий
1) спри́тний, (
живой, проворный) мото́рний, метки́й, жва́вий, прово́рний, (юркий) в’юнки́й, (зап.) зви́нний, (умелый) зру́чний, ру́чий, впра́вний, (разбитной, сметливый) промітни́й, тямки́й, доте́пний, (зап.) зми́сний, імкли́вий, ум.-ласк. спритне́нький, моторне́нький и т. д. [Цей кіт ду́же спри́тний, не впійма́єте (Звин.). З то́го леда́чого па́рубка та став таки́й мото́рний коза́к, що ні зду́мати, ні сказа́ти (Рудч.). Воно́ хоч і клишоно́ге, а метке́ (Кониськ.). На ли́хо зда́вся він прово́рний (Котл.). А сам був хло́пець ру́чий і на всі ви́гадки мите́ць (Свидн.). В’юнки́й хло́пець (Яворн.). А промітни́й він: оце́ поверну́вся, купи́в горшкі́в, прода́в та купи́в обі́ддя (Канівщ.)].
-кий танцор – згра́бний (ру́чий, зви́нний) танцюри́ст(а), впра́вний танцюри́ст(а), (фам.) танцю́ра ру́чий.
-кий делец – впра́вний (метки́й) діло́к, спри́тний діло́к (р. -ока́), мите́ць; срвн. Ловка́ч.
-кий плут мошенник – спри́тний (промітни́й, проно́зуватий) пройди́світ, шахра́й, круті́й.
Он -кий малый (парень) – з йо́го мото́рний хло́пець (хлопчи́на, хлоп’я́га), (насм.) з йо́го моторя́ка, з йо́го круті́й хоч-куди́.
-кий дипломат – спри́тний диплома́т.
Вишь ты какой -кий! – а́ч (чи ти ба́) яки́й спри́тний!
-кое движение – спри́тний (зру́чний) рух. [Спри́тним ру́хом ви́дравшись із рук (Черкас.). Зру́чним ру́хом улови́в соба́чку за спи́нку (Крим.)].
-кая женщина – спри́тниця, мотору́ха, (ласк.) мотору́шка;
2) (
удобный, о вещи) зру́чний, вигі́дний, імки́й, (сподручный) хватки́й, похватни́й, (мёткий) замашни́й, кидки́й. [Замашна́ коса́ (Чуб. III). Кидка́ гру́дка (Полт.)];
3) (
меткий) влу́чли́вий, влучки́й; влу́чний.
-кий стрелок – влу́чли́вий (влучки́й) стріле́ць.
-кий удар, выстрел – влу́чний уда́р, по́стріл.
-кий ответ – влу́чна ві́дповідь.
Навыклый – навиклий, звиклий, (совершенствуясь) вправний, насталений у чому.
Наторе́лый – нави́клий, зви́клий, призвича́єний, принату́рений, нала́маний и нало́млений до чо́го, наста́лений у чо́му, (искусный) впра́вний у чо́му.
Нато́ристый
1) (
о дороге) второ́ваний, (преимущ. колёсной) нако́чений, (санной) нате́ртий;
2) (
о человеке) нала́маний и нало́млений до чо́го, наста́лений у чо́му, (искусный) впра́вний у чо́му; (сщ.: тёртый калач) би́та голова́, би́тий жак, люди́на бува́ла.
Незамени́мый – незамі́нний. [Незамі́нний що-до товари́ської ві́рности (Корол.). Він був доте́пний, впра́вний, скрізь незамі́нний (В. Підмог.)].
О́пытный
1) (
основанный на опытах) до́свідни́й, експеримента́льний; (служащий для опытов) спро́бний;
2)
-ный в своём деле – впра́вний, досвідни́й, досві́дчений в чо́му, свідо́мий спра́ви, би́тий. [Майсте́рно зро́блено – зна́ти впра́вну ру́ку. Ло́цман досвідни́й, тяму́щий ве́льми (Куліш). Досві́дчене о́ко лі́кареве відра́зу поба́чило, що слаби́й не жи́тиме. Хоч яко́го би́того госпо́даря пере́йде (Свидн.)];
3) (
в смысле житейского опыта) досві́дчений, бува́лий, би́тий. [За те, що я ще молоди́й і ма́ло досві́дчений, не погорду́йте ви пора́дою моє́ю (Грінч.). Не пита́й старо́го, а пита́й бува́лого].
-ный человек – бува́лець (-льця), (вульг.) бува́йло.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЛО́ВКИЙ галиц. зви́нний, забут. ру́чий, (ділок) в’юнки́й, гнучкий, меткий, фраз. швидкий, ж. зна́тний;
ловкий нае́здник впра́вний верхіве́ць;
ловкий плут проноза, хлюст;
О́ПЫТНЫЙ ще бува́лий, (у праці) впра́вний [опытной руко́й впра́вною руко́ю].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Изощренный – впра́вний, -а, -е.
Искусный
1) (
затейливый) майсте́рний, -а, -е;
2) (
хорошо знающий своё дело) досві́дченний, впра́вний, -а, -е;
3)
см. Искуственный.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Ловкий
• Ловкая женщина
– спритниця; моторуха.
• Ловкий делец
– управний (меткий) ділок; спритний ділок; митець; (образн.) такий, що й з вареного яйця курча вилупить; з піску мотузки суче; уміє з чорного біле зробити.
• Ловкий ответ
– влучна відповідь.
• Ловкий плут, мошенник
– спритний (промітний, пронозуватий) пройдисвіт (шахрай, крутій).
• Ловкий танцор
– зграбний (ручний, звичний) танцюрист; вправний танцюрист; (фам.) ручний танцюра.
• Он ловкий малый (парень)
– з нього моторний хлопець (хлопчина, хлоп’яга); (глузл.) з його моторяка (з його крутій) хоч куди.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

заде́лывающийся закладни́й, вправни́й, закріпни́й, заправни́й

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Впра́внийискусный, изощренный.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Опытный
1) (
о станции, поле) – до́слідний, експеримента́льний; (о служащем для опытов, о материале) – спро́бний;
2) (
о человеке) – досві́дчений у чо́му; (бывалый) – бува́лий; (в техническом смысле) – досві́дчений, впра́вний.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

впра́вний, -на, -не

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Впра́вний, -а, -е. Ловкий; привычный. Вже то мусить бути віз не аби-який добрий, щоб не розтренькався..., вже то мусять бути коні не аби-які вправні і не аби-як гостро ковані, щоби не порозбивали собі копита об гостре креміння. Франко.

Запропонуйте свій переклад