Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 34 статті
Запропонувати свій переклад для «гаманець»
Шукати «гаманець» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Де́нежник – гама́н, гамане́ць (р. -нця́), кали́тка.
Истоща́ть, истощи́ть –
1) кого (сделать тощим) – худи́ти, схуди́ти, (о мн.) похуди́ти кого́. [Нащо́ ви схуди́ли вола́ отако́? (Кам. п.). Геть похуди́в ко́ні (Берд. п.)];
2) кого, что (изнурять) – висна́жувати и виснажа́ти, ви́снажити, висиля́ти, ви́силити, стя́гувати и стяга́ти, стягти́, стягну́ти, (о мн.) повисна́жувати, повисиля́ти, постяга́ти, (работой ещё) виробля́ти, ви́робити, спрацьо́вувати, спрацюва́ти, ви́працювати кого́, що; см. Изнуря́ть. [Я-б вам пора́див поки́нути як-найшви́дше на́ше Туапсе́, до́ки малярі́я вас не ви́снажила (Крим.). Мару́сю ді́ти стягли́, а свекру́ху – життя́ (Гр. Григ.)].
• -ща́ть землю, почву, поле – виробля́ти, ви́робити, висна́жувати, ви́снажити зе́млю, ґрунт, по́ле. [Ви́робили так зе́млю, що вже нічо́го не ро́дить (Сл. Гр.)].
• -ща́ть кого налогами – висна́жувати, стя́гувати и стяга́ти, збезси́лювати, збезси́лити пода́тками кого́.
• -щи́ть государственную казну – ви́снажити держа́вну скарбни́цю.
• -щи́ть кошелёк – спорожни́ти, ви́черпати гамане́ць.
• Пост -ща́ет – піст висна́жує, збезси́лює.
• Тяжёлая работа -щи́ла его силы – важка́ пра́ця ви́снажила його́ (йому́) си́лу, важка́ пра́ця ви́силила його́;
3) (издерживать) витрача́ти и витра́чувати, ви́тратити (гро́ші, майно́), (шутл. о деньгах) ви́шептати; см. Изде́рживать;
4) (о запасах, средствах: вычерпывать) виче́рпувати, ви́черпати (запа́си, за́соби); см. Исче́рпывать.
• -щи́ть терпение –
а) (кому) ви́черпати чию́ терпели́вість, (простов.) урва́ти терпе́ць кому́;
б) (своё) ви́черпати терпі́ння, терпе́ць (свій).
• -щи́ть свои силы – ви́черпати свої́ си́ли или ви́снажитися. [Там спочива́ють ті, що ви́черпали си́ли (Кн. Іова)].
-ться –
1) возвр. з. висна́жуватися, ви́снажитися, висиля́тися, ви́силитися, (работой) виробля́тися, ви́робитися, спрацьо́вуватися, спрацюва́тися, ви́працюватися, (отощевать) охлява́ти, охля́нути, охля́сти, (о скоте, почве ещё) перепа́стися. [Робітники́ працю́ють, робо́ча си́ла висна́жується (Азб. Ком.). Ви́робився чолові́к (Зміїв. п.). Ви́робилась земля́ (Грінч.)];
2) витрача́тися, ви́тратитися, пере[ви]во́дитися, пере[ви́]ве́стися, (шутл. о деньгах) више́птуватися, ви́шептатися; см. Изде́рживаться;
3) (иссякать) виче́рпуватися, ви́черпатися, кінча́тися, кінчи́тися. [Тво́рчість наро́дня, ка́жуть, виче́рпується оста́нніми часа́ми (Єфр.)].
• Средства наши начинают -ща́ться – за́соби на́ші почина́ють виче́рпуватися.
• Терпение моё -щи́лось – терпі́ння моє́ ви́черпалось, (простовато) у ме́не ввірва́вся терпе́ць.
Истощё́нный –
1) (от Истощи́ть) – ви́снажений, ви́силений, (работой ещё) ви́роблений, спрацьо́ваний; (о домаш. животн. ещё) ро́блений; ви́трачений, ви́черпаний;
2) (от Истощи́ться) ви́снажений, охля́лий; см. Истоща́лый. [Уве́сь органі́зм знеси́лений, ви́снажений (Кон.). Сі́ре ви́снажене обли́ччя (Черкас.)].
• -ный болезнью – ви́снажений хоро́бою, (зап.) схоро́ваний.
• -ный плохим питанием – захарчо́ваний.
• -ная земля – ви́снажена, ви́роблена, перепа́ла земля́.
Киса́ – кали́тка, гама́н (-на́), гамане́ць (-нця́). [У кали́тці гро́ші (Куліш). Набери́ по́вен гама́н гро́шей (Куліш). Ви́тяг гаманця́, розшморгну́в, добу́в ізві́дти два черві́нці (Грінч.)].
Кни́жник –
1) (знаток Св. Писания) кни́жник, письме́нник. [І дивува́лись фарисе́ї і кни́жники його́ реча́м (Шевч.). Зібра́вши всіх архієре́їв і письме́нників лю́дських, допи́тувався в них (Св. П.)];
2) (книжный человек) кни́жник; см. Кни́жный 3. [З ме́не не вели́кий кни́жник (Основа 1862)];
3) см. Книголю́б;
4) (работник книги) книга́р (-ря́).
• Вниманию -ков –
а) на ува́гу книгаря́м;
б) на ува́гу книголю́бам, кни́жним лю́дям;
5) (букинист) кни́жник, книга́р (-ря́), букіні́ст; (книгоноша) книгоно́ша;
6) (бумажник) портфе́лька, гама́н (-на́), (небольшой) гамане́ць (-нця́).
Кошелё́к –
1) гамане́ць (-нця́), гама́н (-на́) (ув. гамани́ще), капшу́к (-ка́), кали́тка, (редко) кабза́, капса́, камза́, киса́, мошо́нка; срвн. Кисе́т; (в виде кушака) че́рес, ум. чересо́к (-ска́); срвн. Куша́к. [Повні́сінький капшу́к зо́лота й срі́бла (Сторож.). Тя́гне з твоє́ї кеше́ні ху́стку, де гамане́ць з гро́шами зав’я́заний (Квітка). Де о́ком не догля́неш, там кали́ткою допла́тиш (Приказка). Кабза́ гро́шей до́бра (Сл. Гр.). Ма́буть не мала́ й камза́ перепа́ла? – Та бу́де з нас, – одка́зує Чі́пка, витяга́ючи гама́н з кеше́ні (Мирний). В ко́го віл та коса́, в то́го й гро́шей киса́ (Номис)];
2) бот. Capsella Bursa pastoris Moench – ві́нчики, гірча́к (-ка́), гороби́нець (-нця), ди́ка гре́чка, зозу́льник, кали́тник, череви́чник (-ка).
Мошо́нка –
1) кали́точка, капшучо́к (-чка́), гамане́ць (-нця́);
2) анат. scrotum – кали́тка, (у животных) пуздро́.
Норови́ть, нора́вливать –
1) кому –
а) (давать потачку) потура́ти, попуска́ти кому́, по́пуск (по́тур, пров. пото́лю) дава́ти кому́;
б) (угождать) догоджа́ти, годи́ти, (лицеприятствовать) спри́ятельствувати кому́.
• Сроду я никому не -вал, а жил по правде – зро́ду (зро́ду-ві́ку, ніко́ли) я ніко́му не догоджа́в, а жив по пра́вді;
в) (заботиться, о ком, стараться для кого, о ком, за кого) дба́ти, клопота́тися про (за) ко́го, піклува́тися про ко́го, добра́ прия́ти кому́; см. ещё ниже -ви́ть 2.
• -ровя́ себе, понорови и людям – про се́бе дба́ти дбай, але́ й люде́й не забува́й; дба́ючи про се́бе, подба́й і про люде́й.
• Всяк Демид себе -ви́т – всяк Іване́ць дба́є в свій гамане́ць;
2) (искать, выжидать случая) шука́ти (чека́ти, вичі́кувати) наго́ди ((щоб или я́к-би) зроби́ти що), пильнува́ти (щоб или я́к-би зроби́ти що), (стремиться, силиться) силкува́тися, намага́тися, вціля́ти ((я́к-би) зроби́ти що), гну́ти, (исподтишка) кра́стися (я́к-би зроби́ти що), (реже) гоноби́ти ((щоб или я́к-би) зроби́ти що), (пров.) ца́хати (щоб зроби́ти що). [Він так і гне, щоб йому́ доста́лось (Сл. Ум.). У нас теля́ таке́, що краде́ться сса́ти; як не доди́вишся, геть ви́ссе молоко́ (Звин.). Я-ж так і вціля́в, щоб красі́ння було́ сіре́ньке (Звин.). Так і гоно́бить кінь дремену́ти до лі́са (Корол.). Так і гоно́бить, щоб де-не́будь укра́сти (Сл. Ум.). Таки́й вре́дний мужчи́на, – за́вжди гоно́бить, я́к-би чолові́ка зні́вечити (Корол.). Оце́-ж він і ца́хає, щоб що-не́будь прода́ти (Сл. Гр.)].
• Он -ви́т захватить всё, он себе -ви́т – він шука́є (чека́є, вичі́кує) наго́ди захопи́ти (зага́рбати) все, він силку́ється (намага́ється) захопи́ти (зага́рба́ти) все; він так і гне (гоно́бить), щоб усе́ захопи́ти (зага́рбати);
3) (целить) ці́лити(ся), націля́ти(ся) и наці́лювати(ся), лу́чити на (в) ко́го, в (на) що; срв. Ме́тить 2 а. [Ці́лив (лу́чив) у воро́ну, а попа́в у коро́ву (Номис)].
• Он -ви́т в головы – він націля́ється (наставля́ється, ва́жить) на головува́ння, (лезет) він пне́ться в го́лови.
Пороховни́ца – порохівни́ця, порошни́ця, порошни́к (-ка́), (роговая) ріг (р. ро́гу), ку́бок на по́рох, (черном.) тарапа́ть (-ти), (для насыпки пороху на полку ружья) на́труска. [Коло збро́ї ко́жний покла́в свою́ порошни́цю, гамане́ць з ку́лями, кло́ччя, кий до набива́ння, – усе́ щоби було́ під руко́ю (Маковей)].
Портмоне́ – гамане́ць (-нця́), гамано́к (-нка́), портмоне́т (-та), складничо́к (-чка́).
Пусто́й –
1) см. По́лый 3;
2) поро́жній, пусти́й; го́лий.
• -то́й дом, -та́я изба, церковь – пусти́й, поро́жній буди́нок, пуста́, поро́жня ха́та, ха́та-пу́стка, пуста́, поро́жня це́рква. [Приве́зли вас аж на край села́, завели́ у вели́ку пусту́ ха́ту й зачини́ли там (М. Вовч.). Це́рква була́ зовсі́м поро́жня (Н.-Лев.)].
• -тая комната, зал – пуста́, поро́жня кімна́та (світли́ця), за́ля. [Над тіє́ю кімна́тою є ще п’ять и́нших, зовсі́м поро́жніх (Л. Укр.). Пе́рша світли́чка поро́жня, зовсі́м без ме́блів (Кониськ.)].
• -то́й кошелёк, бочёнок, сума – поро́жній, пусти́й, гамане́ць, поро́жнє, пусте́ бари́ло (поро́жня, пуста́ бо́чка), поро́жня, пуста́ то́рба (торби́на). [Поро́жня бо́чка гучи́ть, а по́вна мовчи́ть (Приказка). І до́вго ще не міг нія́к втекти́ від то́го поро́жнього млина́: поро́жній млин за мно́ю гна́вся, і я чув до́вго ще, як у поро́жньому млині́ товчу́ть поро́жні сту́пи й ме́лють поро́жнії камі́ння (Тобіл.). Хо́че ї́сти сірома́ха, та пуста́ торби́на (Рудан.)].
• -то́й сундук – поро́жня скри́ня.
• С -ты́ми вё́драми – з поро́жніми ві́драми, упорожні́. [Не перехо́дь мені́ доро́ги впорожні́ (Н.-Лев.)].
• С -ты́ми руками – з поро́жніми (з го́лими) рука́ми, голіру́ч, порожняко́м. [Ко́ждий дає́ де́сять проце́нтів свойого́ за́рібку на компа́нію до рі́вного по́ділу. Се на те, щоб оди́н не пано́шився зана́дто, коли́ йому́ пощасти́ть, а дру́гий щоб не вихо́див голіру́ч (Франко)].
• -то́й город – пусте́ (безлю́дне) мі́сто.
• Улицы были совершенно -ты́ – ву́лиці були́ зо́всім пусті́ (го́лі), пусті́сінькі.
• -то́е (не занятое) место – поро́жнє мі́сце, го́ле мі́сце.
• -то́й желудок – поро́жній шлу́нок.
• -то́е пространство – поро́жнява.
• -та́я полоса (типогр.) – бі́ла сторі́нка.
• Переливать из -то́го в порожнее – во́ду в сту́пі товкти́, тереве́ні пра́вити.
• -та́я голова – пуста́ голова́.
• -то́й человек – пуста́ (поро́жня, пустогра́шня) люди́на, леда́що, шели́хвіст (-хвоста), пустоб’я́ка.
• -то́е семя, зерно – пужи́на. [Переточи́ зе́рно, неха́й пужи́на віді́йде (Ум.). Пужи́ну й мале́нький ві́тер знесе́ (Ум.). Сі́яв до́бре зе́рно без пужи́ни (Кониськ.)].
• -то́й орех – поро́жній, холости́й орі́х, ду́тель, мокля́к. [Ду́теля взяв (Черк. п.). Цього́ ро́ку нема́ горі́хів, а як є де які́, то все мокляки́ (Поділля)].
• -ты́е щи – нізчи́мний, го́лий борщ, (шутл.) нежона́тий борщ. [Нізчи́мний борщ йому́ обри́д (Гліб.). Чи зна́єте ви, що то за стра́ва – го́лий борщ? (Бордуляк)];
3) (тщетный, бесплодный) ма́рний, пусти́й, поро́жній, химе́рний.
• -та́я надежда – ма́рна (пуста́, поро́жня) наді́я. [Поро́жня наді́я твоя́ (Вовч. п.)].
• -ты́е издержки – ма́рні тра́ти.
• -та́я мечта – химе́рна мрі́я, даре́мна мрі́я.
• -та́я слава – ма́рна (пуста́) сла́ва.
• -ты́е радости – ма́рні ра́дощі.
• -ты́е сожаления – ма́рні (поро́жні) жалі́. [Смутні́ї карти́ни не безнаді́ю, не жалі́ поро́жні пло́дять у Грінче́нковій душі́ (Єфр.)].
• -та́я трата времени – ма́рна тра́та, ма́рне витрача́ння, марнува́ння ча́су;
4) (вздорный, ничего не стоящий) поро́жній, ма́рний, пусти́й, нікче́мний, незначни́й; срв. Пустя́чный. [Про́ти міща́нської буде́нщини, нікче́много й поро́жнього животі́ння серед мізе́рних уті́х зна́йдеться у Черня́вского поту́жне сло́во (Єфр.)].
• -та́я книга – пуста́ кни́га.
• -то́й разговор – поро́жня (пуста́, ма́рна) розмо́ва, бе́сіда, бала́чка. [Розмо́ва була́ яка́сь поро́жня (Грінч.). Да ти пусту́ оце́ бе́сіду звів (Федьк.)].
• Это пусто́й разговор – шкода́ про це й говори́ти.
• -то́е слово, -ты́е слова – поро́жнє (ма́рне, пусте́) сло́во, поро́жні, ма́рні, пусті́, химе́рні слова́, пустосло́вні ре́чі. [За вся́ке поро́жнє сло́во, котре́ промо́вить чолові́к, возда́сться йому́ в день су́дний (Куліш). У ме́не син ма́рного сло́ва не ска́же (Звяг.). Химе́рні слова́ (Шевч.). Хто-б же поду́мав, що сі пустосло́вні ре́чі прорву́ть на рі́дній землі́ вели́ке джерело́ води́ живо́ї (Куліш)].
• -та́я похвала – поро́жня хвала́.
• -ты́е отговорки – пусті́ ви́мовки, ви́крути.
• -то́е любопытство – пуста́ (поро́жня) ціка́вість.
• Под самым -ты́м предлогом – за найме́ншим при́водом, за аби́-що.
• -то́е дело, -та́я работа – пуста́, дрібна́, незначна́ спра́ва, пусте́, марне́ ді́ло, пуста́ робо́та. [Розгні́вався мій миле́нький та за ма́рне ді́ло (Чуб.)].
• За -ту́ю вы работу взялись, -то́е вы затеяли – за пусту́ ви робо́ту взяли́ся, пуста́ вас робо́та взяла́ся, дурни́цю ро́бите.
• -та́я забава – ма́рна і́грашка, мізе́рна вті́ха.
• Пусто́е! – пусте́! дурни́ця! марни́ця! нікчемни́ця! пустяко́вина! дарма́! ба́йка! срв. Пустя́к. [Ка́жуть – ді́ти щасли́ві: дити́на не зна́є бі́ди, не зна́є ли́ха! Пусте́! Скі́льки ся́гає його́ па́м’ять в час дити́нства, – усе́ не вбача́є він себе́ щасли́вим (Коцюб.). Ну, це – дарма́, це пройде, мотну́ла вона́ ба́йдуже голово́ю (Гр. Григор.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Живой, жив – живий; (бойкий) жвавий; (подвижный) моторний, меткий; швидкий; виразний, яскравий, чіткий; органічний, реальний, життєвий, життьовий:
• едва жив ушёл, спасся – ледве (ледві) з душею вирвався (втік, вихопився, вискочив);
• живая действительность (перен.) – жива дійсність;
• живая женщина, девушка – жвава (моторна) молодиця (жінка), дівчина моторуха;
• живая изгородь – живопліт (иногда обсада);
• живая и мёртвая вода (в сказках) – цілюща та мертвяща вода; вода живляща і мертвляща;
• живая улика – живий (наочний) доказ;
• жив-живёхонек (разг.) – живий-живісінький; жив-здоров;
• жив и здоров – живий-здоровий, живий і здоровий;
• жив, курилка (разг.) – він ще живий; нічого йому не сталося;
• живого места нет (не осталось на ком) – геть побитий (зранений, порубаний, постріляний…);
• живой живое и думает – живий живе й гадає;
• живой портрет кого (перен.) – справжнісінький портрет чий, з кого, правдивий (достеменний) портрет чий, з кого;
• живой интерес – жвавий (живий) інтерес;
• живой ум – бистрий розум;
• живым манером (сделать что) (нар.) – швидко (хутко, прудко, живо притьмом) (зробити що);
• задеть (забрать, затронуть) за живое кого (разг.) – за живе взяти (забрати) кого, дойняти (вразити, дозолити); до живого кого, допекти кому, кого, допекти до живого (до живого серця) кому, кого;
• захватить живым в плен кого – захопити (зайняти) живого (живцем) у полон (у неволю) кого;
• на живую нитку (разг.) – на швидку руку (нашвидкуруч); похапцем, на живу нитку;
• на живую руку (делать что) (разг.) – нашвидкуруч, на швидку руку (робити що);
• нет в живых кого – немає живого [серед живих] кого, нема й на світі кого;
• ни жив, ни мёртв – ні живий, ні мертвий;
• ни [одной] живой души (разг.) – [а]ні живої душі, [а]ні живого духа, [а]ні лялечки, ні душечки, ані лялечки;
• оставлять, оставить в живых – лишати, лишити (зоставляти, зоставити) живим, дарувати життя кому; лишати при життю;
• остаться в живых – вижити (про багатьох повиживати); залишитися (зостатися) живим [серед живих];
• пока жив буду – поки [й] житиму, поки мого віку;
• принимать, принять живое участие в чём – брати, узяти жваву (пильну) участь у чому;
• сжечь живым – спалити живцем (живого);
• с живого кожу драть (разг.) – у живого шкуру драти, живого білувати.
[Поглянула навкруги — нема живої душі, тільки шумить кучерява верба (М. Вовчок). Сонечко світе, травиця зеленіє, ліс шумить, пташки у йому співають, все живе дише, любується своїм життям (П. Мирний). Минув тиждень, я ходжу ні жива ні мертва (І. Нечуй-Левицький). — Як то тепер живуть дідусь, чи живі й здорові? Чи згадують Остапа? (М. Коцюбинський). Я сам з душею втік. Занялася хата вночі, то ледві з душами повихоплювалися, в чому спали (АС). Він допоміг Дон Кіхотові встати й посадив його на Росинанта, що теж був ледве живий та теплий (М. Лукаш, перекл. М. Сервантеса). Нарешті він зачепив Ааза за живе… чи за гаманець, що в його випадку одне й те ж (С.Михаць, перекл. Р.Аспріна). Якось я бачив живий символ тріумфу людини. Вона вже стояла над прірвою і пісяла в неї (С. Є. Лєц). Живе не може бути потворним (К. Шанель)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Денежник – гамане́ць, -нця́, гама́н, -на́.
Кошелек – гамане́ць, -нця́, капшу́к, -ка́, кали́тка, -ки.
Мошна, мошонка –
1) (кошелек) капшу́к, -ка́, гамане́ць, -нця́, кали́тка, -ки;
2) (анат.) моші́нка, -ки.
Портмоне – гамане́ць, -нця́.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Портмонэ – гамане́ць (-нця́).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Залезать
• Залезать, залезть в долги (разг.) – залазити, залізти у борги (у довги); загрузати, загрузнути у боргах (у довгах); заганятися, загнатися (затягатися, затягтися, затягнутися) у борги (у довги, у позички); (згруб.) укачуватися, укачатися у борги (у довги); топитися, утопитися в позиках; заборговуватися, заборгуватися (задовжуватися, задовжитися); (образн.) набиратися [боргів] по шию; набиратися, набратися боргів, як реп’яхів.
• Залезать, залезть в душу, в сердце – залазити, залізти (улазити, улізти) в душу, в серце кому; заглядати, заглянути в душу, в серце кому.
• Залезать, залезть в чужой карман (разг.) – залазити, залізти до чужої кишені (в чужу кишеню); залазити, залізти до чужого гаманця (у чужий гаманець); залазити, залізти до чужої калитки (у чужу калитку); заглядати, заглянути (зазирати, зазирнути) в чужу кишеню.
Кошелек
• Набитый, тугой кошелёк – напханий (набганий, натоптаний, начинений) гаманець (капшук).
• Тощий, пустой кошелёк – гаманець (капшук) порожній (пустий); пуста (порожня) калитка.
Норовить
• Всяк Демид себе норовит – усяк Іванець дбає в свій гаманець. Пр.
• Норовя себе, понорови и людям – про себе дбати дбай, але й людей не забувай. Пр. Дбаючи про себе, подбай і про людей. Пр.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Гама́н, -на́, гамане́ць, -нця́ – мошна, кошелек, кисет.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

гамане́ць, -нця́, в -манці́; -манці́, -ці́в

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

І. Гама́н, -на́, м. Кожаный мѣшочекъ для храненія табаку, карманныхъ вещей; мошна, кошелекъ. Чуб. V. 919. Загубила чотирі гроші з гаманом. Ном. № 12533. Товчуть, як жиди гамана. Десь у мене був з кулями гаман. АД. І. 173. Ум. Гамане́ць, гама́нчик. Аф. 354. «Ти курець?» — Курець, ясновельможний пане. «А є люлька й гаманець?» Рудч. Ск. II. 202. Ув. Гамани́ще, гаманя́ка.
Гамане́ць, -нця́, м. Ум. отъ гама́н.
Закади́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Закадить (о кажденіи ладономъ).
2) Задымить. Витяг з кишені гаманець з своїм тютюном і закадив махоркою. Левиц. Пов. 232.
Кре́мінь, -меню, м.
1) Кремень (минераллъ).
2) Кремень для высѣканія огня. Ой продала дівчина гребінь да купила козакові кремінь. Нп. Я, добродію, був колись кремінь, а тепер і губки не стою. ЗОЮР. Ум. Креміне́ць, кремі́нчик. Лежали губка, кремінець. Котл. Погляділа в гаманець, — аж люлечка й кремінець. Нп. Крешіть, крешіть, кремінчики. Чуб. V. 548.
Креса́ло, -ла, с. Огниво. А тим часом кете лиш кресало та тютюну. Шевч. Ти курець? — Курець. — А є люлька, кресало й гаманець? Рудч. Ск.
Причанда́л, -лу, м. Чаще мн. причанда́ли. Принадлежности. Левиц. Пов. 139. Гаманець з причандалом. О. 1862. І. 16. Люлька з усіма причандалами.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Бума́жникъ = гама́н, гамане́ць, гамано́к. С. Аф. З. — На що тим нїмцям цїлини, у їх і так повні гамани. н. пр. — Прокинув ся чумак в раннї, тай полапав у гаманцї, всї кишенї вивертає, аж там гроший вже чорт має. н. п.
Де́нежникъ = гама́н, гамано́к, гамане́ць, кали́тка, киса́. — На що тим Нїмцям цїлини, коли у їх повні гамани. н. пр. — Лїкарям чи поможись, чи не поможись, а калитка розвяжись. н. пр. — В кого віл та коса, в того й грошей киса. н. пр.
Кошелёкъ = 1. капшу́к, здр. капшучо́к, кали́тка, киса́, гама́н, здр. гамане́ць, гамано́к, (в поясї) — че́рес, здр. черешо́к. — Поки Сидір не женив ся, були в його гроші, а як оженив ся — капшук загубив ся. н. п. — А в мене мисль така: здоровя нам милїше капшука. Б. Б. — Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш. н. пр. — Лїкарям чи поможись, чи не поможись, а калитка розвяжись. н. пр. — В кого віл та коса, в того й грошей киса. н. пр. — Прокинув ся чумак вранцї, та й поглянув у гаманцї. н. д. — Сидить козак на могилї, онучі латає, як кинув ся до чересу — копійки не має. н. п. — Не здобувайте собі грошей у череси ваші. К. Св. П. 2. рос. Capsella Bursa pastoris Moench. = рижу́ха, мішо́чки, гірча́к, гри́цики, зозульник, сїрики, сухо́тник, черви́шник. С. Ан.
Кури́льщикъ, ца = куре́ць, курі́й, ка, (з люльки) — люле́шник, ця. С. Л. З. — Добрий курець май свою люльку і тютюнець. н. пр. — Коли курець, то є кресало й гаманець. н. п. — Курій, що потягне з люльки, то й плюне. н. о. — Такий люлешник, що й не випускає люльки з рота.
Портмоне́ = гамане́ць, гамано́к, кали́тка, складничо́к (Ман.). — І в моїм гаманцї шаґрепо́вім було цїлих 15 рублїв. Сам.
Сума́, су́мка = то́рба, торби́на, торби́нка, то́рбочка, поб. торбе́шка, то́рбище (С. Ш.), на тютюн — гама́н, гамане́ць, у Гуцулїв — та́шка (С. Ш.), на овес коням — ша́нька. — Налякав міх, то й торби страшно. н. пр. — Дїтей годуй, а сам торби готуй. н. пр. — Хоч їду в гостину, то беру хлїб в торбину. н. пр. — А в иньшого сїромахи нї хати, нї поля, тільки торба, а з торбини виглядає доля. К. Ш. — В ташцї має Гуцул протичку, кремінь. С. Ш. — С. патро́нная = ладівни́ця. (Д. Ладу́нка, Патро́нница). — Сума перемётная = 1. бе́сага, бе́саги, са́ква, са́ківка, сакви́ (С. З.). — Привъязав сакви до троку, взяв коня за повід. Мак. — А далї почепив собі сакви на плечі. Греб. 2. д. під сл. Перемётный.
Таба́чникъ, ца = 1. тютю́нник, ця, таба́шник, ця (що продає). 2. курій, куре́ць (що курить), люлешник (найбільше люльку), нюха́рь (що нюхає), таба́шник, ця (що курить або нюхає), тютю́нник (що курить). С. Ш. — Коли курець, то май кресало й гаманець. н. пр. 3. шабату́рка (та тютюн).

Запропонуйте свій переклад