Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 28 статей
Запропонувати свій переклад для «гладить»
Шукати «гладить» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

I. Гла́дить, вы́гладить – рівня́ти, вирі́внювати, ви́рівняти, зрівня́ти. [Зага́дано шляхи́ рівня́ти].
Гла́дить дорожку – пи́ти на ко́ні, доро́гу гла́дити.
-ить утюгом – прасува́ти, ви́прасувати (біли́зну); (галом: стекл. шаром) га́лити, ви́галити.
Гла́женый – (утюгом) прасо́ваний, ви́прасований, (галом) ви́галений.
II. Гла́дить, погла́дить – гла́дити, погла́дити, жа́лувати, пожа́лувати. [За ше́рстю гладь, а не проти ше́рсти. Погла́дила (пожа́лувала) дити́ну по голі́вці]. Срв. Ласка́ть.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Брезгливый – гидли́вий, бридли́вий.
[Йому стало гидко й противно, бо він був гидливий зроду (І.Нечуй-Левицький). Вітер бурно, весело гладить йому волосся, в очах стоїть примружений гидливий погляд із-під червоних крил (В.Винниченко). Контрибуція бігала навколо калабані і мукала на нашу адресу якісь  свої коров’ячі прокльони. В калабаню лізти вона не хотіла. Вона була  бридлива, охайна корова. Ми це знали (В.Нестайко). Той робив усе, що б не побажав його пан, а коли його запитали, чи міг би він за наказом свого пана зжерти ложкою його лайно, він відповів: «Якщо пан лейтенант накаже — я жертиму, аби тільки мені не трапилася там волосинка, бо я дуже гидливий і мене може знудити» (С.Масляк, перекл. Я.Гашека). — Візьміть себе в руки! — Не можу, я бридливий].
Обговорення статті
Телогрейка, телогрея – тілогрійка, (душегрейка) душогрійка, (ещё, без рукавов) безрукавка, (ватник) ватник, ватяник, ватівка, ватянка, (фуфайка) куфайка (фуфайка), стьобанка.
[Зимою ходили у кожухах. Дорогий кожух був смужками оторочений – щось подібне до каракуля. Чоботи. Башлик — це таке, наче капелюх з довгими кінцями, які замотувалися на голові. Поступово, десь за два-три роки, все зникло. Замість шкіри – кожеміт, замість кожуха — тілогрійка (Віктор Зарецький). З тітки полум’я сон злизало, Тітка гладить рукою глек, Теплий ватяник зав’язала На застуджений свій поперек (В.Симоненко). Одягнені в ватянки, в чоботи, за спинами — мішки на полотняних лямках (О.Гончар). Вперше після зими скидаю свою ватяну куфайку (О. Гончар). Явдоха перехрестилась, ватяну фуфайку на плечі — і з хати (Григорій Тютюнник)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ГЛА́ДИТЬ, гладящий 1. що гла́дить тощо, зви́клий гла́дити, для гла́дження, за́йня́тий гладженням, глади́льник, /річ/ гладі́й, глади́ло, прикм. глади́льний, 2. що прасу́є, за́йнятий прасува́нням, прасува́льник, прикм. прасува́льний;
гладящий по голо́вке стил. перероб. гла́дивши по голі́вці;
гладящий про́тив ше́рсти стил. перероб. гла́дивши про́ти ше́рсти;
ПОГЛА́ДИТЬ, не погладят по голо́вке ще па́нькатися не бу́дуть.
ПОГЛА́ЖИВАТЬ (вряди-годи) ще зде́рідка гла́дити, (бороду) подо́ювати;
поглаживающий що /мн. хто/ здерідка гла́дить тощо, ста́вши /зви́клий/ здерідка гла́дити, стил. перероб. ота́к нема́-нема́ й погла́дить;
поглаживаемый гла́джений, погла́джуваний, (про бороду) подо́юваний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Гладить
1) (
кошку, собаку) гла́дити (гла́джу, гла́диш);
2) (
землю) рівня́ти, -ня́ю, -ня́єш;
3) (
утюгом) прасува́ти, -су́ю.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Гладить, выгладить – гла́дити, ви́гладити;
• г. (утюгом
) – прасува́ти, ви́прасувати.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Гладить
• Гладить дорожку
– дорогу гладити; (застар.) пити на коні. [Ну тепер на коні треба випити, та й нехай їдуть… Сл. Ум.]
• Гладить, погладить по головке кого
(перен. разг.) – гладити, погладити (іноді жалувати, пожалувати) по голівці кого; пестити, пестувати (мазати, панькати) кого. [Судити, мабуть, будуть. По голівці за таке ніхто не погладить. Руденко.]
• Гладить, погладить против шерсти
(перен. разг.) – гладити, погладити проти шерсті (проти волосся). [Хоч проти шерсті його гладь, не вкусить. Кропивницький.]
• Гладить по шерсти
– гладити за шерстю.
Головка
• Гладить, погладить по головке
(перен.) – гладити, погладити (іноді жалувати, пожалувати) по голівці кого; пестити, пестувати, попестувати (мазати, панькати) кого; хвалити, похвалити кого; потурати кому.
• По головке его гладить не будут
(перен.) – по голівці його не погладять (іноді не пожалують); панькатися з ним не будуть; мазати (пестити) його не будуть. [Судити, мабуть, будуть. По голівці за таке ніхто не погладить. Руденко.]
Погладить
• Гладить, погладить по головке кого
(перен. разг.)Див. гладить.
• Гладить, погладить против шерсти кого
Див. гладить.
• Погладить по шерсти кого
Див. гладить.
Шерсть
• Гладить, погладить по шерсти кого
– гладити, погладити за шерстю кого.
• Гладить, погладить против шерсти кого
– гладити, погладити проти шерсті кого.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Гали́ти
1)
гладить шаром;
2)
спешить, торопиться.
Гла́дити
1)
гладить, равнять;
2)
ласкать, лелеять.
Ко́взатиделать скользким, гладить, тереть;
ко́взатисяскользить, кататься по льду.
Прасува́ти, -су́ю
1)
жать, выжимать, давить;
2)
гладить, утюжить.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Гали́ти, -лю́, -ли́ш, гл.
1) Гладить
галом (см.).
2) Спѣшить торопиться.
Пождіте, вгамуйтесь трохи, не галіте. Котл. Ен. ІІІ. 25.
Гла́дити, -джу, -диш, гл.
1) Гладить, равнять.
Туди гладь, куди шерсть лежить. Ном. № 5898. Гла́дити доро́гу. Выпивать на дорогу. Ном. № 11648. Также: Гладити «додо́му» и «з до́му». Св. Л. 146.
2) Переносно: ласкать, лелѣять.
Усміх милий, аж по душі гладить,
3) Окончательно очищать отъ шелухи.
Просо гладити. Кобел. у.
4) Уничтожать.
Господь... гріхи гладить, до неба провадить. Гол. ІІ. 7.
Ко́взати, -заю, -єш, гл. Дѣлать скользкимъ, гладить, тереть. Не ковзай підлоги ногами.
Прасува́ти, -су́ю, -єш, гл.
1) Жать, выжимать, давить.
Сир прасувати.
2) Гладить, утюжить.
Буду білі хусти прати... — Где будеш сушила?.. — Где будеш прасувала? Чуб. V. 1199. Насилу володала руками, прасуючи залізком мушлинову сукню. Левиц. І. 179.
Приголу́блюватися, -лююся, -єшся, сов. в. приголу́битися, -блюся, -бишся, гл. Ласкаться, приласкаться. І к чоловіку пригніздиться, прищулиться, приголубиться, цілує, гладить, лескотить. Котл. Ен. V. 19.
Прищу́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. прищу́литися, -люся, -лишся, гл.
1) Притаиваться, притаиться.
Прищуливсь у куточку.
2) Прижиматься, прижаться.
А я до його ще й більш прищулюся. Г. Барв. 358. Ік чоловіку пригніздиться, прищулиться, приголубиться, цілує, гладить, лескотить. Котл. Ен. V. 19.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Гла́дить, ся = рівня́ти, вирі́внювати, ся (дорогу, камінь), гла́дити, прасова́ти (білизну. С. З.), гла́дити (кого небудь), гали́ти (намітку галкою). — Справник загадує, щоб шляхи рівняли та містки малювали. К. X. — Як білизна випрана і висушена, то візьмуть і попрасують. Фр. — Дитину гла́дить. — Погла́дить доро́жку = на ко́нї ви́пити (на прощання). — Ну тепер на ко́нї треба випити, та й нехай їдуть з Богом. — Гла́дить по голо́вкѣ = ба́лувати, ма́зати (дїтей).
Ласка́ть = ласка́вити, голу́бити (С. Аф.), жа́лувати, пе́стувати, пести́ти (С. З.), милува́ти, (собак) — ла́щити. — Цїлувала, милувала, до серденька пригортала. н. п. — Дивлюсь, вона його жалує, по головцї гладить. Чайч.
Погла́дить = погла́дити, порівня́ти і т. д. д. Гла́дить.
Разви́нчивать, развинти́ть, ся = розгви́нчувати, розшрубо́вувати, розгвинти́ти, розшрубува́ти, ся (С. Л.), розхля́бнути, про кілько — порозшрубо́вувати. — Розшрубувала ся гайка. – Цілує, гладить, лескотить і всі сустави розшрубує. Кот. — Труби постирали ся так і гайка розхлябана. Кн.
Тира́нить = мордува́ти, катува́ти, души́ти, катува́ти. — Хіба вони знають, кого треба гладить, кого катувать. К. Ш.
Шерехова́тый = шарша́вий (С. Л.), шерстни́й, шорстки́й, коструба́тий (С. Л.), шкару́блястий. — З одного боку гладеньке, а з другого шаршаве. — Поведи рукою, сам тямитимеш, що стіл шкарублястий, треба ще гладить його. Кн.

Запропонуйте свій переклад