Знайдено 28 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
I. Гла́дить, вы́гладить – рівня́ти, вирі́внювати, ви́рівняти, зрівня́ти. [Зага́дано шляхи́ рівня́ти]. • Гла́дить дорожку – пи́ти на ко́ні, доро́гу гла́дити. • -ить утюгом – прасува́ти, ви́прасувати (біли́зну); (галом: стекл. шаром) га́лити, ви́галити. • Гла́женый – (утюгом) прасо́ваний, ви́прасований, (галом) ви́галений. |
II. Гла́дить, погла́дить – гла́дити, погла́дити, жа́лувати, пожа́лувати. [За ше́рстю гладь, а не проти ше́рсти. Погла́дила (пожа́лувала) дити́ну по голі́вці]. Срв. Ласка́ть. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ГЛА́ДИТЬ, гладящий 1. що гла́дить тощо, зви́клий гла́дити, для гла́дження, за́йня́тий гладженням, глади́льник, /річ/ гладі́й, глади́ло, прикм. глади́льний, 2. що прасу́є, за́йнятий прасува́нням, прасува́льник, прикм. прасува́льний; гладящий по голо́вке стил. перероб. гла́дивши по голі́вці; гладящий про́тив ше́рсти стил. перероб. гла́дивши про́ти ше́рсти; ПОГЛА́ДИТЬ, не погладят по голо́вке ще па́нькатися не бу́дуть. |
ПОГЛА́ЖИВАТЬ (вряди-годи) ще зде́рідка гла́дити, (бороду) подо́ювати; поглаживающий що /мн. хто/ здерідка гла́дить тощо, ста́вши /зви́клий/ здерідка гла́дити, стил. перероб. ота́к нема́-нема́ й погла́дить; поглаживаемый гла́джений, погла́джуваний, (про бороду) подо́юваний. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Гладить –
1) (кошку, собаку) гла́дити (гла́джу, гла́диш); 2) (землю) рівня́ти, -ня́ю, -ня́єш; 3) (утюгом) прасува́ти, -су́ю. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Гладить, выгладить – гла́дити, ви́гладити; • г. (утюгом) – прасува́ти, ви́прасувати. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Гладить
• Гладить дорожку – дорогу гладити; (застар.) пити на коні. [Ну тепер на коні треба випити, та й нехай їдуть… Сл. Ум.] • Гладить, погладить по головке кого (перен. разг.) – гладити, погладити (іноді жалувати, пожалувати) по голівці кого; пестити, пестувати (мазати, панькати) кого. [Судити, мабуть, будуть. По голівці за таке ніхто не погладить. Руденко.] • Гладить, погладить против шерсти (перен. разг.) – гладити, погладити проти шерсті (проти волосся). [Хоч проти шерсті його гладь, не вкусить. Кропивницький.] • Гладить по шерсти – гладити за шерстю. |
Головка
• Гладить, погладить по головке (перен.) – гладити, погладити (іноді жалувати, пожалувати) по голівці кого; пестити, пестувати, попестувати (мазати, панькати) кого; хвалити, похвалити кого; потурати кому. • По головке его гладить не будут (перен.) – по голівці його не погладять (іноді не пожалують); панькатися з ним не будуть; мазати (пестити) його не будуть. [Судити, мабуть, будуть. По голівці за таке ніхто не погладить. Руденко.] |
Погладить
• Гладить, погладить по головке кого (перен. разг.) – Див. гладить. • Гладить, погладить против шерсти кого – Див. гладить. • Погладить по шерсти кого – Див. гладить. |
Шерсть
• Гладить, погладить по шерсти кого – гладити, погладити за шерстю кого. • Гладить, погладить против шерсти кого – гладити, погладити проти шерсті кого. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Гали́ти –
1) гладить шаром; 2) спешить, торопиться. |
Гла́дити –
1) гладить, равнять; 2) ласкать, лелеять. |
Ко́взати – делать скользким, гладить, тереть; ко́взатися – скользить, кататься по льду. |
Прасува́ти, -су́ю –
1) жать, выжимать, давить; 2) гладить, утюжить. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Гали́ти, -лю́, -ли́ш, гл.
1) Гладить галом (см.). 2) Спѣшить торопиться. Пождіте, вгамуйтесь трохи, не галіте. Котл. Ен. ІІІ. 25. |
Гла́дити, -джу, -диш, гл.
1) Гладить, равнять. Туди гладь, куди шерсть лежить. Ном. № 5898. Гла́дити доро́гу. Выпивать на дорогу. Ном. № 11648. Также: Гладити «додо́му» и «з до́му». Св. Л. 146. 2) Переносно: ласкать, лелѣять. Усміх милий, аж по душі гладить, 3) Окончательно очищать отъ шелухи. Просо гладити. Кобел. у. 4) Уничтожать. Господь... гріхи гладить, до неба провадить. Гол. ІІ. 7. |
Ко́взати, -заю, -єш, гл. Дѣлать скользкимъ, гладить, тереть. Не ковзай підлоги ногами. |
Прасува́ти, -су́ю, -єш, гл.
1) Жать, выжимать, давить. Сир прасувати. 2) Гладить, утюжить. Буду білі хусти прати... — Где будеш сушила?.. — Где будеш прасувала? Чуб. V. 1199. Насилу володала руками, прасуючи залізком мушлинову сукню. Левиц. І. 179. |
Приголу́блюватися, -лююся, -єшся, сов. в. приголу́битися, -блюся, -бишся, гл. Ласкаться, приласкаться. І к чоловіку пригніздиться, прищулиться, приголубиться, цілує, гладить, лескотить. Котл. Ен. V. 19. |
Прищу́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. прищу́литися, -люся, -лишся, гл.
1) Притаиваться, притаиться. Прищуливсь у куточку. 2) Прижиматься, прижаться. А я до його ще й більш прищулюся. Г. Барв. 358. Ік чоловіку пригніздиться, прищулиться, приголубиться, цілує, гладить, лескотить. Котл. Ен. V. 19. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Гла́дить, ся = рівня́ти, вирі́внювати, ся (дорогу, камінь), гла́дити, прасова́ти (білизну. С. З.), гла́дити (кого небудь), гали́ти (намітку галкою). — Справник загадує, щоб шляхи рівняли та містки малювали. К. X. — Як білизна випрана і висушена, то візьмуть і попрасують. Фр. — Дитину гла́дить. — Погла́дить доро́жку = на ко́нї ви́пити (на прощання). — Ну тепер на ко́нї треба випити, та й нехай їдуть з Богом. — Гла́дить по голо́вкѣ = ба́лувати, ма́зати (дїтей). |
Ласка́ть = ласка́вити, голу́бити (С. Аф.), жа́лувати, пе́стувати, пести́ти (С. З.), милува́ти, (собак) — ла́щити. — Цїлувала, милувала, до серденька пригортала. н. п. — Дивлюсь, вона його жалує, по головцї гладить. Чайч. |
Погла́дить = погла́дити, порівня́ти і т. д. д. Гла́дить. |
Разви́нчивать, развинти́ть, ся = розгви́нчувати, розшрубо́вувати, розгвинти́ти, розшрубува́ти, ся (С. Л.), розхля́бнути, про кілько — порозшрубо́вувати. — Розшрубувала ся гайка. – Цілує, гладить, лескотить і всі сустави розшрубує. Кот. — Труби постирали ся так і гайка розхлябана. Кн. |
Тира́нить = мордува́ти, катува́ти, души́ти, катува́ти. — Хіба вони знають, кого треба гладить, кого катувать. К. Ш. |
Шерехова́тый = шарша́вий (С. Л.), шерстни́й, шорстки́й, коструба́тий (С. Л.), шкару́блястий. — З одного боку гладеньке, а з другого шаршаве. — Поведи рукою, сам тямитимеш, що стіл шкарублястий, треба ще гладить його. Кн. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)