Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 26 статей
Запропонувати свій переклад для «глузування»
Шукати «глузування» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Высме́ивание – висмі́ювання, ви́сміхи, глузува́ння, кепкува́ння.
Глумле́ние – глум, по́глум, глузува́ння, знуща́ння, по́сміх, кепкува́ння, кпи́ни, посміхо́вище, по́квол.
Зубоска́льство – смішкува́ння, глузува́ння, глум, скализу́бство.
Издева́ние над кем – глузува́ння, глумува́ння, кепкува́ння з ко́го.
Издева́тельство над кем – глузува́ння, глум, по́глум (-му), глумува́ння, нару́га, знуща́ння, по́смішка, збиткува́ння, кпи́ни (-пин), зби́тки (-ків) з ко́го. [Ми не мо́жемо ба́чити в Енеї́ді нія́кого глузува́ння з украї́нської наро́дности (Грінч.). Своє́ї дити́ни на глум та на по́сміх я тобі́ не дам (Єфр.). Не мо́жемо знуща́ння ми терпі́ти (Грінч.). Що це? він по́смішку з ме́не ро́бить? (Звин.). А скі́льки збиткува́ння від усі́х довело́ся терпі́ти! (М. Грінч.). Не ма́ло доведе́ться зазна́ти і перешко́д, і кпин, і ворожне́чі (Стебн.)].
Измыва́ние, Измыва́тельство над кем – глузува́ння з ко́го, збиткува́ння над ким и з ко́го, кепкува́ння з ко́го, (издевательство) знуща́ння з ко́го; срвн. Издева́тельство.
Наруга́тельство – нару́га, глумува́ння, глум, по́глум (-му), глузува́ння, знуща́ння з ко́го, з чо́го; срв. Надруга́тельство.
Насмеха́тельство – насміха́ння, глузува́ння, глумува́ння, глу́зи (-зів), глум, по́глум (-му), (пров.) кпи́ни (р. кпин) з ко́го; срв. Издева́тельство.
Насме́шка (над кем) – на́сміх, на́смішка, по́сміх (-ху), по́смішка, глум, по́глум (-му), по́глумка, глузува́ння, глумува́ння, кепкува́ння (-ння) (з ко́го). [З оче́й твої́х мигне́ злий на́сміх, го́рдість, глум (Франко). З по́сміху лю́ди бува́ють (Номис). Його́ слова́ він узя́в за по́сміх із се́бе і обу́ривсь (Крим.). Це по́смішка з ме́не (Грінч. I). Щасли́ва я, ти ка́жеш? хіба́ не глум, не со́ром на всі лю́ди, що ми в рука́х усі́ в нікче́мної приблу́ди? (Самійл.). З бо́лізним глу́мом вгляда́ється в ме́не (Крим.). Його́ по́глумка гірш не те ла́йки, – бі́йки (М. Вовч.)].
• -ки – на́сміхи, по́сміхи (-хів) и на́сміх, по́сміх (-ху), на́смішки, по́смішки (-шок), по́глумки (-мок), глу́зи (-зів), глум, по́глум, глузува́ння, глумува́ння, кепкува́ння (-ння, соб. и (мн.) -вання, -ва́нь и -ва́ннів), (пров.) кпи́ни (р. кпин). [Вчо́ра ви бала́кали без на́сміхів (Крим.). Не боячи́сь по́спіхів (Крим.). Мов горо́х си́палися на́смішки на (його́) го́лову (Франко). Ости́гло й глу́зи лю́дські терпі́ти (Грінч. II). Весе́лий глум (Крим.). Жарт весе́лий, по́вний глу́му (Чупр.). Почали́ з нас смія́тися; ми терпі́ли їх глузува́ння до́вго (Грінч.). Поси́пались кепкува́ння і наріка́ння (Стор.). Доведе́ться зазна́ти і перешко́д, і кпин, і ворожне́чі (Стебн.)].
• В -ку – на глу́м, на смі́х (на́сміх); срв. На́смех. [Сказа́ти-б, що це на смі́х напи́сано, так ні (Грінч.)].
• Делать в -ку что – роби́ти на глу́м (на смі́х, на по́сміх) що.
• С -кой – глузли́во, глузу́ючи; см. Насме́шливо.
• Это -ка судьбы над ним – це до́ля глузу́є (поглузува́ла) з йо́го.
• Не давать, не дать проходу -ками – висмі́ювати и висміва́ти, ви́сміяти о́чі кому́. Подвергать -кам, см. Насмеха́ться.
Насме́шничание – насміха́ння, глузува́ння, глумува́ння, кепкува́ння (з ко́го).
Немилосе́рдный – немилосе́рдний, немилосе́рдий, безмилосе́рдний, (беспощадный) неща́дний, безща́дний до, для, су́проти ко́го. [Немилосе́рдні, ко́трі нас розлу́чать (Чуб. V). Таке́ молоде́, а таке́ немилосе́рдне (М. Вовч.). Га́йневе немилосе́рдне глузува́ння (Н. Громада). Він безмилосе́рдний чолові́к, а ви ка́жете до́брий (Олександрівщ.)].
Пересмея́ние, -меха́ние – глузува́ння.
Подтру́нивание – кепкува́ння, кпи́ни (р. кпи́н), глузува́ння, по́сміх, шкилюва́ння з ко́го.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Осуждающий – який (що) засуджує (осуджує), осу́дливий, огу́дливий, пересу́дливий; осудник, огудник.
[А пересудливі жінки Побрали ще й ложки, Бо мали ту надію, Як море стане закипать, Щоб юшки добре посьорбать (Л.Глібов). Раз Радюк йшов попід одним домом і в одчинені вікна почув, як осудливі панії потріпували його ймення, судили й ганили його за напрямок. Він вернувсь додому і, не довго думаючи, зібравсь і переїхав на службу на Кавказ, де його принаймні ніхто не знав і не потріпував його доброї слави (І.Нечуй-Левицький). Дека кидає на мене замислений, осудливий погляд, каже, що Юлі так жити не можна, вона заслуговує на краще (А.Дністровий). Погляд був саме дивним – не осудливий позірк очей, а так, сумне глузування над переляком і розгубленістю вже колишнього товариша, з яким, без ніякого сумніву, вже ніколи не доведеться знатися в майбутньому, бо, бач, розійшлися життєві стежечки на різні боки з обраної колись дороги (Ю.Завгородній). — Знаєш чого, чоловіче? — одказала Тереза.— Бо є така приказка: хто тебе вдяга, той і роздяга. Як убогий іде, то люди на нього чи глянуть, чи не глянуть, а за багатим усяке зирить, найпаче за скоробагатьком, і вже не обберешся пересудів та перегудів, бо ті огудники в нас на вулиці раз у раз бджолиними роями гудуть (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)]. Обговорення статті
Слизень, слизняк, прям. и перен. – слимак, слизняк.
[За лексичним значенням пароніми бувають: синонімічні: повідь — повінь, крапля — капля, слимак — слизняк, привабливий — принадливий, хиткий — хибкий, плоский — плаский, барабанити — тарабанити, линути — ринути, притаїтися — причаїтися, рипіти — скрипіти, радити — раяти; антонімічні: лепський — кепський, прогрес — регрес, експорт — імпорт, еміграція — імміграція, густо — пусто; семантично близькі: крикливий (який багато й часто кричить; схильний часто кричати; галасливий) — кричущий (який викликає крайнє незадоволення, обурення; неприпустимий (кричуща несправедливость); церемонний (манірний, проханий) — церемоніальний (урочистий, за певним розпорядком); цегельний (призначений для виробництва цегли) — цегляний (зроблений з цегли); ніготь (переважно у людини) — кіготь (переважно у тварини); м’язи — в’язи; кіш (кошик) — ківш (черпак), кристал (тверде тіло, що має природну форму багатогранника і внутрішню упорядковану будову) — кришталь (дуже прозоре скло високого ґатунку, якому властива гра барв і мелодійний дзенькіт); семантично різні: газ (речовина, здатна поширюватися в усьому доступному для неї просторі, рівномірно заповнюючи його) — гас (горюча рідина, продукт перегонки нафти); глуз (глузування) — глузд (розум); орден (почесна відзнака, нагорода за військові, трудові або інші заслуги) — ордер (письмове розпорядження, документ на одержання або видачу чого-небудь); дипломат (службова особа, яка має урядові повноваження для зносин з іншими державами) — дипломант (1. студент або учень середнього спеціального навчального закладу, який працює над дипломним проектом, дипломною роботою, 2. особа, відзначена дипломом за видатні успіхи в якій-небудь галузі); ефект (сильне враження, викликане ким-, чим-небудь) — афект (стан дуже великого, але короткочасного нервового збудження)(Ольга Зозуля)]. Обговорення статті
Государственный – державний; (казенный, устар.) скарбовий:
• государственная власть – державна влада;
• государственная граница – державний кордон;
• государственная измена – державна зрада;
• государственная монополия – державна монополія;
• государственная самостоятельность – держа́вна самості́йність;
• государственное имущество – державне майно;
• государственное право – державне право;
• государственное предприятие – державне підприємство;
• государственное преступление – злочин проти держави;
• государственное учреждение – держа́вна устано́ва;
• государственные бумаги – державні папери;
• государственный банк – державний банк;
• государственный гимн – державний гімн;
• государственный заказ – державне замовлення;
• государственный капитализм – державний капіталізм;
• государственный порядок – держа́вний лад;
• государственный флаг – державний прапор;
• государственный язык – державна мова;
• сделать государственным – удержавити.
[Так, тут це була воістину державна мова без фальшу, без упереджень, без глузування “залізяку на пузяку” та “самопер попер до мордописні”. Її приймали всі бездискусійно, бо 80 процентів тут українців (І.Багряний). Недержавних свиней в державних орлів перетворити не можна (В.Липинський). Ця держава, як і будь-яка інша, не заслуговує на жодну фору, вона цілком самодостатня у своїй шкідливості, не слід тут щось списувати на рахунок щойнонародженої, і тому ще недозрілої незалежності, наш державний апарат, наш, бляха-муха, адмінресурс, зовсім не справляє враження недозрілості, недорозвиненості — так, але не недозрілості, то чому слід вибачати їй відверту лажу, якої вона допускається? (С.Ждан). Мужицька мова тепер державна, і всі її повинні знати. Вона дуже подібна до російської. По-російському — трест і по-українському — трест. Синдикат — і по-російському і по-українському — синдикат. Це й є «новомова» — за термінологією Р.Барта, «енкратичний соціолект», тобто такий різновид національної мови, на боці якого виступає державна влада на противагу соціолектові «акратичному», опозиційному (О.Забужко). — Оцей негідник вирощував мене для того, щоб пошити парадні мундири для цілого загону президентської гвардії. В нього було таке важливе держзамовлення (К.Штанко). Краса і гордість східноукраїнської меншини суржик — міґрує все далі на Захід — по суті, він є західноукраїнською розмовною мовою наших днів, і зупинити його дальше просування зможе тільки державний кордон (Ю.Андрухович). Відмінність державного діяча від політика в тому, що політик орієнтується на наступні вибори, а державний діяч — на наступне покоління (В.Черчіл). Державні харчі людину уніфіковують, але державна горілка виявляє немало її індивідуальних рис (С.Є.Лєц). — Пристреліть його, щоб не мучився! — Лікарю, в нас приватна клініка, а не державна, тут так не можна…]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Глумление – глум, -му, глузува́ння, -ння.
Зубоскальство – глузува́ння, кепкува́ння;
2) зубошкі́рення.
Насмешка – насміха́ння, глузува́ння, -ння, по́сміх, -ху, глум, -му.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Глузува́ння –
1) насмешка, зубоскальство;
2) издевательство, глумление.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

глузува́ння, -ння, -нню, -нням

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Глузува́ння, -ня, с. Издѣвательство, насмѣшка. На обличчі в мене сором од докору, глузування. К. Псал. 106.
Уразли́вий, -а, -е.
1) Чувствительный къ боли.
2) Болючій, причиняющій боль. Ляже на лаві, закриє голову свиткою, щоб не чуть було того уразливого плачу. Мир. Пов. II. 108.
3) Обидный, оскорбительный. Посипались на Кривоноса насмішки і вразливі глузування. Стор. М. Пр. 746.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Глумле́ніе = глум, (С. Аф.), глумова́ння, глу́зи, глузува́ння (С. Л.), кепкува́ння (С. Л.), по́сьміх (С. З.), шки́льки, посьміхо́вище. (С. З.). Підняли його на глум, на глузи. — З посьміху люди бувають. н. пр. — Чи я на посьміхо́вище їм здав ся? Номис. С. З.
Зубоска́льство = глузува́ння, глумова́ння, кепкува́ння, по́сьміх.
Насмѣ́шка = по́сьміх (С. З.), глуз, глузува́ння (С. Л.), глум (С. Аф. З.), глумува́ння, по́глум, по́глумка, кепкува́ння, при́кладка (С. З.). — Хіба я тобі на посьміх здав ся? — Як почнуть було йому прикладки прикладати. С. З. (Д. ще під с. Издѣва́тельство).