Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 26 статей
Запропонувати свій переклад для «голубий»
Шукати «голубий» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Голубо́й –
1) блаки́тний, голуби́й, ясноси́ній.
• Голубо́й цвет – блаки́тний, голуби́й ко́лір, блаки́тна ба́рва, блаки́ть (р. -ти).
• Голубы́м цветом цвести – го́лубо цвісти́.
• Голубо́й лютик – каса́тка;
2) попела́стий, попеля́стий. [Попела́стий віл].
Намё́т –
1) (действие), см. Намё́тка 1;
2) (куча) ку́па, ку́ча, (побольше) кучугу́ра, ва́лява, (нанос) нані́с (-но́су), наду́в (-ву), (намыв) наму́л (-лу), на́пла́в (-ву), на́пли́нок (-нку); (снежный сугроб) наме́[і́]т; (занос) заме́[і́]т (-ме́ту), соб. замі́ття (-ття). [Моро́з і снігові́ наме́ти з си́німи ті́нями за ни́ми (В. Поліщук)];
3) (покрышка) покриття́, накриття́ (-ття́), (чехол) чехо́л (-хла́);
4) (шатёр) наме́т (-ту), шатро́. [Ой, нап’я́ли козаче́ньки голуби́й наме́т (Пісня)];
5) (сеть для ловли птиц) сі́тка (на птахи́);
6) (рыболовная сеть на шесте) хва́тка, то[у]рбу́к (-ка);
7) строит. – на́кидь (-ди);
8) (мантия герба) ма́нтія;
9) (железная полоса) шта́ба, шти́ба, (болт у ставень) прого́нич;
10) (побежка зверя) біга́.
Наряжа́ться, наряди́ться –
1) зряджа́тися, зряди́тися; бу́ти зря́джуваним, зря́дженим; признача́тися, бу́ти призна́чуваним, призна́ченим и т. п.; срв. Наряжа́ть 1, 2 и 4.
• Я сам -ди́лся в работу – я сам зряди́вся (поряди́вся) працюва́ти.
• -жа́ться в дорогу – ви́рядитися в доро́гу.
• -жа́ться дом строить – збира́тися (ла́годитися) дім (ха́ту) будува́ти;
2) (нарядно одеваться) (га́рно, пи́шно) убира́тися, убра́тися, прибира́тися, прибра́тися, виряджа́тися, ви́рядитися, зряджа́тися, зряди́тися, уряджа́тися, уряди́тися, (зап.) вистро́юватися и (редко) стро́їтися, ви́строїтися, (прихорашиваться) причепу́рюватися, чепури́тися, причепури́тися, вичепу́рюватися, ви́чепуритися, прикуко́блюватися, прикуко́битися, ви́штатуватися, (о мног.) повбира́тися, поприбира́тися, повиряджа́тися и повиря́джуватися, поз[пов]ря́джуватися, повистро́юватися, попри[пови]чепу́рюватися; бу́ти (га́рно, пи́шно) уби́раним, приби́раним, виря́джуваним, вистро́юваним, у́браним, при́браним, ви́рядженим, ви́строєним, повби́раним, поприби́раним, повиря́джуваним, повистро́юваним и т. п.; срв. Наряжа́ть 3. [Марну́єш гро́ші, вбира́єшся немо́в княги́ня (Самійл.). В неді́лю, прибра́вшись по-лі́тньому, не вважа́ючи на о́сінь, побі́гла до ньо́го (Н.-Лев.). Як у те́бе дочки́ виряджа́ються серед бу́дня! (Мова). Повиряджа́ються та йдуть удво́х на село́, ся́ючи нами́стом (Гр. Григор.). Ви́строїлася, як до шлю́бу (Липовеч.)].
• -ди́ться во что – убра́тися в що и (реже) убра́ти що, прибра́тися, ви́рядитися, уряди́тися, повбира́тися и т. п. в що. [Вбери́сь у ша́ти пи́шні (Грінч.). Убра́вся в жупа́н і ду́ма, що пан (Номису). В голуби́й жупа́н прибери́ся (Макс.). Ви́рядивсь у са́му кра́сну оде́жу (Яворн.). У жупа́н си́ній уряджу́ся (Пісня)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Бобёр, бобр – бобер, (реже) бібр:
• убить бобра (ирон. перен.) – піймати (вхопити, з’їсти) облизня, пошитися (убратись) у дурні, вхопити обметиці, вхопити шилом патоки, дулю з’їсти, маком (дзьобом) сісти.
[Беруть на себе м’якенькі оксамити, обгортаються теплими кунами та бобрами (М.Вовчок). Отже той жевжик піймав у вас облизня: мов тертого хріну понюхав (Сл. Гр.). Гризе бобер гінкі дерева (М.Рильський). Ось він, купець в червоному кафтані, в соболиній високій шапці і саф’янових чоботях, думно викладає інкрустовані моржевим зубом шкатулки, соболі, куниці, голубий песець, білосніжний горностай, пухнастий бобер, лляні тканини (Р.Іваничук). Яєчка бобра були дуже популярним контрацептивом. За легендами, загнані бобри, знаючи, за чим полюють їхнні нападники, відкушували собі яєчка й кидали мисливцям під ноги (Якби ви раптом запитали, насправді бобри так не роблять — та навіть якби хотіли, до своїх яєчок вони зубами не дістають) (Антоніна Ящук, перекл. Ґарета Раяна).  — Ви хотіли б знятися в рекламі зубної пасти? — Так, звісно! — Чудово! У нас якраз бобер захворів]. Обговорення статті
Россия – Росія, (образн.) Московія, (ирон.) Раша, (презр.-оскорб.) Кацапія, Кацапстан.
[Киньте, справді, Кацапію, та поїдьте в Гетьманщину (М.Гоголь). Росія — то держава грізна й велика, переконана у величі, і орел у неї двоголовий, може дзьобнути на два боки. В її жилах тече й пульсує нафта, з її ніздрів пашить голубий газ (Л.Костенко). Гуд бай раша біда наша гречка каша й кислі щі не союз був а параша упирі а не товаріщі (В.Цибулько). Почитавши чимало книжок про «погану» Росію (між іншим, найкращі з них — польські, з доби їхнього власного «поросійщення»), український читач, боюсь, так і не збагне головного, що мусило б зацікавити його найдужче: чому той сякий-розтакий «кацапський» народ усе-таки збудував доволі живучу імперію і ще живучішу культуру, тимчасом як добрі-хороші, співучі та працьовиті (а що вже древні!) українці ніяк не збудують собі бодай поганенької, а все ж власної державки, і навіть на десятому році незалежності знай тремтять, чи не причавить їх, бува, знову щиросердий сусіда у братських обіймах? Тут одне з двох: або українці мусять визнати, що «зло» справді «метафізичне», і тому воно весь час перемагає їхнє «добро», або ж — що «зло» банальне і перемагає воно тільки тому, що «добро» — з гнилинкою. Куди продуктивніше, гадаю, дошукуватися власних «гнилинок», ніж копирсатися у чужій «метафізичній» трухлявості (М.Рябчук). Не можна писати про Росію щось більше за оповідання і не написати про якусь її війну (А.Санченко). З росіянами якось ще можна мати справу; з Росією ніколи не домовишся… Треба відокремити росіян від Росії. Росія гівнистіша за росіян (В.Шкляр, перекл. В.Єрофєєва). Щоб вивести Росію на нормальний цивілізований шлях, треба росіянам, усім до одного, вийти з народу (В.Шкляр, перекл. В.Єрофєєва). Минуле Росії було дивовижне, її теперішнє більш ніж прекрасне, що ж стосується майбутнього, то воно вище за все, що може намалювати собі найсміливіша уява. Ось… з якого погляду слід розуміти і описувати російську історію (А.Бенкендорф). Будь-який договір з Росією вартий рівно стільки, скільки вартує папір, на якому він написаний (В.Черчіл). Якщо я засну, а проснусь через сто років і мене спитають, що тепер відбувається в Росії, я відповім: п’ють і крадуть (М.Салтиков-Щедрін). Історія про держави, чи то пак народи, які мали нещастя сусідити з Росією, повернулася до свого початку — моменту перед Першою світовою війною. Це дещо трагікомічно. Я не маю націоналістичних упереджень, але часом дуже щасливий, що моя країна з Росією не межує (Міленко Єрґович). Люди в Росії перебувають у тотальному рабстві. Кожен, хто відстоює свої переконання, — на вагу золота (Б.Нємцов).  Росія — велика країна. І не смійтеся, будь ласка, і не крутіть пальцем біля скроні. Бо саме так і є. Тільки велика країна може повернути на власній території час у протилежному напрямку. Колись вона намагалася зробити те саме з річками, та якось не склалося (К.Барабаш). Вся історія Росії — боротьба неуцтва з несправедливістю (М.Жванецький). Це не Росія встає з колін, це СССР вилазить з домовини]. Обговорення статті
Гей – гей, гейко, (жарг.) голубий, розовий.
[— Українець — і гей! — здивовано вигукує Тюлька, аж люд на неї озирнувся. Розводжу руками. — В українців все повинно бути, як у людей (В.Слапчук). — Та що з тобою? Ти не хочеш мене поскородити? Ти що, гейко? (В.Александров, перекл. Ґ.Д.Робертса). До сорокап’ятирічного віку він був геєм, але тепер більше не мав сили після трудового дня та обіду в місті кохатися опівночі з гарним молодиком. Він задовольнявся тим, що дивився на молодиків меланхолійним поглядом у салонах. Світська поведінка вбиває все, навіть пороки (В.Шовкун, перекл. Ф.Саган). — У Москві працівники правоохоронних органів кількістю 400 чоловік спробували зупинити гей-парад кількістю 2000 чоловік. Наступний гей-парад кількістю 2400 чоловік пройде в Санкт-Петербурзі]. Обговорення статті

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

голубо́й блаки́тний, голуби́й
све́тло- я́сно-
с.-бу́рый я́сно-бу́рий, я́сно-руди́й
с.-голубо́й я́сно-голуби́й, я́сно-блаки́тний
с.-жёлтый я́сно-жо́втий
с.-зелёный я́сно-зеле́ний
с.-золоти́стый я́сно-золоти́стий, я́сно-золота́вий
с.-кори́чневый я́сно-бруна́тний
с.-кра́сный я́сно-черво́ний
с.-ма́товый я́сно-ма́товий
с.-ора́нжевый я́сно-ора́нжевий, я́сно-жовтогаря́чий
с.-ро́зовый я́сно-роже́вий
с.-се́рый я́сно-сі́рий
с.-си́ний я́сно-си́ній
с.-тенево́й світлотіньови́й

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Голуби́й –
1) голубой;
2) серо-голубой, серый.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Голуби́й, -а́, -е́.
1) Голубой. В голубий жупан приберися. Макс. (1849) 108.
2) О масти вола: темно-сѣрый. КС. 1898. VII. 41. Ум. Голубе́нький, голубе́сенький. А хто любить чорні очі, а я голубенькі. Мет. 16.
Наме́т, -ту, м. Палатка, шатеръ, ставка. А в полі, полі біленький намет. Мет. 337. Ой нап’яли козаченьки голубий намет. Нп. Ста́ти наме́том. Разбить шатры. Ой пішов з ними я в гор на війну... Стали наметом там під горою. Kolb. І. 109.
Прибіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. прибра́тися, -беру́ся, -ре́шся, гл. Одѣваться, одѣться, наряжаться, нарядиться. В голубий жупан приберися. Макс. Що як прийде суботонька, я змиюся й росчешуся, а в неділю приберуся. Мет. 76.
Спід, спо́ду, м.
1) Исподъ, низъ, нижняя часть. Моливсь за них, як сонце світ на землю рано розсипало, моливсь, як промені спускало воно під спід землі і гніт. Мкр. Г. 68. Підверне всіх собі під спід. Котл. Ен. III. 74. Підпалили сосну від споду до верха. Чуб. V. 394. Споди́ у невода — нижній край. Вас. 186.
2) Дно. Сьорбайте, хлопці, юшку, а риба на споді. Ном. № 11997.
3) Глубина, глубь.
4) Изнанка, подбой. Жупан голубий на версі, красний на споді. ЗОЮР. І. 97.
Хала́т, -та, м. Верхняя длинная женская одежда сь пелериною. Літом (у неї) — голубий халат. Сим. 227. Ум. Хала́тик. Вона.... в голубому халатику. Сим. 227. Бенеря без спідниці, боса, в халатику, простоволоса, к Вулкану підтюпцем ішла. Котл. Ен. V. 16.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Голуби́й, -а́, -е́. 2) О масти вола (*и коровы): темно-серый. ...*Нехай вона голубі корови з двора продає. Нехай тії голубі телиці з двора продає. Нп. Київщ. Германівка.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Aegonychon purpureo-caeruleum (L.) J.Holub [=Buglossoides purpureocaerulea (L.) I.M.Johnston] — горобе́йниця пурпуро́во-си́ня; егоніхон фіолетово-голубий (Оп).
Anagallis foemina Miller ** (Anagallis caerulea Schreber) — ку́рячі о́чки блаки́тні; во́гничок голуби́й (Мл), ку́рячі о́чка голубі́ (Ру), курячі очки голубі (Оп).
Buglossoides purpureocaerulea (L.) I.M.Johnston ** (Lithospermum purpureocaeruleum L.) — гороби́не насі́ння пурпуро́во-си́нє; горобе́йник пурпуро́во-голуби́й (Ру), горобе́йник червоноси́ній (Мл, Сл); горобейник (Сл), нестидник (См — СД), сліпота куряча (Зл — СЛ).
Cichorium intybus L. — петро́ві батоги́ (Сл, Ру, Оп; Ав, Чн, Рг1, Ср, Ан, Ln, Жл, Мн2, Mj, Ду, Ів, Mk, Лс2, Ос, Ук, Бк, Рм, Мг, Дми, Нес — ЗАГ), цико́рій ди́кий (Ру, Оп; Кр — СД); пе́трі́в баті́г (Вх3; Вл, Ан, Кр, Ян1, Ян2, Дб, Ду, Ів, Сл, Mk, Ос, Бк, Коб, Сва — ЗАГ), придоро́жник петрі́в баті́г (Вх1, Вх2, Вх6, Мл), цико́рия (Вх3; Жл, Ум); баті́г (Сб — БО), батіг довгий (Ос — СД), баті́г іва́нів (Сб — ВЛ), батіг петровий (Rs — ВЛ), баті(о)жки (Ан, См — СЛ), батіжки́ пе́трикові (Сб — ПД), батіжки петрові (Вх, Жл, Ос — ВЛ), батіжки́ петрусе́ві (Сб — ДС), батіжки св. Івана (Вх, Gs, Жл, Вх1 — ДС), батіжни́к (Вх6, Вх7, Гу, Гб — ГЦ, ЛМ), батіжник голубий (Км), батіжо́к голуби́й (Сб — ДС), батіжок петрів (Км), бато́ги́ (Ан, Ос, Бк — СД, СЛ, БУ), батоги́ ада́мові (Рм — ПЦ), батоги́ іва́нові (Сб, Дми — ДС), батоги́ тимофі́єві (Сл — ВЛ), батожни́к (Мг — ЗК), бла́ват (Сб — ДС), васильки́ (Мг — ЗК), верпни́к (Мг — ЗК), воло́шка (Мг — ГЦ, ЗК), воло́шка горо́дня (Сл, Сб — ПЦ, ПС), голубі́й (Вх7, Рм, См — ПД, ВЛ, ЗК), гонько (Вх7 — ЛМ), горча́нка (Сб — ДС), дереві́й (Мг, Сб — ЗК), деревни́к (Сб — ВЛ), дидо́р(и)ця (Гв, Жл, Вх1 — ВЛ), ди́ривінь (Сб — ЗК), желі́зна трава́ (Мг — ЗК), жи́тниця (Мг — ЗК), іван святий (Кар — ДС), кирбачі́ петро́ві (Мг — ЗК), микола́йко (Гб — ДС), микола́йчики (Гб — СТ), мо́лоч кі́нський (Сб — ЗК), мо́лоч си́ній (Мг — ЗК), пере́рва (Жл, См, Сб — ВЛ, ПЗ), подорожник (Mk — ПД), придоро́жник (Во, Жл, Mk, См, Мг — ПД, ЗК), пу́ги (Сб — ПС), пуговник (Ан — СЛ), ранник (Го2 — СЛ), серпі(о)вни́к (Шх, Ду, См, Мг, Сб — СД, ПД, ГЦ, ЗК), серпник (Ан, Мг — ПД, ЗК), си́ній цвіт (Мг — ЗК), синя́вка (См, Мг — ВЛ, ЗК), синя́к (Сб — СД), сокорі́ (Сб — СД), сонцегляд (Сл), старівник (Шх, См — ВЛ, ГЦ), стоя́к (Сб — БО), терни́к (Mj — ДС, БУ), терпни́к (Hl, Мг — БУ, ЗК), тимофі́йка (Сб — ПЗ), хрест петрів (Мг — ЗК), циґо́рія (Мг — ЗК), цико́рій (Ln, Ук, Мг, Сб, Дми — СТ, ПС, БО, ГЦ, ЗК), цикорі(е)й синій (Чн, Го2 — СЛ), цикорі́ндлик (Мг — ЗК), цико́рія (Вх1, Сл, Mk, Ук, Мг, Сб — ПЦ, ЗК), цікорій (Рг1, Пс, Сл), цуко́рія (Гб — ДС).
Iris germanica L. — пі́вники садо́ві́ (Ру; Ср, Ян4, Сл — СТ); коситень водний (Во), коси́тень горо́дний (Мл; Mk), коси́тень німе́цький (Во, Вх2, Вх6, Мл), пі́вники німе́цькі (Сл, Оп); бендаси́ (Вх7 — ВЛ), бендюги́ (Вх7 — ДС), катарва́к (Коб — ГЦ), качеписки (Км), качорики (Км), ко́гутки (Пч — ЗК), кос (Бк — БУ), ко́сатень (Ощ, Пч — ГЦ, ЗК), косатець (Во), косатик синій (Ос — ПЦ), ко́сатинє (Мл — ВЛ), ко́сатинь (Mk, Бк — БУ, ГЦ), ко́си (Бк, Гб — БУ, ЛМ), ко́си́тень (Вх7, Шх, Ду, Сл, Гб2 — ПД, ДС, ГЦ), коситець голубий (Км), коси́ця(і) (Ан, Гр, Мч, Ос, Бк, Мс — СТ, ПД, БУ), коси́чка (Вх7, Мс — СТ, ЛМ), ко́сітин (Бк — БУ), кося́та (Бк — БУ), косяти́на (Бк — БУ), лілія́к (Гб2 — ГЦ), ліля лазурова (Км), папушо́йка (Гб — СТ), півник городній (См), пі́вники (Лч, Rs, Ду, Ів, Сл — ВЛ), півники сині (Сл — СД), проліска (Ан, См — СТ, СЛ), сазани (Ан — СЛ), саш (См — ВЛ), саш голубий (Км), стрі́чки (Лс2 — ПС), фіялковий корінь (Tl), шаш (См — СТ), шаш голубий (Км).
Lupinus micranthus Guss. ** (Lupinus hirsutus auct., non L.) — люпи́н шорстки́й (Ру, Оп); лупи́н шерстковоло́сий (Сл), люпи́н шерсткий (Мл); біб вовчий (Mk), верни́сонце (Ср, Ан, Ян4, Ів, Сл — СТ), кофе (Ср, Ан, Ян4 — СТ), кофій голубий (Ан), кохва (Сл), кохфія (Mk — СД).
Nicotiana alata Link & Otto — тютю́н крила́тий (Ру, Оп), тютю́н запашни́й; тютю́н паху́чий (Сл, Ру), тютю́н рідня́к (Мл); мороз (Сл — СД), таба́к (Мс — СТ), таба́к души́стий (Мс — СТ), табачо́к голуби́й (Мс — СТ), табачо́к па́далішній (Мс — СТ), тютю́н (Мс — СТ), тютюн мариландський (Сл), тютюн широколистий (Сл), тютюнець білий (Mk — ПД).
Orobanche caesia Reichenb. — вовчо́к си́зий (Ру); вовчо́к вовни́стий (Сл), вовчок голубий (Оп), за́полонь волоха́та (Мл).

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

прибо́ркувачка, прибо́ркувачок; ч. прибо́ркувач
1. та, хто приборкує тварин (переважно диких). [Крім Островського, в особняку під номером 22 жила перша жінка-планеристка Союзу Катерина Грунауер, до якої частенько навідувалася її близька подруга – приборкувачка левів Ірина Бугримова. (Сьогодні, 17.01.2015). Вона почепила собі на русяві кучері маленький, голубий, як пір’я у водомороза, капелюшок і справді скидається на приборкувачку звірів. (Еріх Марія Ремарк «Чорний обеліск», пер. Євген Попович, 1961).]
2. перен. та, хто приборкує, втихомирює, підкоряє когось або щось. [У народі Фомаїда вважається приборкувачкою пристрастей. (Репортер, 2016). Жінка має бути жінкою, а не «приборкувачкою» чи «дресирувальницею» чоловіків, вважає дружина першого віце-прем’єра. (Високий замок, 2009).]
Словник української мови: в 11 томах, Том 7, 1976, с. 562.
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Голубо́й = голуби́й, блаки́тний (С. Аф. З. Ш.), блава́тний. — На конику вороному, сам у жупанї голубому. н. п. — А по над всїм блакітне небо сталось і сонце йшло, та хутору сьміялось. Б. Щ. — Як небо блакітне — нема йому краю, так душі почину і краю не має. К. Ш.
Фіоле́товий = фія́лковий, синє-голуби́й, масако́вий. — Така масакова хустка, як у попа комилавка. Кн.

Запропонуйте свій переклад