Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 10 статей
Запропонувати свій переклад для «добірне»
Шукати «добірне» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Зерно́
1) зерно́ (
собир.); (одно) зерни́н(к)а; зе́рно́; (семячко) насіни́на, (только хлебное) пашни́на, (ореха) зе́рно, ядро́, (пшеничное) пшеничи́на, (ржаное) жити́на, (маковое: мачина) мачи́на, (просяное) проси́на и т. д. [Ми про́сто йшли, – у нас нема́ зерна́ непра́вди за собо́ю (Шевч.)].
Отборное -но́ – добі́рне, чі́льне зе́рно или просто чо́ло. [Хліборо́б са́ме чо́ло прода́є, а послі́д їсть (Сл. Гр.)].
Пустое, легковесное -но (чаще о конопле, просе) – пусте́ зе́рно, пужинува́те зе́рно, пужина́. [Переточи́ зе́рно, неха́й пужи́на віді́йде (Сл. Ум.)].
Зеленоватое -но́ – свидува́те, свидове́ зе́рно.
Осыпавшееся -но́ – па́далиця.
Щуплое -но́ – замі́ркувате зе́рно.
Проросшее -но́ – накі́льчене зе́рно.
Хлеба ни -на́ – хлі́ба ні зерни́н(к)и, ні зе́рна;
2) (
зерновой хлеб) збі́жжя, пашня́, пашни́ця.
-но́ для помола – ме́ливо, мли́во;
3) (
жемчуга) пе́рла (-ли, ж. р.), перли́на, (собир.) перло́.
Изы́сканный, прил. – ви́шуканий, добі́рний, вибо́рний. [Ви́шукані о́брази (Єфр.). Добі́рне малюва́ння (Р. Край). Добі́рні ви́слови (Крим.). Він на́шого про́стого ї́сти не хо́че, йому́ тре́ба добі́рної ха́рчі (Звин.)].
-ный слог – добі́рний стиль, ви́шуканий стиль.
-ный вкус – (утончённый) ви́тончений смак, ви́шукані вподо́бання.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Общество
1) громада, громадянство, спільнота, суспільство, суспільність, (
широкая публика) загал, (стар.) поспільство;
2) (
крестьянский мир) громада;
3) (
ассоциация, товарищество) товариство;
4) (
компания, сообщество) товариство:
бывать в обществе – серед (поміж) людей (на людях) бувати; бувати в товаристві;
высшее общество, порядочное общество – вище товариство, порядне товариство;
выходить в общество – на люди виходити;
гражданское общество – цивільне суспільство (тавтологія – громадянське суспільство);
душа общества – душа товариства;
избранное общество – добірне (виборне) товариство;
мне неприятно его общество – його товариство мені неприємне (відворотне);
научное (ученое ) общество – наукове товариство;
не люблю бывать в обществе – не люблю бувати в товаристві (серед людей, на людях);
общество потребителей – споживче товариство;
перестал бывать в обществе – не став ходити між люди (на громаду);
подонки общества (перен.) – покидьки (потолоч) суспільства; покидьки суспільні (суспільна потолоч);
просветительное общество – просвітнє товариство;
собралось большое общество – велике товариство зійшлося;
страховое общество – страхове товариство;
член [крестьянского] общества (ист.) – член громади.
[Еней, таку уздрівши зраду, Великим гнівом розпаливсь; Гукнув на всю свою громаду. І тихо Зевсу помоливсь (І.Котляревський). Він марив про любу працю задля громадянства, а довелось панькатися з судовими паперами (Б.Грінченко). Вихований на кращих зразках сучас­ної європейської літератури, такої багатої не лише на теми, але й на способи оброблювання сюжетів, наш інтелігентний читач має право сподіватися й від рідної літератури ширшого поля обсерва­ції, вірного малюнку різних сторін життя усіх, а не одної якоїсь верстви суспільності… (М.Коцюбинський). — Порадь мене, Зірнице-мати, де мені пари шукати: чи межи боярством, преславним лицарством, чи межи князівством, чи межи простим поспільством? (Л.Українка). — О, пане майстре, ви звикли дамам править компліменти. — Чому гадаєте, що звик? — Авжеж, ви все були в блискучім товаристві, часами й при дворі у короля (Л.Українка). І отак-то без товариства, без ласки, привіту виростала дурненька Солошка, самотньо, як звіря яке (П.Мирний). — Вибачте, пане, за слово: нам увірились не ляхи, а пани… а це не все їдно. Польський народ такий же нещасний харпак, як і наше поспільство (М.Старицький). Громада — великий чоловік (АС). Ото мій шлях — по межових стовпах, де протирає очі світле Утро — весна твоїх високих благостинь, веселка усеспільної спільноти. Даруй же світові свої щедроти і радо — згинь, вщасливлений — загинь. Бо ти не сам. Бо ти ланцюг живого, бо ти бажання вистражданий край (В.Стус).  У нас у суспільстві є такі, хто затуляється, як слон у спеку вухами — і нічого не чує (Л.Костенко). — Я казав собі в думці: «Комедії, що тепер у нас на кону граються, зарівно на історичні, як на вигадані сюжети, в переважній своїй більшості нікчемні, бо нема в них ні складу, ні ладу, проте юрба ходить на вистави з великою охотою; автори, які їх пишуть, і актори, які грають їх, кажуть, що вони й повинні бути такими, а не інакшими, бо публіка саме до такого добра ласа, а справжні п’єси, написані за певним планом і скомпоновані за всіма правилами мистецтва, знайдуть схвалення хіба трьох чи чотирьох знавців, а ширший загал їх не сприймає, бо той артизм не до шмиги,— авторам же і акторам випадає юрбі годити, що хлібом їх годує, а не про думку небагатьох дбати (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). А Джовванні ще довго лютував, виливав свою ненависть та зневагу до них і до їхнього корабля, обурювався, що на світі існує така потолоч і що її носить море (О.Сенюк, перекл. П.Лаґерквіста). Вона поселилася з ним у невеличкому будинку у Вестмінстері і ввійшла в добре товариство людей з уряду, не вищого товариства, а таких, які вже стали чи мають стати істинною розумовою силою нації. Це люди, які знають, про що говорять, чи говорять так, ніби знають це (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса). З неї можна було зрозуміти, що доля правди споріднена з долею індивідуума, навіть ідентична їй, що ця доля — знецінення. Вона відкривала, як на глум, прірву між правдою і силою, правдою і життям, правдою і людською громадою. Давала навздогад, хоч відверто й не проголошувала цього, що треба визнати перевагу людської громади над правдою, що правда повинна мати на оці людську громаду і той, хто хоче стати членом громади, мусить бути готовий рішуче поступитися правдою і наукою, бути готовий на sacrificium intellectus (Є.Попович, перекл. Т.Мана). — Містер Ґрін, — кажу я, — ви були колись моїм другом і через це я не без деякого вагання признаюся вам, що якби мені довелося вибирати між вашим товариством і товариством звичайного рудого кульгавого псиська, то один з мешканців цієї хати зараз метеляв би хвостом (М.Рябова, перекл. О.Генрі). В будь-якому суспільстві прості люди повині жити всупереч наявному порядку речей (Дж. Орвел). Жити в суспільстві — нудьга, поза супільством — трагедія (О.Вайлд). Суспільство ніколи не може пробачити тих, хто ні в чому не винен (С.Є.Лєц). Вільне суспільство — це місце, де безпечно бути непопулярним (Адлай Стівенсон)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

И́ЗБРАННЫЙ, избранное о́бщество добі́рне товари́ство.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Избранный
• Избранное общество, избранный круг людей
– виборне (добірне, вибране) товариство; добірне (вибране, виборне) коло людей.
Общество
• Бывать в обществе
– бувати в товаристві; серед (поміж) людей (на людях) бувати.
• Душа общества
– душа товариства.
• Избранное общество
– добірне (виборне) товариство.
• Подонки общества
(перен.) – покидьки (потолоч) суспільства; покидьки суспільні (суспільна потолоч).
• Член [крестьянского] общества
(ист.) – член громади.
Отборный
• Отборное зерно
– добірне (чільне) зерно; чоло.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Добі́рний
1)
отборный;
2)
изысканный.
Добі́рне товари́ство – избранное общество.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Добі́рний, -а, -е. *Добі́рне това́риство. Избранное общество. Сл. Нік.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

мистецтвознавчи́ня, мистецтвознавчи́нь; ч. мистецтвозна́вець
фахівчиня з мистецтвознавства. [Його донька, мистецтвознавчиня й художниця Олександра (Леся) Дяченко-Кочман народилася 31 січня 1934 року у місті Горлівка на Донбасі. (Свобода, 16.07.2020). Зібралося невелике добірне галицьке товариство. Четверо жінок – пані викладачка університету, пані мистецтвознавчиня, пані авторка численних мистецьких альбомів про Львів, пані редакторка. (zaxid.net, 05.01.2010).]
див.: мистецтвозна́виця, мистецтвозна́вка
Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2017, с. 239.
  Рекомендації
  З-поміж словотвірних варіантів мистецтвозна́виця, мистецтвознавчи́ня, мистецтвозна́вка перевагу варто віддати першому слову. З огляду на випрацювану впродовж останнього століття модель творення назв жінок у науці, за якою чоловіча основа на -ець (мовозна́вець, літературозна́вець, природозна́вець) органічно приймає суфікс -иц(я): мовозна́виця, літературозна́виця, природозна́виця. Цю модель подибуємо ще в словниках часів українізації, зокрема, в Російсько-українському словнику за редакцією Агатангела Кримського (1924-1933).