Знайдено 14 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Доро́жить, продоро́жить – роби́ти, пороби́ти стежки́. • Доро́жить тёс – роби́ти рівчаки́ на гонти́ні, щоб вода́ збіга́ла, рівчакува́ти (до́шку, гонти́ну), шляхува́ти. |
Дорожи́ть чем – дорожи́ти чим, шанува́ти щось [Він твого́ коха́ння не шану́є], (ценить) цінува́ти, склада́ти вели́ку ціну́ чо́му. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ДОРОЖИ́ТЬ, (чим) ще не могти́ скла́сти ціни́ чому, трясти́ся над чим, фраз. стоя́ти за; дорожа́щий, що дорожи́ть тощо, гото́вий трясти́ся над чим, него́дний скла́сти ці́ни; дорожа́щийся, схи́льний дорожи́тися. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Дорожить (чем) – дорожи́ти, -жу́, -жи́ш (чим), шанува́ти, -ну́ю, -ну́єш (що); -ться – дорожи́тися. |
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 
Дорожить чем – дорожити чим; шанувати що; стояти за чим; (ценить) – цінувати що; складати велику ціну на що. Он очень дорожит собой – він і ціни не складе. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Дорожить
• Дорожить чем – дорого цінити (шанувати) що; дорожити чим; (іноді) стояти за чим. [Він не шанує своєї слави. Сл. Ум. Я за волами не стою, — беріть їх. Сл. Гр.] |
Жизнь
• Бороться не на жизнь, а на смерть – боротися на життя і на смерть; боротися до загину. • Будничная жизнь – буденне життя; буденщина (щоденщина). • Вести жизнь – провадити життя; жити. • Вести тяжёлую, безрадостную жизнь – безрадісно (безпросвітно) жити; просвітку не мати. • В жизни – за життя (у житті); на віку; живши. [Перший раз за мого життя чую, що я щасливий. Н.-Левицький.] • Влачить жизнь – бідувати (животіти, скніти, гибіти); дні терти; (образн.) тягти нужденний жереб. • Вокруг кипела жизнь – навкруги (навколо) вирувало (шумувало, кипіло, буяло) життя. • Воплощать, воплотить в жизнь что – утілювати, утілити в життя що; здійснювати, здійснити (реалізувати, зреалізувати, справджувати, справдити) що. • В первый раз в жизни – уперше на віку. • Всю жизнь, в продолжение всей жизни – протягом цілого життя; усе (ціле) життя; через усе життя; [через] увесь (цілий) вік; поки (покіль) віку (життя); до віку. • Вызвать к жизни – покликати до життя; (іноді) сплодити. [Трудно думи всі разом сплодити. Руданський.] • Доживать, дожить жизнь – доживати, дожити (добувати, добути, добивати, добити) віку; довікувати; зійти з світу. [З ким дожить? Добити віку вікового? Шевченко.] • До конца жизни – довіку (поки віку); довічно; до смерті-віку; [аж] до [самої] смерті. • Долгая, долговременная жизнь – довге (довгочасне) життя; вік довгий. • Дорожить жизнью – дорожити життям; шанувати життя. • Достичь лучшей жизни – добиться ліпшого (кращого) життя; здобутися на краще (на ліпше) життя. • Жизни не рад кто (разг.) – світ немилий (знемилів) кому. • Жизнь беспросветная, безрадостная – безпросвітне життя; безпросвітна доля; безпросвіття. • Жизнь бьёт ключом – життя буяє (вирує, клекотить). • Жизнь дорогая, дешёвая – прожиток дорогий, дешевий. • Жизнь моя! (разг.) – щастя(чко) моє!; доленько моя! • Жизнь прожить — не поле перейти – вік прожити, не дощову годину перестояти (пересидіти). Пр. Вік ізвікувати — не пальцем перекивати (не в гостях побувати). Пр. На віку як на довгій ниві — всього побачиш. Пр. Життя прожити — не поле перейти. Пр. На віку — як на току: і натопчешся, й намусюєшся, і начхаєшся, й натанцюєшся. Пр. Всього буває на віку: і по спині, і по боку. Пр. • Жизнь так и кипит в нём – життя так і кипить (шумує, вирує, буяє) в нім. • За всю жизнь – за все (за ціле) життя. • Загубить чью жизнь – (образн.) Світ (вік) зав’язати кому. • Замужняя жизнь – заміжнє (молодиче) життя; заміжжя; жіноцтво. • Заплатить, пожертвовать, поплатиться жизнью за что – наложити голову (життям, душею) за що; заплатити життям за що; душі позбутися за що. • Заработать на жизнь – заробити (здобути) на прожиток (на прожиття). • Лишать, лишить жизни кого, себя – страчувати, стратити кого, себе; збавляти, збавити (позбавляти, позбавити) віку (життя) кому, собі; укоротити (умалити) віку кому, собі; зганяти, зігнати зо світу кого, себе; відібрати життя кому, собі; укоротити (умалити) віку кому, собі; зганяти, зігнати зо світу кого, себе; відібрати життя кому, собі; заподіювати, заподіяти смерть кому, [самому] собі; наложити на себе руки. • На всю жизнь – на все (на ціле) життя; на вік вічний. • Ни в жизнь не, в жизнь не, в жизни не (разг.) – ні за що [в світі] не; ніколи [в світі] не; зроду-віку не. • Образ жизни – спосіб життя (побуту); (іноді) триб життя. [Ірина знала вже, що батьки її бідніють… хоч не показують сього перед людьми, навіть триб життя не змінюють. Коцюбинський.] • Он живёт хорошей, праведной жизнью (перен.) – він живе правдивим (праведним) життям; (давн.) він правим робом ходить; (образн.) його свічка ясно горить. • Осмыслить жизнь чью – дати зміст (смисл, сенс, розум) життю чиєму; осмислити життя чиє. • По гроб жизни ( нар.) – до скону; довіку (поки віку, повік); до [самої] смерті; до смерті-віку; поки [світ-] сонця. • Покончить жизнь самоубийством – смерть самому собі заподіяти; покінчити життя самогубством (самовбивством); накласти на себе руки; кінець собі зробити. • Покушаться на жизнь чью – важити (важитися) на чиє життя, на кого; робити (чинити) замах на чиє життя, на кого. • Полагаться, положить, отдавать, отдать жизнь за кого, за что – головою накладати, накласти, наложити за кого, за що; трупом лягти за кого, за що. • Пользоваться жизнью – уживати (зазнавати) світа (світу, життя). |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Дорожи́ти – дорожить. |
Стоя́ти, сто́ю́ –
1) стоять; 2) стоять станом, лагерем; 3) ожидать, подождать, стоять; 4) за чим – а) дорожить чем, б) защищать ч.-н., отстаивать; 5) за що – считаться чем, быть чем, составлять что; 6) за кого – постоять за кого, держать чью сторону. • Стоя́ти під ким – быть (верно-) подданным кого, подчиняться кому. 7) быть, находиться. • Стоя́ти над гро́бом – одной ногой , в гробу стоять. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Стоя́ти, стою́, -ї́ш, гл.
1) Стоять. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Мет. 79. Мороз не велик, та стоять не велить. Ном. № 646. 2) Стоять станомъ, лагеремъ. По одну сторону на заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. ЗОЮР. По тім боці на толоці, там цигане стояли. Мет. 87. 3) Ожидать, подождать, стоять. Стій, милий, не вмірай. Нп. 4) — за чим. Дорожить чѣмъ. Я за волами не стою, — беріть їх. Зміев. у. 5) — за що. Считаться чѣмъ, быть чѣмъ, составлять что. В мене те стоїть за лихо пекуче, що мені слова промовити не вільно. МВ. II. 86. 6) — за ко́го. Стоять за кого, поддерживать, держать сторону кого. 7) Быть, находиться. Моє серце в сльозах стоїть. Гол. IV. 465. 8) — над гро́бом. Одной ногой въ гробу стоять. Я над гробом стою, брехати не хочу. НВолын. у. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Дорожи́ть = дорожи́ти (С. Аф.), цїни́ти, шанува́ти. — Онъ не дорожи́ть свое́ю сла́вою = він не шану́є своє́ї сла́ви. |
Доро́жить = роби́ти стежки́; жолобки́, рівчачки́ роби́ти. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)