Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей
Шукати «дюн*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Дю́на – дю́на, кучугу́ра, надму́ха, на́дма (Калит.), ви́дма (Тутк.).
• Подвижная -на – мандрівна́ дю́на.
Дю́нный – дю́новий, на́дмовий (Тутк.), надму́ханий.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Безумствовать – безу́мствувати, навісні́ти, шалі́ти, шалені́ти, божево́літи, дурі́ти.
[Добре дуріти, як приступає (Пр.). Угору стяг! Хай кат шаліє, Хай стисне ще, але на мить! Бо іскру ту святу, що тліє, Несила ворогу згасить (М.Старицький). — Мені дух забиває. Я скаженію, я навіснію од кохання, — сказала вона (І.Нечуй-Левицький). — Ти вбив його! — кричала вона цілком погаслим, ненавистю кипучим голосом. — Ти! Ти боявся, що не дістанеш землі, і вбив його. Беріть убивцю і вбийте його, інакше я його вб’ю! — шаліла, вказуючи за ним, що, зблідши не до пізнання, заховався зі здичілим поглядом за матір’ю і дихав тяжко, а його обличчя викривилося, мов у малої дитини, до плачу, а сам дрижав на цілім тілі, як у пропасниці (О.Кобилянська). Шалій,  шалій,  від  розпачу сп’янілий! Що  розпач  той?  Річ  марна  і  пуста! …Як  пізно  ми  серця  свої  спинили! …Як  роз’єднали  рано  ми  вуста! (Є.Плужник). Степан аж ніяк не поділяв її піднесення. Видовисько голої, безглуздої юрби було глибоко неприємне йому. І той факт, що Надійка теж приєднується до того смішного, безпутного натовпу, його прикро вражав. Він похмуро сказав: «З жиру це все». Левко дивився на людей вибачливіше: «Сидять по конторах, ну й дуріють» (В.Підмогильний). Вічні хвилі. І обрій, і небо, і дюни — Все, як було. Лиш поруч — не я і не ти. Що ж, що серце незряче безумствує юно — Розірвати залізний ланцюг самоти! Що ж, що в’ялі уста повторяють невпинно Неповторні й давно спопелілі слова… Хвилі — вічні, а та проминула, єдина, Й тільки юним похміллям шумить голова (Є.Маланюк). — Я ж тобі вже сказав, Санчо,— відповів Дон Кіхот,— буду наслідувати Амадіса, буду шаліти, скаженіти, навісніти взором завзятого Роланда, котрий, побачивши сліди коло джерела, здогадався, що то Анджеліка Прекрасна вчинила там мерзотний гріх з Медором, і з того відчаю збожеволів — вивертав з коренем дерева, каламутив воду в прозорих струмках, убивав пастухів, нищив отари, палив колиби, валяв будинки, заганяв табуни і витворяв тисячі інших нечуваних каверз, гідних возвеличення і увіковічення в письмі і в слові. Зрозуміла річ, я не думаю геть у всьому наслідувати Роланда (чи Орланда, чи Рольдана — його і так, і так називають) і відтворювати кап-у-кап всі його безумні вчинки, слова і мислі, а візьму з того саму лише квінтесенцію, те, що становить грунт і основу. Можливо, я задовольнюся наслідуванням одного тільки Амадіса, що без того буяння і бешкету, самими лише слізьми і чулістю зажив собі такої слави, як ніхто інший на світі (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)]. Обговорення статті
Шумящий – що (який) шумить, шумливий, шумотливий, голосни́й, гамірни́й, шу́мни́й, шумки́й, гомінки́й, галасли́вий, гомінли́вий, гамірли́вий, крикли́вий, (кто) шуми́ло.
[Вривається якийсь п’яний гамірливий мудак і починає вимагати, щоб увімкнули телевізор (В.Горбатько, перекл. Дж.Патерсона). Бачила бездонну блакить, шумотливі дерева, а внизу мерехтливе море серед сріблястих дюн (В.Шовкун, перекл. Ґрації Деледи). Однак при кінці навчання студентик дивився звисока уже і на докторів у хутрових пальтах, згорблених у трапезній над повними тарелями, уповні задоволених зі своїх зашкарублих нудних знань, і на отих шумких спудеїв-неотес, які заздалегідь вирішили вивчати саме доста, щоб отримати дармову роботу, і на тих-от бідолашок, у яких жага до знань минеться з молодою кров’ю (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Диким істеричним реготом зайшовся весь спантеличений, приголомшений, гомінливий і голодний люд. Усі сміялися, обіймалися, реготали, зрозумівши нарешті, що багатовікове панування Страху скінчилося (Д.Щербина, перекл. В.Бикова). Схилився над дійницею, над шумливим молоком (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Дівчина проходила стежками повз живопліт і спритно, мов гнучке звірятко, прошмигувала між кущами; вечорами, коли небо ставало іскристим і слизьким, як лід, її фігуру обливало світло місяця чи огортала гойдлива тінь тополі, її супроводжував задушливий аромат левконії чи вологий, підвальний запах весняної землі, або ж під її ногами шурхотіло сухе листя чи склянисто хрустіли дрібні крижини; вона виходила з-за рогу вулиці — і ми, присівши під опорами мосту й похапливо сьорбаючи надто гаряче течиво, з’їдали на різьбленому камені картопляний суп чи борщ, чи ріденьку кашу, призначену мені на вечерю; на скількох доріжках, вулицях, у скількох приміщеннях зберігалася постать цієї дівчини, скільки разів я відчував прохолоду її кровистих вуст, близьке тепло її тіла; скільки разів я вдивлявся в темряві в її смагляве, болісно пройняте тілесним ритмом обличчя; хлоп’яче кохання й жіночі ревнощі; ніжність і затятість; розлуки й повернення; дитинність і зрілість; вулиці, тротуари, двері будинків, люди, картини неба, парки з шумкою тінню, сповнені її білих рук; народні гуляння в ситцевих кольорах, дощі, сонця, дерева й повітря — все заполонене її образами, стійкішими під заплющеними повіками, ніж замасковані серед зелені танки, побілені літаки та різнокаліберні гармати, виставлені на жовтенькому пісочку роззявам на огляд (О.Бойченко, перекл. Т.Боровського)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ДЮ́НА, укр. ви́дма, на́дма.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Дюна – дю́на, -ни, на́дма, -ми.
Дюнный – дю́новий, на́дмовий.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Дюна – на́дма.
Дюнный – надмови́й.
Песок – пісо́к (-ску);
• п. базальтовый – п. базальто́вий;
• п. вулканический – п. вулкані́чний;
• п. гранитный – п. грані́тний;
• п. грунтовой – п. ґрунтови́й;
• п. доломитовый – п. доломіто́вий;
• п. дюнный – п. надмови́й;
• п. естественный – п. приро́дній;
• п. жженный – п. па́лений;
• п. золотоносный – п. золотовмі́сний;
• п. зыбучий, сыпучий – п.-сипе́ць (-пцю́), п. сипки́й;
• п. известняковый – п. вапняко́вий;
• п. карьерный (горный) – п., кар’єрний, кошне́вий;
• п. кварцевый – п. кварцо́вий;
• п. крупнозернистый – п. груб(н)озерня́стий;
• п. крупный – п. гру́бний;
• п. мелкий – п. дрібни́й;
• п. мелкозернистый – п. дрібнозернястий;
• п. морской – п. морськи́й;
• п. мягкий – п. м’яки́й;
• п. наносный – п. наносни́й;
• п. нормальный – п. норма́льний;
• п. острый – п. го́стрий;
• п. охристый – че́рен (-ну);
• п. переносной – п. передувни́й;
• п. пемзовый – п. пемзо́вий;
• п. плывучий – пливу́н (-на́);
• п. речной – п. річкови́й;
• п. сахарный – цукор-сипе́ць (-пцю́), цу́кор (-кру) піскови́й;
• п. сварочный, кузн. – п. зварни́й;
• п. средний – п. сере́дній;
• п. сыпучий, зыбучий – п.-сипе́ць (-пцю), п. сипки́й;
• п. фильтрационный – п. ціди́льний;
• п. формовочный – п. формівни́й.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

песо́к пісо́к,-ску́ (сипуча гірська порода, що складається з крупинок твердого мінералу кварцу)
п. для штукату́рных рабо́т пісо́к для тинькува́льних робі́т
п. дроблёный пісо́к роздрі́бнений [подрі́бнений]
п. дю́нный пісо́к дю́нний (нанесений вітром на узбережжя морів, річок)
п. карье́рный пісо́к кар’є́рний [копне́вий]
п. ква́рцевый пісо́к ква́рцовий
п. кремнозёмный пісо́к кремнезе́мний
п. острозерни́стый пісо́к гострозерни́стий
п. са́харный цу́кор-пісо́к,-ру-піску́
п. строи́тельный пісо́к будіве́льний
п. фильтрацио́нный пісо́к фільтраці́йний
п. формо́вочный пісо́к формови́й [обрисо́вий]

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ви́дма – дюна.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

дю́на, -ни; дю́ни, дюн

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Го́я-дю́ндя, -ді, ж. Хороводная игра, то же, что и гаївка. Вх. Уг. 233.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Convallaria majalis L. — конва́лія звича́йна (Ру, Оп); конва́лія (Сл; Вх, Рг1, Ан, Пс, Жл, Мн, Вх2, Гр, Ян2, Дб, Ду, Ів, Mk, Ва, Ос, Ук, Пч, Мс, Гб, Мг — ЗАГ), конва́лія маєва́ (Вх6, Мл), конвалія парічка (Вх1), ландиш благовонний (Во); вазелі́нки (Мг — ЗК), ва́нни́к (Ан, Жл, Ів), виногра́д ди́кий (Вх7, Сва — ДС), виноград лісовий (Вх6), ву́шко за́яче (Мс — СТ), гладиш (Tl), джінджіра́ґ (Мг — ЗК), дунду́рик (Гт — ЗК), дюндюраґ (Км — ЗК), дюндю́риґ (Мг — ЗК), дюндю́рик (Км, Сб — ЗК), дьондучки́ (Мг — ЗК), дьоньдюра́г (Сб — БО), дьо́ньдьвіраг (Сб — ЗК), зво́ники біле́нькі (Мс — СТ), капуста заяча (Ан — СЛ), качанчики (Ос — ВЛ), кашка (Сл — ПС), конвалінка (Гб — ЛМ), конва́лія ди́ка (Сб — ГУ), конвалія запашна (Сл), коновалія (Сл — СД), кукоричка (Ан — ВЛ), кукурі́чка (Вх7 — ДС), кукурудза (Ос — ВЛ), кукуру(д)зка (Сл, Mk, Ос, Мг — ПД, ВЛ, ДС, ЗК), кукурудзка лісова (Mk — ПД), кукуруза вовча (Mk — ПД), кунволія (Пс), купе́ка (Ду, См — СД), купина (См — СД), ладичка (Км), ладичник (Сл — ВЛ), лакримйо́ри (Гб2 — ГЦ), ландаш (Ос — ВЛ), ла́нди́ш (Чн, Рг1, Ln, Жл, Мн, Hl, Ян2, Сл, Ос, Бк, Рм, Мс, Гб, Мг — ЗАГ), ландишник (Ан — ВЛ), ландо́ш (Ан, Гт — СД, ЗК), ландуш (Ос — СД, ПД, ВЛ), ландушка (Ан — СТ, СЛ), ла́ниш (Сб — БО), ланташ (Ос — ВЛ), лантиш (Км), лантус (Ан — СЛ), ла́нтуші (Сб — СД), лониш (Ан — СД), любка (Го1, Ос — СЛ), маївка (Вх7 — ДС), мела́йчики (Мг — ЗК), небітойка (Mk — ПД), парічка (дика) (Гв, Вх6 — ВЛ), пу́кавка (Мал — ЗК), пумпе́рики (Мг — ЗК), ра́нник (Рг1, Hl, Rs, Mk — ПД, ВЛ, БУ), свіча́рник (Гв, Жл — БО), сколо́здрики лісні́ (Мг — ГЦ), сльо́зик (Сб — БУ), фія́лка (Мг — ЗК), фіялки вовчі (Mk — ПД), чемериця (Сл — ПС), чемериця лугова (Ан — ВЛ), черемка лугова (Сб — БО), черле́ні я́годи (Гт — ЗК), черомха польова (Ан — СТ), шестка (Mk — ПД), язик лісний (Ан — ВЛ), язи́к лісови́й (Км, Сб — БО).
Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P.F.Hunt & Summerhayes — зозу́льки травне́ві; зазу́линець широколи́стий (Вх1, Вх6, Мл), зозу́линець широколи́стий (Сл, Ру), пальчатокорінник травневий (Оп); гидячки́ (Мг — ЗК), го́пка (Мг — ЗК), дюндю́рик (Мг — ЗК), жильник (Ос — ВЛ), зазульни́к (Коб — ГЦ), зелень любкова (Ан — СД), зо(а)зу́лине зі́лля(є) (Мг, Коб — ГЦ, ЗК), зо(а)зу́ли́нець (Кч, Мг, Коб — БО, ГЦ, ЗК), зозу́лині квітки́ (Мг — ЗК), зозу́лі (Гд, Кч, Коб — БО), зозу́ля (Мг — ЗК), зозулячки́ (Мг — ЗК), зозуль (Км), зо(а)зу́лька(и) (Он, Кч, Мг, Коб, Сен — БО, ГЦ, ЛМ), зузуль (Ан, Ln — СТ), качанчики польові (Ос — ВЛ), кокушки́ (Мг — ЗК), коси́ця зозу́лина (Мг — ЗК), кукурі́чка (Пок — ВЛ), куку́шки (Рг1, Пс, Жл), лю́бжа (Рг1, Ан, Пс, Жл, Мн, Ду, Ів, Сл), лю́бка (Рг1, Ан, Пс, Мн, Ів — ВЛ), о́ко зозу́ляче (Мг — ЗК), папу́чі зозу́лині (Мг — ЗК), пе́сики (Мг — ЗК), ру́чка Бо́жа (Нес — ВЛ), рушни(ч)ки́ зозу́лині (Ан, Ів, Км — ВЛ), сльозки кукушкині (Ln — СТ), сторчи́ки (Коб — БО), топа́нки зозу́лині (Мг — ЗК), то́рчики плями́сті (Тка — ДС), череви́чки зо(у)зу́лині (Мн2, Коб — ГЦ), чи́жми зозу́лині (Мг — ЗК), чобітки́ зозу́лині (Мг — ЗК), чо́бот(к)и зо(а)зу́лині (Шх, Км, Мг, Коб — ЗК), ю́рики (Мг — ЗК), ятри́шник (Ln, Мг — СТ, ЗК).
Malva sylvestris L. — кала́чики лісові́ (Сл, Ру, Оп), дзіндзі́вер (Сл; Ср, Вл, Ан, Ln, Жл, Мн2, Шм, Mj, Шс2, Ду, Ів, Mk, Ос, См, Мг — ЗАГ); зензівер (Оп; Ан, Сл), слиз горо́дний (Мл), слиз лісови́й (Вх1, Вх6, Мл); дзендзівер (Км), дзи́зівер (Пс), дзіндзевер (Рг1), дзіндзілі́я (Мг — ЗК), дзю́ндзя (Сал — СД), дю́ндзя (Рг1), жинзівер (Гр), зензіверова трава (Ан), зинзивей (Пс), зінзіве(і)р (Чн, Ан, Ln, Ів, Сл — СТ, СЛ), зінзівір городній (Ан — СД), кала́чики (Сл, Лс2, Ос, Мг — ПД, ПЦ, ГЦ, ЗК), когу́тики (Мг — ЗК), кола́чики (Гб, Мг — ГЦ, ЗК, ЛМ), колачник (Км), лопу́х (Мг — ГЦ), мальва дика (Км), мальва лісна (Сл), ма́льва лісова́ (Мг — ЗК), мушка́тлики (Мг — ЗК), нами́стянка (Мг — ЗК), панночка гола (Ан), паце(ьо)рки́ (Мг — ЗК), паці́(ьо́)рник (Км, См — ГЦ), паці́рник ди́кий (Вх7 — ЛМ), просвирник (Км), проскурень (Км), проскурки (Сл), проску́рник (Гт — ЗК), п’ятику́тниця (Гт — ЗК), рожа свиняча (Ан, Км — ВЛ), ро́жа соба́ча (Сл, Гб — СД, СТ), ружа лісна (Tl), ру́жа лісова́ (Мг — ЗК), слез (Нв, Ан, Он — ВЛ, БО), слиз (Вх, Вх7, Ду, Гб, Мг — ДС, БО, ГЦ, ЗК), слиз дикий (Во), сли́зник (Мг — ЗК), слизо́вий лист (Он — БО), слизт (Вх7 — ЗК), слюз (Вх, Вх7, Мл, Гб, Коб — ВЛ, ДС), сльоз (Рг1), сльоз туре́(о)цький (Вх, Жл, Ду — ДС), танце́рник (Ан, Жл, Ду — ВЛ), танцюрни́к (Мг — ЗК), фартушки́ (Мг — ЗК), хлі́бці (Мг — ЗК), хлі́бчики (Мг — ЗК), чепачки́ (Мг — ЗК), шляз (Мл — ВЛ), шльоз (Мл — ДС).