Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 39 статей
Запропонувати свій переклад для «жертва»
Шукати «жертва» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Же́ртва –
1) (религ.) же́ртва, офі́ра.
• Умилостивительная, благодарственная -ва – бла́гальна, подя́чна же́ртва.
• Искупительная -ва – споку́тна же́ртва.
• Совершать, приносить -ву – пра́вити же́ртву, прино́сити же́ртву.
• Принесение в -ву людей – лю́дські же́ртви;
2) (дар) же́ртва, поже́ртва, дар, даровина́, пода́ння, пода́нок (р. -нку); (на церковь) по́свят (р. -ту);
3) (добыча) же́ртва, здо́бич (р. -чи).
• Предать, оставить на -ву – відда́ти, пусти́ти, ки́нути на пота́лу.
• Дом наш сделался -вою пламени – буди́нок наш ста́вся (зроби́вся) здо́биччю (же́ртвою) по́лум’я (огня́).
Благода́рственный – подя́чний, вдя́чний. [Подя́чний лист. Подя́чна же́ртва. Вдя́чний гімн].
Всесожже́ние – все(с)палі́ння, всеогне́нна же́ртва.
Жертвоприноше́ние – же́ртвування, офірува́ння; же́ртва, офі́ра.
• Совершать -ния – пра́вити же́ртви.
Искупи́тельный –
1) викупни́й.
• -ная плата – викупне́ (-но́го);
2) (избавительный) збаве́нний, визволе́нний, спасе́нний; (заглаживающий поступок) поку́тний (-ного).
• -ная жертва – поку́тна, споку́тна же́ртва.
Обрека́ть, обре́чь и обрещи́ кого на что – рокува́ти на що, признача́ти, призначи́ти, засу́джувати, засуди́ти, приріка́ти, приректи́ кого́ на що. [Я, мов ідоля́нин, діте́й свої́х на же́ртву рокува́в (Л. Укр.). Прирі́к на ско́ру смерть без боротьби́ (Самійл.)].
• Обрека́емый на что – засу́джуваний, прису́джуваний, призна́чуваний до чо́го.
• Обречё́нный – роко́ваний на що, прису́джений, засу́джений, призна́чений, прирі́ченний, на що. [За жри́цею роко́вана йде же́ртва (Л. Укр.). Наро́д, засу́джений на заги́н (Крим.). Доверши́ти прирі́ченну до́лю засу́дженої Ніневі́ї (Кор.)].
• -ный на смерть – роко́ваний на згу́бу (на стра́ту), засу́джений на стра́ту.
Очисти́тельный – прочи́сний, очисни́й. [Спиртопрочи́сний заво́д].
• -ная жертва, молитва – очисна́ же́ртва, -на́ моли́тва, же́ртва (моли́тва) очи́щення.
• -ное, мед. – проно́сне. -ные травы, см. Слаби́тельные травы.
Поже́ртвование –
1) поже́ртвування, офірува́ння; поже́ртва, офі́ра; см. Же́ртва 1;
2) поже́ртва, же́ртва, дар, даровина́, пода́ння, да́ток, (на церковь) по́свят (-ту), (приношение) при́нос (-су). См. Же́ртва 2.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Флюид – (лат.) флюїд.
[Потрібна була ще одна жертва, щоб чужинці та корінні мешканці Макондо почали вважати правдою леґенду про те, що від Ремедіос Прекрасної віє не подихом кохання, а згубними флюїдами смерті (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса)].
 Обговорення статті
Война – війна, розмир; (междоусобная, гражданская) усобиця, чвари, домова (громадянська) війна:
• в дни войны – за війни; у дні війни;
• вести войну – воюватися, провадити (точити, вести) війну;
• война деньги съедает, а кровью запивает – нема моря без води, а війни без крові (Пр.); війна людей їсть, а кров’ю запиває (Пр.);
• война оборонительная и наступательная – війна оборонна (оборонча, відпорна) і наступальна (нападча, (устар.) зачіпна);
• выступить войной против кого, чего, идти войной на кого – іти воювати кого, воюватися проти кого; іти війною на кого;
• находиться в состоянии войны с кем – бути в стані війни з ким.
[Все військо сумно мурмотало, Сперва тихенько, послі в глас Гукнули разом: «Все пропало!» Щоб розмир перервать в той час (І.Котляревський). Троянці правило се знали: В війні з врагами не плошай; Хто утіка — не все женися; Хто мов і трусить — стережися; Скиксуєш раз — тогді прощай! (І.Котляревський). Та крім того, усім їм була притаманна ще одна риса, що позначалась цілком уже на першому творі його «Бритва» й пішла розголосом і по дальших оповіданнях Степанових, синтезуючи його уявлення про істоту громадської війни, — величезного масового зруху, де одиниці були непомітні часточки, зрівнені в цілому й безумовно йому підпорядковані, де люди знеособились у вищій волі, що відібрала їм особисте життя і разом з ним усі ілюзії незалежності (В.Підмогильний). Земля кричить. Шинкують кров’ю війни, І падають занози від ярма, І лиш годинник холодно й спокійно Рахує дні, розтрачені дарма (В.Симоненко). Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні, коли згубило зорі в гороскопі моє дитинство, вбите на війні. Треба ставитися до війни не як до тріумфу, а як до великого зла. Тільки імперії радіють війнам (В.Гриневич). На жаль, сталінська формула «Велика Вітчизняна війна» все ще домінує в офіційному дискурсі, імпліцитно підтримуючи поділ українського суспільства на сталіністів-«патріотів» та антисталіністів-«зрадників» (М.Рябчук). — Література пргне облагородити війну, щоб виправдати смерть загиблих, щоб ті, які з неї повернулися, продовжували жити з більш-менш спокійною совістю, щоб ті, які прийдуть їм на зміну, також не замислюючись готові були померти… (В.Слапчук). Виграти війну до снаги всім, не всі здатні її програти (Ю.Педан, перекл. К.Малапарте). Народи справді не хотіли цієї війни! Єдине, чого вони бажали всім серцем і душею — пережити цю війну! (Г.Петросаняк, перекл. А.Ґранаха). Коли двері зачинилися, Хосе Аркадіо Другий відчув упевненість у тому, що його війна скінчилася. За багато років до цього полковник Ауреліано Буендіа розповідав йому про запаморочливу силу війни і намагався довести своє твердження незліченними прикладами з власного життя. Хосе Аркадіо Другий повірив йому. Але в ту ніч, поки офіцер дивився на нього, не помічаючи його, він згадав про напруження останніх місяців, про мерзоти тюрми, про паніку на вокзалі, про поїзд, навантажений трупами, й дійшов висновку, що полковник був просто шарлатан або дурень. Хосе Аркадіо Другий не розумів, навіщо було витрачати стільки слів, щоб пояснити, що саме відчуваєш на війні, коли досить тільки одного слова: страх (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). А Кроп, навпаки,— філософ. Він пропонує, щоб день оголошення війни відзначався наче всенародне свято з музикою і вхідними квитками, як ото під час бою биків. На арену повинні вийти міністри й генерали обох держав, у самих трусах, озброєні дрючками, і нехай собі б’ються. Переможе та країна, чий представник зостанеться живий. Це було б простіше й краще, ніж тепер, коли б’ються зовсім не ті, кому слід (К.Гловацька, перекл. Е.М.Ремарка). На той час я вже почав розуміти: мій батько соромився того, що люди вважали його невігласом, уламком війни, де, майже як у всіх війнах, люди воювали в ім’я Бога та батьківщини, щоб надати ще більше влади людям, які мали її досить і до того, як розпочали війну (В.Шовкун, перекл. К.Р.Сафона). Війна, яку майже всі солдати 1918 року ненавиділи, для тих, хто щасливо уцілів, поступово стала цікавою пригодою в їхньому житті. Вони повернулися до буденного життя, яке, коли вони ще сиділи в окопах і проклинали війну, вважалось їм справжнім раєм. Тепер воно знову стало тільки буденним життям — з турботами й неприємностями, а війна здається чимось невиразним, далеким, пережитим; її, всупереч їхній волі і майже без їхньої участі, переосмислено, підроблено, підмальовано. Масове вбивство обернулось на пригоду, з якої пощастило вийти живим. Відчай забуто, горе посвітлішало, і смерть, що її пощастило уникнути, стала такою, якою вона майже завжди буває в житті,— чимсь абстрактним, уже нереальним. Вона реальна лиш тоді, коли влучає когось поряд з нами або зазіхає на нас самих (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Здається, ніби чоловіки йдуть на війну, щоб здобути від цього зиск або відстояти якісь принципи, та насправді воюють вони за землю і за жінок. Раніше чи пізніше інші причини і спонуки тонуть у крові й утрачають свій сенс (В.Александров, перекл. Ґ.Д.Робертса). Війна — надто серйозна справа, щоб довіряти її воякам (Талейран). Війна статей ведеться традиційною зброєю (С.Є.Лєц). Війна — найгірший спосіб здобуття знань про чужу культуру (С.Є.Лем). Перша жертва війни — правда (Г.Джонсон). Я не вірю, що Росія хоче війни, вона хоче плодів війни (В.Черчіл)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЖЕ́РТВА, стать же́ртвой геноци́да, піти́ під ніж.
АССИМИЛИ́РОВАТЬ (людність) жарт. басурма́нити, янича́рити, галиц. винародо́влювати;
ассимили́рующий що асимілю́є тощо, схи́льний асимілюва́ти, асиміля́тор, прикм. асиміляці́йний, винародо́вчий;
ассимили́рующийся/ассимили́руемый асимільо́ваний, винародо́влюваний, підда́ний асиміля́ції, же́ртва асиміля́ції;
ассимили́рующийся схи́льний до асиміля́ції.
ОЧИСТИ́ТЕЛЬНЫЙ (про молитву) відпусто́вий, розгрішу́щий,;
очистительная же́ртва поку́тня /розгрішу́ща/ же́ртва.
РАСКУЛА́ЧИВАТЬ стил. відповідн. мароде́рствувати, чини́ти геноци́д селя́н;
раскула́чивающий що /мн. хто/ мародерствує тощо, призна́чений мароде́рствувати;
раскула́чивающийся/раскула́чиваемый же́ртва мароде́рства, совєт. розкурку́люваний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Жертва –
1) (религ.) же́ртва, -ви́, офі́ра, -ри;
2) (дар, подарок) пода́ння, -ня, поже́ртва, -ви;
3) (добыча) же́ртва, здо́бич, -чі.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Жертва
• Отдать в жертву кому – віддати як (за) жертву кому; дати (віддати) на поталу кому; попускати (попустити, кинути) на поталу кому.
• Пасть жертвой чего – стати жертвою (іноді офірою) чого; упасти як жертва (жертвою) чого.
• Пойти на жертвы – піти на жертви.
• Приносить, принести в жертву что (книжн.) – приносити, принести (дати) в (на) жертву (іноді на офіру) що; пожертвувати (іноді офірувати) чим.
Искупительный
• Искупительная жертва – покутна (спокутна) жертва.
Невинный
• Невинная жертва – невинна (безвинна, безневинна) жертва.
• Невинное дитя – невинне (безневинне) дитятко; невинятко.
• Невинный как дитя – невинний (безневинний, безвинний) як дитя.
Пасть
• Низко пасть – низько (в)пасти, зледащіти; (образн. розм.) пуститися берега.
• Пасть жертвою чего (книжн.) – стати жертвою (офірою) чого; упасти як жертва (жертвою) чого.
• Пасть на кого (отразиться на ком) – упасти на кого; позначитися (окошитися) на кому; (іноді) скластися на кому.
• Пасть на сердце (устар.) – припасти до душі (до серця) кому.
Приносить
• Земля приносит хороший урожай – земля дає добрий урожай; земля добре родить.
• Нелёгкая несёт, унесла, принесла, занесла кого (разг.) – Див. нелегкий.
• Приносить, принести благодарность кому за что – складати, скласти подяку кому за що; дякувати, подякувати за що.
• Приносить, принести горе, вред, неприятности кому – завдавати, завдати горя, шкоди, неприємностей (прикрощів) кому; (іноді) завгорювати, завгорити кого.
• Приносить, принести в жертву что – Див. жертва.
• Приносить, принести клятву – присягатися, присягнутися; заприсягатися, заприсягти(ся); клястися, поклястися.
• Приносить, принести пользу кому, чему – давати, дати користь (пожиток) кому, чому.
• Приносить, принести прибыль, доход – давати, дати прибуток (зиск), дохід.
• Приносить, принести радость, удовольствие, счастье кому – давати радість, утіху, щастя кому.
• Чёрт несёт, принёс (черти несут, принесли) кого (разг.) – Див. черт.
• Это принесло мне одни только неприятности – це завдало мені самих неприємностей (прикрощів).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Жертва –
1) жертва;
2) пожертвование.
Офі́ра, -ри – жертва.
По́свят, -ту – жертва (на церковь).
При́нос, -су, прино́сини, -син – приношение, пожертвование, жертва.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Жертва –
1) же́ртва; жертва долга – же́ртва з обов’язку;
2) (пожертвование) – поже́ртва, офі́ра, дар; собирать жертвы – збира́ти поже́ртви.
Пожертвование – поже́ртва, же́ртва, да́ток (-тку); (действ.) – поже́ртвування.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Даровина́, -ни́, ж. Жертва. І обернувсь Господь до Авеля і до його даровини. К. Св. П.
Же́ртва, -ви, ж. Жертва. Звелів з бичні волів пригнати, цапів з вівцями готувати — Плутону в жертву принести. Котл. Ен.
Огня́ний, -а, -е. = Огненний. Левиц. І. 271. Господь вигнав їх з раю огняною різкою. Мир. ХРВ. 32. Широка огняна хвиля. Мир. ХРВ. 272. Огня́на же́ртва. Всесожженіе. Єв. Мр. XII. 33.
Охві́ра, -ри, ж. Жертва. Яка віра, така й охвіра. Ном. № 4.
По́свят, -ту, м. Жертва (на церковь). Любити ближнього як себе самого, се більше, ніж усі огняні жертви і посвяти. Єв. Мр. XII. 33.
При́нос, -су, м. Приношеніе, пожертвованіе, жертва. Ном. № 960. К. Псал. 45. До небес драбину приставляють із молитов та приносів нечистих. К. ХП. 90.
Самозрече́ння, -ня, с. Самоотреченіе. Дівочої самопокори жертва, самопокори і самозречення. К. ЦН. 297.
Самопоко́ра, -ри, ж. Смиреніе, самоуничиженіе. Дівочої самопокори жертва. К. ЦН. 29 7. В великій тузі і в самопокорі. К. ЦН. 268.
Тира́н, -на, м. Тиранъ. Шевч. 600. Гол. ІІІ. 129. Повсюдно жертва стогне від тирана. К. ПС. 132.
Хвале́бний, -а, -е. Хвалебный. Хвалебна пісня. К. Гр. Кв. 16. Жертва хвалебна. К. Псал. 61.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Же́ртва = же́ртва, охві́ра, офі́ра. — Яка віра, така і охвіра. н. пр. — Чародїйницям не дай віри, не вчини бісам охвіри. н. п. — Служба Божая єсть офіра Богу учиненая. Б. Н. — На святих місцях молитви отправують ся і приносять ся Богу офіри, Д. Сам. — Приностьте бжоли густиї меди, жовтиї воски і частиї рої Господу Богу на офіру, а людям на пожиток. н. зам. — Преда́ть, оста́вить на же́ртву = відда́ти, ки́нути, да́ти на пота́лу. — Тїло моє поховайте, зьвіру, птицї на поталу не дайте. н. д. — Семен Палїй не дав Шведу християн на поталу. н. д.
Же́ртвоприношеніе = д. Же́ртвованіе і Же́ртва.
Поже́ртвованіе = 1. же́ртвування, офірова́ння. 2. Же́ртва.

Запропонуйте свій переклад