Знайдено 19 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Забра́ло – заборо́ло, нали́ччя; (налобник) начі́лок (-лка). |
Лични́к –
1) (забрало) нали́ччя (-ччя), заборо́ло; 2) см. Лицеви́к. |
Нали́чник –
1) (накладная планка вокруг окон, дверей) ли́штва; 2) (на замке) нали́ччя (-ччя); см. Личи́на 2; 3) нали́чник, (забрало ещё) заборо́ло; (личина) личи́на, машка́ра́. |
Полони́ть – полони́ти, см. Пленя́ть. [Го́ре забра́ло мене́ цілко́м, полони́ло (Коцюб.). Бага́то люде́й полони́ли тата́ри]. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
СТО́ИТЬ, сто́ит /сто́ило/ ще 1. (карати) є /було́/ за що, 2. до́сить (було́) [сто́ит /сто́ило/ то́лько сказа́ть /написа́ть тощо/, и... до́сить (було́) ті́льки сказа́ти /написа́ти тощо/, і...], 3. тре́ба (було́) [сто́ит /сто́ило/ то́лько захоте́ть тре́ба (було́) ті́льки захоті́ти], 4. забере́ /забра́ло/ [э́то сто́ило больши́х уси́лий це забра́ло бага́то зуси́ль]; чего бы это нам ни сто́ило хай що це нас коштуватиме; не сто́ит фраз. го́ді й [не сто́ит жить го́ді й жи́ти]; ничего́ не сто́ит (утнути) зо́всім не ва́жко; ничего́ не сто́ит кому раз плю́нути; чего́-нибудь да сто́ит на доро́зі не валя́ється; оди́н друго́го сто́ит обо́є рябо́є, па́ра п’ята́к; не сто́ит и говори́ть /вспомина́ть/ емоц. бода́й не каза́ть /зга́дувать/; не сто́ит и гроша́ /не сто́ит и ло́маного гроша́/ до́брого сло́ва не ва́ртий, галиц. то́рби сі́чки не варт, спа́леного сірника́ не варт, діял. за соло́м’яну у́стілку не варт; сто́ящий що кошту́є тощо, прикм. ва́ртий, галиц. попла́тний, фраз. поря́дний, образ. ціно́ю в; ничего́ не сто́ящий (хто) нуль ціна́є кому, (що) не ва́ртий до́брого сло́ва; дёшево сто́ящий, деше́вий; ма́ло-ма́льски сто́ящий чого́сь таки́ ва́рт. |
УСИ́ЛИЕ фраз. за́хід [без мале́йшего уси́лия без жо́дного за́ходу]; без мале́йшего уси́лия /не прилага́я уси́лий/ коротк. без кло́поту; с больши́м уси́лием підсил. у превели́ку си́лу; УСИ́ЛИЯ фраз. за́біги, галиц. фраз. змага́ння; без осо́бых уси́лий (писати) на колі́ні; э́то сто́ило больши́х уси́лий це забра́ло бага́то сил; с больши́ми уси́лиями нату́жно, в по́ті чола́. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Забрало
• С открытым (поднятым) забралом (книжн.) – з відкритим (піднятим) заборолом; прямо (чесно, відверто); не боячись. |
Обалдеть
• Обалдел кто – очманів (здурів, одурів) хто; глузди забрало кому. |
Открытый
• В открытом поле – у чистому (у чистім) полі. [Мов оазис, в чистім полі Село зеленіє. Шевченко.] • В открытую – (діяти, робити щось) Відкрито. • Все пути открыты перед кем – усі шляхи вільні (відкриті) перед ким; усі шляхи стеляться перед ким. [Даруйте, — промовив я, — перед вами всі шляхи стеляться. Свідзинський, перекл. з Тургенєва.] • Играть в открытую – грати з відкритими картами. • Ломиться в открытую дверь (перен.) – Див. ломиться. • Под открытым небом – Див. небо. • Политика открытых дверей – політика відчинених дверей. • При открытых дверях – прилюдно. • С открытой душой – із щирою душею (з щирим серцем). • С открытым (поднятым) забралом (книжн.) – Див. забрало. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Глузд, -ду – разум, ум, смышленость, сознание. • 3 глузду зсу́нутися – сойти с ума. • До глу́зду прийти́ – образумиться. • Глу́зду відби́тися – рехнуться, выжить из ума. Глу́зди – смышленость, ум. • Глу́зди забра́ло – обалдел. |
Забо́ро́ло – забрало. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 
Стоить –
1) (иметь стоимость) – ко́штувати; (обходиться во что) – става́ти, ста́ти; стоит – ко́штує; (требует) – забира́є; стоило больших усилий – ста́ло труда́ великого, забра́ло бага́то зусиль; облигации займа стоят выше нарицательной стоимости – ціна́ на обліґа́ції по́зики бі́льша за номіна́льну ва́ртість; по чем стоит метр – скі́льки метр ко́штує; это мне ничего не стоит сделать – це мені́ зо́всім не ва́жко зробити; 2) (заслуживать) – ва́ртим бу́ти, заслуго́вувати на що. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Заборо́ло, -ла, с. Забрало. |
Зу́жмом, нар. = Жужмом. Коло її хустина зужмом лежить. Подольск. г. Поночі крало та зужмом усе в коморі й забрало. Черв. у. Нащо отак зужмом несеш вірьовку? Черк. у. |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 
Глу́зд, -ду, м. *Мн. Глу́зди. Ум, смышленность. Глу́зди забра́ло. Обалдел. Хот. Нік. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Забра́ло = прилби́ця. С. З. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)