Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 19 статей
Запропонувати свій переклад для «забрало»
Шукати «забрало» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Забра́ло – заборо́ло, нали́ччя; (налобник) начі́лок (-лка).
Лични́к –
1) (забрало) нали́ччя (-ччя), заборо́ло;
2) см. Лицеви́к.
Нали́чник –
1) (накладная планка вокруг окон, дверей) ли́штва;
2) (на замке) нали́ччя (-ччя); см. Личи́на 2;
3) нали́чник, (забрало ещё) заборо́ло; (личина) личи́на, машка́ра́.
Полони́ть – полони́ти, см. Пленя́ть. [Го́ре забра́ло мене́ цілко́м, полони́ло (Коцюб.). Бага́то люде́й полони́ли тата́ри].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Балдеть, обалдеть – чманіти, чуманіти, очманіти, дуріти, одуріти, здуріти, туманіти, стуманіти:
• обалдел кто – очманів (здурів, одурів) хто; глузди забрало кому;
• обалдеть! – здуріти можна! Обговорення статті
Стоить – (иметь цену) коштувати, (иметь стоимость, значимость) мати ціну, вартувати, бути вартим, (обходиться в сумму) обходитися, (заслуживать) заслуговувати, (имеет смысл) варт, варто, (нужно) треба:
• дорогого стоит – дорого обходиться;
• ломаного гроша не стоит – щербатого (ламаного) шага (шеляга) не варт; торби січки не варт, спаленого сірника не варт;
• не стоит – не варто (варт), нема (немає) сенсу, марне, марно, даремне, даремно, дарма, надаремне, надаремно, марна річ;
• не стоит и говорить – шкода й казати; шкода й мови; годі й казати; не варто й говорити;
• ничего не стоить – ні по чому бути;
• ничего не стоит кому (сделать что-либо) – не важко кому (зробити що), зовсім не важко кому (зробити що), (разг.) раз плюнути;
• ногтя (мизинца) не стоит чьего – нігтя [з мізинця] (мізинця чийого, устілки чиєї) не варт (не вартий);
• один другого стоит – один одного варт (вартий); обоє рябоє; пара п’ятак; яке дибало, таке здибало;
• один стоит трёх – один вартий трьох;
• сколько стоит? – скільки коштує?;
• стоит вам только приказать – треба вам тільки наказати;
• стоит внимания – заслуговує на увагу (уваги), вартий уваги;
• стоит копейку – коштує копійки;
• стоит напомнить – варто (варт) нагадати;
• стоит (стоило) наказать – є (було) за що покарати;
• стоит (стоило) только захотеть – треба (було) тільки захотіти;
• стоит (стоило) только сказать – досить (було) тільки сказати;
• стоит только…, как – тільки… як; досить тільки (лише)…, як;
• чего стоит – чого варт (вартий);
• что тебе стоит сделать – невже (чи, хіба) тобі важко зробити;
• это будет стоит – це буде коштувати, це обійдеться в;
• это стоило ему жизни – це коштувало йому життя;
• это стоило больших усилий – це забрало багато зусиль;
• это чего-нибудь стоит – це чого-небудь варте, це що-небудь значить.
[І торби січки не вартий (Пр.). Тов. Дорошкевич вагається, що краще: просвітянство чи естетичне міщанство. Ми не вагаємось і кажемо: пара п’ятак. Міщанство — завжди міщанство і завжди йому одна ціна (М.Хвильовий). Щоб людина зрозуміла, що їй є для чого жити, в неї має бути те, за що варто померти]. Обговорення статті
Человечище – чоловічисько, чоловічище, чолов’яга.
[— Добрий чоловічище той Юдка,— говорили про нього бориславські господарі (І.Франко). Добрий чоловічисько той доктор, жаль тільки, що психології ані крихіточку не знає (І.Франко). Земський начальник Михайло Денисович Самоцвіт, вигодований опецькуватий чолов’яга з підстриженими, мов стріха, чорними  вусами  й  розтопірченими вухами, що дуже нагадують ліхтарі біля брички, вийшов  із  душних  покоїв надвір і поволі ходить собі біля ганку, балакаючи з гостем (В.Винниченко). Праворуч на узгірку стовбичила скульптура «До зірок» — мозолястий чоловічисько замахувався у небо супутником, затиснутим у долоні неприродно викрученої руки, неначе Микола Джеря серпом на розлютованого урядника. Саме так, дослівно подумав Шлойма й одразу ж засоромився своїх думок: «Ну що це за порівняння?.. Суцільна літературщина…» (О.Ірванець). — Люди, людоньки! Здурів чоловічище! Ти, медведю! Слоне ти! То ти хочеш нас позабивати! А руки б тобі відняло! Заціпнув би ти! Янчав би ти, як та дитина! Дубище западенний, щоб тебе лихе повітря забрало!.. (У.Самчук)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

СТО́ИТЬ, сто́ит /сто́ило/ ще 1. (карати) є /було́/ за що, 2. до́сить (було́) [сто́ит /сто́ило/ то́лько сказа́ть /написа́ть тощо/, и... до́сить (було́) ті́льки сказа́ти /написа́ти тощо/, і...], 3. тре́ба (було́) [сто́ит /сто́ило/ то́лько захоте́ть тре́ба (було́) ті́льки захоті́ти], 4. забере́ /забра́ло/ [э́то сто́ило больши́х уси́лий це забра́ло бага́то зуси́ль];
чего бы это нам ни сто́ило хай що це нас коштуватиме;
не сто́ит фраз. го́ді й [не сто́ит жить го́ді й жи́ти];
ничего́ не сто́ит (утнути) зо́всім не ва́жко;
ничего́ не сто́ит кому раз плю́нути;
чего́-нибудь да сто́ит на доро́зі не валя́ється;
оди́н друго́го сто́ит обо́є рябо́є, па́ра п’ята́к;
не сто́ит и говори́ть /вспомина́ть/ емоц. бода́й не каза́ть /зга́дувать/;
не сто́ит и гроша́ /не сто́ит и ло́маного гроша́/ до́брого сло́ва не ва́ртий, галиц. то́рби сі́чки не варт, спа́леного сірника́ не варт, діял. за соло́м’яну у́стілку не варт;
сто́ящий що кошту́є тощо, прикм. ва́ртий, галиц. попла́тний, фраз. поря́дний, образ. ціно́ю в;
ничего́ не сто́ящий (хто) нуль ціна́є кому, (що) не ва́ртий до́брого сло́ва;
дёшево сто́ящий, деше́вий;
ма́ло-ма́льски сто́ящий чого́сь таки́ ва́рт.
УСИ́ЛИЕ фраз. за́хід [без мале́йшего уси́лия без жо́дного за́ходу];
без мале́йшего уси́лия /не прилага́я уси́лий/ коротк. без кло́поту;
с больши́м уси́лием підсил. у превели́ку си́лу;
УСИ́ЛИЯ фраз. за́біги, галиц. фраз. змага́ння;
без осо́бых уси́лий (писати) на колі́ні;
э́то сто́ило больши́х уси́лий це забра́ло бага́то сил;
с больши́ми уси́лиями нату́жно, в по́ті чола́.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Забрало
• С открытым (поднятым) забралом (книжн.) – з відкритим (піднятим) заборолом; прямо (чесно, відверто); не боячись.
Обалдеть
• Обалдел кто – очманів (здурів, одурів) хто; глузди забрало кому.
Открытый
• В открытом поле – у чистому (у чистім) полі. [Мов оазис, в чистім полі Село зеленіє. Шевченко.]
• В открытую – (діяти, робити щось) Відкрито.
• Все пути открыты перед кем – усі шляхи вільні (відкриті) перед ким; усі шляхи стеляться перед ким. [Даруйте, — промовив я, — перед вами всі шляхи стеляться. Свідзинський, перекл. з Тургенєва.]
• Играть в открытую – грати з відкритими картами.
• Ломиться в открытую дверь (перен.) – Див. ломиться.
• Под открытым небом – Див. небо.
• Политика открытых дверей – політика відчинених дверей.
• При открытых дверях – прилюдно.
• С открытой душой – із щирою душею (з щирим серцем).
• С открытым (поднятым) забралом (книжн.) – Див. забрало.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Глузд, -ду – разум, ум, смышленость, сознание.
• 3 глузду зсу́нутися – сойти с ума.
• До глу́зду прийти́ – образумиться.
• Глу́зду відби́тися – рехнуться, выжить из ума. Глу́зди – смышленость, ум.
• Глу́зди забра́ло – обалдел.
Забо́ро́ло – забрало.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Стоить –
1) (иметь стоимость) – ко́штувати; (обходиться во что) – става́ти, ста́ти; стоит – ко́штує; (требует) – забира́є; стоило больших усилий – ста́ло труда́ великого, забра́ло бага́то зусиль; облигации займа стоят выше нарицательной стоимости – ціна́ на обліґа́ції по́зики бі́льша за номіна́льну ва́ртість; по чем стоит метр – скі́льки метр ко́штує; это мне ничего не стоит сделать – це мені́ зо́всім не ва́жко зробити;
2) (заслуживать) – ва́ртим бу́ти, заслуго́вувати на що.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Заборо́ло, -ла, с. Забрало.
Зу́жмом, нар. = Жужмом. Коло її хустина зужмом лежить. Подольск. г. Поночі крало та зужмом усе в коморі й забрало. Черв. у. Нащо отак зужмом несеш вірьовку? Черк. у.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Глу́зд, -ду, м. *Мн. Глу́зди. Ум, смышленность. Глу́зди забра́ло. Обалдел. Хот. Нік.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Забра́ло = прилби́ця. С. З.

Запропонуйте свій переклад