Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 15 статей
Запропонувати свій переклад для «заново»
Шукати «заново» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

За́ново – на́ново, (внове) за́ново. [На́ново все переробля́ти довело́сь. За́ново си́тце на кіло́чку ви́сить, а як приста́ріється, то й під ла́вою бува́є (Приказка)].
• -во отделывать что – на́ново роби́ти, нови́ти, поновля́ти що.
Вновь –
1) зно́ву, знов, уп’я́ть;
2) за́ново. [Грома́да повшива́ла за́ново пові́тки (Неч.-Лев.)].
• Вновь образованный, вновь появившийся – новоутво́рений, новоповста́лий.
На́ново, нрч. – за́ново, на́ново. [Так з не́ї нечи́ста си́ла й ви́йшла, мов охристи́ли її́ за́ново (Рудч.). Розки́дав піч та на́ново склав (Київщ.)].
Переправля́ться, перепра́виться –
1) переправля́тися, перепра́витися, перево́зитися, переве́зти́ся, передава́тися, переда́тися, (о мног.) попереправля́тися, поперево́зитися. Срв. Перебира́ться, Перее́хать.
• -виться через реку – перепра́витися, переве́зти́ся, перепливти́ через рі́чку, (скоро) перехопи́тися, перемкну́тися, перемахну́ти через рі́чку, срв. Перебра́сываться. [Перепра́вились вони́ через мо́ре. Гуса́ри переве́зли́ся через Рось (Неч.-Лев.). Прийшо́в до мо́ря, ду́ма, як йому́ переве́зти́ся. Я по сім бо́ці, ти по тім бо́ці, – переда́йся до ме́не (Мет.). Перехопи́вшись через го́ру, зда́лека поба́чили ми Ненаси́тець (Стор.)].
• -виться на вёслах – перегребти́ся. [Ой, би́стрії рі́чки, круті́ береже́ньки, – перегрі́бся, переві́зся коза́к молоде́нький];
2) переправля́тися, бу́ти перепра́вленим, переробля́тися, бу́ти переро́бленим и т. д., см. Переправля́ть 2.
• Дом весь -влен заново – буди́нок зо́всім переро́блено (перемайстро́вано).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Ритм – (греч.) ритм.
[Вона рухалась гнучко й раптово, пригорнувшись уся від грудей до колін, віддавшись цілком йому і танцеві, а він зазирав їй у вічі благальним поглядом, напружившись у цьому пристрасному оповитті. Жагуче їхнє тепло зустрілось, пройшовши крізь тканини, хвиля млості, могутня, сласна, затремтіла в їхній крові, і хлопець перестав зненацька щось почувати, крім ритму й притиснутого, відданого йому тіла, що ним володів ту мить цілковитіш, ніж міг би опанувати його колись насправді (В.Підмогильний). В нетрях почався рух. Трісне гілка, зашарудить лист. Час плине вже, як кров у висках, відбиваючи шалений ритм (І.Багряний). Ти бачиш — час жалю не знає, Хоч він і сам — і біль, і жаль, І радість по ярах ступає, А нас спиняє між проваль. Нехай ти хвилі не піймаєш, її по ритмах віднайдеш. Дорогу в кроках виміряєш, Бо шлях — без граней і без меж (В.Стус). Нове століття вже на видноколі, і час новітню створює красу. А ритми мчать — як вершники у полі. А рима віршам запліта косу (Л.Костенко). Мати хоче мати сина, тільки в цьому її сила, Полонина хоче мати вівчаря-сопілкаря. Але світом крутять диски, всюди ритми, крики, виски, всюди зблиски, крізь  які  нам  не  процідиться  зоря (П.Скунць). Розуміється, село (до колективізації) жило при цьому за своїм циклічним часом, незмінним для всіх архаїчних аґрарних культур, де важить тільки природний «почвірний колобіг» (О.Ольжич) пір року; розуміється, паралельно тривав (і триває!) відлік християнського, біблійного часу, запас якого від народження Христа до Страшного Суду невпинно «убуває»; розуміється, існував ще привнесений «московський (чи петербурзький — різниці не робить!) час», темпоральність також абсолютно неєвропейська, яскраво міфологічна (засадничий показник міфологічности — наявність першопоштовху, «початкової події» — Петровських реформ, Жовтневого перевороту, — що, раз «запустивши в рух» історію, залишається в ній «навічно» («Ленин с нами»!) як неперебутня, постійно «повторюючись»: в оприявненні цього повтору — глибокий ритуальний смисл ювілеїв [династії Романових, Великого Жовтня] — для міфологічної свідомости в кожну річницю відзначувана подія немов «відбувається заново», — і для України, втягненої в цей час, також було винайдено «першоподію»: Переяславські угоди), — попошукавши як слід, можна б виявити і ще кілька способів переживання часу, різних соціальних ритмів, які хаотично співіснували й співіснують в українській культурі, перебиваючи один одного та накладаючись на себе навзаєм, — і коли вже порівнювати з Європою, то найближчою така «ритмічна роззосередженість» буде — до європейського середньовіччя, характерним для якого французький дослідник Ж.Ле Гофф якраз і називає множинність часі (О.Забужко). На лавочках біля під’їздів пригощають новинами, соняшником, партійною газеткою щоразу нової партії. Охоче розповідають місцеві легенди й історії з власного життя, ще охочіше — актуальну інформацію про те, де краще клює риба і коли краще зранку податися на базар. Час зупинився, перевів дух і плине в абсолютно місцевому ритмі (Ю.Джугастрянська). Знехтувавши традиційну урочисту міну, яку англієць прибирає під час танцю, вони танцювали з хвацьким, солоденьким і вкрадливим виразом на обличчі, підскакували й щосили крутили своїх дам без педантичної уваги до ритму (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі). Ритм людського життя — це рутина, переміжна оргіями (Олдос Гакслі). Якщо ти живеш не в ритмі з життям, то викликаєш його аритмію (Бі Дорсі Орлі)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЗА́НОВО, ще поно́вно.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Заново, нар. – за́ново, на́ново.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Зано́во, нар. – заново, наново, опять.
Нови́ти, -влю́, -ви́ш – обновлять, заново отделывать;
нови́тися – обновляться.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Вновь (возбудить) – зно́в(у); (рассмотреть) – за́ново; в. образованный – новоутво́рений; в. появившийся – новопо(в)ста́лий.
Переправлять, -вить –
1) (кого, что, через что) – переправляти, перепра́вити;
2) (сызнова исправлять) – за́ново поправляти, за́ново попра́вити;
3) (переделывать) – переробляти, переробити.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

За́ново, нар. Заново, наново, опять. Так з неї нечиста сила й вийшли, мов охрестили її заново. Рудч. Ск. II. 32.
Нови́ти, -влю́, -ви́ш, гл. Обновлять, заново отдѣлывать.
Приста́рітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться. Тепер, як пристарівся, моргне сивим усом, — громада й примічає. МВ. І. 108. Сдѣлаться старымъ (о вещахъ). Заново ситце на колочку, а як пристаріється, — садять квочку. Ном. № 5316.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

За́ново = на́ново. — За́ново отдѣ́лывать = нови́ти, поновля́ти.

Запропонуйте свій переклад