Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 29 статей
Шукати «занури*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вглубля́ться, вглуби́ться – загли́блюватися, заглиби́тися, углиба́ти, порина́ти, порину́ти, пірна́ти, пірну́ти, зануря́тися, зану́ритися. [Зану́рився-порину́в у невесе́лі ду́ми].
Ныря́ть, ны́ривать, нырну́ть –
1) (в воду, в воде, под воду и перен.) порина́ти и (реже) впорина́ти, порину́ти, пірна́ти, впірна́ти, впірну́ти, (диал. пурина́ти, пурну́ти), ну[и]ря́ти, ну[и]рну́ти в що, під що, куди́ и де, ну[и]рка́ да́ти, нурка́ піти́, (погружаться) зарина́ти, зарину́ти и (диал.) зарну́ти, зануря́тися, занури́тися в що, (юркнуть) гу́лькнути в що; (в воздухе: об аэроплане) ну[и]ря́ти, ну[и]рну́ти, ну[и]рка́ да́ти. [В хви́лі чо́вен порина́ (Шевч.). Порина́в і вирина́в, мов шука́ючи щось у воді́ (Л. Укр.). Бляша́ний парохо́дик ви́слизнув з рук і попли́в по помо́сті, порина́ючи но́сом, немо́в на хви́лях (Коцюб.). Лю́бо мі́сяцю з зоря́ми в во́ду порина́ти (Куліш). На ста́ві пи́шно ле́бідь плив, а гу́си сі́рії край йо́го порина́ли (Греб.). Од стра́ху жа́ба впорина́є (Рудан.). Замо́вкла руса́лочка, в во́ду порину́ла (Шевч.). Оде́жу зрива́є, у во́ду пірна́є (Грінч.). Жа́ба пірна́ла, вирина́ла (Н.-Лев.). Са́ни пірна́ють у вибо́ях (Коцюб.). Вихо́див з конто́ри, пірна́в у гу́щу осі́нньої но́чи (Коцюб.). Як пішла́ за ме́не, то так як під во́ду пірну́ла (Стефаник). Ри́би і пти́ці пірну́ли і ви́несли хло́пця (з дна морсько́го) (Дніпр. Ч.). Диви́, як дівки́ впірна́ють у во́ду! (Звин.). Впірну́в Сатанаї́л у у са́мую безо́дню (Рудан.). Бу́ду пла́вать, пурина́ти (Метл.). Зірочки́ пурну́ли у си́ню безо́дню не́ба (Мирний). То пурне́, то ви́рне (Мирний). Нирну́ла в Бере́зину да й утекла́ (Борзенщ.). На лата́тті бува́ють вели́кі бурульки́; ми за ї́ми зарина́ємо (Звин.). Зари́ну аж до дна (Звин.). Так і гу́лькнув у во́ду (Сл. Гр.)];
2) (в нору, подполье и т. п.) ниря́ти, нирну́ти, (обычно: юркнуть) гу́лькнути; (шмыгнуть) шмигну́ти в що, куди́;
3) подо что – пірна́ти, пірну́ти, (шмыгнуть) шмигну́ти під що. [Га́нна пірну́ла під ко́вдру, прони́зливо скри́кнувши (Черкас.)];
4) -ря́ть по дому – скрізь ла́зити (мота́тися, шала́тися, шиба́тися, шва́ргатися) по ха́ті.
Окуна́ть, оку́нывать, окуну́ть – зануря́ти, занури́ти кого́, що в що, умо́чувати, умочи́ти, устромля́ти, устроми́ти що в що.
• -ну́ть руку в воду – вмочи́ти (устроми́ти) ру́ку в во́ду.
• -ну́ть котёнка в воду – занури́ти кот[ш]еня́ у во́ду.
• Оку́нутый – зану́рений, умо́чений, устро́млений у що.
Окуна́ться, оку́нываться, окуну́ться – порина́ти, порину́ти, упорина́ти, -ну́ти, пірна́ти, (в)пірну́ти, зануря́тися, занури́тися в що. [Упорина́в у прибере́жні морські́ хви́лі (Крим.). Слу́хаю й порина́ю все гли́бше й гли́бше у рі́дну стихі́ю (Васильч.)].
Погружа́ть, погрузи́ть –
1) что во что – затопля́ти и зато́плювати, затопи́ти, зануря́ти и зану́рювати, занури́ти, заглибля́ти, заглиби́ти, запуска́ти, запусти́ти, встромля́ти, встроми́ти що в що. [Він ско́чив у мо́ре зану́рюючи ли́тки́ в ле́гку й бі́лу пі́ну (Коцюб.). Вона́ встроми́ла в во́ду ру́ку].
• -жа́ть взор – вто́плювати о́чі в що.
• Смерть сына -зи́ла его в глубокую скорбь – си́нова смерть завдала́ йому́ вели́кого сму́тку;
2) (нагружать) нава́жувати, нава́жити, нахуро́вувати, нахурува́ти, наклада́ти, накла́сти ху́ру, наванта́жувати, наванта́жити, наладо́вувати, наладува́ти, рихтува́ти, нарихтува́ти що. [Добро́ на вози́ рихтува́ти].
Погружа́ться, погрузи́ться –
1) во что – порина́ти, порину́ти, (в)пірна́ти, (в)пірну́ти, зарина́ти, зарину́ти и зарну́ти, углиба́ти, угли́бнути, заглибля́тися, заглиби́тися, затопля́тися, затопи́тися, втопля́тися, втопи́тися, зануря́тися, занури́тися (о мног. позану́рюватися и повну́рюватися) в що. [Замо́вкла руса́лочка, в Дніпро́ порину́ла (Шевч.). Ті (Петро і Павло) перейшли́ поверх води́, а піп поча́в зарина́ти, зарину́в по па́хи (Чуб.). А змія́ тоді́ в мо́ре – так і затопи́лась (Рудч.). Неха́й ту́га зарне́, на дно мо́ря (Грінч.). Ле́гше їй було́ у безо́дню углиба́ти (М. Вовч.). Слу́хаю й порина́ю все гли́бше у рі́дну стихі́ю (Васильч.)].
• -зи́ться в темноту – порину́ти (пірну́ти) в те́мряву.
• -жа́ться в размышление, в созерцание, в воспоминания, в чтение, в сны и т. п. – порина́ти (пірна́ти), захо́дити, заглибля́тися в думки́, в спогляда́ння, порина́ти (пірна́ти) в спо́мини, в чита́ння, в сни. [І зно́ву замо́вкнув бір, ще гли́бше упірну́вши в свої́ дові́чні сни (Васильч.). Прису́нувши ля́мпу, порина́в у чита́ння (Єфр.)].
• -ться в горе, в отчаяние – порина́ти (порину́ти) в го́ре, вдава́тися, вда́тися в ту́гу (в сму́ток), у відча́й (в ро́зпач, в розпу́ку).
• -ться в работу – порину́ти (заглиби́тися) в робо́ту.
• -ться в дремоту, в сон – запада́ти (запа́сти) в сон, в дрімо́ту. [Вто́млена голова́ по хви́лі зно́ву запада́ла в дрімо́ту (Маковей)];
2) нава́жуватися, нава́житися, бу́ти нава́женим, нахуро́вуватися, нахурува́тися, бу́ти нахуро́ваним, наванта́жуватися, наванта́житися, бу́ти наванта́женим и т. д., см. Погрузи́ть 2.
Погружё́нный –
1) зато́плений, зану́рений, загли́блений в що.
• -ный в мысли, в раздумье – зами́слений, заду́маний, загли́блений у думки́, зато́плений у думка́х, у заду́мі.
• -ный в созерцание чего – зади́влений у що. [Ми йшли зади́влені в не́бо];
2) нава́жений, нахуро́ваний, наванта́жений, нарихто́ваний, наладо́ваний.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Аккорд – (итал.) акорд.
[Моя пісне, вогниста, шалена (Креше небо і котить свій гнів) Ах, розбийся на світлі акорди, Розридайсь — і затихни, як грім… (П.Тичина). Біжать алеї звуків, саджених у гами. Мов на акорд, упав поверх на поверх. Греблі жовтих мурів, денний вулиць гамір від берега по берег, тінь вінків дубових (Б.-І.Антонич). О, слова не зрони! Немов закляття, слово, Коли бентежний струм нам пульс перетина! В гучнім акорді рветься і струна — Вона не забринить, не обізветься знову (В.Стус). І на довершення всього, у нього в голові мелодія блюзу перетворилася на низку довгих, тужливих акордів, що вервицею йшли один за одним, — нудь смертельна. Він грав, увесь скоцюрблений над клавішами, смакуючи один за одним оті дивачні акорди — все це звучало досить немилозвучно, але йому подобалось (Р.Скакун, перекл. А.Баріко). Цю навалу почуттів спричинив вокальний квартет, який непомітно уповільнив темп і почав тиснути на почуття слухачів добре виваженою комбінацією вбивчих акордів спочатку щось тужне й мінорне, тоді ще глибша туга й, нарешті, повний, непроглядний мінор, аж тут раптом хвиць! у вуха слухачів полинули хвилі бадьорого, перецукреного мажору, тоді знову бемць! і їх знову занурили в густий сум (В.Діброва, Л.Діброва, перекл. К.Вонеґута)]. Обговорення статті
Бетономешалка – бетономішалка, бетонозмішувач.
[Ото як сказала після весілля: “Я не буду тобі прислугою”, — цієї тези дотримується все своє подальше з ним життя. Ладно, не будь мені прислугою, будь помічником. На помічника у неї не вистачає сірої речовини. От і живеш, якби ніч до ранку, а день — як бетономішалка — усе перемішає (Анатолій Федь). За плечима п’ять прочитаних книжок: інструкція до бетономішалки, дві розфарбував повністтю, а про ще дві встидно комусь розказати (Анатолій Панасюк). Він тим часом обійшов купу піску й гравію та зупинився перед бетонозмішувачем (О.Лесько, перекл. А.Перес-Реверте). 1. Зупиняє даївець бетономішалку: — Що везеш? — Бетон… Бетон мішаю. — Кому мішаєш? — Та нікому не мішаю, машина така. – Яка машина?! — Це-менто-воз! — А-а-а-а. Спецмашина. Проїжджай. 2. Оператор бетономішалки послизнувся і з головою занурився в роботу]. Обговорення статті
Вомбат – (лат.) вомбат.
[Але жодних проблем з вомбатами я не мав, бо ще раніше навчився видавати доброзичливо-заспокійливе рохкання, коли до них наближався. Ніс мій занурився у темряву, але все було гаразд — ніякого смороду, лише запах землі та різних корінців; інколи мені доводилося бздіти, і від цього було дуже соромно перед вомбатами (В. Горбатько, перекл. П. Кері)]. Обговорення статті
Окунаться, окунуться – порина́ти, порину́ти, пірна́ти, впірну́ти, пірнути, зануря́тися, занурюватися, зануритися:
• окунуться в мир эмоций, в гущу событий – поринути, у світ емоцій, в гущу подій;
• окунуться с головой – зануритися з головою.
[Слу́хаю й порина́ю все гли́бше й гли́бше у рі́дну стихі́ю (С.Васильченко). Зачарування, мрійність охоплювала його, і, прислухаючись до розбіжного стукоту, обіймаючи разом його складові частини, він поволі вбирав у себе цей блискучий рух, зливався з ним, поринав у нього, переймаючи його легкістю й поривом (В.Підмогильний). Зачарування, мрійність охоплювала його, і, прислухаючись до розбіжного стукоту, обіймаючи разом його складові частини, він поволі вбирав у себе цей блискучий рух, зливався з ним, поринав у нього, переймаючи його легкістю й поривом (І.Багряний). — Тобі пощастило вийти сухим із моря сумнівів і підозрінь, в яке зчаста чоловік через жінку впадає,— то не важся поринати в нову якусь, іще глибшу пучину, не думай перевіряти з іншим лоцманом добротність і міцність корабля, в якому небо судило тобі плисти по хвилях житейського моря; вважай, що ти прибився вже до певної пристані, ставай на якір сумиру душевного і стій собі спокійно, поки не прийдуть до тебе по останню подать, од сплати якої не звільняють жодні сьогосвітні привілеї (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Якось я занурився в оптимізм. Ледве врятували (С.Є.Лєц)]. Обговорення статті
Трепещущий – який (що) тріпотить, тріпотливий, тремтливий, трепетливий, трепетний, лопотючий, (об огне) мерехтливий, мигтючий, миготючий, миготливий, (робкий, боязливый) боязки́й.
[Трепетна земля (Т.Шевченко). Зуби його цокотіли, і руки зробилися тріпотливими, неспокійними, вони ніби шукали чогось (Г.Тютюнник). Дід ішов і співав. І ся немудра стареча пісня, тремтливий голос, і сей темний силует церкви..— все те творило гармонію тихої гуцульської ночі (Г.Хоткевич). Скажи, що прологом ночі Буває вечір тремтливий, І день пригаса. Додам я: Хай буде це наша ніч (В.Стус). Письмен прадавніх тріпотлива в’язь Снує узори сірі й невеселі… Та що казати, коли навіть князь Щитом прикрився від краплин зі стелі!.. (Любов Проць). Йому подобалося вважати себе безжалісним вівісектором, який порпається у тріпотливих надрах власної душі (В.Вишневий, перекл. О.Гакслі). Тіло звернуло праворуч, занурилося в миготючий світляний ґаз, в глибину провалля поміж шкляними блоками, де танцювали басамаги світла (Л.Кононович, перекл. Ж.-П.Сартра)]
 Обговорення статті
Щупальце – маца́к, (рус.) щу́пальце, (мн., щупальца, щупальцы) мацаки, щу́пальця, щу́пальці.
[Радянські війська давно вже пішли з Польщі чи Угорщини — але обидві ці країни вважають, що перед ними постала нова загроза зі Сходу: дедалі міцніші мацаки потужної російської газової монополії, Ґазпрому (Сергій Дарчук). У парку, наче мацаки восьминога, звивались асфальтові хіднички, по обидва боки яких кожні десять метрів стояли лавки (Л.Дереш). Корали споруджують свої будиночки не самі, а з допомогою мікроскопічних водоростей — дінофлагелятів, яких захищають, відлякуючи претендентів на поживу своїми отруйними мацаками (Наталя Околітенко). То не роса — кругом одна отрута, І мертве сонце на траві лежало, І райдуги покручені, мов спрути, Червоні мацаки, неначе жала, У мертве сонце повтикали (Павло Мовчан). Тепер, коли держава-потвора, що тримала тоді у своїх мацаках цілу частину світу і навіть більше, відгуляла свої гулі, коли її матадори наказують своїм лікарям дати їм отрути, а потім облити тіла газоліном і підпалити, щоб від них нічогісінько не лишилося, — тепер, кажу, можна, мабуть, сподіватися на опублікування мого твору, яким я продовжую своє служіння приятелеві (Є.Попович, перекл. Т.Мана). Її тиха течія наносить упоперек річки наплавини чистого білого піску й вимиває з берегів мул, через що голе коріння дерев, які ростуть покрай води, здається купою переплутаних звивистих восьминожих мацаків (Олег Лесько, перекл. Дж.Дарела). Зануривши голову у воду, я, неначе птах, ширяв над підводними скелями й виглядав восьминога, якого мав підманути мій супутник. Невдовзі висунувся звивистий мацак і схопив наживку, за ним – наступні, й Кончіс став уміло виваблювати молюска на поверхню (О.Король, перекл. Д.Фаулза). Він знав, що Каміла потерпає від ревнощів, знав, що вона знову не спатиме вночі, йому кортіло приголобути її, пригорнути до себе, втішити, але він усвідомлював, що це було б зайве, бо з тієї ніжності її мацаки відразу б запідозрили, що на душі в нього нечисто (Л.Кононович, перекл. М.Кундера)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОКУНА́ТЬ, окуна́ющий що /мн. хто/ зану́рює тощо, ра́ди́й /зму́шений/ зану́рити, прикм. зану́рювальний, устро́млювальний, умо́чувальний, стил. перероб. ста́вши зану́рювати;
окуна́ющийся/окуна́емый що /мн. хто/ пірна́є тощо, зану́рюваний, устро́млюваний, умо́чуваний, ім. нуре́ць;
ПОГРУЖА́ТЬСЯ (в роздуми) ду́мати (про) своє́; образ. іти́ на дно;
погружаться во что бу́ти ого́рнутим чим;
погружаться в безмо́лвие німі́ти;
погружаться в сон впада́ти в сон;
погружаться в мы́сли 1. собі́ ду́мати, ду́мати своє́, 2. порина́ти в думки́ /у свої́ ро́здуми/;
погружа́ющий 1. що /мн. хто/ зану́рює тощо, ста́вши зану́рювати, ра́ди́й зану́рити, для зану́рення, за́йня́тий зануренням, прикм. зану́рливий, зану́рювальний, загли́блювальний, устро́млювальний, 2. що /мн. хто/ ванта́жить тощо, ста́вши ладувати, покли́каний наванта́жити, для наванта́ження, за́йня́тий навантаженням, ванта́жник, наванта́жувач, прикм. ванта́жний, наванта́жувальний, наванта́жливий, ладува́льний, наладо́вувальний;
погружающий во мрак стил. перероб. огорта́ючи мря́кою;
погружающий на дно стил. перероб. ста́вши топи́ти;
погружающийся/погружа́емый 1. зану́рюваний, загли́блюваний, устро́млюваний, 2. ванта́жений, ладо́ваний, наванта́жуваний, наладо́вуваний;
погружающийся щора́з гли́бше зану́рений;
погружающийся в воспомина́ния загли́блюваний у спо́гади;
погружающийся во что [н. мрак] ого́ртаний чим [н. мря́кою];
погружающийся в рабо́ту /погружающийся в разду́мье/ що порина́є у пра́цю /ро́здуми/, прибл. захо́плений пра́цею /ро́здумами/;
погружающийся в сон ого́ртаний /по́йманий/ сном;

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Втоплять, -пить (в бетон) – зану́рювати, занури́ти.
Окунать, окунуть (что) – зану́рювати, зануря́ти, занури́ти;
• о. (во что) – умо́чувати, умочи́ти.
Погружать, -зить – зану́рювати, зануря́ти, занури́ти.
Утоплять, -пить – загли́блювати, загли́бити;
• у. (в жидкость) – зануря́ти, занури́ти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Погрузиться
• Погрузиться с головой во что (перен. разг.) – з головою заглибитися (поринути, пірнути, зануритися) в що; удатися (укинутися) в що; (цілком) захопитися чим.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

вта́пливать, втопи́ть зану́рювати, зану́рити (стрижень у бетон); загли́блювати, загли́бити (голівку прогонича)
втопля́ть, втопи́ть 1. вклада́ти, вкла́сти
2. зану́рювати, зану́рити
3. загли́блювати, загли́бити
окуна́ть, окуну́ть зану́рювати, занури́ти; умо́чувати, умочи́ти
погружа́ть, погрузи́ть 1. зану́рювати, зану́рити; загли́блювати, загли́бити (у рідину)
2. наванта́жувати, наванта́жити (вантаж)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Зануря́ти, занури́ти – погружать, погрузить (в воду).

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Зану́рити, -ся. См. Зануряти, -ся.
Зануря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. зану́рити, -рю, -риш, гл. Погружать, погрузить въ воду. Угор.
Зануря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. зану́ритися, -рюся, -ришся, гл. Погружаться, Погрузиться въ воду. Угор.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Утопить — занури́ти.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Погружа́ть, погрузи́ть, ся = 1. порина́ти, пори́нути, затопи́ти (С. Л.), зану́рити (С. Л.), потопи́ти, ся. — Любо місяцю з зорями в воду поринати. К. Д. — Я сів і увесь поринув в єдине бажання. Кн. — Як набігла хвиля, так і потопив ся човен. 2. нава́жувати, ся, нахурува́ти, ся, накла́сти ху́ру, наванта́жити. – Тільки нахурували ся, зараз і поїхали.