Знайдено 12 статей
Запропонувати свій переклад для «запопадливо»
Шукати «запопадливо» на інших ресурсах: 
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
| Жа́рко – гаряче́, жа́рко, (пылко) па́лко, (усердно) запопа́дливо, зага́рливо, завзя́то, (душно) ду́шно, шква́рко, ва́рко. [На дворі́ гаряче́. Сві́чка гори́ть жа́рко. Дро́ва горі́ли па́лко. Вона́ па́лко його́ блага́ла. Завзя́то би́лися]. • Жа́рче, -че́е – гарячі́ше, жаркі́ше, палкі́ше, завзя́ті́ше. |
| Забо́тливо – дбайли́во, дба́ло, стара́нно, запопа́дливо. |
| Неосла́бно, нрч. – неосла́бно, непосла́бно, неослаба́ючи; щи́ро, пи́льно, запопа́дливо; пості́йно, повсякча́сно, невпи́нно, безупи́нно, безнаста́нно, без пере́стану, незмі́нно; суво́ро; (без поблажки) без по́пуск[т]у, без потура́ння, (редко) без по́туру; (неутомимо) невто́мно; срв. Неосла́бный. • Она -но следит (смотрит) за ним – вона́ неосла́бно (пи́льно, пості́йно, суво́ро) пильну́є, догляда́є його́. • Филёр -но следил за рабочим – шпиг (філе́р) запопа́дливо (безупи́нно, без пере́стану) сте́жив (слідкува́в, зори́в) за робітнико́м. |
| Приле́жно – пи́льно, щи́ро, запопа́дливо, упа́дливо, працьови́то, горли́во. [Щи́ро узя́вся до ді́ла (Левч.)]. |
| Пыл –
1) по́лум’я, по́ломінь (-мени); 2) за́па́л, пал (-лу), жага́, ро́зпал (-лу), завзя́ття; (горячность) я́рість (-ости). [В запа́лі налеті́в на Ма́рса, як на мале́ курча́ шулі́к (Котляр.). Пе́рший за́пал коха́ння прости́г, прийшо́в тихі́ший час (Грінч.). Яки́й гаря́чий пал, що й перешко́д не зна, як ду́шу він мені́ збенте́жує до дна (Самійл.). Говори́в з таки́м па́лом, з таки́м гаря́чим почува́нням (Неч.-Лев.). Що ща́стям, поко́єм здава́лось, те по́пелу тепла́ верства́; під не́ю жаги́ і любо́ви не зга́сла ще і́скра жива́ (Франко)]. • Пыл молодости – молоде́чий (юна́цький) за́пал, молоде (юна́цьке) завзя́ття. • Пыл юношеской любви – за́пал (пал, жага́) молоде́чого (юна́цького) коха́ння. • В -лу сражения, борьбы – у за́палі, у ро́зпалі бо́ю, боротьби́. [В запа́лі, в крива́вім бою́ не розібра́ли, чи то це́рква, чи про́сто буди́нок – і спали́ли (Тобіл.)]. • В -лу гнева – в ро́зпалі гні́ву. [Така́ при́кра мо́ва ті́льки в ро́зпалі гні́ву мо́виться (Єфр.)]. • С -лом – з за́палом, з завзя́ттям, запопа́дливо. • Умерить свой пыл – осі́стися, розхолоди́тися. [Ося́дьтеся, не гарячі́ться так (Борзенщ.)]. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
| Разукрашенный – розцяцькований, поцяцькований, вицяцькуваний, поприкрашуваний, оздоблений, (узорами) помережаний, змережаний, повимальовуваний, (расцвеченный) процвітаний, розквітчаний, (золотом) роззолочений. [Гулять так гулять! Хлопці пошелепкались до ресторану. При вході стояв — генерал не генерал — розцяцькований начальник. Оглянув хлопців і запопадливо розчинив перед ними двері (І.Багряний). Колиска була з усіх боків розцяцькована квітами з дроту і всякими дротяними кучериками (Гр.Тютюнник). Йдуть три циганки розцяцьковані, три грації і три покори, вистукують по бруку кованими підборами (В.Стус)].  |
| Расфуфыренный, прост. – розчепурений, розряджений, (со множеством украшений, ещё) розцяцькований, (изодетый, ещё) виряджений, вистроєний. [Одні прості люди хлібороби якось понуро дивилися і на Довбню, і на молодого панича, що рядом з розрядженою Мариною літав городом скаженою тройкою коней (П.Мирний). Як тільки вельможний показався в брамі, зразу ж до нього підкотив незграбний, великий, але пишно розцяцькований ридван, запряжений шестериком вороних коней (М.Старицький). Двері широко отворилися, і в отворі стояв пан маршалок Брикальський, вистроєний, пахучий, блискучий, усміхнений, щасливий (І.Франко). По просіці, назустріч нам, шкутильгав Соловій в штанях і сорочці, розцяцькований, як і «Дайош» (Ю.Горліс-Горський). Маруся розцяцькована, як екзотичний птах, і їй щиро заздрять усі навколо (Олександр Копиленко). Хлопці пошелепкались до ресторану. При вході стояв — генерал не генерал — розцяцькований начальник. Оглянув хлопців і запопадливо розчинив перед ними двері (І.Багряний). Двері відчинилися, і до хати увійшов святково виряджений віршовник (І.Багряний). Перед ним відчиняються високі, мов шибениця, двері, а при них на мить завмирає розцяцькований лакей (М.Стельмах). Йдуть три циганки розцяцьковані, три грації і три покори, вистукують по бруку кованими підборами (В.Стус). Тільки побачить, що чоловік збайдужів, не звертає уваги, то коли йде на роботу — починає виряджатися. Виряджена йде на роботу — й виряджена повертається з роботи, її Адам — рудий, аж червоний, наче тюльпан — починає з підозрою приглядатися до неї (Є.Нцало). …на шкільний збір випускників <…> вона таки, хай йому грець, піде, хоч її й наперед підмлоює від нудьги: що може бути цікавого в цьому жалюгідному акті самоствердження, кожного зокрема, перед лицем власного отроцтва, що цікавого в <…> дядьках, радих на часинку обернутись на хлопчаків, і штучно вистроєних цьотках, які крадьки ревниво пасуть зором твої зморшки в надії, що в них їх куди менше?… (О.Забужко). Дивлюся, їде парубок, розчепурений аж страх, зразу видно, що городський. Шапка на ньому така модна, іще й обв’язана таким, знаєте, плетеним шнурочком. Ну на пику він так собі, плюгавенький, а шия худюща і довга, як у дівки (Ярослав Коваль, Юрій Лисенко, перекл. Ремона Кено)]. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
| РЬЯ́НО /РЬЯНЫЙ/ ще презавзя́то /презавзя́тий/, шпа́рко /шпа́рки́й/, запопа́дливо /запопа́дливий/, (до праці) забут. прики́дливий. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
| Усердный – щи́рий, пи́льний, запопа́дливий, -а, -е; -но – щи́ро, пи́льно, запопа́дливо. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
| Опоражниваться
• Чары (рюмки) усердно опоражнивались – чар(к)и завзято (старанно, ретельно) спорожнялися; чарки запопадливо вихилювано; коло чарок добре ходжено. |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського)
| *Запопа́дливо, нар. Ревностно, старательно. Заходився міркувати і запопадливо братися до того, щоб запомогти землякові. Кон. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
| Разви́тіе = розвиття́, розви́ток (С. Жел.), розві́й (С. Жел.), ро́зріст. – Історичний розвиток нашої народности. Бар. О. — Така тенденция йде через усю історию сусїдних відносин до України і до її розвитку поступового. Кн. — Ми запопадливо піклували ся про розвиток його. Кн. — Причинив ся він значно до розвитку козацства. Бар. О. — Бажаєм ми і тепер не багато: рідного розвою людинї. Ст. — Прикмети самостійного розвою руської мови. Зап. Кок. — Третя фаза розвою Шевченкового талану припадає на роки 1843—1845. Зап. Кн. — Сприяти розросту самосьвідомости национальної. Кн. — Обставини не такі були, щоб сприяти розросту самосьвідомости чоловіка. Зап. Кн. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)