Знайдено 20 статей
Запропонувати свій переклад для «заслужений»
Шукати «заслужений» на інших ресурсах: 
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
| Достодо́лжный – заслу́жений, (надлежащий) нале́жний, належи́тий. [Належи́ту честь-ша́ну відда́ти]. • Достодо́лжно – заслу́жено, належи́то, як ли́чить, як годи́ться. [Вшано́вано його́ як ли́чить]. |
| Зажито́й – зажи́тий, заслу́жений. [У ме́не вже є карбо́ванців з деся́ток зажи́тих гро́шей, та не беру́ в хазя́їна до я́рмарку. Мої́ заслу́жені гро́ші в хазя́йки лежа́ть – го́ду дослужу́, тоді́ й заберу́ (М. Грінч.)]. |
| Заслужё́нный, прил. – заслу́жений, з вели́кими заслу́гами. [Так характеризу́є росі́йське письме́нство його́ заслу́жений істо́рик (Єфр.)]. • -ный профессор – заслу́жений и ви́служений профе́сор. • -ный человек – заслу́жена люди́на, заслуже́нник. |
| Заслу́живать, заслужи́ть – заслуго́вувати и заслу́гувати, заслугува́ти, заслу́жувати, заслужи́ти, вислу́жувати, ви́служити, заробля́ти, зароби́ти на що и чого́, бу́ти (ста́тися) ва́ртим чого́. [Здоро́вого смі́ху заслуго́вують (парадо́кси) (Єфр.). Заслу́жував гетьма́нство він крива́во (Куліш). Робі́тник заслу́гує пла́ти своє́ї (Куліш). Не тя́млю, чим на ка́ру заслужи́в (Франко). Ма́тір ні купи́ти, ні заслужи́ти (Номис). Походе́нка ви́б’ють різка́ми? – Зароби́в на те! (Кониськ.). Грома́да мо́же й геть ски́нути, коли́ він того́ заро́бить (Загірн.). Служи́в я, служи́в та й ви́служив три ви́рви в ши́ю]. • -жи́ть славу – заслужи́ти, зароби́ти, зажи́ти сла́ви. [Ой не знав коза́к да не знав Супру́н, да як сла́ви зажи́ти: ой зібра́в ві́йсько сла́вне запоро́жське та й пішо́в Орду́ би́ти (Пісня). Зажила́ вона́ собі́ сла́ви до́брої па́нночки (М. Вовч.)]. • -жи́ть похвалу, порицание, благодарность и т. п. – заслужи́ти (зароби́ти) хвали́, дога́ни, (по)дя́ки. • -вать внимания – заслуго́вувати ува́ги и на ува́гу. • Заслужи́вающий чего (как прил.) – ва́ртий чого́. • Заслу́живающий доверия – гі́дний (сокращ. го́ден) ві́ри, вірогі́дний, ва́ртий дові́ри. [Хіба́ він ві́ри го́ден? (Звин.)]. • Заслу́женный – заслу́жений, заро́блений, ви́служений. • Заслу́женное – заро́блене, заслу́жене (-ного), заслужени́на, вислужени́на, заслу́жчина; см. За́рабо́ток. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
| Достодолжный – належи́тий, заслу́жений, -а, -е. |
| Заслуженный – заслу́жений, -а, -е. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
| Искусство
• Заслуженный деятель искусства – заслужений діяч мистецтва. • Из любви к искусству (делать что-либо) (разг.) – з любові до діла (до справи, до хисту); безкорисливо. • Искусство для (ради) искусства – мистецтво (за)для (заради) мистецтва. • Небольшого искусства надо… – не великого хисту (дотепу) треба… • Не велико искусство – не штука; не велика штука; мудрація не велика. • Овладеть каким-либо искусством – опанувати якесь мистецтво. • Поварское искусство – куховарство (кулінарство). • По всем правилам искусства – за всіма правилами мистецтва. • Произведение искусства – мистецький твір (утвір, витвір); твір (утвір, витвір) мистецтва. • С большим искусством – з великою майстерністю; з великим умінням (досвідом); дуже майстерно. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
| Достодолжный –
1) (об уважении, признательности) – заслу́жений; 2) (надлежащий) – нале́жний. |
| Заслуженный (о деятеле, профессоре) – заслу́жений, вислужений. |
| Профессор – профе́сор (-ра); п. заслуженный – заслу́жений профе́сор; п. экстраординарный – екстраордина́рний профе́сор. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)
| заслу́жений, -на, -не |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського)
| На́дто, нар.
1) *На́дто відо́мий у сві́ті. Довольно, слишком, черезчур известный, к тому же известный. А що Мазепа, — говорить дальше гетьман,—старий, заслужений і надто відомий у світі. Лепк. |
Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак)
| академіки́ня, академіки́нь; ч. акаде́мік членкиня Академії наук. [Елла Лібанова – науковиця у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, академікиня Національної академії наук України, докторка економічних наук, професорка, заслужений економіст України. (rubryka.com, 11.02.2021). Всі присутні – члени академії, за одним винятком: єдина академікиня, знаменита Анжеліка Кауфман, з міркувань пристойності присутня лише у вигляді свого портрета, що висить на стіні. (wisecow.com.ua). Те, що так мало жінок-академікинь, а жінок – членкинь політбюро взагалі не було, хвилювало нас не більше, ніж який-небудь гендерний аспект бернардинських монастирів у 16 сторіччі. (Читомо, 2019).] див.: академи́ня, акаде́миця, академки́ня, акаде́мічка, академчи́ня |
| гірськоли́жниця, гірськоли́жниць; ч. гірськоли́жник спортсменка, яка займається гірськолижним спортом. [Славнозвісна скрипалька Ванесса Мей, яка в Сочі захищає спортивну честь Таїланду як гірськолижниця, достойно виступила в гігантському слаломі. (Україна молода, 2014). Час від часу виступи гостей переривалися оплесками, а насамкінець зустрічі студентка вузу, олімпійка Нагано, відома українська гірськолижниця Юлія Харківська вручила панові Марчуку розкішний букет від усієї спортивної молоді Львова. (День, 2007). Бронзова нагорода дісталась шведській гірськолижниці Персон. (Високий замок, 2002). Серед них відома гірськолижниця Ольга Логінова, яку тренує її чоловік, заслужений тренер України Андрій Карпушин. (Роберт Ігнат «Королева Тростяну», 1992). Відтоді Ростопчин жив сам один; півроку в нього в замку провела австрійська гірськолижниця, чудо, а не жінка; прекрасна в ліжку, незамінна в подорожах, турботлива подруга <…>. (Юліан Семенов «Аукціон», пер. Надія Орлова, 1988).] |
| дія́чка, дія́чок; ч. дія́ч та, хто активна й енергійна на роботі чи в якійсь галузі життя. [1841 р. Народилася Христина Алчевська – українська діячка народної освіти (nbuv.gov.ua). Заклад є співкоординатором національної іміджевої програми «Лідери ХХІ століття» і головно для європейського читача підготував альманах про найвідоміших діячок політики, бізнесу, спорту та культури України. (Високий замок, 2006). Тон у президії задають язикаті керівні баби (здебільшого висуванки з торговельної мережі), красно говорять про увагу до людини, а тим часом не подумали – ціла ж ватага цих керівних діячок!... (Олесь Гончар «Щоденники», 1985). Заходом Жіночої Секції при т-ві «Просвіта» у Кракові відбулася минулого четверга 6. ц.м . вечором у домівці т-ва «Просвіта» святочна академія в память відомої української діячки, виховниці молодих поколінь проф. С. Русової. (Краківські вісті, 15.06.1940).] // грома́дська дія́чка – та, хто активна в громадському житті. [4 липня померла активна громадська діячка, Почесна союзянка, голова Нововолинського осередку Суспільної служби України, кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ступеня Марія Олексіївна Карпінська. (volynnews.com, 06.07.2020). Оксана Калетник, бізнес-леді, громадська діячка. (Телеканал ZIK, 05.08.2019). <…> відомий інженер і громадський діяч Арсен Шумовський, лікарка і громадська діячка Ганна Рощинська <…>. (Улас Самчук «На білому коні», 1965).] // меді́йна дія́чка – та, хто активна в медійному просторі. [Відома українська медійна діячка, заслужений журналіст України і член Національної спілки художників України Світлана Леонтьєва запрошує на творчу зустріч в одне з магічних місць Києва – Національний музей медицини України. (Фб, 14.02.2020). Сандра – активна медійна діячка: ведуча на Radio Miami, знімалася у першому українському молодіжному фільмі про культуру хіп-хопу «Сквот 32». (t.me, 01.10.2019).] див.: діє́виця, медіадія́чка Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 231. Словник української мови: в 11 томах, Т. 2, 1971, с. 312. |
| патріархи́ня, патріархи́нь; ч. патріа́рх 1. найстарша, найбільш поважана жінка в якійсь спільноті. [Марія Миколаївна Тимочків, заслужений учитель України, патріархиня, авторитет надзбручансько-наддністрянської спільноти вчителів <…> (Слово Просвіти, 13.12.2018).] 2. кого? чого? найвидатніша представниця якоїсь галузі діяльності. [Патріархиня українського спорту створила хорошу міну при поганій грі. (vk-kp.info, 07.02.2020).] <…> пам’ятати, що переді мною реальна патріархиня цеху. («ЧБ шоу», espreso.tv, 08.11.2019). Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 377. |
| радіожурналі́стка, радіожурналі́сток; ч. радіожурналі́ст журналістка, яка працює на радіо. [Працівниця культури з 1993 року та радіожурналістка, заслужений працівник культури України. (Україна молода, 2018). Коли слухав я спогад радіожурналістки про Італію, то і мої уявлювання про казкові міста із дитинства наблизились. (Андрій Кондратюк «Вигнанець», 2008). Щойно у прес-центрі радіожурналістка з Бельгії підходила до мене з мікрофоном, допитуючись, хто переможе і як українці сприймають свою музику в контексті європейської. (Високий замок, 2004). Переді мною сиділа радіожурналістка одного з львівських заводів Романна Володимирівна Данилюк, яка поспішила в редакцію «Жовтня» поділитися своїми спогадами про письменницю. (Роман Федорів «Три стежки до Вертограда», 1991).] див.: журналі́стка |
| фтизіатри́ня, фтизіатри́нь; ч. фтизіа́тр лікарка-фахівчиня з фтизіатрії. [Про один з її напрямків – фтизіатрію, видання поцікавилося у лікарки-фтизіатрині КП «Володимир-Волинське ТМО» Марії Тарасюк. (volodymyrmedia.com.ua, 05.03.2021). Ольга Левицька, лікарка-фтизіатриня. (5 канал, 01.06.2020). Фтизіатриня із Дергачів та сімейна лікарка з Краснокутського району отримали звання «Заслужений лікар України». (objectiv.tv, 25.09.2019).] див.: фтизіа́терка, фтизіатри́ня, фтизіа́трка, фтизіологи́ня |
| чемпіо́нка, чемпіо́нок; ч. чемпіо́н 1. переможиця спортивних змагань. [8-річна київська дзюдоїстка Дарина Білодід здобула титул дворазової чемпіонки світу. (Україна молода, 2019). <…> вперше в історії українського спорту 24-річна Олена Жупіна з Запоріжжя стала чемпіонкою світу зі стрибків у воду з 10-метрової вежі <…> (День, 1998). А ще запам’ятався той день, коли стала чемпіонкою України серед юніорів. (Комсомольський гарт, 1975). То вона — чемпіонка? (Докія Гуменна «Вогні Алберти», 1956). <…> “божественна Зузанна” Lenglen, чемпіонка Франції <…> (Молоде життя, 1927).] // абсолю́тна чемпіо́нка — спортсменка, яка одержала найбільшу кількість очок у змаганнях із різних вправ якогось виду спорту. [Анна Безсонова, гімнастка, абсолютна чемпіонка світу, дворазова призерка Олімпійських ігор <…> (Високий замок, 2010). <…> заслужений майстер спорту Ірина Дерюгіна вдруге підряд стала абсолютною чемпіонкою світу <…> (Радянська жінка, 1998).] // олімпі́йська чемпіо́нка — переможиця олімпійського турніру. [Серед них олімпійська чемпіонка Яна Клочкова, письменник Павло Загребельний <…> (Український тиждень, 2019). Я ж олімпійська чемпіонка! (Василь Бережний «Архітектурна фантазія», 1981).] 2. та, хто найкраща в чомусь; робить щось найкраще. [Чемпіонка всіх картярських ігор, вона вміла для кожного знайти слівце <…>. (Всесвіт, 1988, №8-10). «Ти диви, та вона справжня чемпіонка по спогадах, ця Фанні!». (Клод Кампань «Діти морських туманів», пер. Надія Гордієнко-Андріанова, 1974). Є рекордні результати і з плачу. Тут абсолютною чемпіонкою стала модистка Егіт Уіллер з Філадельфії, США. (Перець, 1963). <…> під боком у парламенту в нічному кублі заїжджі комівояжери, керовані «професіональним» рейндланцем, завжди веселим, завжди задоволеним, вибирають серед місцевих повій чемпіонку краси <…>. (Всесвіт, 1962, №4).] див.: чемпіоне́са, перемо́жиця Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 824. Словник української мови: в 11 томах, Т. 11, 1980, с. 293. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
| Заслу́живать, заслужи́ть = заслу́жувати, вислу́жувати, заробля́ти, зажива́ти, заслужи́ти, ви́служити, зароби́ти, зажи́ти. — Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. н. пр. — Він заробив собі добру память. — Та не знав козак, та не знав Софрон та як славоньки зажити, гей зібрав військо, військо запорожське, та й пішов Орду бити. н. п. — Так, батько наш, зажив єси доброї слави. — Заслу́женный = заслу́жений, ви́служений, заро́блений. — Заслу́женное = заслу́га. — Мари вкрили червоною китайкою, заслугою козацькою. К. Д. — Заслуже́нный = заслу́жений. — Онъ заслу́живаетъ того = він варт того́, він зароби́в, заслужи́в. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)