Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей
Запропонувати свій переклад для «зачаровувати»
Шукати «зачаровувати» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Завора́живать, заворожи́ть –
1) заворо́жувати, заворожи́ти, зачаро́вувати, зачарува́ти кого́, що; см. Заколдо́вывать, Загова́ривать 2.
• -вать болезнь, кровь – замовля́ти хоро́бу, кров.
• Заворо́женный – заворо́жений, зачаро́ваний; замо́влений;
2) -жи́ть (стать ворожить) – заворожи́ти, зачарува́ти кому́.
Заколдо́вывать, заколдова́ть – заворо́жувати, заворожи́ти, зачаро́вувати, зачарува́ти, замовля́ти, замо́вити, заклина́ти, закля́сти, (шепотом) заші́птувати, зашепта́ти, (о мн.) позаворо́жувати, позачаро́вувати, позамовля́ти и т. д. кого́, що. [О, зачару́й його́, заворожи́ (Л. Укр.). Ворожби́т йому́ рушни́цю замо́вив, щоб стріля́ла нехи́бно].
• Заколдо́ванный – заворо́жений, зачаро́ваний, замо́влений, замо́вний, закля́тий, (шепотом) заше́птаний. [Чого́ се ти сиди́ш, як заворо́жений? (М. Вовч.). Мов зачаро́ваний стої́ть Бахчесара́й (Л. Укр.). Скарб – замо́вний, не дає́ться в ру́ки. Спить ці́ле мі́сто, мов закля́тий край (Л. Укр.)].
• -ное место – зачаро́ване мі́сце.
• -ный круг – зачаро́ване ко́ло, магі́чне ко́ло. [Опини́лися в зачаро́ваному ко́лі вну́трішніх супере́чностей].
Заполоня́ть, заполони́ть –
1) заполоня́ти, заполони́ти, в поло́н (в нево́лю, у бран) забира́ти, забра́ти кого́. [Ті нові́ почуття́, яки́х він до́сі не знав, зовсі́м заполони́ли його́ (Крим.)];
2) (обворожить) чарува́ти, вчаро́вувати, вчарува́ти, зачаро́вувати, зачарува́ти кого́.
• Заполонё́нный – заполо́нений, полоне́ний, у поло́н (у бран) за́браний; зачаро́ваний, вчаро́ваний.
Навора́живать, наворожи́ть –
1) (гадать) наворо́жувати, наворожи́ти, (о мног.) понаворо́жувати кому́ що и чого́;
2) (завораживать) заворо́жувати, заворожи́ти, зачаро́вувати, зачарува́ти, заші́птувати, зашепта́ти що;
3) (насылать) наворо́жувати, наворожи́ти, насила́ти, насла́ти кому́ що. [Чарівни́ця йому́ насла́ла хворо́бу (Богодух.)];
4) (приобретать ворожбою) наворо́жувати, наворожи́ти, виворо́жувати, ви́ворожити що.
Наворо́же[ё́]нный –
1) наворо́жений, понаворо́жуваний;
2) заворо́жений, зачаро́ваний, заше́птаний;
3) наворо́жений, на́сланий;
4) наворо́жений, ви́ворожений.
-ться –
1) (стр. з.) наворо́жуватися, бу́ти наворо́жуваним, наворо́женим, понаворо́жуваним и т. п.;
2) (вдоволь, сов.) наворожи́тися, поповорожи́ти (досхочу́), (о мног.) понаворо́жуватися.
Обвора́живать, обворожа́ть, обворожи́ть кого, что – обворо́жувати, обворожи́ти, чарува́ти, обчарува́ти, зачаро́вувати, зачарува́ти, (пленить) вчарува́ти, очарува́ти, обійти́ ча́ром (ча́рами) кого́. [Ой, ти дівчи́но, чарівниче́нько, очарува́ла моє́ серде́нько].
• Обворожё́нный – обворо́жений, зачаро́ваний, вчаро́ваний, обі́йдений ча́ром.
Околдо́вывать, околдова́ть –
1) чарува́ти, о(б)чаро́вувати, о(б)чарува́ти, зачаро́вувати, зачарува́ти, обхо́дити, обійти́ ча́ром (ча́рами), завідьмува́ти, обма́рити кого́, що;
2) (пленить) вчарува́ти, зчарува́ти, причаро́вувати, причарува́ти. См. Обвора́живать, Очаро́вывать.
• Околдо́ванный – о(б)чаро́ваний, зачаро́ваний, обі́йдений ча́рами и т. д.
Очаро́вывать, очарова́ть – чарува́ти, з[у]чарува́ти, о(б)чаро́вувати, о(б)чарува́ти, зачаро́вувати, зачарува́ти, причаро́вувати, причарува́ти, (о мног.) пообчаро́вувати, почарува́ти, поза[при]чаро́вувати кого́, що чим.
• Очаро́ванный, -ван – о(б)чаро́ваний, зачаро́ваний, зчаро́ваний, причаро́ваний чим, ким, пови́тий у ча́ри.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОКОРЯ́ТЬ ще кори́ти, (край) понево́лювати, уя́рмлювати, (нарід) ста́вити на колі́на, (серця) здобува́ти, зачаро́вувати, (природу) скоря́ти; пор. смирять;
покоря́ющий 1. що /мн. хто/ ко́рить тощо, ста́вши корити, зда́тний скори́ти, покори́тель, (простір) перемо́жець чого, фраз. здобу́вець [покоряющий сердца́ дам здобу́вець да́мських серде́ць, покори́-дамські-серця́], прикм. підко́рювальний, 2. що здобува́є серця́ тощо, прикм. від чарующий 2;
покоряющийся/покоря́емый 1. ко́рений, ско́рюваний /підко́рюваний/, 2. поло́нений, заполо́нюваний, зачаро́вуваний;
покоряющийся, зму́шений скори́тися, прикм. підко́ристий, покі́рливий, покірноголо́вий;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Завораживать, заворожить – зачаро́вувати, -вую, -вуєш, зачарува́ти, -ру́ю, -ру́єш, замовля́ти, -ля́ю, -ля́єш, замо́вити, -влю.
Заколдовывать, заколдовать – зачаро́вувати, -вую, -вуєш, зачарува́ти, -ру́ю, -ру́єш.
Очаровывать, очаровать – зачаро́вувати, -вую, -вуєш, чарува́ти, зачарува́ти, очарува́ти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Обаяние
• Поддаваться, поддаться обаянию чего-либо – піддаватися, піддатися (підлягати, підлягти, іноді улягати, улягти) чарам чого; зачаровувати, зачаруватися чим. […І Віра теж зачарувалася степом. Збанацький, перекл. з Чехова.]

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Зачаро́вувати, зачарува́ти – очаровывать, очаровать, обворожить; околдовывать, околдовать.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

зачаро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш; зачарува́ти, -ру́ю, -ру́єш

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Зачаро́вувати, -вую, -єш, сов. в. зачарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Очаровывать, очаровать, обворожить. А тихо коло тебе, як зачаровано. МВ. (О. 1862. III. 34).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Заколдова́ть, заколдо́вывать = зачарувати, замо́вити, зашепта́ти, зачаро́вувати і т. д. — Заколдо́ванный = зачаро́ваний, замо́влений.
Зачарова́ть, зачаро́вывать = зачарува́ти, заворожи́ти, замо́вити, зачаро́вувати і т. д., (про кільки) — позачаро́вувати і т. д.

Запропонуйте свій переклад