Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 19 статей
Запропонувати свій переклад для «зичити»
Шукати «зичити» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Благоволи́ть –
1) бу́ти ласка́вим, ма́ти ла́ску до ко́го, сприя́ти кому́, добра́ бажа́ти, д. зи́чити;
2) (соблаговолить) бу́ти ласка́вим, зволя́ти.
Благожела́тельствовать – прия́ти добра́ кому́, до́брі ми́слі ма́ти на ко́го, добра кому зичити. [Значиться, ти мені добра не прияєш].
Жела́ть –
1) бажа́ти, х(о)ті́ти, охо́титися, (сильно) жада́ти, пра́гнути (предпочитать) волі́ти (н. вр. -лю́, -ли́ш). [Ой чи воли́ш, Бондарі́вно, ізо мно́ю жи́ти, а чи хо́чеш в сирі́й землі́ гни́ти?];
2) -а́ть кому чего – бажа́ти, зи́чити кому́ чого́. [Що тобі́ не ми́ле, того́ й лю́дям не зич].
• -а́ть спокойной ночи, доброго утра – на добра́ніч, на добри́день дава́ти.
• Здравия -а́ю – до́брого здоро́в’я зи́чу (бажа́ю вам).
• -а́ть зла – зло́го кому́ зи́чити (бажа́ти), ли́хо ми́слити кому́. [Зло́го я ніко́му не бажа́ю. Свій своє́му ли́ха не ми́слить].
• -а́ть кому-л. добра – добра́ прия́ти (зи́чити) кому́.
• Мне жела́ется – я бажа́ю (хо́чу).
• Жела́ющий чего – той, що бажа́є (хо́че), охо́чий до чо́го. [Пи́сано цю кни́жку про селяни́на (= для крестьянина), охо́чого (или: що хо́че) засво́їти програ́му па́ртії (Азб. комун.)].
• Жела́емый – ба́жа́ний, жа́да́ний. Срв. Жела́тельный.
Зло, сущ. –
1) зло (р. зла), ли́хо (-ха), лихе́ (р. лихо́го), (редко) ху́до (-да). [Ну, бра́те, – ка́жуть: як ти жив? добро́ чи зло роби́в? (Гліб.). Лю́ди не одна́ково розумі́ють добро́ і зло, пра́вду і непра́вду (Наш). Хто сі́яв зло, той пожина́в скорбо́ту (Куліш). Піп люде́й кара́є, а сам ли́хо ро́бить (Номис). Рома́не! лихи́м живе́ш, литвино́м оре́ш (Номис). Я їм добра́ не зи́чу, ху́да не ми́слю (Чуб. V)].
• Делать зло – ли́хо ко́їти, чини́ти, учини́ти (сделать) кому́, (образно) ли́хо кува́ти кому́.
• Ом сделал страшное зло – він вчини́в (зроби́в, ско́їв) страшне́ ли́хо.
• Желать зла кому – ми́слити зло кому́, бажа́ти (зи́чити) ли́ха кому́.
• На зло научать кого – на ли́хо вчи́ти кого́.
• Употреблять во зло – вжива́ти на зле що, зловжива́ти що; см. Злоупотребля́ть.
• Считаться за зло – йти (вважа́тися) за зле;
2) (беда) ли́хо, біда́, (неожид.) лиха́ годи́на; см. Беда́.
• Общественное зло – грома́дське ли́хо.
• Рабство есть величайшее из зол – ра́бство – це найгі́рше ли́хо (зло).
• Из двух зол выбирай меньшее – котре́ ли́хо ме́ншеє те й вибира́й.
• Постигло зло кого – спітка́ло ли́хо кого́, поби́ла кого́ лиха́ годи́на.
• Как на зло (на беду) – як на зло, як на ту пеню́, як на те. [Як на ту пеню́ й ма́ти прихо́дять (Сл. Гр.)].
• Избежать зла – уни́кнути, втекти́ ли́ха (біди́).
• Уйти от зла – втекти́ від ли́ха (біди́).
• Вещать зло – ли́хо (біду́) віщува́ти кому́;
3) (злость) злість (-о́сти).
• На зло (делать) – на зби́тки, на злість, на при́крість, на пеню́, на ка́пі[о]сть, (на перекор) навкі́р, навкі́рки, наперекі́р, насукі́р кому́ (чини́ти). [Це він на зби́тки ота́к ро́бить (Кам. п.). На злість мої́й жі́нці неха́й мене́ б’ють (Приказка). Усе́ на ка́пость ро́бить (Сл. Гр.)].
• Зло взяло меня – за́злісно мені́ ста́ло, лю́то зроби́лося мені́.
• Сорвать зло на ком – зігна́ти се́рдце (оско́му) над ким на ко́му. [Щоб над ким-не́будь се́рце своє́ зігна́ти (Квітка)].
• Со зла – зо-зла́, зі-зла́, з се́рця, з пересе́рдя. [Тро́хи з се́рця не скази́всь (Стор.)].
Зложела́тельствовать – ли́ха (зла) зи́чити кому́, зло(в)ми́слити на ко́го.
Лихора́дить –
1) кому – ли́ха (зла) зи́чити кому́, зломи́слити на ко́го;
2) кого – моро́зом (хо́лодом) бра́ти, моро́зити, студи́ти кого́.
• Меня -дит – мене́ моро́зить, мене́ пропа́сниця (лихома́нка, тря́сця) трясе́ (тру́сить, б’є).
Недоброжела́тельствовать кому, чему – не зи́чити добра́, ли́ха (зла) зи́чити, ми́слити зло кому́, не(с)прия́ти кому́, чому́, ста́витися неприхи́льно (воро́же) до ко́го, до чо́го. [Яка́сь недо́бра люди́на ми́слить зло мені́ й вам (Н.-Лев.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Паясничать, разг. – блазнюва́ти, ду́рника стро́їти (кле́їти, удава́ти), дурникувати, кривлятися.
[— Кинь дурня клеїти!! — визвірився раптом милий слідчий, перейшовши на «ти». — Про твою контрреволюційну роботу, от про що! (Він значуще підняв якусь течку, поважив її в руці, дивлячись примруженими очима на Андрія, і кинув на стіл). — Тут все зафіксовано. Але ти мусиш сам про все розказати. Чистосердечно й до кінця. Все! (І.Багряний). Тут сни долають товщу забуття і згадкою лютуються, як змії, тут, на кону минулого життя, блазнюють, корчаться, як лицедії вертепних інтермедій (В.Стус). І, удаючи з себе дурника, я закліпав очима й сказав: — Та грибів хотів підшукать… Хіба не можна? Не можна? (В.Нестайко). Часто думають, що та чи інша людина тільки удає з себе дурника або дурку (Альберт Туссейн). — Усіх жаліти — тюрми позакриваються, — кривлявся Едик (Ю.Винничук). — Розплющ очі, кохана вітчизно, і поглянь на сина твого Санча Пансу; він повертається до тебе, не вельми забагатівши, зате добряче збатожений. Розкрий обійми і прийми також сина свого Дон Кіхота; його здолала правиця іншого, але зате він подолав самого себе, адже це він мені казав, що більшої над сюю звитягу годі собі зичити. Вертаюсь я з грошенятами, бо хоть на мені побито весь батіг, зате я цупко сиджу в сідлі. — Годі блазнювати,— мовив Дон Кіхот,—і дай Боже нам щасливо в’їхати в село, а вже там знічев’я розкинемося мислію по древу та й придумаємо, як ліпше нам пастушити (А.Перепадя, перекл. М.Сервантеса). Нарешті Стредлейтер обрізав кляті свої нігті, устав в отих ідіотських трусах з ліжка й заходився строїти дурника. Підходить, нахиляється і ну товкти мене кулаком у плече — розважається, паскуда! (О.Логвиненко, перекл. Д.Д.Селінджера)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Желать – бажа́ти (бажа́ю, бажа́єш), хоті́ти (хо́чу, хо́чеш), зи́чити (зи́чу, зи́чиш) кому́; (предпочитать) волі́ти, -лі́ю, -лі́єш.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

День
• Белый день – білий (старий) день.
• В ближайшие дни – найближчими днями.
• В будний день – буднього (буденного) дня; будньої днини; у будень; на будні. [А ви приходьте не в неділю, а на будні — ну, в вівторок. Кримський.]
• В былые дни – (за) минулих (колишніх) днів; колись.
• В выходной день – вихідного (вільного) дня, вільної (вихідної) днини.
• В день – на день; денно. [До нас двічі на день ходить автобус. З нар. уст.]
• В дни войны – (у) війну; за війни.
• Весь день напролёт – цілісінький день (іноді через цілісінький день); з ранку [аж] до вечора.
• В наши дни – за наших днів; за нашого часу.
• В один из дней – одного дня (одної днини).
• В один прекрасный день – одної красної (гарної) днини; одного прекрасного (прегарного) дня.
• Во дни оны (библ.) – во дні они; за днів оних; колись; давніш(е).
• В продолжение целого дня – протягом цілого дня (цілої днини); (іноді) через цілісінький день.
• В течение дня – за день; протягом дня.
• В течение одного и того же дня, в один [и тот же] день – того самого дня (тієї самої днини); (іноді застар.) обидень. [Мені трапилося бачити, як обидень ховали дочку й матку. Сл. Гр.]
• В течение первых дней – протягом перших днів; у перші дні (у перших днях).
• В тот день, в те дни – того дня (тієї днини), тими днями.
• В этот день, в эти дни – цього дня (цієї днини), цими днями.
• Два дня назад – два дні тому; два дні перед цим; (зрідка) перед двома днями.
• День без росы – суховень.
• День в день – день у день; день крізь день; щодня (щодень).
• День да ночь — и сутки прочь – день і ніч — доба пріч. Пр. Аби день переднювати, а ніч переночувати. Пр. Аби день до вечора. Пр. Час за час, а ближче до вечора. Пр.
• День-деньской (разг.) – увесь (усенький) день; цілий (цілісінький) день; (розм.) увесьденечки.
• День за днём идёт – день по дню (день за днем) минає (збігає).
• День к вечеру, ко смерти ближе – день за день, а ближче до смерті. Пр. День за днем іде, а все ближче до смерті. Пр. Сюди тень, туди тень — та й до смерті тільки день. Пр.
• День клонится к вечеру – хилилося (схилялося, клалося) на вечір; уже день вечорів (сонце вечоріло); було вже надвечір (надвечори); (давн.) сонце стояло (було) на вечірньому прузі. [Вже сонце стояло на вечірнім прузі, як вона приїхала до Стеблева. Н.-Левицький.]
• День наступает – день настає (надходить, заходить, починається); на день заноситься; дніє.
• День ото дня, с каждым днём – день (від(о)) дня; від дня до дня; з дня на день (з днини на днину); з кожним днем (з кожною дниною); що не день; щодень.
• День приёма гостей – гостьовий (вітальний) день.
• Днём – удень; за дня.
• Днём с огнём не сыщешь – в світі [білому] не знайдеш. Пр. Удень з каганцем не відшукаєш. Пр. Того і вдень зі свічкою не найдеш. Пр. Ні слуху, ні прослуху. Пр. Шукай вітра в полі. Пр. Пропав, як Сірко на базарі. Пр.
• Добрый день! – добридень!; добрий день!
• Едешь на день, а хлеба бери на неделю – їдеш на один день, а хліба бери на тиждень. Пр. Хоч їду в гостину, та беру хліба в торбину. Пр.
• Желать, пожелать доброго дня – надень добрий ([на] добридень) давати, дати; поклонитися, поклонятися на добридень; доброго дня бажати, побажати (зичити).
• Жить день за день – жити одноманітно; жити аби день.
• За день – за день; обидень. [Ніяк не схоже на те, що чоловік обидень і повернеться. Головко.]
• За день перед этим – день тому; день перед цим.
• Изо дня в день, день за днём – день (від(о)) дня; день крізь день; день при дні; щодня (щодень); день у день.
• Ищешь вчерашний день, а он уже прошёл – вчорашнього дня стома кіньми не доженеш. Пр.
• Каждые два, три дня – що два, що три дні.
• Каждый Божий день – що дня Божого (що Божої днини); що день Божий; що в Бога день. [Споконвіку Прометея Там орел карає, Що день Божий довбе ребра й серце розбиває. Шевченко.]
• Лишь бы день прошёл – аби день до вечора; аби день переднювати.
• На другой, на следующий день – другого (наступного) дня; на завтра.
• На несколько дней – на (де)кілька днів; (як прикм.) кількаденний (напр., кількаденне відрядження).
• На чёрный день (разг.) – про (на) чорний день.
• На [этих] днях – цими днями.
• По сей день – по сей день (по сю днину); понині (донині); [аж] досі; дотепер.
• По целым дням – цілими днями; цілі дні.
• Почти весь день – мало не ввесь день.
• Проводить, провести день – днювати, переднювати [день]; день (і)зднювати.
• Продолжающийся целый день – цілоденний. [У Підпари Гафійку ждала цілоденна робота. Коцюбинський.]
• Проспал до белого дня – до світу проспав.
• Решительно каждый день – кожнісінький день (кожнісінької днини); (іноді) день-денно (день-де-нечки).
• Сегодняшний день не без завтрашнего – ще й завтра день буде. Пр.
• Со дня на день – з дня на день (з днини на днину); день від(о) дня; від дня до дня; щодня (щодень, щоднини); кожного дня. [Чекаю на тебе кожного дня. З нар. уст.]
• Спустя (через) два-три дня – за два, за три дні; по двох, по трьох днях; через два-три дні.
• Среди, средь бела дня – за [білого] дня; серед білого дня; середодня.
• Третьего дня – позавчора (рідше передучора).
• Три дня подряд – три дні поспіль (вряд).
• Целый, весь день – цілий (цілісінький) день; увесь день; (розм.) увесьденечки.
• Целыми днями – цілими (цілісінькими) днями.
• Через день – за (через) день; через день; що другого дня (що другий день). [У нашому селі що другий день кіно. З нар. уст.]
• Через каждые два, три дня – що другого, третього дня; через кожні два, три дні.
• Через несколько дней – за (у, через) кілька днів.
• Чёрный день (разг.) – чорний день; скрутний (сутужний) час.
Желать
• Желать добра кому – добра бажати (зичити) кому; добра мислити кому.
• Желать доброго утра, спокойной ночи кому – на добридень, на добраніч давати кому; доброго ранку, доброї ночі бажати кому.
• Желать зла кому – злого кому бажати (зичити); лиха мислити кому.
• Желаю всего доброго – бажаю (зичу) всього доброго; на все добре.
• Желаю всех благ – бажаю (зичу) усього найкращого (усіх благ).
• Желаю здравствовать, здравия желаю – доброго здоров’я зичу (бажаю) вам.
• Желаю тебе всех бед – бодай (щоб) на тобі уся біда окошилася; щоб на тебе вся біда злізлася; бодай тобі ніколи добра не було.
• Желаю тебе смерти! – щоб тебе положили на лаву!; бодай (щоб) тебе на марах винесли!; бодай (щоб) ти зозулі не почув!
• Оставляет желать лучшего [многого] – не таке як слід (як треба); не таке, як мало б (має) бути; не відповідає всім вимогам; лишає багато бажати [кращого]; потребує багато кращого.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Зи́чити, -чу (кому́ чого́) – желать.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

зи́чити, зи́чу, зи́чиш, зи́чать; зич, зи́чмо, зи́чте кому чого

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Жи́чити, -чу, -чиш, гл. = Зичити. Тим не жичу тобі лиха, роскажи, будь ласкав, зтиха. Ном. Боярину, красний паничу, доброго здоров’я жичу. Мет. 202.
Зи́чити, -чу, -чиш, гл. Желать, хотѣть. Нехай ті плачуть, що нам зле зичуть. Ном. № 2393. Старий Гуня доброго тобі здоров’я зичить. Стор. МПр. 140.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Благоволи́ть = 1. ласка́вим бу́ти, добра́ бажа́ти, жи́чити, зи́чити. С. З. 2. зволя́ти, ся. — Зволяйтесь, добродїю, вислухати. С. Л.
Доброжела́тельствовать = добра́ хотїти, жи́чити, зи́чити (С. З. Л.), сприя́ти. (С. Л.).
Жела́ть = хотїти, хтїти, волїти, бажа́ти, жада́ти, жи́чити, зи́чити. — Ой чи волиш Бондарівна ізо мною жити, а чи хочеш в сирій землї гнити? н. п. — Волїла б я, моя мати, гіркий камінь їсти, а нїж маю із нелюбом обідати сїсти. н. п. — Тим дївчина стояла, козаченька бажала. н. п. — Калино-малино, чому почорнїла, чи вітру боїш ся, чи дощу бажаєш? н. п. — З тюрми на волю рвеш ся ти, бажаєш жить, та сили не дано тобі тюрму зломить. Як — А я тебе так жадаю, чрез віконце виглядаю. н. п. — Од сьвіта вже давно нїчого не жадаю, аби стара любов, я про нову не дбаю. К. Д. Ж. — Умерти вмістї я бажаю, а нїж жити сама маю. н. п. — Хто чарки лїчить, той добра не зичить. н. пр. — Що тобі не миле, то й людям не зич. н. пр.
Призира́ть, призрѣва́ть, призрѣ́ть = догляда́ти (кого́), піклува́ти ся, клопота́ти, дба́ти (за ко́го), упада́ти (коло ко́го), добра́ бажа́ти, зи́чити (кому́), ласка́вим бу́ти (до ко́го), помога́ти (кому́), догля́нути, поклопота́ти, ся, подба́ти.

Запропонуйте свій переклад