Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 25 статей
Запропонувати свій переклад для «каблучка»
Шукати «каблучка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ви́ца (прутяная связка) – гужва́, гужі́вка, ви́тка, (в виде кольца) каблу́чка, каблу́ч (р. -ча).
Коле́чко –
1) (носимое на пальце) обру́чка, каблу́чка, обіде́ць (-дця́), (перстенёк) пе́рсник, персте́ник (-ка), персте́ничок (-чка).
• Играть в -ко – гуля́ти, гра́ти(ся) в пе́рсня;
2) кільце́, ко́лечко; (звено) ла́нка.
• -чко колбасы – кі́льце́ ковбаси́.
• Волосы -ками – воло́сся ку́чериками, завито́чками.
Кольцо́ –
1) кі́льце́, ко́ло, (обод) о́бід (р. о́бода), обіде́ць (-дця́);
2) (круг) ко́ло (р. мн. кіл), о́кіл (-колу), окі́льце, кі́льце́.
• Пускать дым -цами – пуска́ти дим кі́льцями, зво́ями.
• Окружать -цо́м – ото́чувати ко́лом (навко́ло);
3) (для пальца) каблу́чка, обру́чка, (перстень) пе́рстень (-сня) и пе́рстінь (-стеня).
• Венчальные -ца – шлю́бні обру́чки, каблу́чки.
• Размениваться -цами – міня́тися каблу́чками, обру́чками;
4) (техн.) (дверное) кільце́ (в две́рях), (в ведре подвижное) ду́жка, (соед. плуг с передком) тяж (-жи), ужва́, (на ободе экипажн. колеса) ірва́нт, (для устран. трения) ша́йба, (соед. косу с косовищем) напе́рсток (-тка), серга́, (соед. дышло с ярмом) живе́ць (-вця́), (деревян.) ро́зкрут (-та), (соед. оглоблю с санями) за́верт (-та), (для привяз. лошадей) коно́в’язь (-зи), (железн. в скреплениях) ри́хва; (в механике) каблу́чка.
• Внешнее -цо́ – околи́шня каблу́чка.
• Нажимное -цо́ – притиско́ва каблу́чка;
5) (извив змеи) кі́льце́, скру́тінь (-теня). [Залі́зними скру́тенями обвива́є свою́ же́ртву (Єфр.)];
6) см. Звено́.
Ободо́к – обідо́к (-дка́), обіде́ць (-дця́), каблу́чка; (каёмка) обві́дка. [Па́лиця обко́вана залі́зними обідка́ми. Це каблу́чка од ножа́ (Звиног.)].
О́бруч – обру́ч; (широкий обруч, в котором бочар собирает первоначально клёпки посуды) склада́ч; (железный, надеваемый на колодку колеса при забивании в неё спиц) брушти́н; (железный, обхватывающий что-либо для скрепления) ри́хва, вірва́нт; (из нерасщепленного орешника) ві́блий обру́ч; (из сплетенных прутьев) каблу́чка, ви́тка.
Обтира́ться и отира́ться, обтере́ться и отере́ться –
1) обтира́тися, обте́ртися, пообтира́тися, утира́тися, уте́ртися, повтира́тися. [Обте́рся рушнико́м. Уми́вся, уте́рся];
2) (стереться) обтира́тися, обте́ртися. [Обте́рлася срі́бна каблу́чка та й ста́ла мі́дяна].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Кольцо –
1) пе́рстень, -сня, каблу́чка, -ки;
2) (круг) кільце́, -льця́, ко́ло, -ла.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Вица (в виде кольца) – каблу́чка;
• в. (прутяная связка) – гужі́вка.
Кольцо – кільце́;
• к. (с круглым ободом) – каблу́чка;
• к. (с плоским ободом) – пе́рстень (-сня);
• к. (для косы) – напе́рсток (-тка);
• к. асбестовое – кільце́ азбе́стове;
• к. веревочное – каблу́чка мотузя́на;
• к. внешнее – к. зо́внішнє;
• к. желобообразное, желобчатое – к. жолобува́те;
• к. закрепляющее – к. закріпне́;
• к. мерное – каблу́чка мі́рча;
• к. мотовильное – к. мотови́льна;
• к. набивочное – каблу́чка ущільна́;
• к. наждачное – к. шмергеле́ве;
• к. нажимное – к. натискне́;
• к. обхватывающее – к. обхватне́;
• к. обшивочное – к. обшивне́;
• к. опорное – к. опо́рне;
• к. оттяжное – к. відтяжне́;
• к. перекрывающее – к. перекривне́;
• к. портальное – чільни́к (-ка́) туне́льний;
• к. поршневое – к. толоко́ве, ущі́льно толоко́ве;
• к. п. самопружинящее – к. толоко́ве самопру́жне;
• к. предохранительное (к вентилятору) – к. захисне́;
• к. причальное – к. причальне́;
• к. прокладочное – к. переліжне́;
• к. пружинящее – к. пружиня́сте;
• к. разводное – к. розвідне́;
• к. разрезное – к. розрізне́;
• к. распорное – к. розпірне́;
• к. режущее (в маш. Апрепа) – к. рі́зальне;
• к. резиновое – к. гумо́ве;
• к. самоприжимающееся – к самопритискне́;
• к. с’емное – к. здійма́не;
• к. сеточное – к. сіткове́;
• к. скрепительное, скрепляющее – к. скріпне́;
• к. соединительное – к. злучне́;
• к. смазочное – к. масти́льне;
• к. стопорное – к. стопо́рне;
• к. сточное – к. стічне́;
• к. стяжное – к. стяжне́;
• к. установительное, установочное – к. устано́вне;
• к. шуровочное (в паровозе) – к. шурува́льне.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

кольцо́ 1. кільце́,-ця́
2. каблу́чка,-ки, о́бруч,-ча
3. хем. ци́кл,-лу
к. банда́жное кільце́ пов’язне́
к. верёвочное кільце́ мотузко́ве
к. во́йлочное кільце́ повстяне́
к. враща́ющееся кільце́ обертне́ [оберто́ве]
к. де́мпферное кільце́ де́мпферне [заспоко́ювальне]
к. закрепи́тельное кільце́ закріпне́
к. затяжно́е кільце́ затяжне́
к. защи́тное кільце́ захисне́
к. колле́кторное кільце́ коле́кторне [збира́льне]
к. маслоотража́тельное кільце́ оливовідбивне́
к. маслосьёмочное кільце́ мастилознімне́ [оливознімне́]
к. наби́вочное кільце́ ущі́льнювальне
к. нажда́чное кільце́ шмергеле́ве
к. нажимно́е кільце́ натисне́
к. наса́дочное кільце́ насадне́
к. опо́рное кільце́ опо́рне
к. охра́нное кільце́ запобі́жне
к. подкладно́е кільце́ підкладне́
к. поршнево́е кільце́ то́локове
к. прокла́дочное кільце́ перелі́жне
к. пружи́нное кільце́ пружи́нне
к. распо́рное кільце́ розпі́рне
к. распредели́тельное кільце́ розподі́льне
к. ре́жущее кільце́ рі́зальне
к. рези́новое кільце́ ґу́мове
к. скрепля́ющее кільце́ скріпне́
к. сма́зочное кільце́ масти́льне
к. соедини́тельное кільце́ сполучне́ [з’є́днувальне, злу́чувальне]
к. сто́порное кільце́ сто́порне [затримне́]
к. стяжно́е кільце́ стяжне́
к. уплотни́тельное кільце́ ущі́льнювальне
к. устано́вочное кільце́ устано́вне

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Каблу́чка –
1) кольцо;
2) кольцо, перстень.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

каблу́чка, -чки, -чці; -лу́чки, -лу́чок

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Каблу́ка, -ки, ж.
1) Кольцо вообще какое бы то ни было.
2) Кольцо, перстень. Вони твої білиї руки поламають, вони твої срібні каблуки поздіймають. Чуб. V. 304. Ум. Каблу́чка.
Каблу́чка, -ки, ж. Ум. отъ каблука.
1) Кольцо вообще какое-бы то ни было — металлическое или изъ иного матеріала.
2) Кольцо, перстень. Подарував золоту каблучку. Грин. III. 69. Од’їзжаючи приказував Онилці, надіваючи на палець каблучку. Г. Барв. 204. Не гарбузом тут пахне, коли сама дала війтенкові каблучку. К. ЧР. 297, 298.
3) Сплетенное изъ дерева кольцо, которымъ прикрѣпляются ворота къ столбу въ глухомъ концѣ, а также то, которымъ запираются ворота на другомъ концѣ путемъ набрасыванія каблучки на столбъ и на ворота. Чуб. VII. 392. Коли ходиш у ворота, — накидай каблучку. Мил. 81.
4) Сплетенное изъ дерева или изъ сыромятной кожи, иногда желѣзное кольцо, которымъ ярмо прикрѣпляется къ дышлу. Чуб. VII. 405, 406. Мнж. 121. Чудч. Чп. 250.
5) Такое же кольцо, охватывающее средину війя въ томъ мѣстѣ, гдѣ війя раскалывается на двѣ части. Рудч. Чп. 250.
6) Въ повозкѣ: кольцо, связывающее підтоки съ підгерстю. Рудч. Чп. 249.
Підмо́тувати, -тую, -єш, сов. в. підмота́ти, -таю, -єш, гл. Подматывать, подмотать. (Перстінь) здоровий, як каблучка: щоб надіти, прийшлося прядівом підмотати. Мир. Пов. І. 124.
Приві́й, -во́ю, м. Веревка или ремешекъ, которымъ прикрѣплено къ верхней части ярма кольцо (каблу́чка), соединяющее ярмо съ дышломъ. Чуб. VII. 405. Рудч. Чп. 250.
Ярмо́, -ма́, с.
1) Ярмо. Kolb. І. 67. Части его: верхняя пластина, лежащая на шеѣ у воловъ: ча́шовина, нижняя подъ шеей — підгі́рля, соединяютъ ихъ двѣ сні́зки, а съ наружной стороны запираются шеи воловъ двумя же зано́зами; къ чашовині посредствомъ приво́ю прикрѣпляется дереревянное плетеное кольцо — каблу́чка, надѣвающееся на дышло. Чуб. VII. 405. Рудч. Чп. 250. Чашовина посрединѣ подбивается желѣзной підковою, а підгірля называется также підши́йок; снізки прикрѣпляются къ чашовині наверху затя́гачами или заволі́чками, кожанымъ или веревочнымъ, иногда же вмѣсто затягача въ снізок продѣвается кіло́чок; каблучка къ дышлу прикрѣпляется прити́кою. Рудч. Чп. 250. Гуцульскія названія: чашовина = плече́, підгірля = підгорниця, снізок = смик, занози = за́нізки, каблучка = живе́ць (желѣзное кольцо) или ро́скрут (изъ паренаго дерева); живець къ дышлу (тяж) прикрѣпленъ прити́качем. Шух. І. 165. Прикрѣпить ярмо къ дышлу — ярмо́ нарва́ти. Рудч. Чп. 97. Гне шию, як віл у ярмо. Ном. № 1293. Іти неначе у ярмо — крайне неохотно итти. Ном. № 5095.
2) Ключица. Вх. Уг. 278.
3) Иго. Роскувать козак сестру свою не хоче, сам не соромиться конать в ярмі у ляха.... Шевч. 160. Ум. Яре́мце. АД. І. 53. На них (волах) яремці все тисові. Гол. II. 17. См. еще Єрмо.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Вица — каблу́чка, -ки; (прутяная) гужі́вка, -ки.
*Гайка — му́тра, -ри; Г. (кожанная) — каблу́чка; Г. ударника — му́тра уда́рника; навинтованный конец гайки — нарі́заний кіне́ць му́три.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ви́ца = каблу́чка (на плотах).
Гужъ = гуж. Товстий ремінь або верівка і зроблена з них каблучка або петля, а коли се зроблено з лози або хмизу — каблу́чка. — Як узяв ся за гуж, не кажи, що недуж. — Гужо́мъ = а) на ху́рах, на воза́х, б) гуже́м, ва́лкою.
Дуга́ = дуга́, каблу́чка (С. З.). — Согну́ть, ся въ дугу́ = зігну́ти, ізігнути, ся як дугу́, як дуга́. — Ой ти старий дїдуга ізігнув ся як дуга. н. п.
Коле́чко = обіде́ць (С. З.), пе́рстеник, каблу́чка, обру́чка, С. З. — І перстеник у Варвари невістцї достала. К. Ш.
Кольцо́ = 1. кільце́, о́бід, каблу́чка, (залїзне для скріпи) — ри́хва, (у коси) — пя́тка. — Ворота на каблучках. — Щедрик-ведрик! дайте вареник, грудочку кашки, кільце ковбаски! н. п. 2. пе́рстїнь, здр. перстни́к, перстени́к, обіде́ць, каблу́чка. — Вѣнча́льное, обруча́льное кольцо́ = обру́чка. С. З. — На руцї у його повно перстнїв та каблучок. Кн.
Пе́рстенъ, перстенёкъ = пе́рстень, пе́рстїнь, здр. персте́ник, пе́рстник (С. З.), каблу́чка, обіде́ць, С. Л. З.

Запропонуйте свій переклад