Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 77 статей
Запропонувати свій переклад для «кадило»
Шукати «кадило» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Кади́ло –
1) (кадильница), см. Кади́льник;
2) (каждение) каді́ння, кади́ло. [Помо́же, як уме́ршому кади́ло (Приказка)];
3) бот. Teucrium Chamaedrys – чебре́ць лісови́й, самоси́л (-лу).
Взбелени́ть кого – розлютува́ти кого́, розлюти́ти кого́, роздратува́ти кого́, роззло́стити кого́, скази́ти кого́. [Не помо́же ба́бі кади́ло, коли́ ба́бу скази́ло].
Изображе́ние –
1) (действ.) зобража́ння, малюва́ння, змальо́вування; оконч. зо́бра́ження, змалюва́ння, намалюва́ння кого́, чого́; (копирование кого) удава́ння, уда́ння кого́. [Бі́льше вже просто́ру знахо́див письме́нник для змалюва́ння психологі́чних подро́биць (Єфр.). Кві́тка почува́всь на си́лах, що здола́є дійти́ широ́кої пра́вди в малюва́нні (Куліш). І ска́жуть: песимі́зм в зобра́женню життя́ в йому́ зана́дто розвину́вся (Самійл.)];
2) (изображен. предмет, картина) зо́бра́ження, (образ) о́браз, (диал.) парсу́на, (статуя) подо́ба. [І перед о́бразом Вене́ри гори́ть кади́ло золоте́ (Шевч.). То не живи́й моска́ль, а його́ парсу́на (Квітка)].
• Символическое -ние (предмет) человеческой жизни – символі́чне зобра́ження лю́дсько́го життя́.
• -ния растений – зо́бра́ження росли́н.
• Монета с -нием рабочего – моне́та з зо́бра́женням робітника́.
Искривля́ть, искриви́ть – скривля́ти, скриви́ти, покриви́ти, викривля́ти и викри́влювати, ви́кривити, (линию) закривля́ти, закриви́ти, (черту) кривуля́ти, скривули́ти, (безобразно) карлю́чити, скарлю́чити, (о мн.) поскривля́ти, пови[поза]кривля́ти, покривуля́ти, покарлю́чити. [Не помо́же ба́бі кади́ло, коли́ ба́бу скриви́ло (Номис). Ходи́ по-лю́дськи, а то чо́боти повикривля́єш (Київщ.)].
• -ви́ть политическую линию – ви́кривити політи́чну лі́нію.
• -ви́ть лицо – ви́кривити обли́ччя, (своё) скриви́тися.
• Искривлё́нный – с[по]кри́влений, ви́кривлений; закри́влений, скарлю́чений.
• -ные души – ви́кривлені ду́ші.
• -кое здание – скри́влений, кривобо́кий буди́нок.
• -ные пальцы – карлю́чкуваті па́льці.
• -ные сапоги – покри́влені чо́боти, пі́дкривки (-ків).
• -ные уста – скри́влені уста́.
• -ная физиономия – ви́кривлене обли́ччя.
• Человек с -ным ртом – криворо́тий, кривоу́стий.
Кади́льник, -ница – кади́ло, кади́льниця.
Кади́льщик – (льстец) кади́ло (м. р.).
Ку́рево –
1) (вещество курильное) ку́рево, кади́ло. [Дово́лі ки́нуть ку́рева дрібо́чок (Л. Укр.). Прихо́дили до Пе́рсії ці́лі карава́ни па́хощів та кади́ла (Крим.)];
2) (костёр дымящийся) ку́рище;
3) (для подкуривания пчёл) підку́р (-ру), о́кур (Шух.).
Ла́дан –
1) ла́дан (-ну), ум. ладане́ць (-нцю́); (фимиам) кади́ло. [Чорт ла́дану бої́ться (Номис). Ось ого́нь розпали́в і кади́ло в ого́нь ще́дро ки́дає він (Франко)].
• Росной -дан – сми́рна, бензо́єва живи́ця.
• Окуривать, окурить, покурить (накадить) -ном – об[під]ку́рювати, об[під]кури́ти ла́даном, (зап.) ладани́ти, на[з]ладани́ти. [Свій те́рем зладаню́ (Пачов.)].
• Он на -дан дышит – він на тонку́ пряде́, він на бо́жій доро́зі, йому́ три чи́сниці до сме́рти.
• Его и -ном не выкуришь – його́ і ла́даном не ви́куриш;
2) -дан земляной, бот. –
а) (кошачий), см. Мау́н; б) см. Ко́петень:
в) (Geum strictum Ait.) гребі́нник (-ка) прями́й, пору́шник (-ка);
г) (Ajuga reptans L.) горля́нка повзу́ча, гострове́ршки (-ків); ґ) (калмыцкий Ephedra vulgaris Rich.) ефе́дра.
Ла́данка –
1) (курильница) ла́данниця, кади́льниця, кади́ло;
2) (лампадка) лямпа́дка;
3) (амулет) поду́шечка;
4) бот. Origanum vulgare L. – матери́нка, блошни́ця.
Медо́вка, бот. Melissa officinalis L. – ройови́к (-ка́), ма́точник, кади́ло.
Медоли́стник, бот. – Melittis Melissophyllum L. – кади́ло.
Мё́ртвый –
1) (умерший) ме́ртвий, ме́рлий, уме́рлий, поме́рлий, неживи́й. [Кра́ще живи́й хору́нжий, ніж ме́ртвий со́тник (Номис). Не помо́же во́ронові ми́ло, а ме́рлому кади́ло (Номис). Дер із живо́го і з уме́рлого (Свидн.). Живо́го-б люби́ла, а до неживо́го у я́му-б лягла́ (Шевч.)].
• Прикинуться -вым – уда́ти неживо́го, знеживи́тися.
• Делает, как -вый – ро́бить (по́рається) як ме́ртвий (як неживи́й, по-ме́ртвому). [Мля́во, по-ме́ртвому по́рався (Григор.)].
• Упал -вый – упа́в ме́ртвий (неживи́й), упа́в без ду́ху. [І без ду́ху в си́нє мо́ре з бе́рега звали́вся (Рудан.)].
• Приказано привести живого или -вого – нака́зано (зве́лено) приве́сти́ чи живо́го, чи ме́ртвого.
• Ни жив, ни мёртв – ні живи́й, ні ме́ртвий (Номис).
• -вое тело (труп) – ме́ртве ті́ло, труп (-па), мертвя́к, смертя́к (-ка́);
2) (перен.) ме́ртвий.
• -вая бледность – мертве́нна (смерте́льна) блі́дість (-дости).
• -вая вода –
а) (стоячая) ме́ртва вода́, мертвові́д (-во́ду), ме́ртва нете́ча. [Хма́ри стоя́ли непору́шно, нена́че пла́вали в ти́хому мертвово́ді (Н.-Лев.)];
б) (в сказках) мертву́ща (мертвя́ща) вода́.
• -вое волокно, текст. – ме́ртве волокно́.
• -вая голова, энтом. –
а) (Sphinx Caput mortuum) ада́мова голова́;
б) (Acherontia Atropos) бульбя́ник мертвоголо́вий, цьмак (-ка).
• -вый груз – ме́ртвий ванта́ж (-жу́).
• -вые души – ме́ртві ду́ші.
• -вая заклёпка –
а) (действие) сліпе́ закле́пування (нютува́ння);
б) (предмет) сліпа́ за́клепка (ню́та).
• -вая изгородь – (о)горо́жа, сухоплі́т (-пло́ту), мертвоплі́т (-пло́ту).
• -вый инвентарь – ме́ртвий інвента́р (-ря́).
• -вый капитал – ме́ртвий капіта́л (-лу).
• -вый конец сети – за́йвий кіне́ць (-нця́) мере́жі.
• -вый крест – ме́ртвий (мертве́чий) хрест (-ста́), хрест з покі́йника.
• -вый лес – сухолі́с (-су), сухолі́сся (-сся).
• -вое лицо – ме́ртве (мертве́нне) обли́ччя (лице́).
• -вая петля – ме́ртва петля́.
• -вая пора – ме́ртва доба́.
• -вая пороша – пе́рший глибо́кий сніг (-гу).
• -вая природа, живоп. – ме́ртва (нежива́) приро́да, ти́хе життя́, натюрмо́рт (-та).
• -вый сон, см. Мертве́цкий (1) сон. -вая тишина – ме́ртва ти́ша, гробова́ ти́ша. [Навкруги́ пану́є ме́ртва ти́ша (Коцюб.)].
• -вая точка – ме́ртва то́чка.
• Сдвинуть с -вой точки – зру́шити з ме́ртвої то́чки, з ме́ртвого мі́сця.
• -вый цвет лица – ме́ртвий (неживи́й) ко́лір обли́ччя.
• -вый ход – ме́ртвий хід (р. хо́ду).
• -вый шип, техн. – заплі́шений чіп (р. чопа́).
• -вый штиль – ме́ртве безві́тря, ме́ртва ти́ша, ме́ртва шти́ля.
• -вый язык – ме́ртва, нежива́, ви́мерла мо́ва.
• -вый якорь – ме́ртва ко́тва, ме́ртвий я́кір (р. я́кора).
• Пить -вую (чашу) – пи́ти не прохмеля́ючись, пи́ти ку́холь непрохмі́льний.
Моли́тва –
1) см. Моле́ние 1;
2) моли́тва (им. мн. моли́тви́, р. моли́то́в), молі́ння за що, (зап.) о що, ум. моли́товка, моли́твочка. [Мерзе́нні моли́тви, нена́видне кади́ло (Куліш). От скінчи́лися відпра́ви і оста́ннюю моли́тву на колі́нах прошепта́ли всі пусти́нники й черці́ (Франко)].
• Заупокойная -ва – моли́тва заду́шна (по душі́).
• -ва перед причастием – прича́сна моли́тва.
• Разрешительная -ва – проща́льна моли́тва, (перед гробом) розгріша́льна моли́тва, (напис. на бумажке) розгріше́ння (-ння).
• Учить -ве, подсказывать слова -вы (детям, уча их молиться) – моли́ти, сов. помоли́ти (діте́й). [Почала́ моли́ти діте́й (Сл. Ум.). Ти, стари́й, хо́ч-би дити́ну бо́гу помоли́в (Золотон.)].
• Давать, дать -ву кому (напр. родильнице, младенцу) – моли́твува́ти, обмоли́твувати, змоли́твува́ти, помоли́твувати, (реже) моли́твити, помоли́твити кого́ (напр. породі́ллю, дити́ну) и що. [Змолитву́йте мені́ но́жик, ім’я́ йому́ да́йте (Рудан.)].
• Испрошенный -ми – ви́молений, (сщ.) ви́моленець (-нця), ви́моленка.
• Избавляться избавиться -вой от чего – вимо́люватися, ви́молитися, (о мног.) повимо́люватися з чо́го; срв. Отма́ливаться 2 (под Отма́ливать). [Хоч скі́льки моли́ся, з біди́ не ви́молишся (Номис)].
Мочего́н, бот. Mellitis Melissophyllum L. – кади́ло (паху́че), кади́льник (-ку), га́дин язи́к.
Покриви́ть – скриви́ти. [Не помо́же ба́бі кади́ло, коли ба́бу скриви́ло].
• -ви́ть душою – злука́вити, злукавнува́ти; збо́чити від пра́вди, схибну́ти.
Пче́льник –
1) па́сіка, бджоляни́к. [Хто ма́є па́сіку, той ма́є мед (Номис)];
2) бот. Mellisa officinalis кади́ло, меді́вка (Анн.).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Твидовый – твідовий.
[Піп здивовано, якось боком подався, притушуючи кадило, видавалося, що навіть із симпатією зирив на гурт підстаркуватих, у твідових піджачках чоловіків (О.Ульяненко). І це однозначно була не його компанія — всі ці пихаті, вбрані у твідові костюми багаті власники пасовиськ та худоби, бундючні матрони, гострі на язик та норовисті молоді жінки, тобто вершки тієї верстви, яку газета «Бюлетень» іронічно називала «скотократією» (В.Горбатько, перекл. К.Макалоу)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ДЕ́ЛАТЬ делать без ума́ пха́ти коло́ду, коти́ти брус;
делать больши́е глаза́ о́чі на лоб виверта́ти;
делать больши́е шаги́ ши́роко ступа́ти;
делать весёлую ми́ну при плохо́й игре́ роби́ти весе́лу мі́ну в пога́ній грі;
делать вид ще става́ти в по́зу;
делать внуше́ние вичи́тувати кому;
делать возмо́жным /делать досту́пным, делать нагля́дным, делать невозмо́жным, делать прия́тным тощо/ уможли́влювати, /удосту́пнювати, унао́чнювати, унеможли́влювати, уприє́мнювати тощо/;
делать вырази́тельным увира́знювати, виопу́клювати;
делать в отме́стку відпла́чуватися;
делать вред шко́дити;
делать вы́вод /делать заключе́ние/ висно́вувати, роби́ти ви́сновок;
делать гимнасти́ческие упражне́ния коротк. вправля́ти гімна́стику, вправля́ти ру́ханку;
делать гла́зки ще стріля́ти очи́ма;
делать два де́ла кува́ти на два міхи́, торгува́ти на два база́ри;
делать докла́д /делать объявле́ние тощо/, доповіда́ти /оголо́шувати тощо/;
делать га́дости ка́постити;
делать зака́з замовля́ти;
делать заявле́ние заявля́ти, склада́ти зая́ву;
делать зигза́ги кривуля́ти (док. накривуляти);
делать из дерьма́ котле́тку роби́ти з ву́ха сови́ шовко́ву торби́нку;
делать из ме́лочей собы́тие роби́ти з му́хи слона́, роздува́ти кади́ло;
делать киносъёмку фільмува́ти;
делать круг (в русі) роби́ти гак;
делать не с того́ конца́ роби́ти че́рез го́лову;
делать не́чего вст ??? нема́ ра́ди;
делать обтека́емым зали́зувати, обшаро́вувати, вигла́джувати, закру́глювати, заокру́глювати, знего́стрювати;
делать одолже́ние роби́ти до́брість;
делать отво́д кому відво́дити кого;
делать отступле́ние ухиля́тися;
делать оце́нку цінува́ти;
делать о́чную ста́вку зво́дити віч-на́-віч, галиц. конфронтува́ти (док. сконфронтувати);
делать па́кости ще чини́ти ка́верзи;
делать переме́ны міня́ти декора́ції;
делать по приме́ру кого іти́ за чиїм при́кладом;
делать по образцу́ чего галиц. взорува́ти на що;
делать попы́тки про́бувати;
делать послабле́ние дава́ти по́пуск, попуска́ти ві́жки́;
делать предупрежде́ние попереджа́ти;
делать снисхожде́ние роби́ти поле́гкість, роби́ти побла́жку;
делать ста́вку на кого ва́жити /числи́ти/ на;
делать сто́йку става́ти на рука́х, става́ти на ру́ки;
делать стро́гое внуше́ние ще накру́чувати хвоста́;
делать ударе́ние наголо́шувати, живомовн. вдаря́ти, кла́сти на́голос;
делать упо́р на что ще підкре́слювати що;
делать уси́лия ще напру́жуватися;
делать честь додава́ти че́сти кому;
делать ши́ворот-навы́ворот ста́вити віз попере́д коня́;
что ни делай образ. хоч скач хоч плач;
с э́тим ну́жно что́-то делать на це тре́ба яку́сь ра́ду;
делающий що /мн. хто/ ро́бить тощо, покли́каний /зда́тний, зму́шений/ зроби́ти, викона́вець, стил. перероб. роби́вши, фраз. позна́чений [делающий успе́хи позначений успі́хами], де ро́блять [цех, делающий та́ру цех, де роблять та́ру];
делающий больши́е глаза́ /делающий кру́глые глаза́/ з очи́ма ма́ло не на ло́бі;
делающий весёлую ми́ну при плохо́й игре́ з весе́лою мі́ною в пога́ній грі;
делающий всё возмо́жное гото́вий зроби́ти все;
делающий га́дости ка́посник;
делающий глу́пости зви́клий роби́ти дурни́ці;
делающий два де́ла кова́ль на два міхи́;
делающий измере́ния /делающий огово́рку тощо/ = измеряющий /оговаривающий тощо/;
делающий из му́хи слона́ паніке́р, ра́ди́й розду́ти кади́ло;
делающий круг зму́шений зроби́ти гак;
делающий надсе́чки карбівни́к, за́йня́тий карбува́нням;
делающий наоборо́т зви́клий роби́ти навпаки́;
делающий не с того́ конца́ стил. перероб. роби́вши че́рез го́лову;
делающий обтека́емым покли́каний зализа́ти, зали́зувач, знего́стрювач, прикм. зали́зувальний;
делающий одолже́ние ра́ди́й прислужи́тися, ірон. до́брий ву́йко;
делающий отступле́ние що ро́бить у́хил;
делающий па́кости ка́посник, ка́верзник, прикм. ка́посний;
делающий пого́ду заспі́вувач, головна́ фігу́ра;
делающий сто́йку що стає́ на ру́ки;
делающий ударе́ние що наголо́шує тощо, зви́клий наголо́шувати, ра́ди́й наголоси́ти;
делающий уси́лие стил. перероб. напру́жуючись;
делающий уси́лия гото́вий докла́сти сил;
делающий честь кому що ро́бить честь;
ничего́ не делающий не обтя́жений пра́цею, неро́ба;
не делающий секре́та из чего стил. перероб. не ма́вши на́міру таї́ти що;
НАДЕ́ЛАТЬ (дурниць) нако́їти;
наделать дело́в /наделать беды́/ нароби́ти ха́ле́пи /ли́ха/, нако́їти ли́ха;
наделать зигза́гов накривуля́ти;
наделать зла негара́зд вчини́ти;
наделавший ОКРЕМА УВАГА;
наделавший мно́го зла ОКРЕМА УВАГА;
ПОДЕ́ЛАТЬ ничего́ не поделаешь укр. нема́ ра́ди, нічо́го не попи́шеш;
но что поделаешь та що поді́єш;
СДЕ́ЛАТЬ (діло) ще ви́конати, (річ) ви́готовити, створи́ти, змайструва́ти;
сделать бо́льно кому завда́ти бо́лю;
сделать больши́е глаза́ поста́вити ро́гом о́чі;
сделать в благода́рность за что віддя́чити за;
сделать возмо́жным уможли́вити, фраз. да́ти наго́ду;
сделать всё возмо́жное зроби́ти все, що мо́жна;
сделать всё для кого не́бо прихили́ти кому;
сделать вы́говор фаміл. накрути́ти хвоста́;
сделать вы́чет відрахува́ти;
сделать грима́су скриви́тися;
сделать до́брое де́ло добро́ вчини́ти;
сделать досту́пным кому удосту́пнити;
сделать ки́слую ми́ну сква́сити гу́би;
сделать круг да́ти га́ку, зроби́ти гак, (в повітрі) кружельну́ти;
сделать намётку намі́тити (пункти́ром);
сделать неподви́жным знерухо́мити;
сделать нечувстви́тельным (етером) замори́ти;
сделать нововведе́ние перен. сказа́ти нове́ сло́во;
сделать одолже́ние прислужи́тися, зроби́ти ми́лість, зроби́ти до́брість;
сделать от воро́т поворо́т діста́ти о́близня, спійма́ти о́близня, вхопи́ти о́близня, з’ї́сти о́близня, скуштува́ти гарбуза́, узя́ти гарбуза́, з’ї́сти гарбуза́, діста́ти гарбуза́;
сделать пе́рвый шаг тру́дного пути́ зру́шити ка́мінь з мі́сця;
сделать поку́пки обкупи́тися;
сделать поползнове́ние /сделать попы́тку/ спро́бувати;
сделать нагля́дным /сделать невозмо́жным, сделать недействи́тельным, сделать однообра́зным, сделать самостоятельным, сделать незави́симым тощо/ унао́чнити /унеможли́вити, унева́жнити, уодномані́тнити, усамості́йнити, унезале́жнити тощо/;
сделать свои́м пра́вилом покла́сти собі́ за пра́вило;
сделать справедли́вым усправедли́вити;
сделать стра́шные глаза́ ви́звірити бу́ркала, ви́звірити о́чі;
сделать шаг ступи́ти крок [шагу не сделает кроку не ступить];
не сделать и мале́йшего уси́лия па́льцем не кивну́ти;
сделавший ОКРЕМА УВАГА;
СДЕ́ЛАННЫЙ зро́блений /пороблений/, упо́раний, вчи́нений, ви́конаний, ви́готовлений, змайстро́ваний;
СДЕ́ЛАННОЕ до́ро́бок.
МУССИ́РОВАТЬ ще роздму́хувати кади́ло, бра́- на язи́к;
постоя́нно муссировать човпти́;
муссирующий що /мн. хто/ мусу́є тощо, ра́ди́й взя́ти на язи́к, стил. перероб. роздму́хуючи кади́ло;
муссирующийся мусо́ваний, роздму́хуваний.
НАГНЕТА́ТЬ, нагнетать атмосфе́ру нагніта́ти атмосфе́ру, роздува́ти кади́ло, фаміл. роби́ти духоту́;
нагнетать атмосфе́ру из-за чего роби́ти біду́ з чого;
нагнета́ющий що /мн. хто/ нагніта́є тощо, покли́каний нагніти́ти, нагніта́ч, прикм. нагніта́льний, для нагніта́ння, з род. відм. нагніта́ння;
нагнетающий атмосфе́ру ра́ди́й розду́ти кади́ло, зви́клий нагніта́ти атмосфе́ру /роби́ти духоту́/;
нагнета́емый нагні́таний.
ПОМОГА́ТЬ ще става́ти у приго́ді, образ. простяга́ти ру́ку по́мочі;
вряд ли поможет фаміл. помо́же як ме́ртвому кади́ло;
помога́ющий що /мн. хто/ помага́є тощо, ста́вши помагати, гото́вий помогти́, помічни́к, помага́ч, підпомага́ч, рука́, підсил. рятівни́к, прикм. допоміжни́й, спомага́вчий, зара́дний, помічни́й для кого, /доброчинний/ допомого́вий, підсил. рятівни́й, образ. ско́рий на по́міч, для допомо́ги, (діяти) спрямо́ваний, щоб [помога́ющий уточни́ть спрямо́ваний, щоб уточни́ти];
помога́ющий врать підбре́хач, підга́вкувач.
ПРИПА́РКА, как мёртвому припа́рки як ме́ртвому кади́ло.
РАЗДУВА́ТЬСЯ фраз. розроста́тися;
раздува́ющий що /мн. хто/ роздима́є тощо, зви́клий роздува́ти, зда́тний розду́ти, для ро́здуву, за́йня́тий роздувом, роздува́льник, роздму́хувач, роздува́ч, розкочега́рювач, прикм. роздува́льний, розду́вчий, роздму́хувальний, розві́ювальний, складн. розідми́-, стил. перероб. роздима́ючи;
раздува́ющий кади́ло ра́ди́й розду́ти кади́ло;
раздува́ющийся/раздува́емый ду́тий, розду́ваний, роздму́хуваний, розві́юваний;
раздува́ющийся щора́з пухлі́ший;
СГУЩА́ТЬ ще конденсува́ти;
сгущать атмосфе́ру ще нагніта́ти атмосфе́ру /духоту́, напру́женість/, прибл. роздму́хувати кади́ло;
сгущать кра́ски ще передава́ти куті́ ме́ду, галиц. переяскра́влювати;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Кадило, кадильница – кади́ло, -ла, кади́льниця, -ці.
Ладонка –
1) ла́данка, -ки, поду́шечка, -ки;
2) (курильница с горящими угольями) кади́льниця, -ці, кади́ло, -ла.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Бешенство
• Доводить, довести до бешенства; приводить, привести в бешенство, бесить – доводити, довести до сказу; казити, сказити; (згруб.) сатанити, розсатанити. [Не поможе бабі кадило, як бабу сказило. Пр.]
• Приходить, прийти в бешенство – шаліти, ошаліти; шаленіти, ошаленіти, розшаленіти; навісніти, знавісніти; казитися, сказитися; (згруб.) скаженіти, оскаженіти; сатаніти; звіріти, озвіріти, озвіритися. […Знавіснів тоді Кощей. Болобан. А люд навісний нехай скаженіє… Шевченко.]
Припарка
• Дать припарку кому (разг.) – дати прочухана (прочуханки, хлосту) кому; відчухрати (відшмагати, відшпарити) кого.
• Поможет как мёртвому припарки – поможе (допоможе) як мертвому (як бабі) кадило.
Раздувать
• Раздувать, раздуть кадило (разг.) – роздмухувати, роздмухати кадило.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Кади́ло –
1) кадило;
2) фимиам, ладан.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Нужно, как мертвому кадило. Див. Нужен, как пятое колесо в телеге. —
1. Не поможе мертвому кадило.
2. Не поможе бабі кадило, коли бабу сказило.
Нужен, как пятое колесо в телеге. Див. Нужно, как мертвому кадило. —
1. Треба, як п’ятої ноги собаці.
2. Треба, як болячки на лоб.
3. Треба, як п’ятого
Что с воза упало, то пропало. Упало - пиши пропало. —
1. Давно пропало, що з возу впало.
2. Що з горшка вибіжить, то не позбираєш.
3. Що пройшло, яку воду ввійшло.
4. Не поможе воронові мило, а вмерлому кадило.
5. Пізно з козами на торг.
6. Мертвого з гроба не вертають.
7. Слини з землі не підняти.
8. Внесе нечиста, не винесе й пречиста.
9. Не поможе бабі кадило, коли бабу сказило.
10. Пройшло літо, не ходи в луг по калину.
11. Поможе, як мертвому кадило.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Вечі́рня, -ні, ж. Вечерня. Він на вечірні був і в кадило дув. Ном. № 13184.
Кади́ло, -ла, с.
1) Кадильница. Дяк співа, попи з кадилами, з кропилом. Шевч. З кадила дим по церкві пішов.
2) Ѳиміамъ, ладонь. Дурному персвазія, а умерлому кадило, то все єдно. Ном. № 12967.
3) Раст. Melittis Mellissophyllum L. ЗЮЗО. І. 128.
4) — ди́ке. Раст. Lamium maculatum. Лв. 99.
Ме́рлий, -а, -е. Мертвый. Не поможе воронові мило, а мерлому кадило. Ном. № 5668. Оглянув мерлу. МВ. (О. 1862. І. 91).
О́браз, -зу, м.
1) Изображеніе. І перед образом Венери горить кадило золоте. Шевч.
2) Картина.
3) Образъ, икона. Щоб на тебе образи падали.
4) Образъ, подобіе. Умийтеся, образ Божий багном не скверніте. Шевч.
5) Лицо. Не бачив Марусеньки в образ. Нп. Хоч не бачила вас у образ, та чула й знаю вас. Харьк. у. Ум. Образо́к, образо́чок, образе́ць. Не бачила я миленького вже третій деньочок; не могла ся надивити, як на образочок. Грин. III. 162. Образець у нього такий, шо він (пан) на жида схожий. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Скази́ти, -жу́, -зиш, гл.
1) Сдѣлать бѣшенымъ. Не поможе бабі кадило, як бабу сказило. Чуб. 1. 292. А нехай його сказить — хто це на мене каже. Лебед. у.
2) Испортить. Сказив горнець шибу. Вх. Зн. 23. Їй чарівниця сказила маржину. ЕЗ. V. 61.
Скриви́ти, -влю́, -виш, гл. Покривить, искривить, согнуть. Не поможе бабі кадило, коли бабу скривило. Ном. № 5667.
Уме́рлий, -а, -е. Умершій. Поможе, як умерлому кадило. Ном. № 5668. Горить, як за умерлого душу. Ном. № 14046.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Ajuga chamaepitys (L.) Schreber — горля́нка ялинкоподі́бна; горлянка ялинковидна (Оп), дубра́к полеви́й (Мл); Богород(ич)не зілля(є) (Ан, Ln, Сл — СТ), Богородська трава (Го2 — СЛ), кади́ло (Ср, Ан, Ln, Ян4, Ів, Сл — СТ), перелет (Ан — СТ).
Ajuga reptans L. — горля́нка повзу́ча (Сл, Ру, Оп); дубрак повзю(у)чий (Вх1, Вх3, Вх6), дубра́к стелю́х (Мл), дубровка повзаюча (Во), івняк повзаючий (Во); богоро́дич(ш)ник (Ан, Ів — СТ), гадюче зілля (Ос — ВЛ), головеще́чки (Rs — ВЛ), горля́нка (Ан, Ів, Сл — СД, ПЦ), гострове́ршки (Ум, Ів, Сл), дубра́к (Жл), дубрі(о)вка (Ан, Hl, Mk, См — СТ, БУ), живучка (Ан, Сл — СТ), золотник (Ос — ПД), кади́ло (Гд — БО), краса дівоча (Сл), краса́ дівча́ча (Ан, Ів), лойок (Ан — ПС), острове́ршки (Ан — ПД), ранник (Ос — ВЛ), сенець (Сл), синоцвіт (Сл), сухове́ршки (Вл, Ан, Ду, Сл — ПД).
Campanula rapunculoides L. — дзво́ники однобі́чні; дзвіно́к збаночкова́тий (Мл), дзво́ник дзбаночкува́тий (Сл), дзво́ники ріпчастови́дні (Ру, Оп); батіжки петрові (Ан, Кр — СД), дзвоночки (Сл — ПС), збаня́ (Ду), збаня́та (Вх, Жл, Mk — ДС), зві́нка (Ду), звоне́ць (Нв, Ду — ВЛ), кадило (Сл — ПЦ), куринка (Ан), куріпка (Чн, Го1 — СЛ), курятина (Чн, Ln, Го1 — СТ, СЛ), стегнячка (Ос — СД).
Dracocephalum moldavica L. — ма́точник горо́дній (Сл); змієголо́вник молда́вський (Мл, Ру, Оп); голова смоча (Mk), змієголовник (Hl — БУ), кади́ло (Ду, См — ПД), ма́точник (Чн, Ln, Жл, Гр, Ян3, Ду, Mk, Ос — СТ, ПД, ВЛ, СЛ), ма́тошни́к (Ср, Ан, Жл, Ів, Сл, См — СТ, ПД), меді(о)вни́к (Рг1, Пс, Ду, См — ПД), медовик (Ан, См — ПД), медо́вка (Ум, Ду), мелісса турецька (Мл), мир-зілля (См — БУ), ногтик (Ан — ВЛ), синявка (Кри — СТ).
Galeopsis speciosa Miller — жабрі́й строка́тий; жабрій гарний (Оп), жабрі́й краси́вий (Ру), жабрі́й пи́шний (Сл), зябрі́й сорока́тий (Мл); богу́н (Тка — ДС), голове́нка (Гд — БО), дзе́брій (Он — БО), дзє́бринь (Он — БО), дзю́брей (Он — БО), дзя́брий (Он — БО), дзя́брі́й (Пч, Коб — ГЦ, ЗК), жабрей (Чн — СЛ), жабрі́й (Ум, Ів, Ос, Пч — ВЛ, ЗК), жебрі́й (Нв, Вх — ВЛ), зюбрі́й (Вх, Жл — ВЛ), зя́брі́(и)й (Он, Коб — БО), кадило бабине (Ан — ПЛ), коно́плі соба́чі (Рг1, Мн, Сл), медівка (См — СД), медовик (См — СД), медовни́к (Рг1, Мн, Mk — ПД), шипшина (Сл — ПЦ).
Impatiens noli-tangere L. — розри́в-трава́ звича́йна (Сл, Ру, Оп); не́тик слабино́га (Вх1; Жл), розпо́рсник не́тик (Вх2, Вх3, Вх6, Мл); ґер (Mk), глушець (Ан, Го1, Сл — ПС), глушок (Ан, Го1, Сл — ПС), живе зілля (Ос — ВЛ), зілля од дання (Ос — ПЦ), кадило (Сл — ПЦ), кануфир (Hl — БУ), мокри́ця (Гб — ВЛ), недотик (Км), недоти́ка (Пс, Гр, Сл), не-дотули-ня (Км), не-займай-мене (Ан), неруш (Вх6, Вх7 — ЛМ), не-руш-мене́ (Ан, Пс, Ду, Ів, Сл), нетикалка (Во), нетиканка (Mk), не-тронь-мене (Рг1, Шс, Ос — СТ, ПЦ), розпорсник лісовий (Сл), ро́зри́в (Рг1, Пс, Ум, Ян2, Ду, Ів, Сл — СД), розри́в-трава́ (Жл, Сл), слаба(о)ніж (Км), слабині(о)жка (Км), слаби(о)но́га (Нв, Вх2, Вх6 — ЛМ), слабівник (Км), слабник (Км), слабоколін(це) (Км), слабоколінник (Км), слабо(и)ніг (Mk, Км — ГЦ), слабоніж(инь) (Км), слабоній (Км), слабонір (Км), слабоніс (Км), слабонуж(а) (Км), слабонужник (Км), слабоня (Км), слабонь (Км), слабун(і) (Км), череви́чки Бо́жої Ма́тері (Рг1, Пс, Мн2, Ум, Ду, Ів, Сл).
Lamium album L. — глуха́ кропива́ бі́ла (Сл, Ру, Оп; Ав, Ан, Шс2, Ян2, Ів, Mk, Ос — СД, СТ, ПД, ВЛ, СЛ); глушиця біла (Вх1), меду́нка бі́ла (Вх2, Вх3, Вх6, Мл); глуха́вка (Вх1, Mk, Мг — ЗК), глушиця (Вх6, Mk, См — ПД), драголюб (Ан — СТ), жали́ва (Сб — ЗК), жали́ва бі́ла (Мг — ЗК), жали́ва́ глуха́ (Он, Пч, См, Кч, Мг, Сб — СД, БО, ЗК), жали́ва ди́ка (Мг, Сб — ЗК), желива́ (Сб — ГЦ), жи́галка (Сб — СТ), жилава́ (Сб — СД), жіли́ва бі́ла (Сб — БО), жіли́ва глуха́ (Сб — БО), жілива́ сліпа́ (Коб — БО), зябрі́(и)й (Он — БО), кадило (Rs, См — СД, ВЛ), капри́ва глуха́ (Мг — ЗК), коло́пенька (Коб — ГЦ), крапи́ва (Сб — ПС), крапива глуха (Ln — СТ), крапи́вка (Рм — ПЦ), кропи́ва́ (Ос, Сб — СД, ВЛ), кропи́ва́ бі́ла (Рг1, Пс, Hl, Ум, Ду, Ів, Сл, Сб — ЗАГ), кропи́ва́ глуха́ (Гв, Рг1, Пс, Gs, Вх1, Вх6, Rs, Ду, Ів, Сл, Ос, Сб — ЗАГ), кропи́ва́ ди́ка (Сб — СТ, ПЦ, ПЗ), кропива кінська (Ос — ПД), кропива́ лісова́я (Сб — СТ), кропива́ ме́ртва (Рг1, Пс, Ду, Сл), кропи́ва́ соба́ча (Сб — ПД, ПЦ), кропи́вка (Рм — ВЛ), крупе́ва глуха́ (Сб — ВЛ), крупи́ва (Сб — ПЦ), меді́вка (Вх1, См, Сб — СД), медниця (Mk), меду́лька (Вх, Вх1, Он, Сб — ВЛ, ДС, БО), медуниця (Вх1, Вх6), меду́нка (Вх, Вх1, Вх3, Mk, См, Сб — СД, ДС), медушка (Вх, Вх1 — ДС), мертвяк (Пс), м’є́тка кі́нська (Сб — ДС), міду́нка (Сб — БО), м’ята кінська (Ос — ПД), м’я́та соба́ча (Мс — СТ), покржіва глуха (Гб — ЛМ), пусти́рник (Сб — ВЛ), сліпота куряча (См — СД), смоктило (Ан — СТ), чар-зілля (Км), чарівне зілля (Км), ша́нда (Сб — ПД), шандра́ (Сб — СД), шовко́ве зі́ллє (Коб — ГЦ), яснотка (Ln — СТ).
Lamium maculatum L. — глуха́ кропива́ плями́ста (Сл); глуха кропива крапчаста (Оп), глухавка пятнована (Во), глушиця плямовата (Вх1), меду́нка плями́ста (Вх3, Вх6, Мл); глухавка (См), глушиця (См), кади́ло (Ду), кади́ло ди́ке (Нв — ВЛ), крапи́ва глуха (Чн, Рг1, Вл, Ln, Мн2 — СТ, СЛ), кропи́ва́ глуха́ (Во, Ум, Ян2, Ів, Сл, Ос — СД), кропива глуха лісова (Mk — ПД), окла́дник (Ан, Ів — СД), сліпота (См — ПД), сліпота́ куря́ча (Во), яснотка (Ln, Сл, Ос — СД, СТ).
Melissa officinalis L. — мелі́са ліка́рська (Вх1, Ру, Оп); ма́точник (Вх3; Во, Вх1, Ум, Ів, Mk, Ос, См — ПД, ЛМ), маточник пчільний (Вх2, Вх6), меду́нка ліка́рська (Во), мелі́са (Вх3; Мс, Дми, Коб — СТ, ДС, БО), ро́йник звича́йний (Мл), ройови́к (Сл; Гр, Ду); бджолина трава (См), кади́ло (Ан, Ду, Ів, Сл — ВЛ), лимо́нка (См, Мс — СТ), лимонник (См), маточник пчільний (Mk), маточник-роївник (Сл), мато́шни́к (Вх7, Ів, Сл, Лс2, См — ПД, ПЦ, БУ), меді́(о́)вка (Ду, Ів, См — СД), медовник (Tl), мелиска (Mk — ПД), мелісса (Во, Чн — СЛ), м’ята цитринова (Сл), пчільник (См — ДС), пчолина трава (Tl), роєвник (Во, Tl, Mk — СД), ро́йник (Вх7 — БУ), ройовник (Gs, Hl — БУ, ЛМ).
Melittis L. — кади́ло (Ру, Оп).
Melittis carpatica Klokov [=Melittis melissophyllum L. subsp. carpatica (Klokov) P.W.Ball] — кади́ло карпа́тське (Ру, Оп).
Melittis melissophyllum L. — кади́ло звича́йне; кади́ло (Сл; Гв, Нв, Рг1, Ан, Жл, Мн, Вх7, Шм2, Ду, Mk, Ос — ПД, ВЛ, ПЦ), кади́ло мелісоли́сте (Ру), кади́льник паху́чий (Мл), медно́ кади́ло (Вх1, Вх6); добрівник (Км), добрівничок (Км), добрівчик (Км), доброцей (См), до(у)бруник (Км), добручик (Км), до(у)бувник (Км), дубрі(о)вник (Км, См — ПД), дубрівчик (Км), дубровка пахуча (См — ДС), дубрушник (См), дубувка (Км), кадельник (Tl, Mk), кадило бабине (Mk — ДС), кади́ло паху́че (Ан, Ів, Сл), кадильник (Gs — ДС), махтіль (Км), пижельник (Ан — ВЛ), пчільний лист (Км), пчільник (Км, См — ПД), язи́к га́дин (Ан, Ів, Сл — ВЛ).
Melittis melissophyllum L. subsp. carpatica (Klokov) P.W.Ball — кади́ло звича́йне карпа́тське.
Melittis sarmatica Klokov [≈Melittis melissophyllum L. subsp. carpatica (Klokov) P.W.Ball] — кади́ло рівни́нне; кади́ло сарма́тське (Ру, Оп).
Ocimum basilicum L. — васи́льки спра́вжні (Ру, Оп); васи́льки (Сл; Лч, Ан, Мн2, Го2, Rs, Ян1, Ян4, Ду, Ів, Ос, Ук, Мс, Гб, Опа — СД, СТ, ВЛ, СЛ, ДС), васи́льок паху́чий (Мл), гайзуб васильчик (Вх1); базилик (Ln — СТ), базилі́к (Ук), васи́лечки (Сл, Ук), васильки городні (Сл — СТ), васи́льки души́сті (Рг1, Ум, Ів, Mk), васи́льки паху́чі (Ум, Ду, Ів, Сл), васи́льки церко́вні (Ср, Ан, Ln, Mj, Ян4, Ів — СТ), василько (Вх — ДС), васи́льник (Вх7 — ВЛ), васи́льок (Во, Вх, Жл, Hl, Mj, Ів, Сл, Mk, Гб — СТ, ПД, ДС, БУ, ГЦ), васильо́чки (Мс — СТ), васи́льчик(и) (Жл, Сл), га́йзебок (Мл — ВЛ), гайзуб (Вх, Жл — ДС), кади́ло (Гб — ДС), кропильці (Го2 — СЛ), паху́щик (Жл), тро́йзіль (Жл).
Salvia glutinosa L. — шавлі́я липка́ (Сл), шалві́я липка́ (Мл); шавлі́я зало́зиста (Ру, Оп), шевлія моклячник (Вх1); воне́чник (Нв — ЛМ), кадило (Ан — ПД), медо́вий листо́к (Коб — ГЦ), медуни́ця (Бк — БУ), мідуниця (Mk — ГЦ), міду́шиця (Шх — ГЦ), мокля́ч(ж)ни́к (Вх, Жл, Вх7, Mk, Коб — ПД, ДС, БО, ЗК), сисак (Нв — ЛМ), сметанник (Нв, См — СТ, ЛМ).
Stachys sylvatica L. — чисте́ць лісови́й (Вх1, Мл, Сл, Ру, Оп); ба́бка (Ан, Ів, Сл, Мг — СД, ЗК), бабка лісова (См), буквиця (См — СД, СЛ), бу́ковиця (Ан, Ів, См, Мг — СД, СЛ, ЗК), жали́ва ди́ка (Мг — ЗК), жали́ва лісова́ (Мг — ЗК), жали́ва соба́ча (Мг — ЗК), кадило (Ос — ПД, ВЛ), колопитець (См), колопитце (Км), колосниця (Ln — СТ), копитце (Ан — СЛ), ко́ром черво́ний (Мг — ЗК), мня́та́ ди́ка (Мг — ЗК), м’я́та ди́ка (Ан, Мг — СЛ, ЗК), чисте́ць (Сл, Мг — ГЦ, ЗК), щисто́лі (Мг — ЗК).
Thuja occidentalis L. — ту́я за́хідна (Ру, Оп); жистяк американський (Вх1, Вх6), ту́я америка́нська (Мл, Сл); живодерев (Сл), живодрево (Tl), животник (Tl), жистя́к (Жл), кадило (Tl), саві́на (Кар — ДС), ту́йка (Mk, Мс — СТ, ПД), ту́я (Сл, Мс — СТ).
Verbascum thapsus L. — дивина́ ведме́же ву́хо (Сл, Ру), дивина́ дрібноцві́та; дивина ведмежа (Оп), дівина́ дрібноцві́та (Вх6, Мл); акулинка (Ан — СЛ), ву́хо за́яче (Лч, Пс, Ду, Мс — СТ), гади́нник (Нв, Вх1, Ду, См — ПД, ЛМ), дива́н(н)а (Рг1, Ан, Пс, Сл, Os — ВЛ, ПЛ), дивена (Ан, Сл — СД), диви́на́ (Ав, Рг1, Вл, Лч, Пс, Жл, Ум, Ів, Сл, Коб — ЗАГ), дівана (Рг), діве́нна́ (Нв, Вх, Жл, Ду — ВЛ, ГЦ), дівин(н)а (Ан, Mj — ПД), дрябча́к (Вл, Ум, Ів), живокі́ст (Гд — БО), кадило (Сл — ПЦ), коров’я́к (Чн, Рг1, Ср, Лч, Ан, Пс, Го1, Rs, Ду, Ів, Сл, Mk, Лс1, Ук — СД, СТ, ВЛ, СЛ), коров’я́к жо́втий (Жл), переле́та (Гд — БО), сві́чі (Ан, Ів), сві́чка ца́рська (Ум, Ів), у́хо ведме́же (Рг1, Ан, Пс, Ів), ушко медвеже (Tl), хвіст котячий (Нв, Вх1 — ЛМ), хрест петрів (Ан — СД).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Кади́ло = 1. кади́ло, кадїння. – Не поможе бабі кадило, коли бабу сказило. н. пр. 2. кади́льниця, кади́ло. — Махає кадилом, а з його кадїння диму нема. Кн. 3. рос. Teucriurn chamaedrys L. = чебре́ць лїсови́й, самоси́л. С. Ан.
Взбѣси́ть, ся = 1. роздратува́ти, ся, роздрочи́ти, ся, розмордува́ти, ся, розізли́ти, ся, розбісити, ся, посатанїти. — Запінилась, посатанїла, неначе дурману із’їла. Кот. 2. скази́ти ся, скрути́ти ся, знавіснїти, збіси́ти ся. (С. Аф.) — Не поможе бабі кадило, коли бабу сказило. н. пр.
Кади́льникъ, кади́льница = д. Кади́ло 2.
Кажде́ніе = д. Кади́ло 1.
Куре́ніе = 1. курі́ння. 2. ку́рево, кади́ло.
Кури́льница = кади́льниця, кади́ло.
Ла́донка = 1. ла́данка, по́душечка. 2. кади́льниця, кади́ло.
Ла́донъ = ла́дан, кади́ло. — На ла́донъ ды́шетъ = на Бо́жій доро́зї, на тонку́ пряде́, (шуткуючи) — три чи́сниці до сме́рти. — Сидить така безщасна, — подумаєш — три чисницї до смерти. Чайч.
Мя́точникъ = 1. клїтка, ма́точник. — Трутневі яєчка покладають ся у гранчасті чашечки, я маточні — у особливо неликі й довгасті, цї чашечки взивають ся маточниками. Степ. 2. ма́точник (у рослин). 3. рос. Melissa officinalis L. = ма́точник, кади́ло. С. Ан.
Мёртвый = ме́ртвий, ме́рлий, уме́рлий. (С. Ш.). — Чорному мило, умерлому кадило — нїчого не поможе. н. пр. — Так помогає, як мертвому кадило. н. пр. — Пить мёртвую ча́шу = напива́ти ся ду́же й ча́сто.
Мочего́нъ, рос. Melittis Melissophyllum L. = паху́че кади́ло, га́дин язи́к. С. Ан.
Мѣ́стный = місце́вий, краєви́й, країнний, помі́ський. — Постановлено на соборі країннім. Б. H. — Мѣ́стный образъ = намі́стний о́браз. — Мѣстныя свѣ́чи = ставники́. – Горить ставник, курить кадило. Макар. — Три хунти воску на ставник. Кот.
Пче́льникъ = 1. па́сїка (С. З. Л.), бджоляни́к (С. З.), пче́льня (С. З.); де ставлять вулики на зімівлю — омша́ни́к (С. З.), те́мни́к (С. Ш.). — По таким місцям, де поблизу пасїки не мав води, неодмінно треба ставити у пасїцї сьвіжу воду. Ст. О. — Не велика у його пасїка була: більш 30 пнїв на зімівлю до омшаника не ховав. Кн. — Кажуть люди, буцїм треба виймати бджолу з омшаника на Благовіщення але бджолі треба не Благовіщення а доброї години. Ст. О. 2. рос. Mellissa officinalis = кади́ло, медо́вка. С. Ан.
Свѣча́, свѣ́чка, свѣ́чечка = сьвіча́, сьві́чка, здр. сьві́чечка. — Перед ним горить сьвічка. — Сьвічечка згасне батенько засне. н. п. — Са́льная свѣча́ = лойова́, маленька — шабашко́ва, шмарка́чка.— Церко́вная с. (товста до ставника) = ставни́к, що на похоронах — проводнички́. — Три хунти воску на ставник. Кот. — Горить ставник, курить кадило. Макар.
Сутло́вка, рос. Ajuga Chamaepitys L. = кади́ло. С. Ан.
Трава́ пчельни́къ, рос. Melissa, Dracoc phalum Moldavica I. = кади́ло, ма́тошник, медо́вка. С. Ан. Трави́ть = 1. (вы́травить, страви́ть) — трави́ти, випаса́ти, толо́чити, спа́сти, потоло́чити і д. Вы́травить 1. і Стра́вливать 2. (затрави́ть) — цькува́ти, зацькува́ти; підъю́жувати. — Пани нас душили, на гончих міняли, а панськиї дїти нас псами цькували. В. Гр. — Проганяли, уже й собаками цькували — не йде та й годї. К. Ш. — Підъюжували одних Русинів проти других. Прав.
Умира́ть, умере́ть = у(в)міра́ти (С. Л. Ш.), ме́рти (С. Л.), поміра́ти, кона́ти, кінча́ти ся, на бо́жій доро́зї стоя́ти, у(в)ме́рти (С. Л. Ш.), поме́рти (С. Л.), скона́ти (С. Л.), покона́ти, переста́вити ся, опочи́ти, на той сьвіт піти́, Бо́гові ду́шу відда́ти, зневажливо або лайливо кажучи — ду́ба да́ти, одубі́ти, ґи́ґнути, наложи́ти голово́ю, здо́хнути, окочу́рити ся, опрягти́ ся, про кількох — повміра́ти. — Час приходить помірати — нїкому поради дати. н. д. — Не вмер Данило — болячка вдавила. н. пр. — Умер багатир — ходїм ховати, умер убогий — шкода дороги. н. пр. — Почуй мій голос, глянь на мене, незрячі очі просьвіти, не дай мінї в гріхах сконати. К. И. — Бодай тиї та сконали, що нас розлучали. н. п. — Були кращі — повмірали. н. п. — Сказав: прощайте та й Богові душу віддав. н. о. — Тричі чи що перекинувсь Пелузїй і там же дав дуба. Дум. — А він і дуба дав, поки я прибігла. н. о. — Ой поїхав, не звінчавсь зо мною, бодай же він у дорозї наложив головою. н. п. — Уме́ршій = поме́рший (С. Л.), у(в)ме́рлий (С. Ш.), ме́рлий, зме́рлий (С. Л.). — Так помогає, як умерлому кадило. н. пр.
Ѳиміа́мъ = кади́ло. С. З.

Запропонуйте свій переклад