Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 34 статті
Запропонувати свій переклад для «кажан»
Шукати «кажан» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вампи́р –
1) упи́р (р. -ря́), (увелич.) упиря́ка, вампі́р;
2) кажа́н-вампі́р.
Кожа́н –
1) (кожаная куртка) шкуратя́нка, кажано́к (-нка́);
2) зоол. – кажа́н; срвн. Мышь летучая. -жа́н двуцветный, Vespertilio murinus L. – ли́ли́к двоба́рвний.
• -жа́н позднолетающий, Eptesicus serotinus Schreb. – кажа́н гі́рськи́й (пі́зній).
Мышь, зоол. Mus – ми́ша, (зап.) миш (-ші), соб. мишва́. [Ми́ша у стозі́, а піп у селі́ ніко́ли не заги́нуть (Номис). Мишва́ прити́хла (Гліб.)].
• Был бы хлеб, а -ши будут – аби́ боло́то, а жа́би́ бу́дуть.
• Кошка спит, а всё -шей видит – голо́дній ку́рці про́со на ду́мці.
• И мышь в свою норку тащит корку – ку́рка що гребе́, то все на себе́; ніхто́ собі́ не во́рог.
• Гора мышь родила – з вели́кої хма́ри та мали́й дощ; зайшла́ гора́ в тяж, а привела́ ми́шу.
• Мышь домовая (Mus musculus L.) – ми́ша ха́тня, ми́ша сільська́.
• Мышь желтогорлая (Mus flavicollis L.) – ми́ша жовтоши́йка, ми́ша жовтого́рла.
• Мышь лесная (Mus sylvaticus L.) – ми́ша лісова́.
• Мышь малютка (Micromys minutus Pall.) – ми́ша мала́, ми́ша-маля́ (-ля́ти), ми́ша мізи́нна, ми́ша бадиля́рка.
• Мышь полевая –
а) (Apodemus agrarius Pall.) ми́ша польова́;
б) (полёвка, Microtus arvalis Pall.) но́риця звича́йна, жи́тник, повх (-ха) звича́йний.
• Мышь садовая (степная, Mus musculus hortulanus Nordm.) – ми́ша садова́ (степова́).
• Мыши, зоол. – Muridae – мишува́ті.
• Мыши летучие, зоол.
а) (Chiroptera) летю́чі ми́ші, кажани́, лиликува́ті (-тих), ли́лики (-ків);
б) (нетопыри, Vespertilionidae) кажанува́ті (-тих). [Через база́р кажа́н костокри́лий перелети́ть (Шевч.). Ли́лик виліта́є (Рудан.)].
• Мышь летучая большеухая (Paramyotis Bechsteini Kuhl.) – нічви́д довгову́хий.
• Мышь лет. бульдоговая (Molossus rufus E. Geoffr.) – кажа́н (-на́) бульдо́говий.
• Мышь лет. водяная –
а) (Selesius mustaficinus Kuhl.) нічви́д вуса́тий;
б) (Selesius daubentoni Kuhl.) нічви́д колово́дний.
• Мышь лет. двуцветная (Vespertilio murinus L.) – ли́лик двоба́рв(н)ий, ли́лик миша́стий, ли́лик звича́йний.
• Мышь лет. длиннокрылая (Miniopterus Schreibersi Kuhl.) – довгокри́лиць (-льця), довгокри́лий кажа́н.
• Мышь лет. прудовая – (Capaccinus dasycneme Boie) – нічви́д ставкови́й.
• Мышь лет. реснитчатая (Isotus emarginatus E. Geoffr.) – нічви́д рясокри́лий.
Не́топырь –
1) зоол. Vespertilio – кажа́н (-на́), ли́лик (-ка), нічви́д (-да).
• -пырь большой (Myotis myosotis Borkh.) – нічви́д звича́йний (сі́рий).
• -пырь карлик (малый) (Papistrellus papistrellus Schreb.) – не́топир (-ра) мали́й.
• -пыри (Vespertilionidae) – кажанува́ті (-тих);
2) ихтиол. Malthe vespertilio – не́топир (-ра).
Перепончатокры́лый, зоол. – костокри́лий, оболонча́к. [Через база́р кажа́н костокри́лий перелети́ть (Шевч.)].
Полуно́чница –
1) півні́чниця;
2) (летучая мышь) кажа́н (-на́), гал. ле́лик и ли́лик.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Вампир – (франц., нем.) вампір, упир, (ув.) упиряка, (перен.) кровопивця; (порода летучей мыши) кажан-вампір.
[— Я Тибр старий! — ось придивись. Я тут водою управляю, Тобі я вірно помагаю, Я не прочвара, не упир (Іван Котляревський). Я не можу розминутись з тобою… я не можу бути самотнім… Ти на тільки йдеш поруч зо мною, ти влазиш всередину в мене. Ти кидаєш у моє серце, як до власного сховку, свої страждання і свої болі, розбиті надії і свою розпач. Свою жорстокість і звірячі інстинкти. Весь жах, весь бруд свого існування. Яке тобі діло, що ти мене мучиш? Ти хочеш буть моїм паном, хочеш взяти мене… мої руки, мій розум, мою волю і моє серце… Ти хочеш виссать мене, всю мою кров, як той вампір. І ти се робиш. Я живу не так, як хочу, а як ти мені кажеш в твоїх незліченних «треба», у безконечних «мусиш» (М.Коцюбинський). — не хочу бути вашим злим духом, вашим вампіром (Л.Українка). Ваше ймення в вигнанні, під карою сліз заборонено спогад про нього, образ ваш, мов упир, що з могили приліз, кров зганяє з обличчя рідного. Як осиковим кіллям отих упирів, так хотять забуттям вас прибити, обсіваються маком дрібниць, марних слів, аби ви не могли доступити. Як прибитий упир, ваша вражена тінь блідне, блідне, і смерть її криє, між живими і вами росте просторінь, — рідне серце могилу вам риє… (Л.Українка). Тихше, тихше: ходять звірі, П’ють  народну  кров  вампіри…  Нахиляйтесь,  Пригинайтесь:  Може,  мимо  пройдуть  звірі…  Тихше,  тихше  —  Хто  це  дише?  Тихше…  тихше… (О.Олесь).  Три царівни теж навтьоки У чотири бігли боки. Кровопивці-сльозівці Стали п´явками в ріці, А Макака-забіяка З´їв себе із переляку. Так веселий Лоскотон Розвалив поганський трон (В.Симоненко). Там жив Ярема, син Раїни, страшний руйнатор України. Упир з холодними очима, пихатий словом і чолом, душа підступна і злочинна, закута в панцир і шолом. Уломок лицарського роду, мучитель власного народу, кривавий кат з-під темної зорі, отам він жив, на Замковій горі (Л.Костенко). Я стояв і мовчки дивився на того лобура. Я міг забить його на місці. Я просто задавив би його голими руками. Господь не обділив мене здоров’ям, – і цей упиряка був би мертвим ще до того, як щось утямив би. Ці люди визнавали тільки насильство. Вони були пильні, непримиренні й підлі, – й спинити їх могла тільки куля калібру  7,62 або добре тренований кулак. Ну, та час вирваних язиків, розпоротих животів, бойових сотень під криваво чорними знаменами, партквитків, забитих у горлянки, – час той минув, на вулицях висіли ідіотські гасла, безмозкі юрми з радісним ревом перли на демонстрації, – ну а хто був невдоволений… що ж, тим затикали рота в отаких от підвальних кімнатках… (Л.Кононович). Я, в кожнім разі, був би зовсім не проти, коли б харківська мерія на чолі з паном Добкіним вирішила забрати совєтські пам’ятники спершу не з Таллінна, а з Києва, — почавши, скажімо, від монструозного Лєніна у метро «Театральна» і не менш кічуватого при Бесарабці, а тоді підгребти й усіх інших комуністичних вампірів, котрі понищили в Україні куди більше людей, ніж усі історичні загарбники — від Чінґісхана до Гітлера — разом узяті (М.Рябчук). Це характерно, що в періоди кризи імперії та імперської свідомості «истинно русские» звертають свої погляди і надії до Києва. Як вампіри, сподіваються вдруге набратися духу з його історії, його святого ореолу. Хочуть його впокорити, привласнити. Так було і так є (І.Дзюба). Червона сарана поїла все. Окраєць хліба видираючи з долоньок Дитячих. Не здригалося лице В катів проклятих, не боліли скроні, Не гризла совість чорної душі — Диявол там знайшов собі домівку І все людське у них він задушив. Заламуючи руки, на долівку Навколішки впадали матері, Коли з колиски витягаючи дитину, Останні крихти вигрібали упирі, Приховані від них на чорну днину. Виносили із хати геть усі Плоди і зерна, ковдри, одяг, посуд… (Оксана Усова-Бойко). Настала пора, коли кожен із нас Постав перед вибором часу: До влади прийшли бандюки й брехуни, Наперсточники й свинопаси. Здолали державу і склали до ніг, П’ючи нашу кров як вампіри, А їхній пахан, ледь прибитий яйцем, Веде нас до прірви (Ю.Винничук). Так чим пишалися ці дві прояви? Питаю знов ім’ям самої слави. Вони жили в самотності глухій, Користолюбства боязкі герої, Як два євреї, що в землі святій У сад ховались од юрби худої; Два яструби в діброві щогловій, Два мули з вантажем брехні старої, Два упирі, що люблять теплу кров, Знавці іспанської та східних мов (В.Мисик, перекл. Джона Кітса)]. Обговорення статті
Ожидающий – що (який) очікує, очікувальний, очікувач:
• ожидающий взгляд – чекальний (очікувальний) погляд;
• ожидающий поезда – очікувач поїзда (потяга);
• ожидающий смертной казни… – очікуючи на страту (смертну кару),…;
• ожидающий тигр – тигр в чеканні (дожиданні);
• ожидающий учасник – это… – учасник-очікувач — це…;
• остров, ожидающий туристов – острів, що чекає на туристів;
• режим «ожидающий звонок» – режим «очікувальний виклик (сигнал)».
[Проти нього з очікувальними обличчями сиділи Дорош і Оксен (Григорій Тютюнник). Я кажан, я володар густого повітря, Я очікувач трепетних рухів комах (Вадим Коваль). Яскрава оранжева сукня, тирса, софіти, безліч чекальних поглядів… (Юлія Лісовська). Яскрава оранжева сукня, тирса, софіти, безліч чекальних поглядів… (Юлія Лісовська). Чоловіки у вечірніх костюмах, розгорнувши поли пальт, бадьоро бігли сходами до дверей клубів; робочий люд вештався вулицями; а жінки — ті жінки, що ввечері блукають самотні, самотні пливуть за людською течією,— простували очікувальною ходою, мріючи про добре вино, добру вечерю або — зрідка — про поцілунки щирого кохання (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі). — Коли я був нежонатим, то дуже недовірливо ставився до одруження. Відчував себе як боксер, що очікує на заборонений удар. — А тепер? — Не перестаю дивуватись, як я примудрився його пропустити]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Летучая мышь – кажа́н, -на́, ли́лик, -ка.
Мышь –
1) ми́ша, -ші;
2) (летучая) кажа́н, -на́, ли́лик, -ка; (собират.) мишва́, -ви́.
Нетопырь, зоол. – кажа́н, -на́, ли́лик, -ка.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Летучий
• Летучая мышь – кажан (лилик).
• Летучий голландец – летючий голландець.
Мышь
• Был бы хлеб, а мыши будут – аби болото, а жаби будуть. Пр. Аби корито, а свині будуть. Пр.
• Гора родила мышь – зайшла гора в тяж, а привела мишу. Пр. Могила мишу породила. Пр. З великої хмари [та] малий дощ. Пр. Грім раба вбив. Пр. Ставився, як лев, а загинув, як муха. Пр.
• И мышь в свою норку тащит корку – курка що гребе, то все на себе. Пр. Ніхто собі не ворог. Пр. Де ви бачили такі граблі, щоб від себе гребли. Пр.
• Кошка спит, а всё мышей видит – голодній курці просо на думці. Пр. Голодній кумі хліб на умі. Пр.
• Летучая мышь – кажан; лилик.
• Надулся, как мышь на крупу (разг.) – надувсь, як сич [на вітер, на віхолу]; надувся, мов сич [на сову]; надувся, мов квочка на дощ; надувся, як воша на морозі; надувся, як міх ковальський (циганський). [Надувся, як Миколай на малай. Пр.]
• Худа та мышь, которая одну лазею знает – худа та миша, що лиш одну діру до ями має. Пр.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Кажа́н, -на́ – летучая мышь.
Мечве́док, -дка, см. Кажа́н.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

кажа́н, -на́; -жани́, -ні́в
ли́лик, -ка, -кові; -лики, -ків = кажа́н

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ґа́цик, -ка, м. = Кажан. Вх. Лем. 407.
Кажа́н, -на́, м. Летучая мышь. Людей не чуть; через базар кажан костокрилий перелетить. Шевч. 150. Як миш іззість шматочок чого свяченого, то в неї виростуть крила і зробиться з неї кажан. Чуб. І. 55. Ум. Кажано́к.
Кажано́к, -нка́, м.
1) Ум. отъ кажа́н. Замиготіли кажанки, наче хто перекидав грудками. Левиц. І. 109.
2) Мѣховая или кожаная куртка. Сим. 1З8. Дома в себе вони, кажу, ходять було у дьогтяних сорочках да в дірявих кожухахъ — кажанках. К. ЧР. 87. А на йому був кажанок, то з під того кажанка кров так і ллється. ЗОЮР. І. 133.
Кожа́н, -на, м. = Кажан.
Костокри́лий, -а, -е. Перепончатокрылый. Через базарь кажан костокрилий перелетить. Шевч.
Куржа́н, -на, м. = Кажан. Вх. Пч. І. 16.
Кучопір, -перу, м. = Кажа́н. Вх. Пч. І. 16.
Мечве́док, -дка, м. = Кажан. Вх. Пч. І. 16.
Ми́ш, -ші, ж. = Миша. Голий як миш. Ном. № 1519. Миш виточна́. Лѣсная мышь, Mus silvaticus. Вх. Уг. 252. Миш-пирга́ч = Кажан. Вх. Пч. II. 7.
Ночови́д, -да, м. = Кажан. Вх. Пч. І. 16.
Переліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. перелеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. Перелетать, перелетѣть. Як би святії дім перелетіли. Ном. № 3315. Людей не чуть, через базарь кажан костокрилий перелетить. Шевч. 150.
Пирга́ч, -ча, м. = Кажан. Вх. Пч. II. 7.
Чепирга́ч, -ча, м. = Кажан. Вх. Лем. 482.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Лету́чій = летю́чий. — Лету́чая мышь, Vespertilis = кажа́н (укр. С. З. Л.), ли́лик (Гал. Под. С. Пар). – Лету́чій отря́дъ = летю́чка. — Летючка — себ-то, бачите, санїтарні видїли під час холери. Кн. — Лету́чій ого́нь = о́гник, во́гник.
Мышь лету́чая, Vespertilio murinus = кажа́н (С. З.), кожа́н (С. Жел.), гал. — лили́к. (С. Жел.). — Людей не чуть; через базарь кажан костокрилий перелетить; на вигонї сова завиває. К. Ш.
Перепончатокры́лый = костокри́лий. — Через базарь кажан костокрилий перелетить. К. Ш.
Чрезъ = 1. че́ре́з (С. З.), крізь (С. Л.), ке́ре́з. — Перелїз через тин. — Перелетїв через базарь кажан костокрилий. К. Ш. — Ди́вить ся крізь вікно. — Пройшов через базарь. 2. че́рез, за. — Не стало ся вчора, станеть ся за тиждень, за рік. Кн. 3. че́рез. — Ой чула я через люди, що сватати буде. н. п. — Іди, мамо, ти від мене, через тебе сварка в мене. н. п.

Запропонуйте свій переклад