Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «клоун»
Шукати «клоун» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Кло́ун – кловн, бла́зень (-зня). [Ви кри́вите пи́ки мов бла́зні (Куліш)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Рыжий, рыжая –
1) рудий, (разг.) рижий, (рыжая) руда, (о человеке, ещё) рудоволосий, рудоволоса, руди́голова, (сущ.) рудявка, рудуля, рудоволоска, (о живот., ещё) рудошерстий, рудько, рудь, (о цвете, ещё) червоно-жовтий, червоно-бурий;
2) (клоун) блазень, клоун, рудий.
[— Ой гоп гопака, Полюбила козака, Та рудого, та старого — Лиха доля така (Т.Шевченко). А по долині, по роздоллі Із степу перекотиполе Рудим ягняточком біжить До річечки собі напитись (Т.Шевченко). Чорноброва, як риже теля (Номис). Почав чухати рижу, довгу, клочкувату бороду (П.Мирний). Зокола хата обмазана, хоч рудою глиною, та все ж рівненько (П.Мирний). — З чорнявим постояла б, а рудому — зась (І.Нечуй-Левицький). Кабанець був зовсім рудий, і на його сходились дивитись усі сусіди, бо він був якогось надзвичайного кольору (В.Підмогильний). Рудий міліціонер виблискує червоним носом, і від нього далеко несеться дух самогону (М.Хвильовий). На колимськім морозі калина зацвітає рудими слізьми. Неосяжна осонцена днина, і собором дзвінким Україна написалась на мурах тюрми. Безгоміння, безлюддя довкола, тільки сонце і простір, і сніг. І котилося куль-покотьолом моє серце в ведмежий барліг (В.Стус). Із себе був той брат Цибуля невеличкий, рудоволосий, з виду веселий, а на вдачу — всім пройдисвітам пройдисвіт; хоч освіти не мав жодної, а говорити вмів складно та доладно: хто його не знав, подумав би, що се великий ритор, сам Ціцерон, а може, й Квінтіліан. Майже з усіма людьми в тій околиці він добре знався і братався, а з багатьма то й кумався (М.Лукаш, перекл. Д.Бокачо). Вона відкинула косу назад і глибоко зітхнула. Зітхання це, здавалося, йшло із самісіньких її стіп і вихлюпувало назовні всю споконвічну тугу. — Так, рудий,— підтвердила дівчинка, ніби скорившись долі. — Ось тому й не виходить бути зовсім-зовсім щасливою. І ні в кого, хто теж рудий, не вийде (А.Вовченко, перекл. Л.-М.Монтгомері). Коли на сцені з’явилась моя рудуля і, тремтячи від збудження, з величними жестами, до самих ніг обгорнена пишними хвилями триколору, стала декламувати, зал підхопився й заплескав у долоні, почались нескінченні овації (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна)]. Обговорення статті
Усталость – (несов.) утомлювання, стомлювання; (сов.) утомлення, стомлення, (ещё) зму́чення, змо́рення, ви́снаження, знеси́лення; (состояние) утома, утомленість, стома, стомленість; (ещё) зму́ченість, змо́реність, ви́снаженість, знесиленість:
• душевная усталость – душевна втома;
• усталость коррозионная – утома корозійна;
усталость  металла – втома металу;
• усталость механическая – утома механічна;
• усталость радиационная – утома радіяційна;
• усталость термическая, термомеханическая – утома термічна, термомеханічна;
• усталость ударная – утома ударна;
• усталость фрикционная – утома фрикційна.
[Утомилась би Мар’яна, — утоми не чує (Т.Шевченко). Голублячи таку думку в серці, непримітно переходив він безкраї степи без утоми, безводні довгі шляхи без пекучої згаги (П.Мирний). Мої думоньки безсилі Стома заглуша (П.Грабовський). Утома була така сильна, що брала верх над усім: вони просто впали (М.Коцюбинський). Потім відчув утому й жаль до себе. Бідний хлопець! І за що він мучиться? Ну, помилився, захопився, він молодий, це так природно (В.Підмогильний). Нарешті й Матвій з Володьком докошують свій покіс, майже половина ниви докошена, густа тінь лісу затягнула ген ціле поле аж до Жолобеччини. Володько чує велику втому, але свіжість вечора так чудово злагіднює втомленість твердих м’язів, що не хочеться кінчати недокінченого діла (У.Самчук). Тепла утома спада — На губи, на очі, на плечі… Стишений вечір Уже до води нахиливсь… Подивись — День вклоняється людям надвечір, І городом, по стежці, Вже відходить, як гість (В.Стус). Мабуть, під ранок я таки заснула. Така мене утома огорнула! — якийсь короткий, нечутенний сон… (Л.Костенко).  а по мені танцює втома наче клоун по линві — тонко я сьогодні лишилася вдома заплітаю думки в колонки (Ю.Джугастрянська). Втома, вона така, жіночка підступна й працьовита, ніколи не припиняє обробляти твій мозок (В.Рафєєнко). Так ось: хто не може покласти край своїй тузі здоровим глуздом, то це зробить за нього сам час. Але яка ж то ганьба для розсудливої людини, коли порятунком од скорботи стає, врешті, втомленість тією скорботою! Я волію, щоб ти залишив свій біль, а не щоб він залишив тебе, і якомога скоріше перестань робити те, чого навіть за всього бажання ти б не міг робити довго (А.Содомора, перекл. Сенеки). Що далі загрузали у війні, то більша виникала потреба в коштовностях. Часом Пута мав так забагато замовлень, що насилу спромагався їх виконувати. Від утоми, яка іноді облягала Путу, його обличчя прибирало бодай трохи розумнішого виразу, але для цього треба було добре втомитись (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Внутрішні настрої американців описували піднесеною фразою «втома від війни». Однак краще їх можна було схарактеризувати як нудьгу, хворобу демократій, яким завжди бракує терпіння (Р.Клочко, перекл. М.Гейстінґса). Втома — найкраща подушка (Б.Франклін). — Ось вам ліки проти втоми, це — проти нервових стресів, а це — проти депресії. — Дякую, лікарю. А крім горілки, у вас більше нічого нема?]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПАЯ́СНИЧАТЬ ще фіґлярува́ти, скоморо́шити, ко́рчити /стро́їти, розі́грувати із себе/ бла́зня;
паясничающий що /мн. хто/ блазню́є тощо, зви́клий фіґлярувати, ра́ди́й розігра́ти із себе бла́зня, бла́зень, пая́ц, ко́мік, кло́ун, прикм. фіґля́ристий.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Клоун – кльо́вн, -на.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Комедія́нщик, -ка, м. Актер, клоун. Мов той комендіянщик повертався на всі боки. Мирн. І. 133.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

кло́унка, кло́унок; ч. кло́ун
1. циркова комічна артистка. [Весела програма з клоунами для випусків у дитячих садочках. Проводять: клоунка Парасолька та клоунка Шкарпетка (klouny.km.ua).]
2. перен. жінка, яка своїм виглядом або одягом схожа на блазня. [Я, щоб танцювала в отому? В шоломі й тих окулярах банькатих? Я не клоунка якась. (Деніел Кіз «П’ята Саллі», пер. Володимир Куч, 2017).]
див.: клоуне́са, цирка́чка
клоуне́са, клоуне́с; ч. кло́ун
1. циркова комічна артистка. [А «Клієнтка французького жиголо» приваблює режисурою відомої клоунеси від кіно Жозіан Баласко <…>. (Україна молода, 2010). Та ні, я була там один раз, на дні народження одного маленького хлопчика, я клоунеса, клоун на замовлення. (Світлана Поваляєва «Бардо online», Х., 2009). Площею бігав клоун разом зі своєю клоунесою, яка, здавалося, не бігла, а, немов величезний гумовий пузир, котилася. (Артем Чех «Пластик», 2008). За нею бігає чорне маленьке порося і мордочкою треться до колін. Як пояснила клоунеса, у такий спосіб воно просить печива. (Високий замок, 2008). Крім дресированих звірів, циркову програму складали три немолоді хлопці-акробати, брати Пірси, фокусник із кумедним прізвиськом Ніж у серці, дві жінки-клоунеси, нещасні, озлоблені істоти, колишні повії, обом за сорок років. (Галина Пагутяк «Господар», 1986).]
2. аніматорка. [Лікарняна клоунеса Малинка, яка постраждала в ДТП 11 жовтня, вийшла з коми (9 канал, Дніпро, 17.10.2017).]
3. перен. жінка, яка своїм виглядом або одягом схожа на блазня. [Чоловікам завжди подобалася і подобається природність у жіночому образі, а не клоунеси з цирку. (Новини Тячівського району, 2016). У тебе на обличчі мільйон кольорів. Ти просто клоунеса! – Ми всі клоуни й клоунеси, – відповіла я. (Джоджо Мойєс «Дівчина, яку ти покинув», пер. Дар’я Петрушенко, 2016). Із дзеркала над умивальником на Дарину дивиться жінка, яку вона десь бачила, але першої миті не впізнає: чи то клоунеса, чи леді Дракула. (Оксана Забужко «Музей покинутих секретів», 2009). <…> вбиралися в одежу, якою щодня мінялися між собою, розмальовували себе, як моторошні клоунеси <…> (Габріель Гарсія Маркес «Кохання під час холери», пер. Віктор Шовкун, 1994).]
див.: кло́унка, цирка́чка
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.

Запропонуйте свій переклад