Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 19 статей
Запропонувати свій переклад для «клочок»
Шукати «клочок» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Клок, Клочо́к – жмут, жму́то́к (-тка́), ум. жму́тик, жмуто́чок (-то́чка), (волос, шерсти) пе́лех, ко́сом (р. ко́сма), ум. космо́к, (кожи, ткани, бумаги) кла́поть (-птя), ум. кла́птик. [Жмут воло́сся коло лі́вого ву́ха (Свидн.). Жму́ток брудно́го воло́сся (Коцюб.). Ва́та кла́птями лі́зла з пальта́ (М. Лев.). Порва́в папі́р і, хова́ючи кла́птики, ки́нув на ме́не по́гляд по́вний гні́ву (Васильч.)].
• Клок соломы, сена – ві́хоть (-хтя), ум. ві́хтик, ві́хтичок (-чка).
• Клок волос на темени выбритой головы – оселе́дець (-дця), ум. оселе́дчик. [Зна́ти запоро́жців було́ по до́вгому оселе́дцю з-під ша́пки (Куліш)].
• Клок волос на остриженной голове над лбом – ла[е]верже́т (м. р.), верже́та (ж. р.).
• Клок земли – кла́поть землі, шмат землі́.
• Разорвать в -чки – рознести́ на кла́пті, на шматки́.
• Волосы висят -чьями – воло́сся ви́сить па́смами.
• Вырвать клок бороды – ви́смикнути жмут воло́сся з бороди́.
• Или сена клок, или вилы в бок – а чи пан, чи пропа́в; здобу́ти або до́ма не бу́ти (Приказки).
• С паршивой овцы хоть шерсти клок – з худо́го кабана́ хоч ви́шкварки.
• Шёл -чьями снег – ішо́в лапа́тий сніг.
Клочо́к – жму́тик, жму́то́к (-тка́), жмуто́чок (-то́чка); см. Клок.
Бума́га –
1) (писчая, книжная) папі́р (р. -пе́ру).
• Почтовая -га – листови́й, пошто́вий папі́р; (гербовая) гербо́вий, штемпльо́вий папі́р; (обёрточная) бі́бу́ла; (папиросная) цигарко́вий па́пір; (хлопчатая) ба́вовна, ба́вина; (пропускная, промокат.) промока́льний папі́р, промока́льниця, ви́мочка. [Нема́є у зши́ткові ви́мочки].
• Клочёк бума́ги – кла́птик папе́ру, папіре́ць (р. -рця́), папі́рчик;
2) (документ) папі́р (мн. папе́ри), бума́га.
• -а́жка – папіре́ць (р. -рця́), папі́рчик, бума́жка.
• Стар., исписан. бумажо́нки, -га, -ги – шпарґа́л, шпарґа́ли, шпарґа́лля. [Перегорта́в свої́ листи́, запи́ски і вся́кі шпарґа́ли (Крим.)].
• Оффициальная -га – офіці́йний папі́р.
• Государственная -га – держа́вний папі́р (лист).
• Входящая -га – вступни́й папі́р.
• Исходящая -га – вихідни́й папі́р.
• На бума́ге – на письмі́, листо́вно;
3) см. Хло́пок;
4) пря́диво, нитки́ (р. -то́к).
Кусо́к, Кусо́чек –
1) (часть чего-л.) шмато́к (-тка́), шмато́чок (-то́чка), кусо́к (-ска́), ку́сень (-сня), кусо́чок (-чка), ку́сник (-ка), ку́сничок (-чка), (зап.) шту́ка, шту́ченька, кава́лок (-лка), кава́лочок (-чка), кава́льчик (-ка). [Про́ханий шмато́к го́рло дере́ (Приказка). Ми́ска пшона́, кусо́к са́ла, то до ме́не вся припра́ва (Пісня). Кусо́к полотна́ (Полт.). Відвали́в кри́ги оттаки́й ку́сень (Казка). І розірва́в свою́ міцну́ прися́гу, мов ку́сничок гнило́ї шовкови́нки (Куліш). І́цка розірва́ло на шту́ки (Франко). Живце́м поруба́ли на шту́ки (Маковей). Бі́лі па́льці – на кава́льці, а ру́ченьки – на шту́ченьки (Пісня). То і ку́рку, і пече́ню, і кава́лок ки́шки, все, що бу́ло у торби́ні, стереби́в до кри́шки (Рудан.)].
• Лакомый -чек – ла́сий шмато́чок.
• -сок кожи – шкура́т, шкурато́к (-тка́). [Дме́ться мов шкурато́к на вогні́ (Квітка)].
• -со́к дерева, железа – кусо́к де́рева, залі́за.
• -со́к мыла – брусо́к (-ска́) ми́ла.
• В мелкие -ки – на шма́ття, на шкама́ття, на к[г]аму́з, вдрі́зки, на дрі́зки, на (в) ска́лочки, (пров.) на ка́нцурки, на ґа́нзур; срвн. Вдре́безги. [Вхопи́в мене́ і розтерза́в на шма́ття (Куліш). На шкама́ття шматува́ли ті́ло (Франко). Строщи́ти на дрі́зочки (Номис). Розіб’ю́ в ска́лочки ото́й калама́рчик (Г. Барв.). Так той меч на ка́нцурки й розско́чився (Манж.). Соло́му б’є на ґа́нзур (Сл. Гр.)].
• Резать на -ки́ – криши́ти, кра́яти, батува́ти; срвн. Ре́зать, Кроши́ть.
• Составлять из -ко́в – штукува́ти. [Штуко́вана спи́нка в паляту́рці (Звин.)];
2) (ломоть) ски́ба, ски́бка, ски́бочка, кусо́к, ку́сень, шмато́к, лу́ста, лу́стка, лу́сточка, парти́ка, (диал.) кі́мса, ла́манець, ми́нтус. [Відрі́зав ски́бку хлі́ба і гру́бо посоли́в її́ (Коцюб.). Ски́бка кавуна́, ди́ні. Бог дав рото́к, дасть і кусо́к (Номис). До́брий ку́сень лежа́в у ньо́го за па́зухою (Франко). Хлі́ба шмато́к дасть біг (Номис). Хоч я́шна лу́ста, та пшени́чне сло́во (Номис). Лу́стку хлі́ба посолю́ (Кониськ.). Іди́ роби́ти на хлі́ба парти́ку (Сл. Гр.). Пасту́х за воро́та, кі́мса в йо́го коло ро́та (Номис). Ішо́в ста́рець по доли́ні з ламанця́ми у торби́ні (Гліб.)].
• -чек (ломтик) сала – крише́ник. [На стіл по́вну ми́ску са́ла крише́никами (Кониськ.)].
• Он имеет -со́к хлеба – він шмато́к хлі́ба ма́є; він живе́ в доста́тках, він не зна́є біди́;
3) (клочок) кла́поть (-птя), кла́птик, ла́тка, ла́точка, ски́бка, ски́бочка. [Купи́в кла́птик землі́ (Грінч.). Ви́хопив з мої́х рук папі́р, порва́в і, хова́ючи кла́птики, ки́нув на ме́не по́гляд по́вний гні́ву (Васильч.). Вели́ке ща́стя – ла́точка землі́ (Коцюб.). Кру́титься оди́н з о́дним на свої́й ски́бці (Коцюб.)];
4) (о твёрдой массе) гру́дка, гру́дочка, дріб (р. дро́бу), дрібо́к (-бка́), дрібо́чок (-чка). [Цур ду́рня та ма́сла гру́дка! (Номис). Гру́дочка со́ли (Сл. Гр.). Дріб со́ли, дріб! (Веснянка). Да́йте со́ли два дрібо́чки, посоли́ти огіро́чки (Пісня). Дово́лі ки́нуть ку́рева дрібо́чок (Л. Укр.)].
• -со́к, -со́чек сахара, мела, льда – гру́дка, гру́дочка цу́кру, кре́йди, льо́ду;
5) -со́к (материи: штука) – шту́ка, (полотна: скаток) суві́й (-во́ю). [Прийшо́в мужи́к до крамни́ці, сукно́ огляда́є, переки́нув штук із два́дцять, все не добира́є (Рудан.)].
Мохоро́к –
1) торо́чечка, китичи́нка, шнуро́чок бахроми́нка, (полон.) пацьо́рочка, (клочок) кла́птичок (-чка);
2) зу́бчик, пелю́сточка, пелюсти́нка. Срв. Мохо́рь.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Бумага –
1) (материал) папір; (лист) лист;
2) (документ) папір (мн. папери), (прост.) бумага;
3) (устар.) бавовна; (изделия) прядиво, нитки:
• актовая бумага – актовий папір;
• бумага всё терпит (стерпит), бумага не краснеет – папір усе терпить (зносить), папір не червоніє, написати можна все (що хоч);
• бумага входящая – папір вступний;
• бумага гербовая – гербовий, штемпльовий папір;
• бумага государственная – папір державний;
• бумага исходящая – папір вихідний;
• бумага к делу – папери до діла; папери до справи;
• бумага копировальная – папір копіювальний;
• бумага обёрточная – бібула;
• бумага официальная – лист офіційний;
• бумага папиросная – цигарковий папір;
• бумага писчая – писальний папір;
• бумага препроводительная – супровідний лист;
• бумага почтовая – папір листовий, поштовий;
• бумага пропускная – папір промокальний; промокальниця, вимочка;
• бумаги – папери, (сниж.) папір’я;
• бумаги к исполнению – папери до виконання;
• гладко было на бумаге, да забыли про овраги – гладко було на папері, та забули про яри;
• деловые бумаги – ділові листи; папери;
• журнал входных и выходных бумаг – журнал вступних і виступних (вхідних і вихідних) паперів;
• за каким номером бумага – яке число листа; під яким числом лист;
• клочёк бумаги – клаптик паперу, папірець, папірчик;
• на бумаге – листовно; на письмі;
• направлять бумагу – надсилати папери, листи;
• не стоит бумаги марать – шкода паперу, шкода (не варт, не варто) псувати (переводити) папір, (устар.) шкода й олівця (олива) тупити (тратити);
• откуда бумага и ее краткое содержание – звідки лист та короткий зміст його;
• подшивать бумаги – підшивати листи, папери;
• составить бумагу – скласти листа;
• старые, исписанные бумажонки – шпарґал, шпарґали, шпарґалля;
• хлопчатая бумага – бавовна, бавина;
• ценные бумаги – цінні папери.
[На батька бісового я трачу І дні, і пера, і папір! (Т.Шевченко). Іде до панії, щоб бумагу їй дала; а пані: — Не хочу я, не дам тобі бумаги і їхати не пущу (М.Вовчок). Вона була дуже гарна — біла, як папір, червона, як ягода, очі чорні, як вуглі, брови колесом, білозуба, свіжоуста, вбиралась у рябенькі одежі (М.Вовчок). На Щуку хтось бумагу в суд подав (Л.Глібов). На другий день летіла од предводителя до губернатора бумага (П.Мирний). — Невже не догадуєтесь? Ох, ті поети мудріші на папері, як у житті! (Л.Українка). — От бачиш, який я справний? Хоч і додому тепер… Вмент вродився, як на папері списаний! Поганяй!.. (М.Кропивницький). Прихильне писарча нищечком дало йому копію з паперу, що волость послала начальникові про його (Б.Грінченко). Ах, як мені хочеться повними пригорщами черпати ту золоту рідину… як мені хочеться взяти перо, обмокнути його у блакить неба, в шумливі води, в кров свого серця і все списати, востаннє списати, що бачив, що почував. Клапоть паперу, тільки клапоть паперу… Гей, ви, тюремники! Не можна? Що? Людині, що має вмерти? Ха-ха!. Ну, що ж! Може, се й краще. Буду лежати і буду низати, немов намисто, разки моїх думок, без слів, без чорнила і без паперу (М.Коцюбинський). Нарешті великий критик кінчив переливати свою думку на папір і запитливо глянув на хлопця, якого погляд цей торкнувся страшним штихом (В.Підмогильний). І лягають літери на папір, мов сніг землю мережить, щоб небо проясніло до ранку (В.Стус). Вірнішого і сердечнішого побратима, ніж папір, я не знаю (В.Симоненко). А геніальні поети — такі бездарні! Виходять з ночей аж чорні, як шахтарі з забою. А ті клаптенята паперу — то смертельні плацдарми самотньої битви з державами, з часом, з самим собою (Л.Костенко). На його столі вишикувалися в один ряд вимочка, записничка, чорнильниця й лінійка (Г.Філіпчук, перекл. А.Камю). Якби папір був терпеливий, він би дожидався шедевра (С.Є.Лєц). Автоінспектор зупиняє автомобіль, за кермом його колишня учителька: — Добрий день, Варваро Петрівно! Беріть ручку, папір і пишіть сто разів: «Я більше ніколи не порушуватиму правила дорожнього руху…»]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КЛОЧО́К (землі) п’ядь.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Клочек – кла́птик, -ка.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Кла́поть, -птя – клочек, кусок.
• Кла́пті сні́гу – хлопья снега.
Ко́сом, -сма – клок, клочок (перьев, шерсти).
Па́люх, -ха –
1) палец;
2) большой палец;
3) столб;
4) клочек пакли.
Пе́сик, -ка –
1) ум. от пес;
2) клочек волос (у виска);
3) на о́ці – бельмо;
4) часть ткацкого станка.
Шкурма́ток, -тка –
1) последний клочок;
2) отрепье.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Клочок – шмато́к (-тка); (бумаги) – кла́поть (-птя), кла́птик (-ка).

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Кла́поть, -птя, м.
1) Клочекъ, кусокъ (кожи, ткани, бумаги). Ото клаптів скільки позоставалось!
2) мн. Кла́пті. Обшлага на рукавахъ опанчі. Гол. Од. 18. Ум. Кла́птик.
Косом, -сма, м. Клокъ, клочекъ (перьевъ шерсти). Сорока в часнок, — вирвала космок... Із того косма напряла кросна. Чуб. V. 1154. См. Космок.
Па́люх, -ха, м.
1) Палецъ. Ном. № 9266.
2) Большой палецъ. Вх. Пч. І. 14.
3) Столбъ. См. Струнка. Шух. І. 192, 194.
4) Клочекъ пакли, оческа, который сжигаютъ при гаданьѣ наканунѣ дня св. Андрея (29 ноября). Вх. Зн. 46.
Пе́сик, -ка, м.
1) Ум. отъ пес. Песика б’ють, а левик боїться. Ном. № 3902.
2) Клочекъ волосъ у виска.
3) — на о́ці. Бѣльмо. Грин. II. 319.
4) Часть ткацкаго станка. См. Верстат. МУЕ. III. 17. Щух. І. 255.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Клочёкъ = пучо́к, жму́тик, чубо́к, кла́птик. (Д. Клокъ). — Клочки́ = кло́чча. С. З.— Клочча так і висить.

Запропонуйте свій переклад