Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 22 статті
Запропонувати свій переклад для «колесник»
Шукати «колесник» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Колё́сник – колісни́к (-ка́), колоді́й (-ді́я́), (диал.) коля́р (-ра́), (экипажный мастер) сте́льмах.
Колесни́к, см. Колея́.
Колё́сный – колісни́й, коле́сний, колови́й.
-ное дело, ремесло – колісни́цтво.
-ный мастер, см. Колё́сник.
-ная мастерская, см. Коле́сня.
-ная мазь – коло́мазь (-зи).
-ная дорога – возови́й (колісни́й) шлях; (накатанная) нако́чений шлях; (непроложенная, случайно наезженная) маніве́ць (-вця́).
-ный скат – колішня́.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Работяга, разг. – роботяга, роботяй, (умен.) роботя́ка, роботя́жечка, (трудяга) трудяга, трудяка, трудар.
[Всього надбав роботяга, та не придбав долі (Т.Шевченко). Роботяга, що не п’є, — така ж рідкість, як кенґуру в наших лісах (В.Слапчук). Принишкнувши, руку поклала йому на плече, пальці, міцні пальці трудяги, чіпко стиснула… (Г.Колесник). Повертаючись після обіду в столовці, я сів у тритонку в кабіну до шофера Н…Це був справжній трудяка (О.Довженко). — Ти, я бачу, не любиш городян, а даремно. Це прекрасні, хороші люди, великі трударі! (Григорій Тютюнник). Мене затоплювало невиразне бажання покохатися з Моллі, але я не мав уже сили. Молі добре розуміла, як виснажує виробництво, бо вже звикла до роботяг (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Колесник – колісни́к, -ка́, сте́льмах, -ха.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Колесник – колісни́к (-ка́).
Тележник, колесник – сте́льмах (-ха).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Колісни́к
1)
колёсник;
2)
плотник.
Колоді́й, -дія́
1)
колесник;
2)
понедельник сырной недели;
3)
большой нож.
Коля́р, -ра́
1)
колесник;
2)
мясник, режущий свиней.
Сни́цар, сні́цар, -ря
1)
ваятель, резчик;
2)
колесник, каретник.
Сте́льмах, -ха
1)
каретник;
2)
колесник.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Колісни́к, -ка́, м. Колесникъ. Чуб. І. 258. Вас. 146.
Колоді́й, -ді́я́, м.
1) Колесникъ. Левч.
Ходи, ходи, колодію, зо мнов ночувати. Гол. II. 470.
2) =
Колодач. Я йому такого колодія викував, що хоч куди. Хата, 122.
3) Понедѣльникъ сырной недѣли, когда привязываютъ
коло́дку 2. Ном. № 528. Справля́ти колодія́. Пировать, выпивать на деньги, полученныя какъ выкупъ отъ коло́дки. О. 1861. X. Свидн. 62.
Сни́царь, -ря, м.
1) Ваятель, рѣзчикъ.
2) Колесникъ, каретникъ.
Сте́льмах, -ха, м.
1) Каретникъ, колесникъ, телѣжный мастеръ. Гн. II. 30.
2) Плотникъ. Шух. 1. 87.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Astragalus glycyphyllos L.астрага́л солодколи́стий (Сл, Ру, Оп); богоро́стка звичайна (Вх1; Жл), во́вчий горо́шок соло́дкий (Мл); баранчики (ОсПД), Богородиця-роса (Нв), богоростка (Км), волосник (АнСД), волчан (АнСЛ), в’язіль (Ан, СлСТ), горо́х во́вчий (Гр), горо́х за́ячий (Ан, Ln, Гр, СлСД, СТ), горо́шок ди́кий (Гд, ОсВЛ, БО), горошок заячий (Ав, СмСД, СЛ), дев’ятижильник (См), дев’ятилі́тник (Рг1, Пс, Жл, Ду, Сл), дев’ятиси́льник (Вл, Пс, Жл, Ян2, СлСД), дев’ятоси́льник (СмСД), жереб’ятник (АнСЛ), зуб чортов (ОсПЦ), калюжник (АнПС), колесник (АнПС), коса Богородишна (АнВЛ), коса варварина (ОсСД), косатик (АнСД), коси Матері Божої (Ан, ОсПД, ВЛ), крило́ орли́не (Рг1, Ан, Пс), мокріот (ЗлСТ), ненаси́тець (Рг1, Пс, Ду), перерва польова (АнПД), ріжечки (ОсСД), розходник боровий (АнПС), сарачець (Го1, СлСЛ), семижильник (ОсСД), сплюлист (Ан), стручечник (LnСТ), ступа вовча (АнСД), тирлич (ОсПД), укладник (АнСТ), фасо́лька ди́ка (Шх, ДуГЦ), фасу́лі ди́кі (Гб2ГЦ), хрест петрів (LnСТ), чистець (АнПД), чорне зілля (ОсПД).

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

історіо́графка, історіо́графок; ч. історіо́граф
фахівчиня з історіографії. [Коментуючи сучасне середовище розвитку українського історіографічного наративу, вітчизняна учена-історіографка І. Колесник використовує такі атрибути, як деідеологізація, інтелектуальна свобода <…>. (Наук. вісник Ужгор. нац. ун-ту, 2019, с. 20). У кам’яниці було ще кілька помешкань у флігелях, в одному з яких на партері мешкала відома історіографка Львова, доктор Луція Харевічова. («Ї», 2008, №52).]
конди́терка, конди́терок; ч. конди́тер
1. майстриня, яка виготовляє кондитерські вироби. [Кондитерка з с. Ганичі створює казкової краси десерти (tyachiv.com.ua, 07.08.2019). Солодкі шедеври – від кондитерки з Луцька (volynnews.com, 06.08.2018). «Невже ніхто не позбавить нас від цієї метушливої кондитерки?» (Алан Бредлі «Солоденьке на денці пирога», пер. Марія Лапенко, 2016). Відомі кондитерки, чарівниці кухні, вони інколи брали замовлення на приготування сніданків і обідів для окремих родин. (Жоржі Амаду «Габрієла», пер. Юрій Петренко, Лев Олевський, 1988). Усі вони кричали й підганяли Едгара: аптекар, булочник, кондитерка, кравець, бакалійник, риботорговець, трактирник. (Джеймс Олдрідж «Перемога хлопчика з лісового берега», пер. Володимир Гнатовський, 1959).]
2. розм. кондитерські вироби. [«Українці забагато вживають виробів із борошна та “кондитерки”», – президент асоціації дієтологів. (Україна молода, 2018). <…> технолог на кондитерці, зарплата невеличка, та й цього не розбещеній матеріально Валентині вистачало цілком. (Дара Корній «Зворотний бік світла», 2012). <…> на переконання Марії Колесник, «кондитерка» подорожчає ще на відсотків 15. (Україна молода, 2010).]
див.: цуке́рниця
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 376.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) – кондиторка, цукерниця.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Колесни́къ = колїя́.
Колёсникъ = колїсни́к, колодїй (С. Л.). сте́льмах. (С. З.).
Колесо́вина = д. Колесни́къ.

Запропонуйте свій переклад