Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 120 статей
Шукати «крапи*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Крапи́ва –
1) раст. Urtica – кропи́ва́; ласк. кропи́вонька, кропи́вочка.
• -ва стрекает (жалит) – кропи́ва́ жа́лить.
• -ва стрекучка, жгучая, U. dioica и urens L. – кропи́ва́ жалю́ча (жеру́ча, жалли́ва, жалка́), (сущ.) жи́гавка, жаля́чка (-чки). [І на жалку́ кропиву́ моро́з бува́є (Номис). Ти, кропи́во моя́, ти жалю́чая (Пісня)].
• -ва волшебная, глухая, Lamium L. – глуха́ кропи́ва́, глуши́ця, меді́вка.
• -ва болотная, Lycopus europaeus L. – драголю́б, боло́тяна кропи́ва́, вовконі́г звича́йний.
• -ва водяная, Ceratophyllum demersum L. – куши́р (-ру́) трио́стий, кропи́вка, жабури́ння, шува́р (-ру).
• -ва чорная, сибирская, Leonurus lanatus Pers. – грем’я́нка;
2) зоол. -ва морская – морське́ се́рце; срвн. Меду́за.
Крапи́вистый – кропив’я́стий, кропивни́й.
• -тое место – кропивне́ мі́сце, кропив’я́ста місци́на.
• -тая река, пруд – куши́рувата рі́чка, куши́руватий ставо́к.
Крапи́вка – кропи́вка.
Крапи́вник –
1) (заросль) кропи́в’яник (-ку);
2) пт. Troglodytes parvulus – кропи́в’янка, воло́ве о́чко, задери́хвіст, ца́рик, краль, волоо́чок, крі́лик, мишачо́к (-чка́);
3) см. Опё́нок;
4) (пригульный ребёнок) байстря́ (-ря́ти).
Крапи́вница –
1) (крапивная лихорадка) urticaria – кропи́в’янка, кропи́вниця, кропи́в’яна пропа́сниця, жалю́чка кропив’я́ста;
2) (бабочка) Vanessa urticae – кропи́в’янка, конча́тець (-тця).
Крапи́вные, бот. Urticaceae – кропи́в’яні (-них).
Крапи́вный – кропи́в’яний.
• -ная лихорадка, см. Крапи́вница.
• -ная малина, Cuscuta L. – повити́ця, приви́тиця, привиту́ха, бері́зка, кропи́в’яний цвіт, соро́ча пря́жа, соро́чий льон.
• -ное семя (перен.) – чорни́льне ко́дло, писарчуки́, яри́жки (-жок).
Кра́пина – кра́пка, ця́та, ця́тка, цяти́на, бри́зка, ка́пка, пля́мка, ум. ця́точка, цяти́ночка. [На мо́рі ані чо́вна, ні ця́точки нема́ (Л. Укр.). Ні єди́ної цяти́ночки, – все чи́сте й безкра́є (Грінч.)]. В -ках, см. Кра́пчатый.
Кра́пинка – кра́почка, ця́точка, цяти́ночка.
• Материя в -нки – мате́рія в ця́точки.
Кра́пинный – крапкови́й, цяткови́й.
Волше́бный – чарівни́й, чарівли́вий, чароді́йний.
• -бное зелье – чар-зі́лля.
• -бный цветок – чароцві́т.
• -бный напиток – дання́.
• Как по мановению -бного жезла – мов ча́рами, мов з-під чарівни́чої па́лічки.
• -бный фонарь – чароді́йний ліхта́р (р. -ря́).
• -бный заговор – примо́ва.
• -бная сказка – ка́зка-дивни́ця, чарівна́ ка́зка.
• Волше́бная крапива – бі́ла кропива́, глуха́ кропива́, окла́дник, черво́на кропива́, ша́ндра.
Глухо́й – глухи́й, оглу́хлий.
• Глух кто – не дочува́є хто, позаклада́ло кому́; (о голосе) зду́шений, приглу́шений, безгу́чний; (о стене) сліпа́.
• -ое место в лесу и т. п., см. Глушь.
• Глуха́я ночь – глу́па ніч.
• Глухой переулок, тупик – сліпи́й зау́лок, за́зубень, безви́хідь (р. -ходи).
• Глухо́й гул, стук – сту́гон.
• Глухо́й тетерев, см. Глуха́рь.
• Глуха́я крапива – глуха́ (бі́ла) кропива́.
• Падать с глухи́м звуком – гу́пати.
• Глу́хо – глу́хо, з-глу́ха, безгу́чно.
Жага́ть, жагну́ть (жалить: о змее, крапиве, насеком.) – джга́ти, жага́ти, жагну́ти. [Чорне́ньке, мале́ньке уве́сь світ жагну́ло (блоха́)]. Срвн. Жа́лить.
Жа́лить – (о змее, пчёлах, крапиве) жали́ти, куса́ти; (только о насеком.) тя́ти (тну, тнеш).
• Ужа́лить, жальну́ть – вжали́ти, пожали́ти, вкуси́ти, втя́ти, втну́ти. [Кропива́ жа́лить. Пожали́в собі́ ру́ки кропиво́ю. Його́ бджо́ли куса́ють. Тя́ли (куса́ли) комарі́. Хло́пчика вкуси́ла (вжали́ла) гадю́ка].
• Жа́лящий – жалки́й, жалли́вий, жижки́й, жарки́й (жгучий); (о насеком.) кусли́вий, їдки́й; (о пчёлах) серди́тий. [Жалка́ (жалли́ва, жарка́) кропива́. Жалки́й баті́г. В-осени́ му́хи кусли́ві (їдкі́)].
Жгу́тик –
1) ум. от Жгут – джгуто́к (р. -тка́);
2) зоол., Flagellum – джгуто́к, джгу́тик;
3) бот. (ядовитый волосок крапивы и некоторых водорослей) – жа́льце, жига́льце, жигу́лик.
Жгу́честь – пеку́чість, палю́чість, (г)о́стрість (р. -ости); (о крапиве и друг. растен.) жа́ркість (р. -кости), жалчина́.
Жгу́чий –
1) пеку́чий, палю́чий [Пеку́че (палю́че) со́нце. Палю́чий по́гляд. Палю́ча мрі́я. Пеку́ча потре́ба. Найпеку́чі́ші пита́ння на́ших часі́в]; (о ветре, о кнуте) жалки́й, смальки́й. [Жалки́й баті́г]; (о холоде, морозе) пеку́чий, лю́тий, (г)о́стрий, жижки́й [Я не ляка́лась, моро́зу жижко́го (Олесь)]; (о крапиве и др. растениях) жалки́й, жалли́вий, жарки́й, жижки́й, жигу́чий. [Це не жалка́ кропива́, а глуха́. Кропива́ така́ жарка́, – аж дим іде́].
• -чая крапива – жалка́ кропива́, кропива́-жижку́ха.
• Жгу́чие слёзы, жгу́чий поцелуй – сльо́зи пеку́чі (палкі́), поцілу́нок палю́чий (палки́й).
• -чая кровь – гаря́ча кров.
• -чая боль – пеку́чий біль (р. бо́лю) (м. р.), болю́чий біль;
2) жгу́чий камень (Lapis causticus) – чо́ртів (р. -вого) ка́мінь, пеке́льний ка́мінь, ля́пис.
Жечь, жига́ть – пали́ти, перепа́лювати, пекти́.
• Солнце жжёт – со́нце пече́.
• Сердце жжёт – коло се́рця пече́.
• Жечь кирпичи, известь – пали́ти (перепа́лювати) це́глу, ва́пну.
• Жечь кофе – пали́ти (перепа́лювати) ка́ву.
• Крапива жжёт – кропива́ жа́лить(ся).
• Жжё́ный – па́лений, перепа́люваний.
Же́чься – пали́тися, пекти́ся. [Ми ці́лий день пече́мося на со́нці].
• Огонь жжё́тся – ого́нь па́лить, пече́, припіка́є.
• Крапива жжё́тся – кропива́ жа́литься.
• Это жжё́тся (о дорогой цене) – це куса́ється.
Закра́пывать, закра́пать –
1) (побрызгать крапинками) закра́пувати, закра́пати;
2) (о дожде) закра́пати, забри́зкати, поча́ти накра́пувати, накрапа́ти. [Не ходи́, бо до́щик поча́в накрапа́ти].
Испещря́ть -ся, испестри́ть, -ся – (узорами, полосами) мере́жа[и]ти, -ся, змере́жувати, -ся, помере́жа[и]ти, -ся, (о мн.) помере́жа[и]ти, -ся, позмере́жувати, -ся; (делать пегим, пятнистым) цяткува́ти, -ся, поцяткува́тися, -ся, кра́пи́ти, -ся, покра́пи́ти, -ся, крапкува́ти, -ся, покрапкува́ти, -ся чим, у що. [Широ́кі ті́ні простягли́сь і мере́жили степ (Стор.)].
• -ри́ть тело кнутом – списа́ти ті́ло (м’я́со) батого́м.
• -ря́ть лист бумаги знаками – спи́сувати (весь) а́ркуш папе́ру значка́ми.
• -ря́ть цветами что – обкида́ти кві́тами що.
• Испещрё́нный – змере́жаний, помере́жаний; цятко́ваний, (по)крапко́ваний; (пёстрый) пері́стий, пістря́вий, крапча́стий.
Ка́пелька, Ка́пелечка –
1) (ум. от Ка́пля) кра́пелька, кра́пка, крапели́нка, крапели́ночка (и крапли́нка, крапли́ночка), ка́пелька, капели́нка, капели́ночка, капелю́шечка, ка́почка, капи́нка, капи́ночка, ця́точка, цяти́нка, цяти́ночка. [До́вго держа́в він ча́рку коло ро́та, висмо́ктував оста́нню кра́пельку (Н.-Лев.). А до́щику ніхто́ і крапели́нки не ба́чив (Квітка). Де-б води́ці діста́ти крапли́нку (Л. Укр.). Ні кри́шечки, ні ка́пельки (Номис). Ні цяти́ночки води́ (Г. Барв.). Га́су в нас ані ка́почки нема́ (Звин.)].
• По -ке – по кра́пельці, по ка́пельці;
2) (крошка, малость) кри́хта, кри́хі[о]тка, дрі́бка, рі́сонька, рі́сочка, (немножко) трі́шки, трі́шечки чого́сь (см. Ма́лость); ка́пка, ка́почка, капи́нка, капи́ночка, капели́нка, ця́точка, цяти́нка и т. д. [І там, ка́жуть, любо́в, де її́ і капели́нки нема́ (Квітка)].
• -ку (чуточку) – кри́хітку, ка́пельку, кра́пельку, ка́пку, ка́почку, капи́нку, ця́тку, ця́точку, цяти́ночку, крі́пточку, (немножко) трі́шки, трі́шечки чого́сь. [Ка́пельку там було́ си́ру (Сл. Гр.). Ми восени́ таки́ похо́жі хоч ка́пельку на о́браз бо́жий (Шевч.). І трі́шки не ціка́вий (М. Вовч.). При пра́вді є й брехні́ капи́нка (Франко). Ви до́бре зна́єте, що ніби тро́хи руде́нькі, крі́пточку голомо́зенькі (плешивые) (М. Вовч.)].
• Дайте мне -ку вина – да́йте мені́ кра́пельку (ка́пельку, рі́ску) вина́, (немножко) трі́шки (трі́шечки) вина́.
• Ни -ки – ні кри́хти, ні кри́хітки, ні кри́шки, ні (ані) кри́шечки, ні трі́шки, ні трі́шечки, (реже) ні ка́почки, ні капели́нки, ні капи́ночки и т. д. [Невже́ мене́ не лю́биш ти ні кри́хти? (Тобіл.). Він ве́село, ні кри́шки не заміша́вшись, поча́в розмо́ву (Н.-Лев.). Та й став чита́ти щось таке́, що я ані крапи́ночки не зрозумі́в (Франко)].
• Ни -ки не хочется – ні кри́хти (ні кри́шки) не хо́четься, і на кри́хту не мине́ться чого́сь кому́.
Кра́пать –
1) кра́пати (-паю, -паєш и -плю, -плеш), накрапа́ти, бри́зкати. [До́щик кра́пле (Рудч.). До́щик бри́зкав (Чуб. III)];
2) (покрывать крапинами что) накрапля́ти, цяткува́ти, цятува́ти, бри́зкати що; срвн. Кропи́ть. [Шо́вком вишива́ти, зло́том накрапля́ти (Голов.). Ли́стя на йо́му крапеля́сте, бу́цім хто по зеле́ному по́лю кре́йдою побри́зкав (Кон.)].
• Шулера -ют карты – шу́лери накрапля́ють (цятку́ють) ка́рти;
3) (сочиться) слези́ти, ця́пати. [Живи́ця так і слези́ть (Сл. Ум.). Кро́вцю пусти́ла, – кро́вця ця́пала (Kolb.)].
Куса́ться – куса́тися, джиґа́тися, (о собаках ещё) рва́тися. [А соба́ки-ж у вас не куса́ються? (Куліш). Іді́ть смі́ливо, цей соба́ка ті́льки га́вкає, а не рве́ться (Звин.)].
• Крапива -ется – кропи́ва́ жа́лить; срвн. Жа́литься 1. Горчица, перец -ется – гірчи́ця, пе́рець пече́; срвн. Щипа́ть.
• Этот товар -ется – цей крам куса́ється; до цьо́го кра́му ані при́ступу.
Лихора́дка –
1) пропа́сниця, лихома́нка, тря́сця (-ці), трясо[а]ви́ця, трясу́чка, (веснянка) весну́ха. [Добри́день, пропа́сниці! Єсть вас сімдеся́т сім (Чуб. I). Я на пропа́сницю неду́гував (Л. Укр.). Як же ся ма́єте по ва́шій лихома́нці? (Самійл.). Тря́сця на́шим ворога́м (брань) (Чуб.)].
• Болотная -ка – боло́тяна пропа́сниця (тря́сця). [Смерть од боло́тяної тря́сці (Крим.)].
• -ка с бредом – гаря́чка, (в)огневи́ця.
• Гастрическая -ка – шлунко́ва́ трясови́ця.
• Жёлтая -ка – жо́вта пропа́сниця, корчі́й (-чія́), пога́нка.
• Изнурительная -ка – висна́жлива (виснажна́) пропа́сниця, гнітю́чка, гніту́ха.
• Крапивная -ка – кропи́в’яна пропа́сниця; см. Крапи́вница 1.
• Нервная -ка – нерво́ва пропа́сниця. [Катери́ну труси́ла нерво́ва пропа́сниця (Грінч.)].
• Перемежающаяся -ка – перемі́нна пропа́сниця.
• -ка бьёт, трясёт кого – пропа́сниця (лихома́нка, тря́сця) б’є, тру́сить кого́, ті́пає кого́ и ким. [Мене́ би́ла (труси́ла) пропа́сниця (Крим.). Ща́стя – як тря́сця, кого́ схо́че, того́ тру́сить (М. Вовч.). Злість ті́пала обома́, немо́в пропа́сниця (Коцюб.)].
• -ка меня, его схватила – лихома́нка (тря́сця) мене́, його́ схопи́ла, напа́ла. [Мене́ тря́сця схопи́ла (Н.-Лев.)].
• Дрожать как в -ке – труси́тися (тремті́ти), мов (як) у пропа́сниці (у лихома́нці, у тря́сці), мов з пропа́сниці; труси́тися, мов пропа́сниця (лихома́нка) б’є (кого́). [Вся труси́лася, мов з пропа́сниці (Грінч.)].
• Лежать в -ке – лежа́ти в пропа́сниці (в лихома́нці), на пропа́сницю (на лихома́нку);
2) (перен.: горячка) гаря́чка, лихома́нка.
• Строительная -ка – будіве́льна гаря́чка (лихома́нка).
Му́шка –
1) (ум. от Му́ха) му́шка, мушчи́на, (детск.) му́ся. [Ой, був кома́р ожени́вся та з му́шкою не нажи́вся (Чуб. V)];
2) (крапинка) кра́пка, ця́тка.
• По белому полю красные -ки – на бі́лому тлі черво́ні крапки́, бі́ле тло поцятко́ване черво́ними крапка́ми;
3) (на лице) на́лі́пка, ця́тка, му́шка;
4) (пластырь) му́шка, на́лі́пка, пла́стир (-ра) и пля́стер (-стра); (из шпанских -шек) шпа́нська му́шка;
5) (прицельная) му́шка;
6) (рябь в глазах) мете́лики (-ків);
7) (карт. игра) му́шка.
Набры́згивать, набры́згать – набри́зкувати, набри́зкати, напри́скувати, напри́скати, напи́рскувати, напи́рскати, (о мног. или во мн. местах) понабри́зкувати, понапри́скувати, понапи́рскувати; (крапить) накра́пувати, накра́пати, (большими пятнами) наля́пувати, наля́пати, (о мног. или во мн. местах) понакра́пувати, поналя́пувати.
• -вать стену под мрамор – накра́пувати сті́ну під ма́рмур.
На́прыск –
1) (действие), см. Напры́скивание, Напры́скание;
2) (крапины) цят(к)ува́ння, цят(к)о́вання, крапки́ (-по́к), бри́зки (-зок), крапкува́ння, крапко́вання, по́крапка. [Береги́ в кни́жки – з блаки́тною по́крапкою (Крим.)];
3) пчелов. – на́приск (-ку).
На́сыпь –
1) см. Насы́пка 1 и 2.
• Грузить -пью – ванта́жити на́сипом;
2) на́сип, ви́сип (-пу, м. р.), на́спа, на́спище, (пересыпь) пере́сип, пере́спа, (вал) вал (-лу), (могильная, курган) моги́ла, (бугор, груда) бу́рта, (канавная вместе с канавой) окі́п (р. око́пу), (реже) рів (р. ро́ву), (межевая вместе с ямой) копе́ць (-пця́). [Страх брав його́, щоб не звали́тися десь з на́сипу (М. Левиц.). Живе́ за на́сипом (Кременчуч.). Ту́рок нароби́в такі́ висо́кі ви́сипи, от я́к-би ха́та (Брацл.). Обли́ччя Украї́ни скрізь позна́чене на́спищами (Куліш). Із тру́пів бу́рти насипа́є (Котл.)].
• Железнодорожная -сыпь – залізни́ч(н)ий на́сип;
3) (крапины) крапки́, цятки́ (-то́к), цяткува́ння и цятко́вання.
• Золотая -сыпь по атласу – золоте́ цятку[о́]ва́ння (золоті́ крапки́, золоті́ цятки́) на отла́сі; отла́с, поцятко́ваний золоти́ми крапка́ми.
Покра́пывать, покра́пать –
1) (о дожде) накрапа́ти, покра́пати, побри́зкати, пороси́ти;
2) (делать крапинки) цяткува́ти, поцяткува́ти, накрапо́вувати, накрапува́ти.
• Покра́пленный – поцятко́ваний, накрапо́ваний. [По си́ньому по́лю накрапо́вано чо́рними крапка́ми].
Пятно́ –
1) (место иного цвета или замаранное) пля́ма, плями́на, (замаранное) петьмо́ (диалект.), (замаран. жидким) ля́пка, (крапинка, точка) ця́та. [Де-не-де те́мними пля́мами червоні́ла на траві́ запеклая́ кров (Стор.). Розгорну́в бі́лу з руди́ми пля́мами серве́тку (Черкас.). Зачорні́ли чо́рною пля́мою одчи́нені две́рі (Неч.-Лев.). У па́ні Ната́лі ви́ступили на ли́цях черво́ні пля́ми (Коцюб.). Лице́ у пля́мах (Мирн.). Со́нце па́дає золоти́ми пля́мами на її́ руся́ву го́лову (Неч.-Лев.). Десь ще чорні́ло сельце́, що здава́лось ку́пою те́мних плями́н (Корол.). На мо́рі ані човна́, ні ця́точки нема́є (Л. Укр.). Невели́кі ця́ти рум’я́нців вира́зно почервоні́ли на бі́лому змарні́лому обли́ччі (Л. Укр.). Я́йця на́че всі чи́сті були́, а тепе́р на одно́му яке́ петьмо́ (Черніг. п.)].
• Родимое -но – луни́на; см. Ро́динка, Роди́минка.
• -на на солнце – пля́ми на со́нці.
• -на на стекле (из’ян, пузыри) – сказ (-зу), ска́за (-зи) (на склі); (замаран. место) пля́ма (на склі).
• Чернильное -но – чорни́льна пля́ма, ля́пка или пля́ма, ля́пка з чорни́ла.
• -на (жёлт. и синие) на теле умирающего, на трупе – мурави́ця.
• -на на чем-л. от прикосновения грязных рук – за́мазні (-нів), пля́ми.
• -но белое на лбу у животн. – ли́сина.
• С белым -ном на лбу (о животн.) – ли́сий, (сущ.) лиса́н (-на́), лиса́к (-ка́); (о корове, собаке) ли́ска. [Ли́сий кінь. Ли́са коро́ва].
• В -нах – плями́стий, плямува́тий, плямови́тий, цятко́ваний, цяцько́ваний (см. Пятни́стый I).
• Выделяться -нами – плями́тися. [На ли́цях плями́вся рум’я́нець (Корол.)].
• Выводить -на – вибавля́ти, зво́дити пля́ми, (о мн.) повибавля́ти, позво́дити пля́ми. Покрыть -на́ми – обплями́ти, поплями́ти що;
2) (бесчестие) пля́ма. [Без стра́ху й пля́ми ли́цар запоро́зький (Куліш)];
3) см. Клеймо́, Тавро́.
Пя́тнышко – пля́мка, пля́мочка, плями́нка, плями́ночка; (крапинка) ця́тка, ця́точка, цяти́нка, цяти́ночка; (в ткани) му́шка (иногда); см. Пятно́. [На не́бі ні хма́рочки, ні пля́мочки (Мирн.). Зеле́на ба́йова керсе́тка з черво́ними му́шками (Мирн.)].
• В чёрных и белых -нах – зозуля́стий. [Зозуля́ста ку́рка].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Телевидение – телебачення, телевізія, (ТВ) ТБ.
[Наше українсько-російське телебачення, бо назвати його вітчизняним аж ніяк не можу, це фастфуд, що зібрав з усього світу все найгірше, аби швидше підійти до банкомата й зняти гроші — це головна мета сьогоднішнього телевиробництва (Анатолій Борсюк). ТБ в Україні переважно виступає не як культурний, а саме як антикультурний чинник. На ньому стоїть незмивна каїнова печатка антиінтелектуалізму, що проявляється в боязні розумних людей, у прагненні не допускати їх в ефір, культивувати примітивно-одноклітинне (І.Лосєв). Інколи людям потрібні роки для того, щоб збагнути, що не варто очікувати від ТБ чогось розумного (Данило Крапивенко). Людей зомбують, дезорієнтують, пошту й телеграф не треба захоплювати — телебачення захопило все (Л.Костенко). Телебачення винайшли для того, щоб дати неграмотним привід носити окуляри (Ґ.Лауб). Телебачення — це коли люди, яким нічого робити, дивляться на людей, які нічого не вміють робити (Фред Ален). Телебачення служить доказом того, що люди готові дивитися все що завгодно, лише б не дивитися один на одного (Ен Ландерс). Телебачення може вчити і просвіщати, і навіть надихати, але тільки доти, поки люди використовуватимуть його відповідно. Інашке — це не більше, ніж ящик дротами і лампочками (Едвард Мероу). Телебачення — це ліхтар для ідіотів (В.Черчіл)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Крапива, бот. – кропива́, -ви́.
Крапивник, зоол. – кропи́в’янка, -ки.
Крапивный – кропи́в’яний, -а, -е.
Крапина (пятнышко) – ця́тка, -ки, пля́ма, пля́мка.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Китайская крапива – кропи́ва кита́йська, хі́нська.
Крапива, текст. – кропива́;
• к. китайская – к. кита́йська, хі́нська.
Крапивный – кропив’я́ний.
Волокно – волокно́;
• в. (одно) – волокни́на;
• в. (в дереве) – жи́лка;
• в. искусственное – в. шту́чне;
• в. крапивное – в. кропив’я́не;
• в. линтерованное – в. лінтеро́ване;
• в. лубяное – в. луб’яне́;
• в. мертвое, текст. – в. ме́ртве;
• в. прядильное – в. прядив’я́не;
• в. растительное – в. росли́нне;
• в. стеклянное – в. скляне́;
• в. торфяное – в. торфо́ве.
Покрапывать (делать крапинки) – цяткува́ти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Крапивный
• Крапивное семя (презр. устар.) – сіпаки (сіпацьке кодло); ярижки.
Водиться
• Водиться с кем (разг.) – водитися (водити товариство, товаришувати) з ким; заходити з ким; (лок.) чалитися до кого; (у знач. негативн.) накладати з ким. [Що тобі з такими заходити? Вовчок. Дениса побили за те, що він до них не чалиться. Сл. Гр. Я з кодлом лісовим не накладаю. Українка.]
• За ним водится этот грех – він має за собою цю ваду (цей гріх); є такий гріх за ним.
• За ним это водится – він має (у нього) такий звичай; у нього така поведінка (застар. поведенція).
• Как водится (разг.) – [Як] звичайно; як ведеться (як поводиться); як заведено; (лок.) як мається звичай.
• С иными водиться — что в крапиву садиться – не заходь собі з ним, бо зайдеш у велике галуззя. Пр.
• Так у нас водится – такий маємо звичай; у нас такий звичай; так у нас поводиться; така у нас поведінка (застар. поведенція). [Увесь вечір хазяйка все розказувала, як поводиться в панів. Квітка-Основ’яненко.]
• У нас так не водится – такого й звичаю не маємо; такого й звичаю у нас нема; такої поведінки (застар. поведенції) у нас нема.
• У него водятся деньжата (разг.) – у нього є (він має) грошенята (копійчину); у нього копієчка волочеться.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Жали́ва, -ви – крапива.
Ка́пка –
1) капля;
2) крапинка, точка;
3) шапочка, кэпи.
Кра́пка –
1) точка;
2) крапинка.
Крапли́стий –
1) крупный;
2) в крапинках.
Крапо́вий, крапча́стий, крапчи́стий и крапля́стий – в крапинках.
Кропи́ва́ – крапива.
Кропи́в’я́ний – крапивный.
• Кропи́в’я́ним сі́м’ям заси́пати – забранить, наговорить много попреков.
Кропи́в’янка – крапивник (птица).
Куши́р, -ру́ – водяная крапива.
Мишокрі́лик (зоол.) – крапивник.
Мушкови́й – с крапинками.
Накра́плювати, -люю, накрапля́ти, -ля́ю, накра́пити – делать крапинки.
Попекти́, -печу́, -че́ш –
1) попечь, испечь, изжарить;
2) обжечь;
3) пожалить, ужалить (крапивой); попекти́ся –
1) испечься (о мног.);
2) обжечься.
Семена́стий –
1) обильный семенами;
2) в мелких крапинках, пестрый.
Ця́та, -ти, ця́тка, -тки –
1) крапинка, пятнышко;
2) капля.
Цята́тий – в крапинках.
Цятко́ваний – в пятнах, пятнистый, пестрый, в крапинках, испещренный.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Воло́вий, -а, -е. Воловій, бычачій. Що він загадав тобі — на воловій шкурі не списати. Ном. № 5604. Треба мені волового воза. Мил. 95. Воло́ве о́ко, о́чко. а) Птица крапивникъ, Troglodytes parvulus. б) насѣк. Hipparchia Hyperanthus. Вх. Пч. І. 6. в) также воло́ві о́чі. Раст. полевая астра, Aster amellus. Воло́вий язи́к. Раст. собачій корень. a) Anchusa officinalis L. ЗЮЗО. І. 111. б) Cynoglossum officinale. ЗЮЗО. І. 120. в) Symphytum officinale L. ЗЮЗО. I. 138.
Горо́шковий, -а, -е. О. рисункѣ матеріи: въ круглыхъ крапинкахъ. КС. 1893. V. 282.
Гре́чка, -ки, ж. Греча, гречиха-растеніе. Вродила йому така гречка, що на все поле. Рудч. Ск. II. 207. Греча-зерно. Розсипав гречку. Мн. Гречки́. Посѣвы гречихи. Та й гречки гарні цей год.
2) Раст.: а) — ди́ка, польова́. Capsella bursa pastoris. Вх. Пч. Т. 9. ЗЮЗО. І. 114. б) — ди́ка. Rumex acetosa. Вх. Пч. І. 12.
3) Коричневыя крапинки по бѣлой лошади. Коненя мале, сухе, та таке пархате, що аж гречкою усипане. Рудч. Ск. II. 175.
4) Неха́й бу́де гре́чка. Пусть будетъ по твоему. Нехай буде гречка, аби не суперечка. Ном. № 4965.
5) Скака́ти у гре́чку. Нарушать супружескую вѣрность.
6) Перегна́ти через гре́чку. Задать трепку. Ном. № 3632. Слм. VIII. Ум. Гре́чечка. Грин. ІІІ. 54.
Джиґу́ха, -хи, ж.
1) Все хлещущее или жалящее: розга, кнутъ, насѣкомое.
2) Раст. Крапива, Urtica dioica. Черниг. г. Ум. Джиґу́шка. Пужка-джиґушка, — вставай, дівка Марушка. Ном. № 11341.
Жали́ва, -ви, ж. Крапива, Urtica urens L, Urtica dioica L. Каменец. у.
Жи́гавка и жи́галка, -ки, ж. Крапива, Urtica dioica, — urens. ЗЮЗО. І. 140. Вх. Пч. I. 13. Жигалков напарена. Гол. IV. 530.
Зводи́тель, -ля, ж.
1) Обольститель.
2) Пт. Крапивникъ, Troglodytes parvulus. Вх. Лем. 418.
Зломча́, -ча́ти, с. Пт. Крапивникъ, Troglodytes parvulus. Вх. Лем. 420.
Ка́пка, -ки, ж.
1) Капля. Капками роса бренить та миготить. Св. Л. 295.
2) Крапинка, пятнышко, точка. Камен. у.
3) Вышивка въ видѣ розеты. Гол. Од. 73. Ум. Ка́почка.
Капкани́стий, -а, -е. Испещренный крапинками. Вх. Зн. 24.
Коро́лик, -ка, м.
1) Ум. отъ коро́ль.
2) Зоол. Крапивникъ, Motacilla troglodytes. Вх. Лем. 427.
Крапли́стий, -а, -е.
1) Крупный (о дождѣ). Да пішов дощик краплистий, да уродив черчик черчистий. Мет. 233.
2) Въ крапинкахъ. Дві великі подушки у краплистих темних пошивках. МВ. II. 200.
Крапо́вий, -а, -е. Въ крапинкахъ. Хто червоного пояса продає, а хто крапового пояса хоче. МВ.
Кропива́, -ви́, ж. Раст. Крапива. І на жалку кропиву мороз буває. Ном. № 3824. Глуха́ бі́ла кропива́, ме́ртва кропива́. Раст. Lamium album L. ЗЮЗО. І. 126. Глуха́ кропива́ еще: Leonorus cardiaca. Лв. 99. Ум. Кропи́вка. Там же при долинці, в зеленій кропивці. Грин. III. 663.
Кропи́в’яний, -а, -е. Крапивный. Грин. III. 93. Кропи́в’яним сі́м’ям заси́пати. Забранить, наговорить много попрековъ. Я було піякам кажу: «Пийте, та його (чоловіка-п’яницю) не заволікайте»! А то ще прийдуть під вікно (кликати). До хати вже і не вступають, бо я кропив’яним сім’ям так і засиплю. Г. Варт. 290.
Кропи́в’янка, -ки, ж. Птица: крапивникъ, Troglodytes parvulus. Константиногр. у.
Куши́рь, -рю́, м. Водяная крапива. Ceratophillum demersum. Сам Дашкович, забувши свою философію, обома руками вибірав раки й рибу з жабуриння і куширу. Левиц. Пов. 109. Бодай тая річка куширем заросла. Нп.
Лома́к, -ка́, м. Пт. крапивникъ, Trogloditus parvulus. Вх. Лем. 432. Ум. Ломачо́к.
Мишокрі́лик, -ка, м. Зоол. Крапивникъ, Troglodytes parvulus. Вх. Лем. 435.
Мушкови́й, -а́, -е́. Съ крапинками. Хустки повелись мушкові микитонові. Борз. у.
Накрапля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Дѣлать крапинки. Шовком вишивати, злотом накрапляти. Голов. І. 158.
Пло́тик, -ка, м. Пт. Крапивникъ, Troglodytes parvulus. Вх. Пч. II. 15.
Попекти́ , -печу́ , -че́ш, гл.
1) Попечь, испечь, изжарить.
2) Обжечь.
3) Пожалить, ужалить (крапивой) (во множествѣ). Ускочила у кропиву та й ніженьки попекла. Грин. III. 645.
Семена́стий, -а, -е.
1) Обильный сѣменами.
2) О цвѣтѣ: въ мелкихъ крапинкахъ, пестрый. Семинастий півник — як по сірому мов жовтуваті перинки. (Залюб.).
Тирва́к, -ка́, м. Камень, находимый на тирлі 4, — онъ имѣетъ крапинки желтыя, красныя и бѣлыя. Шух. I. 225.
Тріщу́к, -ка́, м. Птица крапивникъ, Troglodytes parvulus L. Вх. Зн. 71. Ум. Тріщучо́к.
Цьо́мкання, -ня, с. Пѣніе птицы крапивникъ, Troglodytes parvulus. Щебече соловейко і своїм голосом криє цьомкання кропив’янки. Мир. Пов. II. 120.
Цьо́мкати, -каю, -єш, гл. О крапивникѣ: пѣть, кричать.
Ця́та, -ти, ж.
1) Крапинка, пятнышко, точка.
2) Капля. Йди по воду, бо нема води й цяти. Черк. у. Ум. Ця́тка, ця́точка.
Цята́тий, -а, -е. Въ крапинкахь.
Ця́тка, -ки, ж.
1) Ум. отъ цята. Крапинка, пятнышко, точка. Гол. Од. 77. Коли б подивитись на землю з неба, то й вона б здавалась нам, як і инші світила небесні, кругленькою цяткою. Ком. Р. І. 20.
2) Капля, капелька.
3) Кусочекъ перламутра, употребляемый для инкрустированья пороховницы изъ оленьяго рога. Гол. Од. 67.
4) мн. Родъ орнамента, употребляемаго при раскраскѣ косяковъ и ранъ дверей и оконъ. Чуб. VII. 383. Ум. Ця́точка.
Цятко́ваний, -а, -е. Въ пятнахъ, пятнистый, пестрый, въ крапинкахъ. Черк. у.
ІІ. Шріт, меж. для выраженія пѣнія крапивника. Вх. Лем. 486.
Шрітати, -таю, -єш, гл. О крапивникѣ: пѣть. Вх. Лем. 486.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Кра́пка, -ки, ж.
1) Точка.
2) Крапинка. Сл. Нік.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Ajuga genevensis L. — горля́нка жене́вська (Ру, Оп); горля́нка си́ня (Сл; Ан — СТ), дубра́к мохна́тий (Мл); барвінок (Ан — СТ), братчик (Mk — ДС), васильки (Ан, Яна — СТ, СЛ), васильки лісові (Ан — СД, СТ), васильок польовий (Ан, Кр — СД), вологлодка (Ан — СТ), волохатик (Ан — ВЛ), дубровка (Ан — СЛ), живучка (Ln, Сл — СТ), заліс-трава (Ан — СЛ), крапивник солодкий (Ан — СТ, СЛ), лойо́к (Рг1, Ln, Пс, Жл, Мн — СТ), лопек (См), лою́к (Рг1, Пс, Жл, Сл — СТ), маточник (Ан — ВЛ), медок (Mk — ДС), меду́нка(и) (Ан, Яна — СД, СТ), м’ята польова (Ан, См, Яна — СД, СТ), одногубка (Го2 — СЛ), починочки (Ан, Сл, См — СД, СТ), синій цвіт маленький (Ан), син(ь)оцвіт (Ан, См — СТ), синяк (См — СТ), сухове́ршки (Рг1, Пс, Жл, Мн, Ду, Ів, Сл, Mk, Ос — СД, ПД), товсту́шка (Ан, Жл, См — СЛ).
Ballota nigra L. — м’я́точник чо́рний (Ру); гобзик чорний (Вх1, Вх3), м’я́точник (Сл; Ян2 — СД); білокудренник (Ln — СТ), го́бзик (Жл), крапива́ глуха (Ср, Ан, Ln, Мн2 — СД, СТ), кропи́ва́ глуха́ (Ум, Ян4, Ду, Ів, Сл, Ос — СД, СТ, ВЛ), кудренник (Mk), ма́точник (Рг1, Пс, Жл, Ум, Ян2, Ду, Ів, Mk — СД, ПД), м’я́та соба́ча (Ум, Ів, Сл, См — СД), м’я́тошник (Ум, Ів), чорнокудренник (Кр, Mk — СД), ша́ндра (Ср, Кр, Ум, Ду, Ів, Сл, Mk, Ос — СД, СТ, ПС, СЛ), шандра вонюча (Ln — СТ), шанта (Ос — ПД).
Campanula cervicaria L. — дзво́ники шорстковолоси́сті; дзвіно́к шерстковоло́сий (Мл), дзво́ник шерстковоло́сий (Сл), дзвоники оленячі (Оп), дзво́ники шорсткі́ (Ру); батіжок петрів (Ан — СТ), желізняк польовий (Ан — СТ), звіробой синій (Ln — СТ), звонок кудрявий (Ан), крапива лісна (Ан — СЛ), куцавей (Ан — ПС), лиша́йник (Ан, Ів — ВЛ), переполох мужицький (Ln — СТ).
Ceratophyllum demersum L. — куши́р зану́рений (Ру); кропивка водяна (Вх1), куши́р рапа́тий (Мл), кушир темно-зелений (Оп), куши́р трио́стий (Сл); жабуриння (Ан — ПД), жа́гла (Го1), кошу́р (Гр), крапива водяна (Чн, Рг1, Ln — СТ, СЛ), крапивка (Рг1, Пс), кропива́ водяна́ (Пс, Ук), кропи́вка (Вх, Пс, Жл — ДС), кучир (Ан — ПД), куши́р (Ан, Пс, Жл, Мн2, Ду — ПД), куши́ра (Жл), куші́р (Рг1, Ан, Пс, Жл, Сл — СД), кущур (Ан — ПД), марич (Ан — СД), різни́к (Жл), рожник (Hl — БУ), та́мбур (Жл), шувар (Ан).
Ceratophyllum submersum L. — куши́р підво́дний (Ру, Оп); куши́р гладки́й (Мл), куши́р одноо́стий (Сл); крапивка (Рг1), кушир (Мн2, Mk — СД, ПД).
Glechoma hederacea L. — розхі́дник звича́йний (Сл, Ру, Оп); котя́чка розхі́дниця (Вх1, Вх6, Мл), розхі́дник плющови́дний (Ру); бара́нчик польови́й (Сб — ЗК), бишишник (Ос — ПД, ВЛ), блющ (Го2 — СЛ), блющик (Км), блющок земний (Mk), бу́дра (Чн, Рг1, Пс, Жл, Ду, См, Мг — СТ, СЛ, ЗК), булки́ котя́чі (Гв, Во, Вх7 — СЯ), воню́чка (Сб — ПС), колючки́ (Сб — СТ), копитня́к си́ній (Пч — ЗК), копієшник (Ан — СЛ), копі́йчана трава (Коб — ПД), костянка (См), ко́тик(и) (Рг1, Ан, Пс, Mj, Ду, Ів, Сл, Ос, См — СД, ПД, ВЛ, ПС, СЛ), котки (Rs — ВЛ), котовник (Ан, Hl, Кр — СД, СЛ, БУ), котя́чка (Вх, Mk, Мг — ПД, ДС, ЗК), котячник (См), коцимунда (Гв), ко́цурни́к (Вх7 — ЛМ), кошачки́ (Рг1, Пс, Жл, См — СД), кошачник (Пс), коше́чник (Рг1, Пс, Жл, Mj, Ум), крапива лісна (Ан — СЛ), крото́(і)вник (Во, Жл, Км, Мг — ЗК), кудерман (Км), кудра (Ан — ПД), кундерма́н (Вх, Жл, Вх6 — ДС), малинова травка (Ан — СЛ), метлиця дика (Го2 — СЛ), мнє́тка мура́щина (Сб — ГЦ), мня́та кі́(у́)нська (Мг — ЗК), мня́та котя́ча (Мг — ЗК), мня́та лісова́ (Мг — ЗК), му́дики (Вх, Вл, Жл, Вх1, Rs, Mk — ВЛ), мудики вторичні (Ос — СД), м’ята́ (Мг — ЗК), м’я́та ди́ка (Ан, Коб — СЛ, БО), м’ят(к)а кінська (Вх, Вх1, Мг — ДС, ЗК), м’ята кошача (Рг1, Пс), м’я́та́ ку́нська (Мг — ЗК), м’я́та лісова́ (Ан, Ів, Сл), м’я́та соба́ча (Мс — СТ), м’яточник (Ан — СЛ), окладник (Ос — СД), опухова трава (Км), орлики (Ан — ПС), па́сочки (Сб — СТ), плющ (Ав, Ан, Жл, Вх1, Вх7, Мг — СД, ЗК, СЯ), плющик (Сл), повзуно́к (Сб — СД), пристрісни́к (Мг — ЗК), розхі́(о́)дни́к (Ав, Чн, Рг1, Ан, Ln, Пс, Жл, Вх1, Mj, Ум, Ян2, Ду, Ів, Сл, Ос, Мг — ЗАГ), розхудни́к (Мг — ЗК), ряс (Ан, Tl — СТ, СЛ), ря́ска (Сб — СТ), складник (Ос — СД), соба́чки (Сб — СТ), тяглик (Ос — ВЛ), ча́брик польови́й (Мг — ЗК), чистар (Ос — ПД), чистотіл (Ос — ПД), ша́ндра (Ан, Ду, Ів, Mk, Ос — СТ, ПД), яблунове зіллє (Ан — СТ), яйка коцурі (Гб — ЛМ), я́йця котя́чі (Вх, Вх1, Ду, Мг — ВЛ, ЗК), я́йця коцу́рови (Мг — ЗК), я́йця коцу́рячі (Мг — ЗК), я́йця ма́чачі (Мг — ЗК).
Lamiastrum galeobdolon (L.) Ehrend. & Polatschek — жо́втий жабрі́й звича́йний; глуха́ кропива́ жо́вта (Сл, Ру; Mk — СД, ПД), губа́ня жо́вта (Жл, Вх1, Вх6, Мл; Мг — ЗК); добропо́ль (Мг — ЗК), жали́ва (Мг — ЗК), жали́ва глуха́ жо́вта (Мг — ЗК), жали́ва ди́ка (Мг — ЗК), жали́ва кі́нська (Мг — ЗК), жали́ва лісна́ жо́вта (Мг — ЗК), зво́нець (Мг — ГЦ, ЗК), зеленчу́к (Мг — ГЦ), зєбрі́й (Шх — ГЦ), зя́брі́(и)й (Мг, Коб — БО, ЗК), крапива лісна (Ан — ПС), кропи́ва ди́ка (Мг — ЗК), кропива жовта (Mk), маслінки́ (Мг — ЗК), м’ята глуха (Ан — СЛ), со́няшник ди́кий (Мг — ЗК), фирка́ч (Мг — ЗК).
Lamium album L. — глуха́ кропива́ бі́ла (Сл, Ру, Оп; Ав, Ан, Шс2, Ян2, Ів, Mk, Ос — СД, СТ, ПД, ВЛ, СЛ); глушиця біла (Вх1), меду́нка бі́ла (Вх2, Вх3, Вх6, Мл); глуха́вка (Вх1, Mk, Мг — ЗК), глушиця (Вх6, Mk, См — ПД), драголюб (Ан — СТ), жали́ва (Сб — ЗК), жали́ва бі́ла (Мг — ЗК), жали́ва́ глуха́ (Он, Пч, См, Кч, Мг, Сб — СД, БО, ЗК), жали́ва ди́ка (Мг, Сб — ЗК), желива́ (Сб — ГЦ), жи́галка (Сб — СТ), жилава́ (Сб — СД), жіли́ва бі́ла (Сб — БО), жіли́ва глуха́ (Сб — БО), жілива́ сліпа́ (Коб — БО), зябрі́(и)й (Он — БО), кадило (Rs, См — СД, ВЛ), капри́ва глуха́ (Мг — ЗК), коло́пенька (Коб — ГЦ), крапи́ва (Сб — ПС), крапива глуха (Ln — СТ), крапи́вка (Рм — ПЦ), кропи́ва́ (Ос, Сб — СД, ВЛ), кропи́ва́ бі́ла (Рг1, Пс, Hl, Ум, Ду, Ів, Сл, Сб — ЗАГ), кропи́ва́ глуха́ (Гв, Рг1, Пс, Gs, Вх1, Вх6, Rs, Ду, Ів, Сл, Ос, Сб — ЗАГ), кропи́ва́ ди́ка (Сб — СТ, ПЦ, ПЗ), кропива кінська (Ос — ПД), кропива́ лісова́я (Сб — СТ), кропива́ ме́ртва (Рг1, Пс, Ду, Сл), кропи́ва́ соба́ча (Сб — ПД, ПЦ), кропи́вка (Рм — ВЛ), крупе́ва глуха́ (Сб — ВЛ), крупи́ва (Сб — ПЦ), меді́вка (Вх1, См, Сб — СД), медниця (Mk), меду́лька (Вх, Вх1, Он, Сб — ВЛ, ДС, БО), медуниця (Вх1, Вх6), меду́нка (Вх, Вх1, Вх3, Mk, См, Сб — СД, ДС), медушка (Вх, Вх1 — ДС), мертвяк (Пс), м’є́тка кі́нська (Сб — ДС), міду́нка (Сб — БО), м’ята кінська (Ос — ПД), м’я́та соба́ча (Мс — СТ), покржіва глуха (Гб — ЛМ), пусти́рник (Сб — ВЛ), сліпота куряча (См — СД), смоктило (Ан — СТ), чар-зілля (Км), чарівне зілля (Км), ша́нда (Сб — ПД), шандра́ (Сб — СД), шовко́ве зі́ллє (Коб — ГЦ), яснотка (Ln — СТ).
Lamium maculatum L. — глуха́ кропива́ плями́ста (Сл); глуха кропива крапчаста (Оп), глухавка пятнована (Во), глушиця плямовата (Вх1), меду́нка плями́ста (Вх3, Вх6, Мл); глухавка (См), глушиця (См), кади́ло (Ду), кади́ло ди́ке (Нв — ВЛ), крапи́ва глуха (Чн, Рг1, Вл, Ln, Мн2 — СТ, СЛ), кропи́ва́ глуха́ (Во, Ум, Ян2, Ів, Сл, Ос — СД), кропива глуха лісова (Mk — ПД), окла́дник (Ан, Ів — СД), сліпота (См — ПД), сліпота́ куря́ча (Во), яснотка (Ln, Сл, Ос — СД, СТ).
Lamium purpureum L. — глуха́ кропива́ пурпуро́ва (Сл, Ру, Оп); глушиця багрова (Вх1), меду́нка багрова́ (Вх6, Мл), медунка багряна (Вх3); дівка (Вх, Mk — ДС), драголю́б (Мс — СТ), дрімлюх(а) (Шх, Mk — ГЦ), коло́пенька (Коб — ГЦ), крапива червона (Сл — СТ), крапивка глуха (Ln — СТ), кропива́ глуха́ (Mk, Мс — СТ, ПД, БУ), кропива глуха дрібна (Mk — ПД), кропива́ ди́ка (Мс — СТ), кро(а)пи́ва́ кра́сна (Ан, Кр, Ум, Яв, Ів, Сл — СД, СТ), медуниця (См — СД), меду́нка (Вх, Жл — ДС), медунка дівка (Mk), натєгач (Mk — ВЛ), ша́ндра (Ан, Ду, Ів — ПД), шанта́ (Мс — СТ), шовко́ве зі́ллє (Коб — ГЦ), яснотка (Кр, Шс2, Сл — СД).
Leonurus cardiaca L. — соба́ча кропи́ва́ звича́йна (Ру, Оп); соба́ча кропива́ (Сл; Рг1, Пс, Шс2, Ян2, Mk, Ук, Мг, Коб — СД, СТ, ГЦ, ЗК), хва́стиця звича́йна (Мл), хвастиця псячка (Вх1, Вх3); жали́ва глуха́ (Мг — ЗК), жали́ва ди́ка (Мг — ЗК), жали́ва німа́ (Мг — ЗК), жали́ва пе́сся (Мг — ЗК), жали́ва пся́ча (Мг — ЗК), жали́ва соба́ча (Мг — ЗК), капри́ва глуха́ (Мг — ЗК), крапива́ глуха (Чн, Ср, Ан, Ln, Кр, Сл, Яна — СД, СТ, ВЛ, ПС, СЛ), крапива глуха велика (Ав — СД), крапива собача (Мн2 — СД), крапивничок (Ан — ВЛ), кропи́ва (Мг — ГЦ), кропи́ва́ глуха́ (Нв, Рг1, Ум, Ян4, Ду, Ів, Сл, Mk, Ос, Рм — СД, СТ, ВЛ, ПЦ, СЛ, ДС), кропива пе́сся (Мг — ЗК), кропи́ва пся́ча (Мг — ЗК), кропи́вничок (Ум, Ів), курпоїн (лісний) (Ан — СТ), пся́чка (Вх, Жл, Ду, См, Мг — ПД, ДС, ЗК), пусти́рник (См, Мг — СТ, ГЦ, ЗК), серде́чник (Гт — ЗК), си́(а́)ндра (Ан, Ду, Ів, Mk — СД), слендра (См), слід гусячий (Hl, Mk — ПД, БУ), слід ку́рячий (Жл, См — ДС), шандра (Сл — СД), шантай (Tl — ЗК).
Lycopus europaeus L. — вовконі́г європе́йський (Ру, Оп); вовконі́г звича́йний (Мл), драголю́б (Сл; Рг1, Пс, Жл, Mj, Ум, Шс2, Ів, Mk, См — СТ, ПД); беззуб (Hl — БУ), зілля від зубів (Ос — СД), зюзик (Ан, Mj, Mk — ПД), зю́зник (Рг1, Ан, Ln, Пс, Жл, Шс2, Ду, Ів — СТ), конопель лісний (Ан — ВЛ), крапива болотна (Ln — СТ).
Ranunculus aquatilis L. — жовте́ць водяни́й (Сл); козеле́ць водяни́й (Вх1, Мл); крапивник (Ан — СЛ), крапивник водяний (Го1 — СЛ), лютик (Мн2 — ПС), мокруша (Шс — СТ), самості́й (Вх, Жл, Вх1, Ду — ДС).
Stachys germanica L. — чисте́ць німе́цький (Вх1, Мл, Сл); чисте́ць герма́нський (Ру, Оп); кро(а)пива глуха (Ан, Ос — СД, СЛ), мохноног (Го1 — ПС), ранник (Ос — ПД), свинюх (Mk — ПД), сухітник (Ос — ПД), шальвія (Ос — ВЛ), шандра (Ос — ПД), ясько тлустий (Mk — ПД).
Urtica dioica L. — кропи́ва́ звича́йна (Ос — ПД); кропива́ вели́ка (Вх2, Вх6, Мл, Сл; Ос, Гб, Сб — СД, ПД, ВЛ, ПЗ, СЛ), кропива́ дводо́мна (Ру, Оп), кропива жалива (Вх1, Вх2); бджоли́ця (Мо, Мс — СТ), ґушту́л (Мс — СТ), джибуха (Км), джиґу́ха (Гр), джидуха (Км), дроголю́б (Мс — СТ), жала́ (Сл, Сб — СЛ), жали́ва́ (Ср, Вх6, Гр, Ян4, Мч, Ва, Ос, Бк, Он, Мс, Кч, Мг, Сб, Коб — ЗАГ), жали́ва вели́ка (Вх7 — ЗК), жаливу́ха (Вх7 — ДС), жа́ло трав’яне́ (Мс — СТ), жаруха (Км), же(и)ру́ха (Mj, Бк — БУ), жигавка (Км), жи́галка (Ос, Нес — ПД, ВЛ), жи́жка (Сб — ВЛ), жилава́ (Сб — СД), жилю́ха (Бк — БУ), жі(є)ли́ва (Бк, Он, Коб — БУ, БО), жолінча (Mj), колю́ча трава́ (Мс — СТ), копри́ва (Вх, Gs, Вх5, Ос, Гб — ДС, ЛМ), крапива́ (Ав, Чн, Ср, Ан, Ln, Мн2, Кр, Сл, Лс2, Рм, Мс — ЗАГ), крапива здорова (Мн2), кропи́ва́ (Гв, Во, Hz, Пс, Жл, Mj, Rs, Ян2, Ян4, Сл, Mk, Лс2, Ос, Мс, Гб, Мг, Коб — ЗАГ), кропива́ жалка́ (Ос, Мс, Сал — СД, СТ), кропи́ва́ жалю́ча (Рг1, Ан, Hl, Ів, Сл, Мс — СТ, БУ), кропива жеруча (Сл), кропива живуча (Ос — ПД), кропи́ва жи́гальна (Сб — ДС), кропива́ ж(и)гу́ча (Ос, Мс — ПД, СТ), кропива́ кусю́ча (Мс — СТ), кропива листата (Ос — СД), кропива мертва (См), кропива пекуча (Сл, Mk), кропи́ва пеку́ща вели́ка (Вх7 — ДС), кропива проста (Ос — ВЛ), кропива чорна (Ос — ВЛ), кропова́ (Гб — СТ), кропува́ (Гб — СТ), крупи́ва (Сб — ПЦ), куса́чка (Мс — СТ), ойо́йкина трава́ (Мс — СТ), пеку́чка (Сб — ЗК), покржіва (Гб — ЛМ), покри́ва (Вх7 — ДС), щилю́чка (Мо — СТ).
Urtica urens L. — кропи́ва́ жалка́ (Ру, Оп; Сл, Ос — СД); кропива жалячка (Вх1), кропива́ жи́гавка (Вх2, Мл, Сл), кропива мала (Вх6; Mk, Гб — ПЗ); гижа́вка (Вх7, Ос — ПД, ВЛ), джигавка (Лс2, Ос — ВЛ, ПЦ), джиґалка (Вх7 — ВЛ), джиґуха (Rs — ВЛ), дзиску́ха (Лс2 — ПС), жала маленька (Сл — СЛ), жали́ва (Во, Вх, Ср, Ан, Жл, Ян4, Дб, Ду, Сл, Гд, Бк, Гт, Пч, Гб2, Кч, Коб, Мал — СТ, ПД, ДС, БУ, БО, ГЦ), жали́ва куся́ча (Мг — ЗК), жали́ва мала́ (Вх7 — ЗК), жали́ва пеку́ча (Кч, Мг — БО, ЗК), жалку́шка (Лс2 — ПС), жа(є)лу́шка (Бк — БУ), жаля́чка (Вх, Жл, Ум, Ів — ДС), жару́ха (Вх, Жл, Вх1, Сл — ДС, БУ), жарьо́ха (Бк — БУ), жга́вка (Вх7 — ДС), жгу́чка (Ав, Чн, Рг1, Ан, Ln, Пс, Жл, Вх1, Сл, Mk — СД, СТ, ПД, СЛ), жері́вка (Гб2 — ГЦ), жигавиця (Гв, Рг, Ан — СТ), жи́гавка (Вх, Рг1, Ан, Пс, Жл, Вх1, Вх6, Ів, Шл, Лс2, Ос, Мс, Гб, Сб, Коб — СТ, ВЛ, ПЦ, ДС, ГЦ), жи́галка (Во, Вх7, Шл, Ос — ПД, ВЛ, ДС), жи́гвалка (Лс2 — ПЦ), жигу́чка (Рг1, Ан, Пс, Жл, Ів — СЛ), жи́жавка (Ос, Рм, Гб — ВЛ, ПЦ), жи́жка (Рг1, Ан, Пс, Жл, Ів, Ар, Сал — СД, СТ, ПЗ), жижу́ха (Ан, Ів, Сл — СД, ПД), жилава (Сл — СТ), жичка (Tl), коприва печача (Гб — ЛМ), крапива (Ср, Кр — СД, СТ), крапива-жалкушка (Сл — ПС), крапива-жигучка (Ан), крапивка (Мн2, Го1 — СД, СЛ), кропи́ва́ (Hl, Ян4, Ос, Гт, Мс — ЗАГ), кропива-джижкуха (Сл — ПС), кропива дрібн(еньк)а (Сл, Ос — СД, СТ, ПД, СЛ, ПС), кропива жалька (Сл — СД), кропива́ жгу́ча (Мс — СТ), кропива́ жгу́ча дрібноли́ста (Мс — СТ), кропива-жгучка (См), кропива-жижавка (Ос — ВЛ), кропива́ жижка́ (Лс2 — ПС), кропи́ва жирка́ (Гб2 — ГЦ), кропива́ мє́лка (Мс — СТ), кропи́ва пеку́ща ма́ла (Вх7 — ДС), кропивка (Ос — ПД), кропилка (Го1 — СЛ), парівка (Hz — ГЛ), пеку́чка (Вх7 — БО), стрекучка (Ан — СЛ), цюпка (Tl).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Крапи́ва, рос. Urtica = кропива́, U. dioica L. = кропива́ жалю́ча, U. urens = жалива́, жигу́чка, жи́жка, жи́гавка, жа́лячка, жижу́ха. С. Ан. — Крапи́ва глуха́я = д. під сл. Глухо́й.
Крапи́вникъ, пт. Motacilla troglodites = кропи́вниця, кропи́въянка (Чайч.), воло́ве о́чко. Вол.; пт. Troglodytes parvulus = задери́хвіст. Хар. Кай.
Крапи́вница = кропи́вниця, красу́ха. — Не бійтесь, це не кір, а красуха.
Крапи́вный = кропи́въяний. – Крапи́вная лихора́дка = д. Крапи́вница. — К. мали́на, рос. Guscuta = пові́тиця, приві́тиця. С. Ан. — Крапи́вное сѣ́мя = чорни́льна душа́, ві́ра, сїпа́ки, сїпа́цьке ко́дло.
Кра́пина = l. кра́пля, здр. кра́пелька, — Як бігла через гребельку, та вхопила водицї крапельку. н. к. 2. кра́пка, ка́пка, ця́тка (С. З.).
Крапъ = 1. кра́пки і д. Кра́пина 2. 2. рос. Rubia tinctorum L. = марена́. С. Л.
Глухо́й, ая = глухи́й, ха; глушко́, глу́шка. — Він зовсїм, глухий — нїчого не чує. — Глухий голос. — Глухий дзвін. — Глухе вікно. — Глуха стїна (без вікон і дверей). — Глухо́е мѣ́сто = глушина́. — Там така глушина, що й чоловіка не побачиш; (в лїсї) — гущина́, гуща́вина. — Залїз у гущавину, що й вийти трудно. — Глуха́я ночь, по́лночь = глупа́ ніч. — У саму глупу́ ніч. С. Аф. — От саме у глупу ніч прибігає чорт. н. к. — Глухая крапи́ва, рос. Lamium albura L. = глуха́, біла кропива́. С. Ан. — Глухо́й те́теревъ = д. Глуха́рь 1. і 2.
Жечь, ся = пекти́, ся, пали́ти, ся. С. З. Л. — Сонце пече. — Палити дрова. — Палити цеглу. — Горілка пече в ротї. — Жже́тъ се́рдце = пече́ зга́га. — Крапи́ва жже́тся = кропива́ жа́лить. — Это жже́тся (про цїну) = куса́єть ся.