Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 43 статті
Запропонувати свій переклад для «крикун»
Шукати «крикун» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Крику́н – крику́н (-на́), ув. крикуня́ка, (вульг.) горла́нь (-ня́), горлопа́нь (-па́ня), репе́тя, верла́нь, рота́тий (-того), вереща́ка, вереску́н, зіпа́ка, желі́пало. [Як одружи́вся з бага́тою, став крича́ти на схо́ді, за крикуна́ став, а рані́ше його́ й не чуть було́ (Харківщ.). Скі́льки кло́поту з пересе́льською земле́ю нароби́ли горлані́ і́дольські (Грінч.). А ми тобі́ посо́бимо в грома́ді, заткне́мо горля́нки рота́тим (Грінч.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Мечтать –
1) мрі́яти, ма́рити про (за) ко́го, про (за) що, (реже) ма́рити чим, мріти, снити (о несбыточном) химе́рити про що;
2) (о самом себе) ду́мати про се́бе:
• лелеять мечту – плекати (голубити кохати, пестити) мрію; (іноді поет.) гріти у серці мрію;
• любить мечта́ть – коха́тися в мріях;
• мечтать не вредно – мріяти не шкодить;
• мечта́ть о славе – мрі́яти (ма́рити) про сла́ву;
• много (высоко) о себе мечтать (разг.) – багато думати про себе; бути надто високої думки про себе; надто заноситися (високо нестися);
• не платье, а мечта – не сукня (не плаття), а [сама] мрія;
• он много о себе мечта́ет – він бага́то про се́бе ду́має, він зано́ситься (ви́соко несе́ться), він зарозумілий;
• предаваться мечтам о чём – поринати у мрії [снувати мрії, марити] про що;
• предаваться несбыточным мечтам – химерна (даремна, нездійсненна, марна) мрія;
• созданный в мечтах – витворений (створений) у мріях; вимріяний;
• создать мечтой кого, что – вимріяти кого, що;
• это было мечтой всей моей (его) жизни – це була мрія всього (цілого) мого (його) життя; я (він, вона) про це мріяв (мріяла) все (ціле) (своє) життя.
[Та що! про се шко́да химе́рити (П.Куліш). І Олеся вже марила, як то вона буде їздити на баскому гусарському коні, а Казанцев її вчитиме (І.Нечуй-Левицький). Згада́й, про яке́ ді́ло ми коли́сь мрі́яли (Б.Грінченко). Вони укладали плани її виховання, мріяли про її долю (М.Коцюбинський). Люблю справжніх людей, а не тих, що вимріяла моя фантазія (А.Кримський). Ма́рив про щасли́ву Украї́ну (А.Кримський). Обстава в кабінеті голови управи мало чим різнилась від умеблювання кімнати райбюро, що правила разом за кабінет усьому районному урядові Спілки, хіба що канапа коло стіни — про такі розкоші в районі годі було й марити, та на неї і місця, мабуть, гулящого не стало б (В.Підмогильний). Я мріяв про зустріч з вами, поки не зустрів!.. (Олександр Перлюк). У дитинстві Сидорчук мріяв стати продавцем. У наші дні мрія професора Сидорчука здійснилась (Роман Крикун). Коли ти вмієш розважати, Спостерігати й пізнавати, Не стаючи ніколи скептиком, Або руїнником, Мріяти, та не даючи твоїй мрії Стати твоїм паном… Коли ти потрапиш бути суворим, Не впадаючи ніколи в лють, Коли ти вмієш бути відважним, А ніколи безрозсудним, Коли ти вмієш бути добрим, Коли ти вмієш бути мудрим, Не будучи моралізатором, ні педантом. Якщо ти вмієш зберегти свою відвагу І не стратити голови, Коли всі інші довкола тратять її, Тоді князі, боги, щастя і перемога Стануть на віки твоїми вірними рабами. — Тоді ти станеш ЛЮДИНОЮ!.. (В.Стус, перекл. Р.Кіплінґа). — Коли мені було сім років, я мріяла про те, щоб на всій землі було сонце. В сімнадцять я марила про неземну любов і прекрасного принца на білому коні. Тепер мені тридцять, і я просто тупо хочу грошей]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КРИКУ́Н збільш. крикуня́ра.
ВЗЫВА́ТЬ, взрыва́ющий що вола́є тощо, ста́вши вола́ти, крику́н, пор. вопиющий;
вопиющий о по́мощи з кри́ком „ряту́йте!”, з кри́ком про /о/ по́міч, стил. перероб. блага́ючи про по́міч.
ВОПИ́ТЬ ще де́рти го́рло, ґвалтува́ти, оказ. лементі́ти;
вопить без умо́лку визо́йкувати;
вопя́щий що вола́є тощо, крику́н, зви́клий /ста́вши/ вола́ти, горлоде́р, галиц. гала́й, гала́йко, образ. із кри́ком, із зо́йком, пор. кричащий;
вопящий благи́м ма́том розрепето́ваний, з ди́ким кри́ком;
ЗАВОПИ́ТЬ (різко) галасну́ти.
ВОСКЛИЦА́ТЬ, восклица́ющий що вигу́кує тощо, крику́н, горла́й, о́йкало, стил. перероб. вигу́куючи;
восклицаемый вигу́куваний.
ВСКРИ́КИВАТЬ ще знай крича́ти, раз-у-ра́з крича́ти;
вскрикивающий що знай кричи́ть тощо, крику́н, о́йкало, ая́йкало, прикм. крикли́вий, зойкли́вий, зойкітли́вий, стил. перероб. ча́сом зо́йкаючи, пор. кричащий.
ГАЛДЕ́ТЬ ще ґвалтува́ти, галала́йкати, галиц. гала́йкати;
галдя́щий що ґвалту́є тощо, розґвалто́ваний, зви́клий /ста́вши/ галасува́ти, крику́н, гала́йко, прикм. галайкува́тий, галайку́чий, шваркотю́чий, шваркітли́вий, /натовп/ гамірли́вий, спо́внений га́мору.
ГОЛОСИ́ТЬ (з плачем) го́лосом голоси́ти;
голося́щий що голо́сить тощо, зви́клий голоси́ти, крику́н, горла́нь, голоси́льник, голосі́й, жін. голосни́ця, фраз. з голосі́нням, прикм. голоси́льний.
ГОРЛА́НИТЬ оказ. вигорла́нювати;
горланящий що горла́є, зви́клий /маста́к/ горла́ти, горлай, горла́нь, горлопа́н, горлоде́р, зіпа́ка, крику́н, оказ. розрепето́ваний, прикм. горла́тий, крикли́вий, фраз. з мі́дним го́рлом.
ЗВОНИ́ТЬ ще видзво́нювати, док. ви́дзвонити; (у дзвін) ба́мкати, /часто/ бала́мкати, (телефоном) телефонува́ти;
звонить во все колокола́ ще крича́ти на весь світ;
звоня́щий що /мн. хто/ дзво́нить тощо, ра́ди́й задзвони́ти, дзвона́р, ба́мкало, перен. бо́вкало, бе́вкало, складн. самодзво́нний [самозвоня́щий самодзво́нний, самодзві́н] див. ще звенящий;
самозвонящий во все колокола́ дзвона́р в усі́ дзво́ни, крику́н на весь світ, ста́вши крича́ти на весь світ;
ЗАЗВОНИ́ТЬ (глухо у дзвін) заба́мкати [глу́хо зазвони́л ко́локол заба́мкав дзвін];
ОТЗВОНИ́ТЬ отзвони́л – и с колоко́льни доло́й своє́ ді́ло зроби́в, а там хоч трава́ не рости́;
ПОЗВОНИ́ТЬ (телефоном) ще зателефонува́ти, задзвони́ти;
позвони́вший ОКРЕМА УВАГА;
ДОЗВОНИ́ТЬСЯ дозвониться до кого оказ. ви́дзвонити кого.
ЗЫ́КАТЬ ще нагу́кувати /вигукувати/;
зыкающий що /мн. хто/ гука́є тощо, ра́ди́й гукну́ти, зви́клий гука́ти, крику́н, горла́нь, прикм. горла́тий, образ. гучни́й /голосни́й/ як грім. ЗЫ́КНУТЬ похідн. відзи́кнути.
ИЗДАВА́ТЬ (книжки) ще публікува́ти, (звуки) розсипа́ти;
издавать декре́ты декретува́ти, док. задекретува́ти;
издавать за́пах спо́внювати па́хощами /арома́том/;
издавать нечленоразде́льные зву́ки ти́кати й ми́кати;
издавать скрипя́щие зву́ки ри́пати;
издавалось вида́вано;
издаю́щий, що /мн. хто/ видає́ тощо, за́йня́тий видання́м, зда́тний ви́дати, схи́льний видава́ти, видаве́ць, прикм. вида́вчий;
издающий вопль /издающий крик/ крику́н, зо́йкало, образ. з кри́ком;
издающий за́пах із за́пахом;
издающий звук чего із зву́ком як що;
издающий писк писку́чий;
издающий распоряже́ние розпоря́дник;
издающий стон стогні́й, образ. із сто́гоном;
издающий храп хропу́н;
издающие хто видає́;
издающийся/издава́емый вида́ваний, публіко́ваний.
КРИЧА́ТЬ ще вигу́кувати /нагу́кувати/, (на кого) гри́мати, діял. гала́кати, (як пугач) пу́гати, пуги́кати кричать бла́гим ма́том крича́ти не свої́м го́лосом, крича́ти /зіпа́ти/ на пуп, про́бі ревти́;
кричать во всё го́рло на всі за́води крича́ти;
кричать во всю гло́тку реві́ти, як коро́ва;
кричать на кого гри́мати на;
кричать на всех перекрёстках крича́ти на весь світ;
нача́ть кричать фраз. у крик [я начал кричать я – у крик];
кричи́-не-кричи́ безнаді́йно;
крича́щий що /мн. хто/ кричи́ть тощо, зви́клий крича́ти, зму́шений закрича́ти, розкри́чаний, розгу́кати, крику́н, вереща́ка, зіпа́ти, горла́нь, грима́йло, прикм. крикли́вий, галасли́вий, верескли́вий, фраз. кричу́щий, реву́чий, (колір) шпарки́й, разю́чий, яду́чий, образ. з кри́ком /ве́реском, га́ласом, ревом/;
гро́мко крича́щий з голосни́м кри́ком;
крича́щий благи́м ма́том /крича́щий во всё го́рло/ розрепето́ваний, образ. з ди́ким ре́вом;
крича́щий дурны́м го́лосом крику́н не свої́м го́лосом;
крича́щий на всех перекрёстках = звонящий во все колокола;
КРИ́КНУТЬ ще загука́ти;
крикнуть в отве́т відгу́кну́тися, відкри́кнутися;
КРИКАНУ́ТЬ ще галасну́ти;
ДОКРИЧА́ТЬСЯ докрича́ться до хрипоты́ захри́пти від кри́ку;
докрича́вшийся до хрипоты́ захри́плий від крику;
НАКРИЧА́ТЬСЯ ще попокрича́ти, наси́титися кри́ком, (удосталь) ви́кричатися;
накрича́вшийся ОКРЕМА УВАГА;
РАСКРИЧА́ТЬСЯ, раскрича́вшийся оказ. розкри́чаний, ОКРЕМА УВАГА
МИТИНГОВА́ТЬ ще па́лко обгово́рювати, виступа́- із за́кликами;
митингу́ющий що /мн. хто/ мітинґу́є тощо, розмітинґо́ваний, ра́ди́й /ста́вши/ мітинґува́ти, горла́нь, крику́н, мітинґа́нт, уча́сник мі́тинґу;
митингующая толпа́ розбу́рханий на́товп.
НАДСА́ЖИВАТЬ, надсаживающий (го́лос) = надрывающий (голос);
надрывающий го́рло крику́н, горла́нь, образ. з мі́дним го́рлом;
надсаживающий грудь гото́вий перерва́тися;
надсаживающийся = надрывающийся.
ОРА́ТЬ, орать как сумасше́дший роздира́тися;
ору́щий що /мн. хто/ горла́є тощо, ста́вши /зви́клий/ крича́ти, зму́шений закрича́ти, розрепето́ваний, горла́нь, крику́н, вереща́ка, прикм. галасли́вий, крикли́вий, горла́тий, образ. з кри́ком;
ору́щий во всю гло́тку горла́нь /стил. перероб. горла́ючи/ на всю гу́бу;
РАЗОРА́ТЬСЯ ще розґвалтува́тися і похідн..

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Крикун – крику́н, вереску́н, -на́, горла́нь, -ня́; -нья – крику́нка, горла́нка, -ки, вереску́ха.
Хайло – з’явище, -ща; (в печи) че́люсти, -тів; (крикун) горлань, -ня, горлач, -ча.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Бурлі́й, -ія́ – крикун, возмутитель.
Вереску́н, -на́ – крикун.
Вереща́ка – крикун, пискун.
Верла́нь, -ня́ – крикун.
Галабурда́ – крикун, суматошный человек.
Горла́й, -ая́, горла́нь, -ня́, горла́ч, -ча́ – горлан, крикун.
Же́ліпа́ло, -ла –
1) медленно ядущий;
2) крикун.
Зіпа́ка, -ки – крикун, крикунья.
Торохті́й, -тія́ – крикун, пустозвон.
• Торохтія́ везти́ – ехать порожняком, с пустой бочкой.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бурлі́й, -лія́, м. Крикунъ, возмутитель. Зараз деякі бурлії схаменулись, подумали про свою голову. К. ЧР. ЗН.
Вереску́н, -на, м. Крикунъ. Уман. II. 48.
Вереща́ка, -ки, м. Крикунъ, пискунъ.
Верла́нь, -ня, м. Крикунъ. Горлань, верлань, кулачник страшний. Котл. Ен. V. 66.
Гала́йко, -ка, м. Крикунъ, верезга. Желех.
Галаса́йко, -ка, м. Крикунъ. Желех.
Горла́нь, -ня́, м. Крикунъ. Чи по неволі, чи по волі? Кричить аркадський їм горлань. Котл. Ен. V. 11.
Желі́пало, -ла, м.
1) Медленно ядущій.
2) Крикунъ.
Зіпа́ка, -ки, об. Крикунъ, крикунья. Мир. ХРВ. 124.
Торохті́й, -тія́, м. Крикунъ, пустозвонъ. Шейк. Торохтія́ везти́. Ѣхать порожнякомь, съ пустой бочкой. Шейк.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Cicuta virosa L. — віха́ отру́йна; весь звича́йний (Мл), віха́ (Сл; Рг1, Ан, Пс, Жл, Mj, Ів, Mk, Ук — СД, СТ), смертельник великий (Во), смертельник їдовитий (Вх1, Вх2, Вх6), цику́та отру́йна (Ру, Оп); бедрець (См — ДС), бедринець (Пс), белкота́ (Сб — СТ), бех (Рг1, Ан, Пс, Жл, Mj, Ду, Яв, Ів, Сл, Mk, См — СТ), беши́ха (Жл), бі́шениця (Во, Ан, Mk — СТ, ЗК), бле́кіт (Гр, Дб, Сл, См, Сб — СД, СТ, ВЛ), блекота́ (Mk, Рм, Сб — ЗАГ), боли́голо́в (Ln, Жл, Сл, Mk, Сб — СД, СТ, СЛ), болиголова (Сл, См — СТ), болиголова водяна (Сл, См — СТ), болиголо́вка (Сб — СТ), бугла́в (Жл), ве́сій (Он — БО), весь (Hz — ГЛ), вех (Чн, Ln, Сл, Mk, Ос, Ук, Сб — СТ, ПД, ВЛ, СЛ), веха (Ду, См — СТ), ви́ха (Ум, Ду, Яв, Ів, Сл — СТ), віх (Рг1), вомиг (Ан), воми́га (Рг1, Ан, Пс, Ів, Сл), в’ю́ха (Жл), дурі́йка (Hl, См, Сб — ДС, БУ), кмін (Сб — ДС), крикун (Ан — СЛ), мо́рква (Рм, Сб — ПЦ, ПЗ), мо́рква ди́ка (Сб — ПЗ, ДС), німи́ця (Сб — СТ), отру́йні я́годи (Сб — ДС), отру́та (Сб — ДС), сліпота́ ку́ряча (Сб — ДС), смерте́льник (Гв, Жл, Вх3, Сб — ВЛ, ГЦ), центо́рія (Сб — СТ), цику́та (Mk, Ук, Мс, Сб — СД, СТ), цику́та смерте́льная (Сб — СЛ), шалій (Во, Вх1, Вх3, Сл, Mk, См — ЛМ), шалі́йка (Сб — ДС), ярош (Mk).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Крику́нъ, крику́нья, крику́ша = крику́н, ха, горла́нь, горла́ч, горлопа́нь, горла́тий, горла́та, пащеку́н, ха, рота́тий, та, вереску́н, ха, гала́кало (сп. р.), ре́ва (сп. р.).
Хайло́ = 1. че́люсти (печі). 2. го́рло, горля́нка, ди́хало. 3. горла́нь, горла́ч і д. Крику́нъ.
Галду́нъ = крику́н, горла́нь, пащеку́н, горлопа́нь.
Шуми́ло = д. Крику́нъ.

Запропонуйте свій переклад