Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 15 статей
Запропонувати свій переклад для «кріт»
Шукати «кріт» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

I. Взрыва́ть, взрыть – ско́пувати, скопа́ти, ри́ти, пори́ти, зри́ти, споро́ти. [Скопа́ла гря́дку. Попоро́в (споро́в) плуг зе́млю. Гря́дку порося́ пори́ло].
• Взры́тый – зри́тий, розри́тий, пори́тий. [Розри́та моги́ла (Шевч.). Чо́рна земля́ під копито́м, як та рілля́ зри́та (Рудан.)]; (о кроте) кроти́ти (-чу́, -ти́ш), (сов.) накроти́ти. [Кріт землі́ накроти́в].
I. Зарыва́ть, -ся, зары́ть, -ся – зарива́ти, -ся, зари́ти, -ся, урива́ти, -ся, ури́ти, -ся, зако́пувати, -ся, закопа́ти, -ся, уко́пувати, -ся, укопа́ти, -ся, (о мн.) позарива́ти, -ся, позако́пувати, -ся. [Уби́ли його́ та й закопа́ли під я́блунею (Рудч.). Каба́н ка́же: я побіжу́ в боло́то та в мул ури́юся (Рудч.). Од во́рога схова́єшся, як у зе́млю вкопа́єшся (Приказка). Дашке́вич усе́ гли́бше зако́пувався в книжки́ (Н.-Лев.)].
• -вать, -ся, -ры́ть, -ся не глубоко или во что-л. сыпучее – загріба́ти, -ся, загребти́, -ся, угріба́ти, -ся, угребти́, -ся, запо́рпувати, -ся, запо́рпати, -ся у що; (о кроте) закроти́тися. [Укра́в ді́жку та вгріб у поло́ву (Сл. Гр.). Запо́рпали ті чо́боти в гній (Свидн.). Комаши́на запо́рпалася в ли́стя. І о́ком не змигну́в, як кріт уже закроти́вся (М. Грінч.)].
• -ры́ть носом – зари́ти но́сом, засторчи́тися но́сом. [Упа́в так, що аж но́сом зари́в (Номис). Так і засторчи́вся но́сом у сніг].
• Зары́тый – зари́тий, зако́паний; запо́рпаний.
Крот, зоол. Talpa europaea – кріт (р. крота́), (гал.) керти́ця, керти́на.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Кофе – (растение, плод, напиток) кава:
• заварить кофе – запарити каву;
• кофе крепкий, жидкий, черный, со сливками, по-венски, по-варшавски – ка́ва міцна́, рідка́ (тонка́), чо́рна, вершкова́, по-віде́нському, по-варша́вському;
• кофе-мокка – ка́ва-мо́ка, мо́кська ка́ва;
• кофе настоящий, жолудевый. ячменный, ржаной, морковный – ка́ва спра́вжня (правди́ва), жолуде́ва, я́чна, жи́тня, морквяна́;
• пить, распивать кофе – пи́ти ка́ву, кавува́ти;
• чашка кофе – ча́шка (зап. філіжа́нка) ка́ви.
[Коли́-б-мені́ зра́нку ка́ви філіжа́нку (Пісня). З моря дув вітер. Солона прохолода принаджувала гостей, і вони, замовивши собі каву, тислись до вікон або сідали на веранді (М.Коцюбинський). Профе́сор загада́в Хве́дорові пода́ти їм гаря́чої чо́рної ка́ви (А.Кримський). Зійшовши на Хрещатик, купив газету, сів до столика у відкритому кафе й запитав собі кави з тістечком. З незрозумілою і несподіваною вишуканістю поклавши ногу на ногу, він ліниво мішав пахучий напій, скоса поглядаючи на сотні облич, що пропливали повз ґратки, вбираючи в себе всю різнобарвність та розгін вуличного руху (В.Підмогильний). Насупроти сиділо якихось двоє дівчат за столиком, вп’ялися в хлопців очима. Замовили собі чорну каву, сьорбали її потрошку й так сиділи (І.Багряний). Три скелети сидять за кавою І провадять про філософію Ніцше до них присідає рудава бестія і починає з одного кпити що той недоладно грає справжню людину (В.Стус). Просто кава і теплий рогалик, Просто шибка і злива, і злива. Просто декілька чистих прогалин У потоці життєвого млива… (Мертвий півень).  Через два столики самотня вродлива жінка років так під сорок неспішно кавувала і зосереджено курила тонку сигарету (Олесь Ільченко). Син голови колись привернув його увагу віршем, у якому він таврував хлопців, котрі подалися в місто і відірвалися від свого коріння. Фінальний рядок вірша звучав як вирок забудькам і перевертням: «Ви тут усі, — римував юний поет, — від кави почорніли» (В.Діброва). Ти п’єш каву дивишся у стелю Грієш пальці думки розплутуєш Тобі так просто жити над землею В координатах звуку сонця і вулиці (Ю.Джугастрянська). Взагалі, з першим, а особливо другим приходом руских, як тут називали «возз’єднання населення Північної Буковини у єдиній сім’ї вільних радянських народів» 1940 року та «визволення від німецько-фашистської та румуно-боярської окупації» 1944-го, багато чого в джерелівських звичаях змінилося. По-перше, поступово перестали пити каву, а перейшли на «российский чай». Річ у тім, що натуральну мокку, арабіку, робусту чи сантос або парану, ні «дістати» (термін з’явився разом із впровадженням найпрогресивніших досягнень радянської торгівлі), зате в крамницях було вдосталь «кави» з цикорію (В.Кожелянко). В пору ранішню ласкаву Зготував мені ти каву. Кава пахла, бадьорила, Сподівання в серці гріла. Сонце на обід зібралось, У мовчанку з нами гралось. Що ж мовчанка допоможе? Буркнув ти: — То кави, може?… Розливає вечір ласку, Ти зварив не каву — казку!!! Вам без цукру? Ні, з казками! Ще по чашці між думками. Ніч! На небі зір без ліку! Не заснути… аж до крику! Ти шепнув: — Не кави, часом?.. — В печінках!!! З тобою разом!.. (Т.Чорновіл). Довбонуло струмом вранці, Кудись пропав рожевий ліфчик. Побігла кава на плиті, Забула лак для волосся в морозилці. Сонце сліпить очі – примружусь, наче кріт, (сонцезахисні окуляри ще не купила) Обмалювало веснянками носа, Замажу тоном і на роботу піду. Ех! Весна поперла: Сонце, мухи і бруньки. А я сиджу перед монітором: Зводжу, рахую і відповідаю на дзвінки (П.Кукуй). „Кава« — здавна вживане в українській мові слово, а „кофе» активізувалося в часи зближення мов у колишньому Радянському Союзі. Це запозичення з російської. Коли в мові існує два слова, які нічим не відрізняються одне від одного, то якомусь із них потрібно віддати перевагу, а друге — відіслати в пасивний запас. Яке слово краще? Звичайно, „кава«. „Кава» й „кофе« мають спільне джерело походження, але „кава» стоїть ближче до оригіналу - через турецьке „kahve", пов’язане з арабським „kahva", утвореним від назви місцевості Kaffa в Етіопії в Африці, де вирощували цю рослину. По-друге, воно має чимале словотвірне гніздо: „кавник« — посудина на каву, „кавниця» або „кавничка« - млинок для кави, „кавовий» — кавовий лікер, кавове дерево, „кавувати« — пити каву. По-третє, слово „кава» має такі значення: тропічна рослина, з насіння якої виготовляють запашний напій; насіння цієї рослини; поживний напій. По-четверте, саме цьому слову віддавали й віддають перевагу класики українського письменства (О.Пономарів). Вбийте бажання пити каву з молоком, кричу в простір безпредметної темряви, розмішуючи цукор у чашці, що вже третя за цю коротку ніч. Скільки можна? — вкотре себе питаю (Б.Редінґ). Влітку обідали на великій терасі з краєвидом на Сену, кавували в садку, що займав увесь дах будинку (Роман Осадчук, перекл. М.Дюрас). Звичні розваги — вино, музика, поезія, живопис — стали для нього нецікавими. Від кави теж відмовився й геть перестав ворушити мізками (О.Кульчунський, перекл. О.Памука). Знаєте, чому я запросив її на каву? З чисто егоїстичних міркувань. Скапітулювавши в останню мить — тобто удавши раптом, що чашка кави в її товаристві стала моєю найзаповітнішою мрією, — я одержав «Пізнє середньовіччя» (М.Пінчевський, О.Терех, перекл. Е.Сіґала). 1. Ніщо так не знімає сонливість зранку, як чашка міцної, солодкої, гарячої кави, пролитої на живіт. 2. Офіціант: — Ваша кава, пане. Спеціально з Південної Америки. — Так от, значить, де ви були! 3. Кава — чарівний напій. Скільки людей народилося на світ завдяки запрошенню «на чашечку кави»]. Обговорення статті
Подумать –
1) (думать несколько о ком, о чем) поду́мати, погада́ти про ко́го, про що, (помыслить) поми́слити про ко́го, про що, (поразмыслить) поміркува́ти, помізкува́ти про ко́го, про що, над чим, (с самим собою, с кем-л.) поміркува́тися (без дополнения);
2) (понять что-л. так или иначе) поду́мати, погада́ти, поми́слити, поміркува́ти, (представить) зду́мати, зду́мати ду́мкою, зми́слити, зміркува́ти;
3) (иметь подозрение) поду́мати на ко́го:
• [и] не подумаю (подумаешь, подумают) (разг.) – [і] не подумаю (подумаєш, подумають); [і] гадки не маю (не маєш, не матимуть); [і] не в голові мені (тобі, їм);
• и не подумаю сделать это – і га́дки не ма́ю зроби́ти це, і не в голові́ мені́ роби́ти це;
• можно подумать, что – мо́жна гада́ти, ду́мати, що;
• надо было ранее об этом подумать – тре́ба бу́ло пе́рше (передні́ше) про це поміркува́ти (міркувати, подумати, думати);
• не знаю, что [и] подумать – не заю, що [й] думати;
• надо хорошенько подумать об этом деле – тре́ба до́бре поміркува́ти про цю спра́ву;
• ну, кто-бы мог это подумать! – ну, хто-б міг це поду́мати!;
• он это сделал, не подумавши – він це зроби́в, не поміркува́вши;
• относительно этого дела надо ещё подумать – щодо ціє́ї спра́ви, то ще тре́ба поду́мати;
• подумаешь! (разг.) – подумаєш!; велика річ!; теж мені; (образн.) велике диво опеньки!;
• подумайте о детях – поду́майте про діте́й;
• подумайте хорошенько о том, что хотите сказать – до́бре помірку́йте (поду́майте) про те, що ма́єте сказа́ти;
• подумал, ветер шумит – поду́мав (погада́в) — ві́тер шуми́ть;
• подумать только – тільки подума́й (подума́йте), подумайте лише; ти скажи!
[— Отож, кажу, закохався Чуйкевич у Мотрю, Мотря до гетьмана втекла, а він її у гетьмана сторожив, для нього. Погадайте, яка це вірність! (Б.Лепкий). — Чому ти ніколи не погадаєш наперед, що маєш сказати, а все десь таке ляпнеш, мов на лопаті вивіз? (І. Франко). Із нічого і не вийде Нічого. Ще подумай — і скажи (М.Рильський, перекл. В.Шекспіра). А я помірку́ю, ватажка́ де взять (Т.Шевченко). Отак сердега наш Рябко помірковавсь, Та й спать на цілий день і цілу ніч попхавсь (П.Гулак-Артемовський). Як-би дізна́лись, то стра́шно зду́мати, що-б там було́ (Леся Українка). — Подумати лише, що ми змушені рахуватися з якимось нікчемним майстровим, нахабою — ось до чого ми дійшли (Д.Паламарчук, перекл. Ф.Стендаля). Минали дні, місяці, роки. Кріт рив. Щастя праці і гордість за власну країну — ось вони невичерпні джерела, що придавали йому сил і віри. Ніяка інша країна на світі не змогла б надати йому можливости рити такий предовгий тунель. Подумати лише — поза 12 тисяч кілометрів! І Кріт рив (Василь Чабан). Тільки подумайте! На вогні, який Прометей вкрав у богів, спалили Джордана Бруна (С.Є.Лєц). Подумай, перш ніж подумати (С.Є.Лєц). 1. Сказав: — Подумати страшно! — і страшно задумався. 2. Служба невідкладної психологічної допомоги. Глупа ніч… Минає п’ята година телефонної консультації у зв’язку з сімейними проблемами клієнта. Консультант: — Скажіть, а про самогубство ви думали? — Ні, що ви! — А ви подумайте, подумайте!]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Крот – кріт (род. крота́).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

крот кріт, крота́ (дренажна машина)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Кріт, р. крота́ – крот.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

кріт, крота́; кроти́, -ті́в
Кріт, Крі́ту (острів); крі́тський

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Крет, -та, м. = Кріт. Вх. Лем. 428.
Кріт, крота́, м. Кротъ, Tolpa europaea.
Накроти́ти, -чу́, -тиш, гл. О кротѣ: взрыть. Кріт землі накротив.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Кротъ, зоол. Talpa Europea = кріт (С. Л.), керти́ця (С. Жел.), потура́й (С. Л. Харьк.), особливої породи — зїнське щеня́. (С. З.).
Медвѣ́докъ = 1. ком. Gryllus gryllatalpa = ведме́дка, ведмедчу́к (С. Жел.), медве́дик (Под.), вовчо́к (С. Жел.), земляни́й рак. — Поміж комаством земляний рак мов той кріт між зьвірями, бо теж риєть ся в землї. Степ. 2. Mus talpinus = кріт, керти́ця. (С. Жел.).