Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 36 статей
Запропонувати свій переклад для «курячий»
Шукати «курячий» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ку́рячий – ку́рячий.
Вы́плывок –
1) ви́ливок (ку́рячий);
2) ґу́ля, на́ріст (р. -росту) на де́реві.
Дождь – дощ (р. дощу́) (ум. до́щик, до́щичок; ув. дощи́ще). [Мо́крий дощу́ не бої́ться. Тако́го дощи́ща і не зазна́ю].
• Дождь сквозь солнце – дощ сліпи́й, цига́нський, ку́рячий.
• Дождь моросящий (мелкий, частый), иногда с туманом – мжа, мжи́ця, мжи́чка, м(и)ги́чка, мря́[а́]ка, мря́[а́]чка. [Сі́рий осі́нній ра́нок кури́всь дрібно́ю мжи́чкою (Коцюб.). Мря́ка сі́яла мов із си́та (Конис.)].
• Итти, пойти мелкому дождю́ – мря[а]чи́ти, замря[а]чи́ти. [Надво́рі мрячи́ть. Зно́ву надво́рі замрячи́ло].
• Дождь проливной – зли́ва, зали́ва, ливни́й дощ, (редко) лі́я.
• Сильный дождь с грозой – тучни́й дощ, ту́ча.
• Дождь как из ведра – дощ як з відра́, як з лу́ба, як з цебра́, як з ко́новки, дощ як відро́м іллє́, дощ як з-під ри́нви. [До́щик лину́вся цебро́м, відро́м, дійни́чкою над на́шою кашни́чкою].
• Дождь прекратился – дощ переста́в, ущу́х, передощи́ло (безл.).
• Дождь усилился – дощ припусти́в, ущави́в.
• Дождь хлещет – дощ січе́, дощ цві́чить.
• Во время дождя́, под дождё́м – під дощ, доще́м, за дощу́. [Доведе́ться доще́м ї́хати].
Заливно́е, сущ. – драглі́ (-лі́в), холоде́ць (-дцю́), хо́лод (-лоду), за́холод (-ду), гижки́ (-жо́к). [Купи́в собі́ до́бру ми́ску драглі́в на сніда́ння (Руданськ.). Холоде́ць ку́ря́чий (Звин.)].
Ку́рий – ку́рячий.
• Избушка на -рьих ножках – ха́тка на ку́рячих ні́жках (Грінч. I), на ку́рячій ні́жці.
Кури́ный – ку́рячий.
• -ное мясо – ку́рятина.
• -ный суп – ю́шка з ку́рятиною.
• -ный мор – ку́ряча морови́ця, промі́рок (по́шесть) на ку́ри.
• -ная память – ку́ряча па́м’ять.
• -ная слепота (болезнь) – ку́ряча сліпота́, ку́рочка.
• -ная (куричья) слепота, бот. Ranunculus arvensis L. – жовте́ць (р. жовтеця́) польови́й; Chelidonium majus L. – чистоті́л (-лу), борода́вник (-ку); Caltha palustris L. – калю́жниця звича́йна.
Куря́тный – ку́рячий.
• -ный ряд, лавка – пти́чий ряд, пти́ча крамни́ця.
Мозг –
1) (головной) –
а) (анат. cerebrum) мо́зок (р. мо́зку и мі́зку). [Голова́ розби́та, аж мо́зок ви́дко (Грінч.). В мо́зку не́лад (Крим.). Це ти свої́м мі́зком розміркува́ла? (Н.-Лев.). Ти́сяча пла́нів, що крути́лися й га́сли в мі́зку (Коцюб.)].
• -ги́ – мо́[і́]зки (-ків). [Му́чать свої́ мо́зки, я́к-би оди́н у дру́гого ви́тягти з кише́ні (Кониськ.)].
• Малый мозг, см. Мозжечо́к.
• Продолговатый мозг – довга́стий мо́зок;
б) мозг и мозги́ (перен.: ум) – мо́зок, (реже) мо́[і́]зки, (соображение, толк) глузд (-ду), тя́мка, (фамил.) олі́я в голові́. [Через темно́ту мо́зок на́ції спав (Єфр.)].
• У него не стало -гу на это дело – йому́ глу́зду (олі́ї в голові́) не ви́стачило (не ста́ло, забра́кло) на цю спра́ву.
• Куриные -ги́ – ку́рячий мо́зок.
• Шевелить -га́ми – крути́ти мо́[і́]зком. [Чолові́к письме́нний і за́вжди гото́вий крути́ти мо́зком (Короленко)];
2) (спинной, позвоночный, хребтовый: анат. medulla spinalis) спи́нний мо́зок, стриж (-жа́) хребто́ви́й;
3) (костный: анат. medulla ossium) шпик и шпек (-ку). [Чорт його́ бери́ з кі́сткою, аби́ мені́ шпик був (Ком. Пр.)].
• До -га костей – до са́мого шпи́[е́]ку, до са́мих кісто́к, до са́мої ко́сти.
• Промочить до (-га) костей – промочи́ти до рубця́ (до ру́бчика). [Промочи́ло мене́ геть до ру́бчика (Звин.)]. Проникнуться чем-л. до -га костей, см. Кость 1;
4) -ги́, кулин. – мо́зок.
• Телячьи -ги́ – теля́чий мо́зок;
5) мозг китовый – спермаце́т (-ту);
6) мозг каменный, геол. – ґлейови́на;
7) см. Мо́кредь 3.
На́смех, нрч. – на глу́м, на смі́х (на́сміх), на по́сміх. [Він сказа́в на глу́м, а ти бери́ на ум (Приказка). Я на́сміх сказа́ла, а ти вже й ві́ри поняла́ (М. Грінч.)].
• Такая работа только курам -смех – це ку́рам на смі́х зро́блено; це не робо́та, а сміх ку́рячий.
Пету́ший, петуши́ный – пі́внячий, когу́тячий, (лемк. когу́тій), ку́рячий.
• -ший гребень, бот. –
1) (Melampyrum cristatum) пі́вники;
2) (Rhinanthus Crista Galli) бра́тчики жо́вті, бубовни́к, бря́згі́тка, липчи́ця, конопля́ник, кошу́льник, дзвіне́ць, дзвіно́чки.
• -шьи головки, бот. Lamium purpureum L. – кра́сна кропива́, ша́ндра.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Песочный – (из песка, имеющий много песка) пісковий, піщаний, (касающийся песка, цвета песка) пісочний, (кул.) пісочний, крихкий, (живущий, растущий на (в) песке, песчаный) піщаний:
• песочная (песчаная) оса – (энтом.) піщана оса;
• песочное пальто – пісочне пальто;
• песочное печенье – пісочне (крихке) печиво;
• песочное тесто – пісочне (крихке) тісто;
• песочные часы – пісковий (піщаний) годинник;
• песочный фильтр – пісковий (піщаний) фільтр;
• песочный цвет – пісочний колір.
[Міцно припікало сонце і я мусів тікати до води, вода була чиста, тепла, по пахви глибока з пісковим дном, Лена заздростила і намагалася вцілити мене лушпиною з помаранчі, я віддячувався бризканням на неї водою, а потім я виліз на поміст і танцював незграбно якийсь танець, обтрушував, як мокрий пес, воду, яка швидко стікала з мого рожевого, покритого волоссям, тіла (У.Самчук). я маю некепську забавку — намагаюся уявити еспанські міста пригадавши їхні наймення, крихкі, мов пісочне печиво коли вертаюсь додому вічним проспектом лєніна із марудними автопробками близько сьомої вечора (О.Ушкалов). — Буде язик і курячий холодець, а ще два види желе — червоне й жовте — збиті вершки, і лимонний пиріг, і оте варення із жовтих слив, що Марілла тримає спеціально для пасторів, фунтовий пиріг і листковий пиріг, і пісочне печиво, як я вже сказала, а ще свіжий хліб і черствий, бо якщо в нового пастора виявиться погане травлення, то свіжого він не їстиме (А.Вовченко, перекл. Л.-М.Монтгомері). Закон піскового годинника: якщо забув перевернути годинника, а пісок і далі сипеться, отже, прийшла старість (Міхаїл Мамчіч)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Куриный – ку́рячий, -а, -е.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Грибной
• Грибной дождь – сліпий (циганський, курячий) дощ; з-під сонця дощ.
Мозг
• До мозга костей агроном, педагог… – до нутра кісток ([аж] до самих кісток, [аж] до самої кості) агроном, педагог…; природний агроном, педагог…
• Куриные мозги у кого (разг.) – курячий мозок у кого.
• Мозги набекрень у кого (разг.) – мізок шкереберть у кого.
• Мозги не варят у кого (разг.) – нема лою (олії, глузду) в голові у кого.
• Мозги не на месте (разг.) – розуму багато, та дома не ночує (та зрідка дома буває).
• Проникнуться чем-либо до мозга костей – перейнятися чим до нутра кісток (до останньої волосинки).
• Хоть лбом широк, да мозга мало – голова — як казан, а розуму — ні ложки. Пр. Голова велика, а мозку мало. Пр. Велике, а дурне. Пр. Великий, як світ, а дурний, як сак (як кіт, як чіп). Пр. Велика голова, та малий розум - Пр.
• Шевелить, пошевелить (раскидывать, раскинуть) мозгами (фам.) – крутити, покрутити мозком; метикувати, зметикувати (мізкувати, змізкувати); розкидати, розкинути розумом; не лінуватися, не полінуватися думати.
Мякинный
• Мякинная голова у кого (перен. разг.) – капустяна (повстяна) голова в кого; голова клоччям (пір’ям) набита (начинена) в кого; вітер свище у голові в кого; полова (курячий мізок) у голові в кого; голова як свистун (як порожній горнець) у кого; заплішена (затесана, пісна, слаба) голова у кого; ялова (бараняча) голова у кого; пустий лоб (пуста макітра) в кого; голова без голови в кого; дурний, як дірявий чобіт (як горище без даху) хто.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Дощ, -щу́ – дождь.
• Дощ аж пищи́ть, дощ як відро́м іллє́, дощ як з коно́вки – идет, лупит сильный дождь.
• Дощ як крізь си́то – мелкий дождь.
• Ку́рячий дощ, з со́нцем дощ, свиня́чий дощ, сліпи́й дощ – дождь при солнце, слепой дождь, куриный, свиной.
Кури́ний, см. Ку́рячий.
Ку́ря́чий – куриный.
• Ку́ря́ча сліпота́ – а) (раст.) чистик; куриный мор; б) глазная болезнь.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ку́рячий, -ча, -че

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Брідо́к, -дка́, м.
1) Ум. отъ брід.
2) — ку́рячий. Родъ вышиванья.
До́щ, -щу́, м. Дождь. З малої хмари великий дощ буває. Ном. № 3842. Мокрий дощу не боїться. Ном. № 1477. Червона калино, чого почорніла: чи вітру боїшся, чи дощу бажаєш? Мет. 93. Дощ аж пищи́ть, дощ як відром іллє́, дощ як з ко́новки. Сильный дождь. Мнж. 164. Ном., стр. 13. Дощ — як крізь си́то. Мелкій дождь. Мнж. 164. Ку́рячий дощ, з со́нцем дощ, свинячий дощ, сліпи́й дощ. Дождь сквозь солнце. Ном. № 570. Ум. До́щик, до́щичок. Дощику, дощику! зварю тобі борщику в новенькому горщику, поставлю на дубочку: дубочок схитнувся, а дощик линувси — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою. Ном. № 334. Ой дощику-накрапайчику, накрапай! Ном. № 13389. Ув. Дощи́ще.
Кури́ний, -а, -е = Курячий. Як учистить град з курине яйце, всю пшеницю до стебла вибив. Стор. І. 21.
Ку́рячий, -а, -е. Куриный, пѣтушій. Поставили собі хатку на курячій ножці. Рудч. Ск. І. 27. Іди собі на очерета, на болота та на дрімучі ліса, де курячий глас не заходить. Чуб. I. 134. Ку́ряча голова́. Дуракъ. Не плачте, курячі голови, вам треба радуватись, а не плакать. К. ЧР. 416. Ку́ряча ла́пка. Раст. Trifolium montanum. Воно і походить на курячу лапку. Черк. у. Ку́рячі о́чки. Раст. Курослѣпникъ, Anagallis arvensis L. ЗЮЗО. I. 111. Ку́ряча сліпота́. a) Болѣзнь глазъ. Як що перший раз побачиш (горицвіт) та насушиш, то воно добре од курячої сліпоти підкурювати. Чуб. б) Раст. = Ку́рячі о́чки. У Рогов.: Ranunculus polyganthemus. ЗЮЗО. І. 133. У Шух. Ranunculus acris. Шух. І. 22. Ку́ряче стеге́нце. Раст. = Ку́ряча ла́пка? Куряче стегенце в борщ по весні кришуть. Константиногр. у.
Мі́зок, -зку, м. Мозгъ. Курячий же в тебе, пане Петре, мізок. К. ЧР. Любить її, наче кошечим мізком нагодувала його. Ном. № 8747.
Я́стріб и я́струб, -ба, м. Ястребъ. Вх. Пч. II. 8. Яструб великий, курячий = Шуліка. Вх. Пч. II. 8. Десь той яструб і залетів. Мнж. 123. Голуб.... од ястріба ховався. Рудч. Ск. II. 36.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Celosia argentea L. var. cristata (L.) O.Kuntze — пі́внячий гре́бінь срібля́стий садо́ви́й; гре́бінь ку́рячий (Мл), гре́бінь пі́внячий (Мс, Кри, Опа — СТ), когутики (Mk — ПД), огоньо́к (Мс — СТ), щари́ця (Мс — СТ), щир черво́ний (Мс — СТ), щири́ця (Мс — СТ), щири́ця кра́сна (Мс — СТ).
Coronilla varia L. — в’я́зіль барви́стий (Ру, Оп); в’язель пестрий (Во), ди́вань пе́стра (Вх1, Вх6, Мл; Жл), кучеря́вий горо́шок (Сл, Ру; Ан, Ів, Mk, Мс, Мг — СТ, ЗК); барабо́льки (Мс — СТ), би́кинь (Мг — ЗК), б’язь (Сб — ПД), вазє́ль (Лс2 — ПЦ), ви́ґа (Сб — ДС), ви́ка ди́ка (Сб — СТ, ВЛ, ДС), вінок-горошок (Ан, Mk — СТ), в’язеле́ць (Сб — ДС), в’я́зель (Ан, Сл, Сб — СД, СТ), в’язєль (Лс2 — ПЦ), в’я́зіль (Чн, Ан, Ln, Ян2, Ів, Сл, Мс, Мг — СД, СТ, СЛ, ЗК), в’я́зіль горо́дній (Ан, Сб — СТ, БО), в’я́зіль скорпіо́новий (Мс — СТ), в’язь ку́рина (Мг — ЗК), гирча́к (Мс — СТ), гірча́к (Ан, Ян1, Ян2, Ян4, Сл, См, Сб — СД, СТ, ВЛ, СЛ), гірчак колінчастий (Км), головашник (Ан — СТ), горі́шина (Нв, См — СД, ВЛ), горішина́ души́ста (Сб — СТ), горо́х (Мг — ЗК), горо́х ди́кий (Мг — ГЦ, ЗК), горо́х ку́рячий (Мг — ЗК), горо́х потя́чий (Мг — ЗК), гороша́нка (Мг — ЗК), гороша́нка ди́ка (Сб — ЗК), горо́шок (Ан, Сл, Ос, Рм, Мс, Мг, Сб — ЗАГ), горо́шок бі́лий (Ан, Ів — СТ), горо́шок вере́б’ячий (Сб — ПС), горошок вороблячий (Нв — ВЛ), горо́шок гороби́ний (Сб — СД, СТ, ВЛ), горо́шок гороби́ний лісови́й (Сб — СД), горо́шок гороб’я́ний (Сб — ЗК), горо́шок горо́б’ячий (Ан, Ів, Сл — СТ), горо́шок ди́кий (Ан, Мг, Сб — СТ, ПД, ВЛ, СЛ, ДС, ГЦ), горо́шок души́стий (Мс — СТ), горошок колінчатий (Сл), горо́шок котя́чий (Мс — СТ), горо́шок ми́шачий (Сб — СД), горо́шок паху́чий (Мс, Сб — СД, ЗК), горо́шок польови́й (Ан, Мс, Сб — СД, СТ, ПД, ВЛ, БО), горо́шок цвітни́й (Мс, Сб — СТ), горча́к (Мс — СТ), грабельки́ (Ан, Сб — СЛ, БО), дивань (Нв — ДС), дя́тельник (Лс2 — ПЦ), іспарце́т (Сб — СД), ка́шка (Ум, Мл, См, Мг, Сб — СТ, ПД, ВЛ, ДС, ЗК), ки́ця (Км, Мс — СТ), кішка (Пс), кле́вер бі́лий (Сб — СЛ), клєваре́ць (Лс2 — ПЦ), комани́ця (Мг — ЗК), комани́ця ди́ка (Мг — ЗК), команічка (Гб — ЛМ), комини́ця (Сб — БУ), ко́ники (Лс2 — ПЦ), косни́к (Сб — ПС), кошка (Рг1, Мн, Mk — ПД), кудря́вчики (Км, Мс — СТ), ку́кіль (Пч — ЗК), кукі́льниця (Hl, Мг — БУ, ЗК), куку́ль (Мг — ЗК), ла́пки котя́чі (Мс — СТ), люце́рка (Сб — ПД), многоцві́т (Ан, Сб — СТ, СЛ), оро́х (Мг — ЗК), паху́чка (Мг — ЗК), пенцачо́к (Кар — ДС), перелет хати (Ан — ПС), переле́та (Сб — ВЛ), пере́рва (Кч — БО), пере́стра́х (Жл, Сб — ДС), пови́тиця (Кч — БО), рожочки (Ос — ПД), ромек (Ан — СД), рутва (Ан — СЛ), рябина польова (Ан — СЛ), самокє́(и́)ша (Шх, Ду, Мг — ГЦ, ЗК), семисильник (Ос — СД), сімдесят колінців (Сл — СТ), со́рок три колі́нця (Мс — СТ), струч польовий (Го2 — СЛ), стручки миш(ач)і (Ан, Км — СЛ), топірник (Км), топорни́к (Мг — ЗК), тра́вка (Сб — СЛ), фасольки́ (Мг — ГЦ), чахотошна трава (Ан — СЛ), чі́чарка (Мг — ЗК), я́звинь (Мг — ЗК).
Leonurus cardiaca L. — соба́ча кропи́ва́ звича́йна (Ру, Оп); соба́ча кропива́ (Сл; Рг1, Пс, Шс2, Ян2, Mk, Ук, Мг, Коб — СД, СТ, ГЦ, ЗК), хва́стиця звича́йна (Мл), хвастиця псячка (Вх1, Вх3); жали́ва глуха́ (Мг — ЗК), жали́ва ди́ка (Мг — ЗК), жали́ва німа́ (Мг — ЗК), жали́ва пе́сся (Мг — ЗК), жали́ва пся́ча (Мг — ЗК), жали́ва соба́ча (Мг — ЗК), капри́ва глуха́ (Мг — ЗК), крапива́ глуха (Чн, Ср, Ан, Ln, Кр, Сл, Яна — СД, СТ, ВЛ, ПС, СЛ), крапива глуха велика (Ав — СД), крапива собача (Мн2 — СД), крапивничок (Ан — ВЛ), кропи́ва (Мг — ГЦ), кропи́ва́ глуха́ (Нв, Рг1, Ум, Ян4, Ду, Ів, Сл, Mk, Ос, Рм — СД, СТ, ВЛ, ПЦ, СЛ, ДС), кропива пе́сся (Мг — ЗК), кропи́ва пся́ча (Мг — ЗК), кропи́вничок (Ум, Ів), курпоїн (лісний) (Ан — СТ), пся́чка (Вх, Жл, Ду, См, Мг — ПД, ДС, ЗК), пусти́рник (См, Мг — СТ, ГЦ, ЗК), серде́чник (Гт — ЗК), си́(а́)ндра (Ан, Ду, Ів, Mk — СД), слендра (См), слід гусячий (Hl, Mk — ПД, БУ), слід ку́рячий (Жл, См — ДС), шандра (Сл — СД), шантай (Tl — ЗК).
Lepidium ruderale L. — хрі́ниця смердю́ча; воню́чка (Сл; Ав, Ан, Ln, Жл, Вх1, Шс, Гр — СД, СТ), хрі́ниця воню́ча (Мл), хрі́н(н)иця песя (Вх1, Вх3; Жл), хрі́нниця смердю́ча (Ру, Оп); бродка (Ос — СД), віник-гірчак (Сл — СЛ), віники вонючі (Сл — СЛ), ві́нички (Ан, Ду, Ів, Сл, Ос — СД, СТ, ПД, СЛ), вінички заячі (Ос — ВЛ), віничник (Ан, Шм, Шс, Сл — СТ), вонюче зіллєчко (Ав, Ан — СД), воню́че зі́лля (Ln, Гр, Сл, Ос — СД, СТ), гречечка (Ос — СД), за́йчик(и) (Рг1, Пс, Жл, Ум, Ду, Ів, См — ВЛ), за́ячик (Жл), зілля від трясці (Ос — ВЛ), клапавник (Hl — БУ), клопо́вни́к (Ав, Чн, Рг1, Ср, Ln, Пс, Жл, Шм, Шс, Ян4, Mk — СД, СТ, ПД, СЛ), ласковець (Ян1, Ян4 — СТ), лихорадочна трава (Ан — ВЛ), лихорадочник (Ос — СЛ), метелиця (Mk), метели́шник (Ан, Ів), мете́лочки (Рг1, Ан, Пс, Жл), нехворощ вонючий (Сл — СД), нехворощ полева (Ос — СЛ), нечуйвітер (Ос — СД), перчак (Ян1, Ян4 — СТ), перчик (Ос — СТ), пометки собачі (Ан — ПД), поміт курячий (Ос — СД), пропасник (Ос — ВЛ), рижу́ха (Ан, Ів — ПД, ВЛ), свинюшкин (Ln — СТ), слідочки цапові (Ос — ВЛ), трава од лихорадки (Ос — СЛ), цапове зілля (Ос — ВЛ), червишник (Ос — СТ), чортове зілля (Ос — ВЛ).
Portulaca oleracea L. — портула́к горо́дній (Ру, Оп); портуля́к звича́йний (Мл), портуля́ка звича́йна (Сл); бло́шки (Ум, Ів, Mk), бутерлак (Шс — СТ), глазун (Ос — СД), зілля від водянки (Ос — ПД), кавйо́р (Мс — СТ), ко́врик(и) (Мс — СТ), ліпесни́к (Мс — СТ), мокре́ць (Мс — СТ), плющ (Мс — СТ), портула́к (Чн, Мс — СТ, СЛ), портула́к огоро́дній (Мс — СТ), портулак посівний (Сл), портулах городний (Шс — СТ), портуляка (Mk), слід курячий (Hl, Mk — ПД, БУ), солоне́ць (Мс — СТ), со́со́нка (Ан, Ду, Ів, Mk, См — ПД), толсту́шка (Мс — СТ), ча́брик (Гт — ЗК).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Куря́чій = д. Кури́ный. — Куря́чья трава́, куря́чьи черёвы, рос. Stellaria media Smith. = мокре́ць, мокри́ця. — Куря́чья слѣпота́, рос. Lamium purpureum L. = ша́ндра, кра́сна кропива́ і д. Ку́ричья слѣпота́ і Курослѣ́пникъ.
Безпорто́чникъ, безпорто́чный = безшта́нько, голодра́бець, обша́рпанець, голодра́нець, шарпа́к. — Безштанько — курячий дядько. (Дражнять малих хлопцїв, як вони не хочуть одягати штанів).
Крикъ = крик (С. Л.), гук (С. Аф.). по́крик, кількох голосів — гука́ння, га́лас (С. Аф. З. Л.), галасува́ння, кри́княва (С. Л.), з плачем — ре́пет, репетува́ння (С. З. Л.), ле́мент, дуже сильний — ґвалт. — Кулаком наміритьця на мене, так дїтя в крик, у лемент. Г. Бар. — Гармидер, галас, гам у гаю, срамотні сьпіви аж лящать. К. Ш. — Гей гук, мати, гук, де козаченьки пъють. н. п. — (Горобъячий) — цьвірі́нькання. — (Гусячий) — геркотня́, гергота́ння, гелгота́ння, ґерґота́ння, ґелґота́ння. — І завелась на ставі ґеркотня, гусине дїло закипіло. Гр. — (Жабъячий) — крю́(у)кання, ку́мкання. — (Журавлиний) – курлю́кання. — Здалека десь чути було курлюкання журавлїв. — (Канї) — ке́вкання. — Чути кевкання канї. Фр. — (Курячий) — сокота́ння, квокта́ння, кудкуда́кання. — Чути кудкудакання курей. Фр. — (Кошачий) — ня́вкання. — (Лебедів) — яча́ння. — (Лелек) — кле́кіт. — (Овечий) — ме́кання. – (Орлячий) — кле́кіт, клект. — Орлячий клекіт (клект) здалека чути. н. пр. — (Півнячий) — кукурі́кання. — (Перепелячий) — підвідьо́мкання, а самицї — хава́вкання. — (Поросячий) — квік, кві́кання. — Не мала баба клопоту, та купила пороси: порося у квік, а баба у крик. н. пр. — (Сьпівучих птиць) — щебета́ння. — (Сорочий) скрекота́ння, скрекотня́. — (Цьвіркунів) — цьвірча́ння. — (Чайки) — киги́кання.
Кури́ный = ку́рячий. С. Л. — Куряча слїпота. — Безштанько — курячий дядько. н. пр. (Дражнять малих хлопцїв, що ходять без штанів або не хочуть одягати штанів).
Куря́тный = ку́рячий.
Помётъ = 1. кал, по́слїд, гівно́, лайно́ (С. З.), лайно́к, козячий, овечий, заячий — бі́бки (С. Ш. Ман.), кінський — бала́бушки (С. Ш.), кружалки́, коровъячий — корівъя́к, корівня́к, сухий товарячий — кізя́к, птичий — по́слід, курячий — ку́рячки, мишачий — миша́к, гусениць на капустї — попільни́ця (Ман.). — Власне лайно нї смердить, нї пахне. н. пр. — Назбірай балабушків та заміси глину. С. Ш. — Всякого гівна по лопаті. н. пр. 2. плід, поно́с. — Близнят? Ого, в мене аж три поноси було — то шестеро синів. Кр.

Запропонуйте свій переклад