Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «ложечка»
Шукати «ложечка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ло́жечка –
1) ло́жечка, (детск.) ло́зя.
• -ка чайная, дессертная – ча́йна́, десе́ртна (десе́ртова) ло́жечка;
2) анат. scrobiculum cordis – я́мка черевна́, се́рцевий діл (р. до́лу).
• У больного давит, сосёт под -кой – хво́рого ти́сне, ну́дить в черевні́й я́мці, (вульг.) ти́сне під се́рцем, тя́гне в сере́дині (під грудьми́), ну́дить коло се́рця.
Кста́ти, нрч. – до ре́чи, (к делу) до ді́ла, в ді́ло, (к месту, влад) до ладу́, вла́д, (к слову) до сло́ва; (впору) са́ме вчас, (пров. всамча́с), впо́ру, вча́с; (на руку) на́руч, на ру́ку. [Це лиш фра́зи, які́ до ре́чи на свої́м мі́сці (Єфр.). Наро́дові подо́бається «Кайдаше́ва сім’я́», до ре́чи – пи́сана прега́рною мо́вою (Грінч.). А до ре́чи: в голові́ ва́шій щось непе́вне одбува́ється (Крим.). Отся́ річ до ді́ла (Квітка). Пома́жу ко́мин – не бі́ло, поми́ю ло́жки – не в ді́ло (Харк. Сб.). До ладу́, як ло́жечка на меду́ (Номис). Що-б він не зроби́в, то все гара́зд, все до ладу́ (Мирний). Ду́рень бага́тий, то й сло́во його́ влад (Номис). До сло́ва: ти ба́чиш, як паску́дно на́ша молода́ генера́ція вмі́є рі́дної мо́ви? (Кониськ.). Всамча́с прихо́диш (Куліш). А йому́ се й на́руч (Сл. Гр.)].
• Это весьма -ти – це ду́же до ре́чи, це са́ме до ді́ла.
• -ти, не можете ли вы мне сказать? – до ре́чи (до сло́ва): мо́же, ви могли́-б сказа́ти мені́?
• Говорить -ти – говори́ти (каза́ти) до ре́чи (до ладу́).
• Это сказано -ти – це ска́зано до ре́чи (до ладу́, до ді́ла).
• Вы пришли -ти – ви прийшли́ са́ме вчас, са́ме впо́ру.
• Прийтись -ти – прийти́ся до ре́чи (до ладу́), зда́тися. [Ва́ше сло́во ду́же до ре́чи прийшло́ся (Київщ.). На сей раз при́казка здала́сь (Глібой)].
• Случиться -ти (о ком-либо) – нагоди́тися. [Са́ме як на те й він нагоди́вся (Звин.)].
• Это ему как раз -ти – це йому́ са́ме до ре́чи, це йому́ ду́же на ру́ку, (фамил.) це йому́ (як-ра́з) на́ руку кові́нька, (приличествует) це йому́ ду́же (са́ме) впада́є. [Мару́сі на́ руку кові́нька – мерщі́й з ха́ти (Квітка). Ніко́му так не впада́є (па́січником бу́ти), як йому́ (Глібов)].
• Не -ти – не до ре́чи, не до ді́ла, не до ладу́; см. Некста́ти.
Лжи́ца, церк. – лжи́ця, ло́жечка.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Парашют – (франц.) парашут.
[Росте тривоги чорний парашут: у грудях розкривається — і тисне, аж витискає серце крізь горлянку… Із шкаралущі тіла братчик Брут душею снідає моєю (ще й зумисне сріберна ложечка): ти є смашний, Іванку (І.Малкович). Авіамеханік, життєрадісний хлоп із Ліверпуля, стояв нагорі драбини і полірував скло хвостової башти «парашутами» — великими прагматичними трусами, які носили жінки з допоміжних загонів. Краще не замислюватися, як він виявив, що їх шили з найкращого матеріалу для цього життєво важливого завдання (Я.Стріха, перекл. К.Аткінсон). 1. Якщо зазвичай тобі з першого разу не щастить — стрибати з парашутом тобі не можна. 2. Чоловік купляє в магазині парашут і питає продавця: — Припустимо, я стрибнув з цим парашутом з літака. Що треба зробити, щоб він розкрився? — Смикнути за кільце. — А якщо він не розкриється? — Смикнути запасне кільце. — А якщо і після цього не розкриється? — Тоді можете прийти до нас і поміняти парашут]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЛО́ЖЕЧКА ан. фраз. ди́хало;
под ложечку (вдарити) під ди́хало;
под ложечкой укр. під се́рцем.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Ложечка – ло́жечка, -ки.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Ложечка
• Сосёт, болит, щемит под ложечкой (разг.) – болить під грудьми; тисне під серцем; нудить коло серця; тягне всередині (під грудьми).

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ло́жечка, -чки, -чці; -жечки́, -жечо́к

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

I. До, пред.
1) До. Не учишся розуму до старости, але до смерти. Ном. № 6003. Верболіз б’є до сліз. Ном. Дійшов до села. До меду ласий. Грин. І. 141.
2) Къ. Говори до стовпа. Ном. Піти до голови по розум. Ном. № 5831. Піду до річеньки. Мет. Він пішов до Остапа. До хреста́ понести́ (дитину). Понести крестить (ребенка). Г. Барв. 276. До душі́ сказати. Съ большой искренностью, съ чувствомъ сказать. Г. Барв. 362. Пи́ти до ко́го. Пить за чье здоровье. Не до тебе п’ють, не кажи: дай, Боже, здоров’я. Чуб. І. 271. Поздоро́вкатись до ко́го. Обратиться къ кому съ привѣтствіемъ, сказать кому: здравствуй. Чоловік їхав і поздоровкавсь до мене. Рк. Левиц.
3) Въ. Ходи зо мною до кімнати. Мет. Приймати до рук. Ішов до церкви. Грин. І. 153. Запріг до плуга волів. ЗОЮР. II. 30. Своій матері рідненькій, удові старенькій до ніг упадімо. Мет. 346. Хмельницькому кролевські листи до рук добре оддав. Мет. 388.
4) На. Половину козаків до опачин посади. Дума. Важкий до ходу. НВолын. у.
5) Для. Слова до ради, руки до звади. Ном. Любі, милі до розмови. Мет. Дам тобі пораду до життя. Шейк.
6) Съ. Цвіт калину ламала та в пучечки в’язала, до личенька рівняла. Лавр. 1. Тим на світі хліб не родить, що брат до сестриці не говорить. Чуб. До панів — пан, до мужиків мужик. Ном. № 5879.
7) За. Узятися до роботи. Бояре до шабель! Грин. ІІІ. 546. До науки бралися. О. 1861. І. 322.
8) До въ соединеніи со многими словами образуетъ выраженія, означающія неопредѣленно большое количество. До бі́са (Ном. № 12304), до стобі́са, до стобі́сового ба́тька, дога́спида, до ге́мона, до гре́ця, до зли́дня, до ка́та, до лихої годи́ни, до на́пасти, до пра́са, до си́на (Млр. л. сб. 81), до хрі́на, до чо́рта и т. д. Очень много. Тут їх до стобіса. Шевч. 178. Та вас до стобісового батька набереться, а вас годуй! В мене ім’я не одно, а єсть їх до ката. ЗОЮР. У нашій слободі москалів до напасти. Екатер. г. Та в нас, паничу, до праса ції жидови. Павлогр. у.
9) До аж-а́ж. До невозможности терпѣть, до высшей степени.
10) До-ві́ку. Повѣкъ, никогда. Трудяща копійка годує до-віку. Ном. № 9941. До-віку й до-суду тебе не забуду. Не сподівайсь, мати, сина з походу довіку. Нп.
11) До-гу́рту. Ко всѣмъ остальнымъ. Зношу свою копійчину до гурту. Кв.
12) До-ді́ла. Какъ слѣдуетъ, кстати. Так до-діла, як свиня штани наділа. Ном.
13) До душі. По душѣ. Той мені не до душі, що приходив у кожусі. Лавр. 4. 14. До заги́ну. До смерти. К. Досв. 121. Будем битись до загину. К. Досв. 130. Любить до загину. Млр. л. сб. 59.
15) До ґру́нту. Совершенно, до основанія.
16) До кри́хти. До крошки, все рѣшительно. Посип курчатам пшінця, не пропаде, — вони до крихти все визбірають. Васильк. у.
17) До-ку́пи, до-ку́пки, до-ку́поньки, до-ку́почки. Въ одно мѣсто; вмѣстѣ. Хоч чорт лапті подрав, та до-купи зібрав. Ном. № 9023. Усе військо своє до-купи у громаду скликають. Макс. Вершечки докупи схилились. Млр. л. сб. 215. Зібратися до-купи. От раз, до-купоньки зібравшись,.... вони згадали.... 18а) До-ладу́. Кстати. До-ладу, як ложечка по меду. 18б) До любо́ви: а) = До сподоби. Весіллє одгуляли тихо, да до любови. Г. Барв. 96. б) Съ любовью. Кріпко до любови поцілувались. Г. Барв. 80.
19) До мі́ри. а) По мѣркѣ. Оті вікна пороблено до однії міри. Лубен. у. б) Умѣренно. Як питимеш до міри, то й гаразд буде. Лубен. у.
20) До-мі́ста. Въ одно мѣсто.
21) До ноги́. Дочиста, совершенно. Вкупі з жидами до ноги вирізували. К. Хм. 60.
22) До-ни́зу. Внизъ. Одно долонями до-гори, а друге до-низу. Чуб. ІІІ. 103.
23) До па́ри. Подъ пару; подъ стать. МВ. І. 7.
24) До послі́дку. Окончательно, до конца.
25) До-при́кладу. Кстати. Не до-ладу, не до-прикладу. Ном. № 13066. Не до-прикладу хавчить. Гліб. 36.
26) До-пуття́. Какъ слѣдуетъ.
27) До-ре́шти. Окончательно, совсѣмъ, совершенно. Сховайте, бо вони до-решти поламають.
28) До сподо́би. По вкусу, по сердцу.
29) До цури́. До тла, до основанія, до послѣдняго кусочка. Усе згоріло до цури. Харьк. Усе позабірали до цури. 30) До ця́ти. До малѣйшей подробности. 31) До ча́су. На время. Багацтво до часу, а бідність до-віку. Ном. № 1450. 32) До-чми́ги. По вкусу, кстати. Тобі там буде не до чмиги, як піднесуть із оцтом фиги, то зараз вхопить тебе лунь. Котл. Ен. 33) До-ще́нту. До основанія. Недостающія здѣсь выраженіи подобнаго образованія см. на коренное слово.
Доладу́, нар. Какъ слѣдуетъ, кстати. Доладу, як ложечка на меду. Ном. № 6476. Що зробите, то все не доладу. МВ. І. 25. Каза́ти доладу́. Говорить дѣльно, толково. Хто каже доладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай. Ном. № 6119.
Ло́жечка, -ки, ж.
1) Ум. отъ ложка.
2) мн. Ложечки́. Родъ дѣтской игры, въ которой «мать» наказываетъ будто-бы провинившагося въ немытіи ложекъ, а послѣдній долженъ убѣжать извѣстнымъ образомъ отъ наказанія. Ив. 64.
Ло́жка, -ки, ж. Ложка. Коли мед, то й ложкою. Ном. № 4849. Його і в ложці не піймаєш. (Очень увертливъ). Ном. № 3022. Приміг би, — в ложці води утопив. (Такъ сильно ненавидить). Ном. № 3434. Ум. Ло́жечка. Я твоїй матінці не вгожу: помию лавочки — не біло, помию ложечки — не чисто. Чуб. V. 692.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Си́течко = си́тко, си́тце́, си́течко (мале сито і ложечка чи відерце з дїрочками, для цїдїння чаю).

Запропонуйте свій переклад


Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)