Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «лоскотати»
Шукати «лоскотати» на інших ресурсах: 
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
| Отщекота́ть – переста́ти лоскота́ти, налоскота́тися. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
| ИНТРИГОВА́ТЬ ще заво́дити /пле́сти́/ павути́ння, снува́ти інтри́ґи, пле́сти́ тене́та, (чим) заціка́влювати, лоскота́ти ціка́вість; интриговать кого образ. розпа́лювати /лоскота́ти/ цікавість кому; интригу́ет кого что корти́ть зна́ти (аж-аж-а́ж) кого що; интригу́ющий що /мн. хто/ інтриґу́є тощо, зви́клий інтриґува́ти, схи́льний /охо́чий/ до інтри́ґ, за́йня́тий інтри́ґами, інтриґа́н, ма́йстер інтри́ґ, прикм. інтриґа́нський, /про подію/ загадко́вий, гостроціка́вий, лоскотли́вий, ціка́вий до кортя́чки, складн. інтриґу́й-ду́шу; интригующе (казати) стил. перероб. інтриґу́ючи; интригу́емый інтриґо́ваний. |
| ЛЬСТИТЬ, льстить самолю́бию чьему лоскота́ти самолю́бство чиє; льстить себя́ наде́ждой грі́ти себе́ наді́єю, багаті́ти ду́мкою; льстя́щий що /мн. хто/ лести́ть тощо, зда́тний /ще́дрий/ на ле́стощі, підле́сник, лесту́н, прикм. лести́вий, уле́сливий /обле́сливий, підле́сливий/, підла́зистий, підхлі́бний, підхлі́бливий; льстящий себя́ наде́ждой стил. перероб. грі́вши /грі́ючи/ себе́ наді́єю, багаті́ючи ду́мкою. |
| ЩЕКОТА́ТЬ, щекотать самолю́бие підігріва́ти самолю́бство; щекочущий, щекочущийся що лоско́че, що лоско́четься, зви́клий лоскота́ти /лоскота́тися/, ра́ди́й полоскота́ти /полоскота́тися/, лоскоту́н /жін. лоскоту́ха/, прикм. лоскотли́вий, ло́скотний, ло́скітний; щекотящий самолюбие стил. перероб. підігріва́ючи самолю́бство див. ще льстящий; ЩЕКОТНУ́ТЬ лоскотну́ти. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
| Щекотать –
1) лоскота́ти, -кочу́, -ко́чеш; 2) (о сороке) скрекота́ти, -кочу́, -ко́чеш, скрекоті́ти, -кочу́, -коти́ш. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
| Лоскота́ти, -чу́, -чеш – щекотать. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)
| лескота́ти, -кочу́, -ко́чеш; звич. лоскота́ти, лоскочу́, -ко́чеш, -ко́чуть |
| лоскота́ти, -кочу́, -ко́чеш, -ко́чуть |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
| Ґе́дкати, -каю, -єш, гл. = Лоскотати 1. Вх. Лем. 407. |
| Ґемзати, -мжу, -жиш, гл. = Лоскотати. Вх. Уг. 235. |
| Лискота́ти и пр. = Лоскотати и пр. |
| Лоскота́ти, -чу́, -чеш, гл. Щекотать. Наближує пальці ті до дитинки і лоскоче його під ручками, — воно сміється. Чуб. III. 84. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
| Щекота́ть = 1. лескота́ти, лоскота́ти (С. З.), лескотїти (С. Жел.). 2. скрекота́ти, скрегота́ти. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)