Знайдено 104 статті

Запропонувати свій переклад для «любо»

Шукати «любо» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Воля – (свобода) во́ля, свобо́да, (рел.) ласка: • в вашей воле – від вас залежить; • волей-неволей – рад-не-рад; хоч-не-хоч (чи хоч, чи не хоч); з волі чи з неволі (по волі чи по неволі); хіть або й нехіть; • волей судеб, волею судьбы, по воле судьбы (книжн.) – так судила (вирекла, нарекла) доля; волею долі; грою долі; з примхи долі, [за] велінням (з веління) долі; • воля ваша – воля ваша; як вам любо, як собі хочете; • давать, дать волю кому – давати, дати волю (попуск) кому, попускати, попустити кому; (образн.) розв’язати світ кому; • давать, дать волю рукам (разг.) – давати, дати волю рукам; удаватися, удатися до сили (до насильства); • дать ногам волю – дати ногам волю; кинутися (пуститися, ударитися, взяти) бігти; кинутися навтіки (навтьоки, навтікача); • действовать наперекор чьей воле – іти (чинити, діяти) проти чиєї (наперекір) волі; • исполнял, исполнить волю чью – чинити, учинити (робити, зробити) волю чию, вволити (уволити), вволяти (уволяти) волю чию; (иногда) виконувати, виконати волю чию; • лишённый воли – позбавлений волі, заневільний, поневолений, заневолений, зневолений; • лишить воли – позбавити волі, заневолити, зневолити, поневолити; • на волю Божью – на Божу ласку; • не давать воли рукам (разг.) – не давати волі рукам; не вдаватися до сили (до насильства); тримати (держати) руки при собі; • не по своей воле – не своєю волею (не по своїй волі); не з своєї (не з власної) волі; несамохіть; (иногда) по неволі; • отдаться на волю кому, чью, чему – віддатися (покластися) на волю кому; чию, чому, віддати себе на волю чию; • пастись на воле – йти самопаски, самопасом; • по воле кого – з чиєї волі (по чиїй волі, з чийого наказу); • по доброй воле – волею; з доброї (по добрій) волі; доброхіть; • по своей воле – своєю (власною) волею (охотою); із своєї (з власної) волі, по своїй (по власній) волі; по волі; самохіть; по волі, самохіттю, охотою; • последняя воля (книжн.) – остання воля, заповіт; • против воли – проти волі (мимоволі); неволею; наперекір [собі]; мимохіть, несамохіть; • пусть будет воля Божья – дійся воля Божа; • сила воли – завзятість, сила волі; • это в вашей воле – тут ваша [добра] воля; це в вашій волі; це від вас залежить. [Мачуха пасинку на волю давала: хоч люлю купи, хоч голий ходи (Пр.). Дай рукам волю, то сам підеш у неволю (Пр.). Чи хоч, чи не хоч, а перескоч! Проти приказу начальства не йди (О.Кониський). Язиком клепай, а руки при собі тримай (Пр.). Не своєю волею бив її, батьки намовляли (Гордієнко). Неволею сина оженила, А на торгу невістку судила… (Н. п.). Воля має дві сторони: роби що хочеш, але за це тебе ніхто не годуватиме (О.Санін). Хто ж волю дасть, як не взяли самі?! (Л.Костенко). Хоч голі, аби на волі (Пр.). Ніхто всупереч своїй волі не робить добре, навіть якщо те, що він робить, справді добре (Ю.Мушак, перекл. Св.Авґустина). — Як я оговталась од першого ляку і змоглася трохи на силі, то сказала йому з рішучістю, якої я сама від себе не сподівалась: «Пане, якби я була не в твоїх обіймах, а в пазурах хижого лева і могла визволитись із них тільки сказавши або зробивши щось таке, що суперечить моїй честивості, то сказати чи зробити ту річ було б так само неможливо, як повернути назад минуле. Ти охопив моє тіло своїми руками, та я оперезала собі душу моєю доброю волею, а вона зовсім не туди зміряє, куди твоя, і ти сам переконаєшся в цьому, коли спробуєш силоміць її вволити" (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Поряд з нею він ніколи не буде у виграшному становищі, хоч-не-хоч (В.Омельченко, перекл. Ф.Саґан). — Бачиш, ось жінка, яка домоглася волі. Усім начхати, де вона. Ніхто її не шукає, це я точно тобі кажу. – Ілжі дивилась на Гелен. Помада розмазана, патли лізуть в обличчя, п’яні очі дивляться на сусідів, але нічого перед собою не бачать (Д.Петрушенко, перекл. Ф.Флеґ). Ніхто в Лондоні або Вашингтоні не сумнівався, що розгром Японії буде тривалим і складним завданням почасти через відстані. Однак мало хто із вдумливих стратегів і точно не адмірал Ямамото ставив під сумнів те, що остаточна перемога Америки буде неминуча, якщо не зламати її волю поразками на перших етапах (Роман Клочко, перекл. Макса Гейстінґса)].

Жо́па, за́дница, по́па (вульг.) – срака, (ум.) сраченя́, гузно, гузниця, дупа, (ув.) дупенція; (попка, ум.) дупця, дупцюня, дупуся, дупусечка, дупампулька тощо; (ув.) дупище, ґедзло, ґепа, сідниці, зад; • полная жопа (разг., в знач. «плохо дело!») – повна дупа; • получить по попе – дістати по дупі. [Поцілуй мене у ґедзло (Сл. Гр.). Як любо бачити зимову ідилію, коли важкотілі жінки ґраційно падають пишними дупенціями на слизький лід… (В.Даниленко). Після нетривалої перерви дупи замиготіли перед очима з такою частотою, що нічого, крім них, і не бачив: дупа в політиці, дупа в економіці, дупа в культурі, міжконфесійна дупа, дупище людських взаємин (В. Павлів). А є ж бо такі чудові слова, як «дупця, дупелька, дупцюня, дупуся, дупусечка, дупапулька, дуплюська, дупампуся, дупочка, дуплюсечка, дупелюсточка, дуперлинка, дупівонія», а в деяких, жартівливих місцях,— «дупенція, дупокльоцик, дупендра, дупижмо, дупасія, дупекло». (Ю. Винничук). Активістці УНСО в Конотопі Надавали ментяри по жопі. Вона ніжками тупа: То не жопа, а дупа! Тож ганьба вам, менти в Конотопі! (Юрко Позаяк). Нас вабить вигин вуст дівиці і хижий виклик їх зіниць, вузькі броньовані спідниці і хтива випуклість сідниць (Віктор Шушпан). Метелик доганя метелика. І квітка квітку доганя. І їде дитинча на велику І відбиває сраченя… (Галина Паламарчук). Одягла кохтину «з Європи», що сягала пупка, міні-спідничку, котра заледве прикривала сраченя — «два зубочки часнику», вхопила потерту торбинку-«човник» — також «з Європи», й, не поснідавши, вибігла з будинку, назустріч лихові, яке вже висновувалося, вже маріло попереду… (Неля Шейко-Медведєва). Цього разу Ворон узяв її ніжно, поволі, з усією ласкою, на яку була здатна його зашкарубла натура; він губами блукав по її тілу, як п’яний джміль по квітці, і дивувався, наче ніколи такого не бачив, сильно так дивувався і рівчачкові поміж грудей, і пласкому животику, і виразно випнутому пагорбку, вкритому зовсім не шорсткою, шовковою травичкою, дивувався повнявому випуклому сраченяті, тонким пальчикам, коротко стриженому волоссю і тому, які можуть бути холодні зуби у спраглому жіночому роті (В.Шкляр). Слово «дупа» мало дуже багато значень. Наведу лише частину: 1. Дупа – частина тіла, на якій сідається. 2. Жіночий статевий орган («Люська дала мені дупу»). 3. Жінка, як об’єкт сексуального зацікавлення («О, та Нуська файна дупа»). 4. Про когось, хто є недорайдою, чи то пак офермою («Борщ без мнєса то є зупа, хлоп без вуса то є дупа»; «та з нього такий дупик, що страх»). 5. Жінка, що належить комусь іншому (Чия то дупа? Стефкова?«) 6. У значенні спини («Світ повернувся до мене дупою») 7. «Взяти за дупу» – до чогось примусити. 8. «Йому бракує тільки другої дупи» – те саме, що йому бракує тільки пташиного молока. 9. «Цілувати когось в дупу» – підлизуватися. 10. «Темно, як у мурина в дупі». 11. У значенні серця – «це тішить мою дупу»; «аж ми жаль дупу стиснув». 12. «Добратися до чиєїсь дупи» – поквитатися. 13. «Дупа волова», «дупа з вухами» – нездара. 14. «Дупа з яйцями» – про вольову жінку. 15. «Гризти дупу» – нарікати на щось, шкодувати. 16. «П’яний в дупу»; «п’яний в штири дупи». 17. «Виглядає, як дупа» – про когось, хто зле виглядає (Ю.Винничук). Тільки й того, що відшмагали вже старою, а тому шорсткою, як наждак, і колючою, що аж іскрила, кропивою. Ще цілі дві доби по моїм першім шкільнім дні мені здавалося, що ті іскри сиплються з моїх ніжок і худої дупці і вдень, і вночі (О.Слоньовська). Так відшмагали, що із сраки аж клапті летіли (С.Масляк, перекл. Я.Гашека). — Панове, ваше щастя, що я маю гарячу подругу світового класу з бездоганно пропорційним срако-цицьковим співвідношенням, а то б я розсердився (О.Негребецький, перекл. «Не займайте Зохана»). — Гайє, чоловіче, ох і ноги в неї, ого-го!— Його думки повзуть трохи вище.— В неї, мабуть, і гепа гарна, отака… як у слонихи (К.Гловацька, перекл. Е.М.Ремарка). 1. Тупий, як срака. 2. Навіть на найвищому троні сидить дупа. 3. Тепер не заведено казати: «Ідіть в дупу!». Тепер кажуть: «Усім залишатися на своїх місцях!» 4. Срака — багатофункційна частина тіла. Крім основного призначення, нею думають, нею ж відчувають, через неї ухвалюють рішення і виконують більшість робіт, на неї шукають пригод, a коли знаходять, в ній же і сидять. 5. Поки є срака — пригоди не закінчаться!].

Наоборот – 1) (в обратную сторону, задом наперёд, изнанкой вверх) навпаки́, навспа́к, нави́воріт, наві́дворі́т (наві́дворі́ть, навідворот), назворі́т (назворот), (диал.) навба́кир, наверле́; 2) (напротив) навпаки́: • а наоборот – а навпаки́; • делать наоборот – робити навпаки; • и наоборот – і навпаки; • наоборо́т пошло дело – навпаки́ пішла́ спра́ва, на пере́верт пішло́ ді́ло; • с точностью до наоборот – точнісінько навпаки, зовсім навпаки, достоту навпаки. [Хороший, як Никитина свита навиворіт (Пр.). І все робили назворот; Що строїть треба, те ламали, Що треба кинуть, те ховали, Що класть в кишеню, клали в рот (І.Котляревський). — У вас перше п’ють, а потім танцюють, в нас навідворот: перше танцюють, а потому п’ють; а могорич — в тім нашого Ванька голова; буде мід, горівка, червінці, та талярці, та й гарні пісеньки, — була бесіда вусатого Бойчука (М.Шашкевич). Дарма́, що вку́пі ночува́ли, а ті́льки одно́ туди́, а дру́ге туди́, го́ловами навпаки́ (Г.Барвінок). — Чи це воно на лице, чи, мабуть, навиворіт? — питала Онися, придивляючись до матерії (І.Нечуй-Левицький). Здавалось, ніби не баба прийшла по ділу до отця Гарасима, а назворіт: ніби отець Гарасим прийшов до баби Зіньки, і поважна баба вітала його, як господиня (І.Нечуй-Левицький). А ні одна мрія молодості не справдилася, все сталось якраз навиворіт (Л.Мартович). Ви скоріш одважуєтесь писати, ніж говорити, а я навпаки (Л.Українка). В житті́ часте́нько трапля́ється навпаки́ (А.Кримський). І наві́дворіть: де-б ма́ло бу́ти «ъ», там видавці́ ви́друкували «ь» (А.Кримський).Він тепе́р зроби́вся забобо́нний, як-ра́з нави́воріт, ніж пе́рше (П.Куліш). Вони прийняли мої слова як раз навбакир (Сл.Гр.). Наверле́ стано́виш стовпа́, — то́вщим кра́єм уго́ру: тре́ба то́вщим у зе́млю (АС). Із тих гро́шей він не стра́тив ані ше́ляга, — навпаки́, доложи́в до них іще́ па́ру ре́нських (І.Франко). Навпаки́, істо́рія дала́ нам зовсі́м и́нші при́клади (Б.Грінченко). Зовсі́м не стара́лися роз’ясня́ти свої́ догма́ти, а навпаки́ ще їх зате́мнювали (Л.Українка). І коли творчість сама з себе є річ беззвучна й посидюща, то боротьба за наслідки її, навпаки, дуже гучна та рухлива і така специфічна, що витворює цілий кадр борців, які до письменства причетні тільки тим, що в цій фізкультурі беруть діяльну участь (В.Підмогильний). Що  суджено  і  що  лежить  на  серці, як  пахне  стиглість  і  яка  на  смак? Таке  припізнене  забарне  милосердя, бо  все  мені  навспак,  уже  навспак (І.Калинець). — Ех, щоб ти знала, як то любо та мило джурою почесним бути при якомусь мандрованому лицареві, шукачеві пригод! Правда, частіше то воно такі пригоди випадають, що не дуже-то й хотілось: на сто тільки одна буде добра, а то все наверле (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Що ваша милость розказала,— одповів хлопець,— то все щира правда, тільки скінчилося те все не так, як ви, пане, собі гадаєте, а зовсім навпаки (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Уникайте тих, хто намагається підірвати вашу віру в себе. Так чинять дріб’язкові люди. Великі ж люди навпаки — допомагають вам повірити, що ви можете стати великою людиною (Марк Твен). Спочатку дівчат цікавлять ляльки, а хлопчиків машини. А потім — навпаки].

Продолжение, продолженье – продо́вження, (реже) про́тяг, (редко) да́льший тяг, прова́дження чого́: • в продолжение всего года – протягом усього року, весь (увесь) рік, через увесь рік; • в продолже́ние (в течение) чего – про́тягом, упродо́вж чого, (устар.) встяж чого, через що, крізь що; • в продолже́ние нескольких веков – про́тягом (упродовж) кілько́х вікі́в, через кі́лька ві́ків; • в продолже́ние целого дня – упродовж (протягом) ціло́го дня, ці́лий (уве́сь) день, через ці́лий (уве́сь) день; • дальнейшее продолже́ние – да́льше продо́вження, да́льший про́тяг, дальше тривання; • получить продолжение – мати продовження, продовжитися; • продолже́ние войны – продо́вження війни́, (состояние) трива́ння війни́; • продолже́ние впереди, в следующем номере, следует, будет – да́лі бу́де; • продолже́ние линии – продо́вження лі́нії; • продолжение отпуска, срока, перемирия – продо́вження відпу́стки, те́рміну, зами́рення; • продолже́ние работы – продовження праці, провадження праці далі; • продолже́ние разговора – продо́вження розмо́ви, прова́дження да́лі розмо́ви; • он работал в продолже́ние всего лета – він працюва́в усе́ лі́то, через усе́ лі́то, про́тягом ці́лого лі́та. [Денис через усю дорогу хоч би пару з уст пустив, усе задумавшись іде; далі як крикне: — А лучче б мене грім убив! (Г.Квітка-Основ’яненко). Коли́-б мо́жна бу́ти через зи́му кото́м, через лі́то пастухо́м, а на Вели́кдень попо́м (П.Чубинський). Я не читав ще дальшого протягу статті (М.Драгоманов). Ця сумна пісня., проти волі й свідомості молодої молодиці була неначе протягом її глибоко захованих в серці потайних дум (І.Нечуй-Левицький). Да́льший про́тяг націона́льної супере́чки (Б.Грінченко). Нове́ украї́нське письме́нство було́ да́льшим про́тягом того́ літерату́рного проце́су, що в голова́х у се́бе ма́є тисячолі́тню тради́цію (С.Єфремов). Листів Вартового я читала всього два перших. Оце, їхавши сюди, дорогою питала по людях продовження їх та й не допиталась (Л.Українка). Палка́ супере́чка про календа́р не вгаса́є через ціли́й XVII в. (Народна Рада). Нарешті в кінці затхлого півпідвального ходу вона забрязкотіла ключем і ввела хлопця в якусь просторість, що запахом своїм становила безпосереднє продовження того коридора (В.Підмогильний). Зажурився я з того непомалу: любо мені було той коротенький уривок читати, та нелюбо думати, як то нелегко розшукати дальший тяг сієї превтішної повісті, якій, на мій погляд, багатенько ще бракує сторінок (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Жіночі сльози — продовження розмови іншими засобами (М.Мастрояні). У дорослому продовженні дитячої казки Мальвіна вийшла заміж за Буратіна й потім довго й щасливо його пиляла].

Роща – 1) гай, (сосновая) сосни́к, бірни́к, сосняк, соснівка, (в овраге) байрак, (липовая) липня́к, (берестовая) берестни́к, (ольховая) вільши́на, (вербовая) вербни́к, вербняк, (диал.) гаїна, (берёзовая) березни́к, (сиреневая) бузни́к, (дубовая) дубни́к, дубняк, дуби́на, (дуброва) діброва; (участок леса) ділянка лісу. [А може, й Сам на небесі Смієшся, батечку, над нами Та, може, радишся з панами, Як править миром! Бо дивись, Он гай зелений похиливсь, А он з-за гаю виглядає Ставок, неначе полотно, А верби геть понад ставом Тихесенько собі купають Зелені віти… Правда, рай? А подивися та спитай! Що там твориться, у тім раї! (Т.Шевченко). На широкому острові між Старим та Новим Дніпром зеленіють сінокоси, цілі гаї вільхи та верб, розкидані кущі верболозу (І.Нечуй-Левицький). Тихесенький  вечір На землю  спадає, І  сонце  сідає В  темнесенький  гай (В.Самійленко). Заходить день за обрій синій, А він блискуче бився нині. Шепоче гай:Не покидай (Юрій Дараган). Щось мріє гай — Над річкою. Ген неба край — Як золото. Мов золото-поколото, Горить-тремтить ріка, як музика (П.Тичина). За гай ступило сонце, і пішло, І далину покликало з собою… В туман пірнає росяне село І повивається прозорою габою (М.Вінграновський). Вгамуються вітри і зливи; до влади криги шанобливий, принишкне лісовий ручай, і гай у спокої застигне (Л.Хворост). І небо там, здається йому, ясніше, і сонце дужче яскріє, мов помолодшало; а це де взявся перед очима гай пречудовий, дерева там усе майні та ряснолисті, зелень така яра, що любо глянути, а слух же тобі голублять пташечки дрібні та розмаїті, що незліченними зграями пурхають-в’ються поміж віттям переплетеним. А он і струмок дзюркоче, рине хвилею чистою та прозорою, мов кришталь, по пісочку дрібному та камінчиках білих, сказав би, по щирому золоту та перлах добірних (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)].

Слава – слава, (большая, ещё) просла́ва: • во славу кого-чего – на славу кому-чому; • Геростратова слава – Геростратова слава; • добрая слава лежит, а плохая бежит – добра слава лежить, а недобра біжить. (Пр.); добре далеко чути, а ледаче ще далі (Пр.); добро довго пам’ятається, а зло ще довше (Пр.); • на славу – на славу, прегарно (чудово); прегарний (чудовий); • петь славу кому – співати хвалу кому; славити, прославляти кого; • приобресть, снискать славу, войти в славу – зажити (залучити) слави; убитися у славу; (иногда фам.) доскочити слави; • слава Богу – слава Богу (Богові); • только [одна] слава, что… (разг.) – тільки [й] слави, що…; • хорошая, дурная слава (разг.) – добра слава, недобра (лиха) слава; неслава; (пересуды) поговір, слава-поговір. [Все очі вгору піднімали, По світу нашому вздихали, Що рано їх побрала смерть; Що трохи слави учинили, Не всіх на світі подурили (І.Котляревський). Дівчата на славу красиві (Г.Квітка-Основ’яненко). Людська слава — як трава зів’яла (Пр.). — Слави треба мирові, а не тому, хто славен (П.Куліш). Спасибі, дідусю, що ти заховав В голові столітній ту славу козачу: Я її онукам тепер розказав (Т.Шевченко). Прокинься, кумо, пробудись Та кругом себе подивись, Начхай на ту дівочу славу Та щирим серцем нелукаво Хоть раз, сердего, соблуди (Т.Шевченко). Не мені тепер, старому, Тепер прелютая година На нашій славній Україні. Не мені вас, братця, На ляха водити. Не мені тепер, старому, Булаву носити. Нехай носить Наливайко Козакам на славу, Щоб лякались вражі ляхи У своїй Варшаві (Т.Шевченко). Не дві ночі карі очі Любо цілувала, Поки слава на все село Недобрая стала (Т.Шевченко). Мені уже сімнадцятий пішов. Хлопці біля мене, як хміль коло тичини, в’ються; а найпаче Будненко Василь. Чорнявий, кучерявий: картина— не хлопець! Люди казали: от би спарувати — на славу була б пара! (П.Мирний). — Хто крав гроші, у кого вони на руках були, — той хай і одвіча. А через віщо ж народ таку славу терпітиме (П.Мирний). ). Він готувався, скуповувався, щоб угостити Власова на славу (П.Мирний). Слава про злодійкувату Явдошку одбила хіть у панства та офіцерства заїздити до неї (П.Мирний). Колись у веселі ставки заглядали а гір столітні дуби та граби, свідки слави козацької, а тепер їх унучата обступили рівною межею ті зелені яри (І.Нечуй-Левицький). Слава про те свято пішла кругом по селах, де ще не завівся празник мироносиць (І.Нечуй-Левицький). Синиця славу розпустила, Що хоче море запалить (Л.Глібов). Славо, горда та пишна царице! Хоч склонив своє чоло співець, Та не вірить тобі, чарівнице, Як зрадливому морю плавець (Л.Українка). Авжеж! Вогненний круг спускається на мене і голоси мені співають «слава»! (Л.Українка). Така була поважна та Сабіна і зроду мала добру славу… (Л.Українка). — Коли б мене так дівчина любила, то була б у мене й сорочка вишивана, і стьожка шовкова, а то яка у мене стьожка? Тільки слава, що стьожка: мотузка, а не стьожка! (М.Кропивницький). Він легко стрибав з каменя на камінь, наче гірський потік, і вітав стрічних, аби тільки почути свій голос: — Слава Ісусу! — Навіки слава (М.Коцюбинський). Шосе (тільки й слава, що шосе) проведено так нерозумно, що воно раз у раз лізе вгору (М.Коцюбинський). Ріс парубок — росла й нехороша слава про нього. Люди звали його злодієм (М.Коцюбинський). — Хіба ж ти не знав, що так воно буде? — крізь сльози вимовляв дівчина. Тепер ти поїдеш, мене в славі покинеш,— будуть мене люди обминати. Бо хто ж візьме тую дівчину-наймичку, що парубок покинув (С.Васильченко). Одійде в морок підле і лукаве, Холуйство у минувшину спливе, І той ніколи не доскочить слави, Хто задля неї на землі живе (В.Симоненко). Про нього, про Козака Мамая, не одну вже сотню літ ішли слава й прослава (Олександр Ільченко). Та відчайдушно пролягла дорога несамовитих. Світ весь — на вітрах. Ти подолала, доле, слава Богу. На хижім вітрі чезне ниций страх (В.Стус). Слава впала на бідного хлопця зненацька, як надгробна плита, зачавивши в нім людину і залишивши одне тільки ім’я (Г.Тарасюк). — Для людини доброчесної і небуденної,— промовив Дон Кіхот,— то, мабуть, найбільша втіха — ще за життя діждатися прослави доброго свого ймення на мовах розмаїтих народів словом друкованим і типованим; я недарма сказав «доброго», бо як буде навпаки, то вже гірше над усяку смерть (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Після тих засідань, на листовне прохання ласої на гроші матері-флорентійки, він тут-таки помчав отримувати борг від родини Адорно у Брюгге, зметикувавши, що було б доречно якнайшвидше одержати кошти для вдалої кар’єри на прославу Церкви (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). «Так минає слава світова!, — засміялася Енн, хоча в усмішці її було знати й нотку жалю (А.Вовченко, перекл. Л.-М.Монтгомері). — Навіщо ми залишаємося тут? Тільки пришелепкуватий не ставить цього запитання. Заради слави? Якщо ми тут тільки заради неї, повірте браття, я перший повернувся б дупою до ворога і дав драла через отой горбочок (О.Замойська. перекл. С.Пресфілда). Якщо хочеш вести людей на смерть, скажи їм, що ведеш їх до слави (Талейран). Слава зношується (Наполеон)].

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 

 Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 

 Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 

 Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) 

 Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 

 Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 

Запропонуйте свій переклад

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)