Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей
Запропонувати свій переклад для «люстро»
Шукати «люстро» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Запоти́ть –
1) (вогнать кого-н. в пот) зами́лити, уми́лити кого́. [Так гнав, що геть зами́лив ко́ні];
2) (покрыть влажн. дыханием) заху́хати. [Заху́хала лю́стро (дзе́ркало)].
Зе́ркало – дзе́ркало, лю́стро, свіча́до, (полон.) верца́дло. [То йому́ так потрі́бно, як сліпо́му дзе́ркало (Приказка). Все бі́льше до то́го письме́нство наближа́ється, щоб зроби́тись спра́вжнім дзе́ркалом життя́ (Єфр.). Дочка́ Лави́ся чепуру́ха в верца́дло о́чі все п’яла́ (Котл.)].
• Смотреться в -ло – видивля́тися, вигляда́тися, визира́тися у дзе́ркало, в лю́стро. [В золоте́є люсте́рко видивля́лася (Чуб. V)].
• Отражаться в -ле – відбива́тися у лю́стрі; у дзе́ркалі, віддзерка́люватися.
• На -ло неча пенять, коли рожа крива – яки́й чорт у во́ду гля́нув, таки́й і з води́ ви́глянув (Приказка).
Отбра́сывать, отбро́сить и отброса́ть –
1) см. Отки́дывать.
• -сить неприятеля – відігна́ти (відки́нути, відпе́рти) во́рога.
• -сьте эти пустые затеи – ки́ньте (обли́ште) ці дурні́ ви́тівки.
• -бро́сь от пяти три – відки́нь (відраху́й, відлічи́) від п’ятьо́х три;
2) (свет) відбива́ти, відби́ти світ, відсві́чувати, відсвіти́ти, (тень) кида́ти, ки́нути тінь (ті́ни). [Де́рево кида́є від се́бе тінь. Мі́сяць відбива́є від се́бе со́нячний світ].
• Зеркало -сило луч света – лю́стро (дзе́ркало) відби́ло про́мінь сві́та.
• -вать что – відки́да́ти що, ки́датися чим. [Ідеа́лами, при́нципами ки́дались, як непотрі́бним шма́ттям].
• Отбро́шенный – відки́нений, відки́нутий; (о свете) відби́тий. -ся, см. Отки́дываться, -нуться; (о тени) па́дати, впа́сти; (о свете) відбива́тися, відби́тися.
Офтальмоско́п – офталмоско́п (-пу), о́чне дзе́ркало, лю́стро.
Посмотре́ться – подиви́тися, ви́глянутися.
• -тре́лся в зеркало – подиви́вся (ви́глянувся) в дзе́ркало, в лю́стро. [Вода́ пливе́ ти́ха та чи́ста, хоч ви́гляньсь як у дзе́ркало (Гр.)].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Зеркало – дзе́ркало, -ла, лю́стро, -ра, свіча́до, -да.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Зеркало – лю́стро;
• з. водное – ві́льна пове́рхня води́;
• з. пароболическое – л. пароболі́чне.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Зеркало
• Глаза — зеркало души (книжн.) – очі — дзеркало душі.
• Нечего на зеркало пенять, коли рожа крива – який у воду (у люстро) глянув, такого й побачив. Пр. Який чорт у воду глянув, такий і з води виглянув. Пр.
• Отражаться как в зеркале – відбиватися (відкидатися, відсвічуватися) мов у дзеркалі (мов у люстрі); віддзеркалюватися.
Кривой
• Кривая выведет, вынесет (разг.) – кривий кінь вивезе (перевезе); може щось цьому й поможе.
• Кривая улыбка (усмешка) – крива (вимушена) посмішка (усмішка).
• Кривое зеркало – криве дзеркало (люстро).
• Куда кривая ни вывезет, ни вынесет (разг.) – куди кривий кінь не вивезе; куди кривою дорогою не виїдеш.
• На кривой его не объедешь (разг.) – його сплоха не обдуриш (не піддуриш, не налигаєш); у дурні його не пошиєш; воза йому не підвезеш.
• С кривыми пятами – кривоп’ятий.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

зе́ркало дзе́ркало,-ла, лю́стро,-ра (1. відшліфована поверхня, що відображає предмети; 2. поверхня чого-небудь; 3. це, що є відображенням яких-небудь явищ, процесів)
з. акусти́ческое дзе́ркало акусти́чне
з. во́гнутое дзе́ркало уві́гнуте [вгну́те]
з. враща́ющееся дзе́ркало оберто́ве
з. вы́пуклое дзе́ркало опу́кле [ви́гнуте]
з. горе́ния дзе́ркало горі́ння
з. опти́ческое дзе́ркало опти́чне
з. параболи́ческое дзе́ркало параболі́чне
з. пло́ское дзе́ркало пло́ске
з. проекцио́нное дзе́ркало проєкці́йне
з. рассе́ивательное дзе́ркало розсі́ювальне
з. сфери́ческое дзе́ркало сфери́чне
з. цилиндри́ческое дзе́ркало циліндри́чне

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Лю́стро – зеркало.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

верца́дло, -ла, -лу (польонізм) = лю́стро
лю́стро, -ра, -ру; лю́стра, лю́стер

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Лю́стерко, лю́стеречко, -ка, с. Ум. отъ лю́стро.
Лю́стро, -ра, с. Зеркало. Морським милом умивалася, в ясне люстро виглядалася. Чуб. V. 579. Ум. Лю́стерко, лю́стеречко. В золотеє люстерко видивлялася. Чуб. V. 19.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Зеркало, зеркальце — лю́стро, -ра, люсте́рко, -рка, дзе́ркало, -да, дзе́ркальце, -льця.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Зе́ркало = дзе́ркало, лю́стро, лю́стерко, верца́дло, сьвіча́до. С. Л. (Останнє слово здибалось мінї тільки в одній казцї, надрукованій в З. о Ю. Р., і у писательки О. Пчілки). — Тепер краси на виду́ і в дзеркалї не найду. н. п. — Там дївчина умивала ся, в люстеречко видивляла ся. н п. — В ясне люстро виглядала ся, своїм личком красувала ся. н. п. — Достала Галюня сьвічадце малеє, чи скажем „по простому“ дзеркальце теє. О. Пч. — Тим часом сьвіт почав в верцадлї примеркати і инших став мінї приміт кришталь чудовий виявляти В. Щ.

Запропонуйте свій переклад