Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей
Запропонувати свій переклад для «ляп»
Шукати «ляп» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ляп! (межд.) – ляп! льоп! лясь! бо́в! [Бов, бо́в! Раде́нький що дурне́нький! (Гліб.)].
Бац, глаг. частица – бух, ген, баба́х, торо́х, лясь, ляп, лулу́сь, хряп. [Бух у во́ду, ні́би втопи́вся. Коли́ це з лі́су: бух! бух! бух! (о выстреле). Лулу́сь його́ по ще́лепах].
Зале́пливать, залепи́ть –
1) (что) залі́плювати, заліпи́ти, (о мног.) позалі́плювати що чим, (засыпать) забузо́вувати, забузува́ти що чим. [Залі́плювати поби́ті шибки́ папе́ром (Грінч.). Борода́ й па́тли у йо́го сні́гом забузо́вані (Греб.)].
• Глаза -пи́ло снегом – о́чі сні́гом за(с)ліпи́ло (поза(с)лі́плювало), зане́сло, забузува́ло (Греб.);
2) -пи́ть кому (ударить) – ля́пнути кого́ по чо́му. [А бичо́к його́ по пи́ці тим хвосто́м, мов ві́хтем, ляп! (Кропивн.)].
• -пи́ть пощёчину, оплеуху – да́ти ля́паса, ля́панця́, ляща́ кому́, затопи́ти, вліпи́ти по пи́ці, у пи́ку, по (в)у́сі, в у́хо кому́;
3) -пи́ть двойку – вліпи́ти (закрути́ти) па́ру (дві́йку) кому́.
• Зале́пленный – залі́плений, (о мн.) позалі́плювані.
Кора́бль – корабе́ль (-бля́), ум. кора́блик, кора́бличок (-чка). [На си́нім мо́рі пливу́ть кораблі́, а в тих кора́бликах сидя́ть козаки́ (Дума)].
• Большемачтовый -бль – щогли́стий корабе́ль.
• Воздушный -бль – пові́тряни́й корабе́ль.
• Государственный -бль – корабе́ль держа́вний.
• Линейный -бль – ліні́йний корабе́ль.
• Обломок разбитого -бля́ – ула́мок розби́того (потро́щеного) корабля́.
• Плыть на -бле́ – пли́сти́ корабле́м.
• -бль пустыни – корабе́ль пусте́лі.
• Сжигать -бли́ – пали́ти кораблі́.
• -бль спасителя (религ.) – спаси́телів корабе́ль.
• -бль церкви – корабе́ль це́ркви.
• Большому -блю́ большое и плаванье – вели́кому во́зові (корабле́ві) вели́ка й доро́га; бі́льшому бі́льше й тре́ба; вели́кому вели́ка й я́ма (Приказки).
• Тяп да ляп и вышел -бль – два та раз та й ви́йшов квас.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Фить – фіть.
[Поки пан Пістряк читав по складам та зопинявся над словотитла, так ще нічого; як же став по верхам читати, так ну!-фіть! фіть!.. та й тільки (Г.Квітка-Основ’яненко). Є й улюблені клясицистами зменшені форми й короткі віддієслівні форми: сіп, гульк, фіть-фіть, черк, плюсь, шелесть, беркиць, зирк, шарах, дриб-дриб-дриб, хряп, ляп і т. д. (Д.Чижевський). Щурики потроху змовкають і знову зі швидкого лету, стрілами влітають у свої нори-гнізда. І як вони ото влучають? Жодна й крильцем не зачепить глини. Складе їх, зведе хвостик-ножички докупи і — фіть — уже в норі (Г.Тютюнник). — Е! — гекаю я, перебиваючи Яву (я добре знаю, що повинен зараз сказати «Е». Але далі… Ніби враз хтось у вухо мені — ххху! — і все з голови моєї через друге вухо — фіть! — і голова моя стала порожня-порожнісінька, як дірка. І жодного в ній словечка. Не те що там з ролі Добчинського, а взагалі жодного — наче я теля. І не знаю людської мови. Тільки оте «е» в голові й зосталося і лунко перекочується там, об череп стукаючись (В.Нестайко). Фіть! — шарф, фіть! — косинка, фіть! — філіжанка, фіть! — блузка, фіть! — газета, фіть! — книжка, фіть! — спідниця… «Асю, — пояснював я терпляче, — свобода полягає не в тому, щоб залишати парадні туфлі посеред кімнати» (І.Пізнюк, перекл. Є.Пільха)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ТЯП-ЛЯ́П укр. стук-грю́к, хіп-хо́п, міх-ма́х, ко́со-кри́во, аби́ жи́во, реконстр. цяп-ля́п.
ЗАКА́ТЫВАТЬСЯ, зака́тываться сме́хом, ляга́ти зо смі́ху;
зака́тывающий, 1. (док. ЗАКАТА́ТЬ) що загорта́є тощо, ра́ди́й загорну́ти, зви́клий загорта́ти, загорта́йло, (до тюрми) запрото́рювач, прикм. загорта́льний, зака́сувальний, уко́чувальний, уторо́вувальний, 2. (док. ЗАКАТИ́ТЬ) що зако́чує тощо, зви́клий зако́чувати, ра́ди́й закоти́ти, прикм. зако́чувальний;
зака́тывающий балы́, даючи́ бенке́т за бенке́том;
зака́тывающий исте́рику, зви́клий гістерикува́ти;
зака́тывающий пощёчину, стил. перероб. ляп по пи́ці;
зака́тывающий сце́ны, ско́рий до сіме́йних сцен;
зака́тывающийся/зака́тываемый, 1. заго́ртаний, зака́суваний, уко́чуваний, уторо́вуваний. 2. зако́чуваний прикм. зако́тистий;
зака́тывающийся (про сонце) приза́хідній, заходо́вий;
зака́тывающийся сме́хом /зака́тывающийся ка́шлем/, ду́шений смі́хом /ка́шлем/, у на́паді смі́ху /ка́шлю/;
ЛЯ́ПАТЬ похідн. бовк, бевк, лясь, ляп; (раз-у-раз) поля́пувати, (розчин кельмою) приля́пувати;
ляпающий що /мн. хто/ бо́вкає тощо, схи́льний бо́вкати, бо́вкало, бе́вкало, бовку́н, ляскоту́н;
ВЛЯ́ПАТЬСЯ образ. влі́зти в біду́.
ЛЯ́ПСУС коротк. ляп.
ОБМО́ЛВКА стил. відповідн. ляп.
ПОБРЫ́ЗГИВАТЬ ще ля́пати;
побрызгивающий що накрапа́є тощо, ста́вши накрапати, стил. перероб. накрапа́ючи, знай ляп та ляп.
ПРО́МАХ (помилка) ще ля́псус, про́гріх, о́гріх, коротк. ляп;
не промах (хто) не в ті́м’я би́тий, сво́го не впу́стить.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Шлеп, межд. – лясь, ляп.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Ляп
• Тяп да ляп, тяп-ляп – сяк-так; абияк; нашвидку (нашвидкуруч); на галай-балай (на галай на балай).
Тяп
• Тяп-ляп, тяп да ляп, тяп и ляп (разг.) – абияк; сяк-так.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ляп, межд. – шлеп, хлоп.
Льоп, межд. – шлеп, ляп!

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Льоп! меж. Шлепъ! ляпъ!
Ляп! меж. Шлепъ, хлопъ. Не рад лях, що по уху ляп, а він хоче і вдруге. Ном. № 868.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Бацъ! = бух, ген, брязь, бебе́х, торо́х, лясь, ляп! — Як камінь, бух! у воду, та в тонетъ. Кот. – А він його геп об землю. – Торох Рутульця в лївий бік. Кот. – Наклав у халяву та ляп об лаву. н. пр. – Съ ба́цу = зра́зу.

Запропонуйте свій переклад