Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 67 статей
Запропонувати свій переклад для «мальчик»
Шукати «мальчик» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ма́льчик –
1) хло́пець (-пця), хло́пчик, ум. хло́пчичок (-чка), хлоп’я́ (-я́ти), ум. хлоп’я́тко, хлоп’я́точко, хлопча́ (-ча́ти), хлопченя́ (-ня́ти), ум. хлопча́тко, хлопченя́тко, хлопчи́на, хлопча́к (-ка́), хлоп’я́га, пахо́лок, пахоля́ (-ля́ти), ум. пахо́лочок (-чка). [П’я́теро ді́ток Бог дав: дві ді́вчини і три хло́пці (М. Вовч.). В йо́го дво́є діте́й зоста́лося: хло́пчик і ді́вчинка (Рудч.). Ти вже не хло́пець, а па́рубок: зато́го й на вечерни́ці (Кониськ.). Хіба́-ж Петро́ па́рубок? Він іще́ хлопча́к (Звин.). П’ять або́ шість год хлоп’я́ті – вже воно́ й у штанця́х (Рудч.). Ой, де-ж ти бу́деш ночува́ти, хлопчи́но-хлопчи́ночко (Чуб. V). Росте́ те хлопча́тко (Морд.). Ході́ть лише́нь шви́дче, хлопченя́та, я по я́блучку вам дам (М. Вовч.). Скажи́ мені́ пра́вду, мале́ пахоля́ (Метл.). Я мали́й пахо́лок, роди́вся в вівто́рок, а в се́реду ра́но мене́ до шко́ли відда́но (Пісня)].
• -чик ещё спящий с матерью – підбі́чний хло́пець.
• Выхоленный -чик (бутуз) – бу́цик, ум. бу́цичок (-чка), буценя́ (-ня́ти), ум. буценя́тко, буценя́точко. [Ич яки́й бу́цик! Ви́дно що па́нська дити́на (Сл. Яв.)].
• Ма́льчики (собир.) – хлоп’я́цтво. [І чоловіки́, і жіно́цтво, і хлоп’я́цтво, та й дітво́ра туди́-ж (Квітка)].
• Вести себя, как -чик – пово́дитися по-хлоп’я́чому.
• Быть -ком – хлопцюва́ти. [Тут він хлопцюва́в, тут ви́ріс і молодико́м став (Сл. Гр.)].
• -чик-с-пальчик – покотигоро́шко, хло́пчик-мізи́нчик.
• -чики в глазах – чо́ртики перед очи́ма, в-очу́ те́мно;
2) -чик в услужении – хло́пець, хлопча́к, наймитча́ (-ча́ти), (казачок) пахо́лок, пахоля́ (-ля́ти). [Сліпи́й кобза́р під чиї́мсь во́зом обі́дає з свої́м хло́пцем (М. Вовч.). Ото́! Хіба́ ти в ньо́го пахоля́ (Л. Укр.)].
• -чик на побегушках – попи́хач, побігу́н (-на́), побігу́щий хло́пець.
• Я тебе не -чик – я тобі́ не на́ймит, не попи́хач;
3) (скамеечка, разувайка) підні́жок (-жка), підні́жня (-ні), ослі́нчик.
Бу́лочник – пе́кар (р. -ря).
• -ница – пе́карка, пека́рниця, (попроще) перепеча́йка.
• Жена -ка – пекари́ха.
• Мальчик в б-ой – пекарчу́к.
За́нят – не ві́льний, в робо́ті, (реже) зайня́тий; см. За́нятый.
• Я -нят – я не ма́ю ві́льного ча́су; мені́ ні́коли; я коло робо́ти.
• Быть -тым чем – роби́ти що, працюва́ти коло чо́го, (следить за чем) пильнува́ти чого́.
• Он -нят политикой – він не ві́льний (не ма́є ча́су) через полі́тику, він пильну́є полі́тики.
• Я был -нят химическими опытами – я працюва́в коло хемі́чних до́слідів; я роби́в хемі́чні до́сліди.
• Мальчик -нят уроками – хло́пець у́чить завда́ння, працю́є коло ле́кцій.
• Я ни чем не -нят – я ві́льний, я нічо́го не роблю́, не ма́ю робо́ти; ні коло чо́го не працю́ю.
• Я очень -нят этим вопросом, этим делом – я ду́же зайня́тий цим пита́нням, ціє́ю спра́вою.
• Она слишком -та собой – вона́ ду́же захо́плена собо́ю.
• Телефон -нят – телефо́н не ві́льний.
• Это место -то – це мі́сце не ві́льне.
• Место -то мной – мі́сце зайня́в я, мі́сце вже моє́, (вульг.) (для предупреждения) цур, моє́ мі́сце.
• Книга -та мной – кни́га в ме́не, (числится) лі́читься за мно́ю.
Казачо́к –
1) козаче́нько, козачо́к (-чка́); см. Каза́к;
2) (танец) коза́к, козачо́к (-чка́);
3) (мальчик для услуг) козачо́к, джу́ра, хло́пець (-пця).
Короле́вич – короле́вич, короле́нко, (сын королевы) короле́венко.
• -вич-мальчик (шутл.) – короля́ (-ля́ти), короленя́ (-ня́ти).
Королё́к –
1) коро́лик, (король-мальчик, шутл.) короля́ (-ля́ти), короленя́, королевеня́ (-ня́ти);
2) зоол., пт. Regulus cristatus – коро́лик, золотому́шка (Верхр.);
3) коро́лик; см. Князё́к 2;
4) бі́лий крі́лик, коро́ль; см. Кро́лик;
5) (апельсин с красной мякотью) мальті́йська помара́нча;
6) (зерно чистого металла) коро́лик, короля́ (-ля́ти), метали́на, ум. метали́нка.
• Золотой -лё́к – золоти́на, ум. золоти́нка, золоти́ночка;
7) (кораллик) кора́лина;
8) -льки́ садовые, бот., см. Пе́рец красный.
Ма́ле́ц (о мальчике подростке) – хлоп’я́, хлопченя́ (-я́ти), хлопча́к, малю́к (-ка́), мали́й (-ло́го) маля́ (-ля́ти). [Дванадцятилі́тнє хлопченя́ зачина́є вже гада́ти про лю́бощі (Крим.). Хлопча́к укра́й розпога́нився, – прискроми́ти тре́ба (М. Грінч.). Хло́пець – малю́к ще, неха́й гуля́є (Кониськ.)]. Срв. Ма́льчик.
О́стренький – гостре́нький.
• -кий мальчик – доте́пне хлопча́.
• -кое словцо – доте́пне слівце́, до́теп (-пу).
Па́инька, пай (послушное дитя) – ця́ця, ця́цінька.
• Ты пай мальчик – ця́ця хло́пчик з те́бе.
Побегу́шки – побіге́ньки, побіга́нки, побіга́шки, побіга́ння.
• Быть на -ках -бу́ти на (у) побіге́ньках, на побіга́нках, на побіга́шках, попи́хачем бу́ти.
• Мальчик на -ках – побігу́н, побіга́ч, побіга́й, побігу́щий, попи́хач. [Ці́лий день у побіге́ньках (Н.-Лев.)].
Поведе́ние – пово́діння, поведі́нка, пово́дження, поступува́ння, справува́ння. [У ко́жного зна́йдеться нега́рне що в пово́дінні чи вда́чі (Л. Укр.). Здивува́ла усі́х своє́ю зана́дто ві́льною поведі́нкою. Несимпати́чне пово́дження (Крил.). Не стара́вся розбира́ти причи́ни сво́го поступува́ння (Франко)].
• Он хорошего -ния – він до́бре пово́диться (до́бре себе́ пово́дить), він шану́ється.
• Человека хорошего -ния все уважают – люди́ну, що до́бре пово́диться, стате́чну люди́ну всі поважа́ють.
• Этот мальчик дурного -ния – цей хло́пчик пога́но (зле) пово́диться, не шану́ється.
• Дурное -ние – пога́не, нестате́чне пово́дження, пога́на поведі́нка.
• Быть дурного -ния – пога́но, нестате́чно пово́дитися, не шанува́тися.
Прию́тский – притулча́нський, захистя́нський; шпита́льний.
• -кий мальчик, девочка – хло́пець, ді́вчина з дитя́чого приту́лку (за́хисту, до́му).
• -кий старик, старуха – шпита́льний дід, шпита́льна ба́ба, см. Приютя́нин, -нка.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПА́ИНЬКА, ПАЙ-МА́ЛЬЧИК золота́ дити́на.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Мальчик – хло́пчик, -ка, хлоп’я́, -п’я́ти.
Малец, см. Мальчик.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Мальчик
• Мальчики в глазах – чортики перед очима; в очах (іноді в очу) мигтить; в очах темно.
• Мальчик на побегушках – хлопець на побігеньках; пробігущий хлопець; побігун (побігач); попихач.
• Мальчик с пальчик – (хлопчик-)мізинчик; котигорошок.
Вытянуться
• Вытянуться в струнку – виструнчитися (виструнитися); випнутися як струна. [Перед Перовою з задоволенням виструнчився вартовий. Яновський.]
• Мальчик вытянулся (вырос) – хлопець вигнався; хлопця вигнало. [Вигнало Левка, як явора, стрункого та високого. Васильченко.]
• Стоять перед кем-нибудь вытянувшись, навытяжку – стояти випнувшись перед ким; стояти наввипинки перед ким. [Іван стоїть наввипинки перед командиром. Стороженко.]
• Чтоб ты вытянулся! (прокл.) – щоб тебе на марах винесли!; щоб тебе на лаву положили!
Пальчик
• Мальчик с пальчик – (хлопчик-)мізинчик.
• Пальчики (пальцы) оближешь (перен. разг.) – [Аж] пальчики (пальці) оближеш; усі п’ять (десять) оближеш; аж губи злипаються.
Работать
• Кто не работает, тот не ест – хто не працює, той не їсть.
• Не над чем работать [по хозяйству] кому – нема(є) над чим, коло чого працювати кому; не має коло чого, над чим працювати (робити) хто; ні над чим робити (працювати) кому; ні за що (нема за що) рук зачепити кому; не має за що рук зачепити хто.
• Не расположен работать кто – не має охоти до роботи (неохочий працювати) хто; не бере робота кого.
• Работает, как мальчик, а ест, как мужичок – їсть за вола, а робить за комара. Пр.
• Работать до поту и поесть в охоту – роби до поту, а їж ув охоту. Пр. Хто не мерзне за роботою, той і їсть з охотою. Пр.
• Работать компанией за угощение – робити толокою. […У балку спустився. Та й викопав при долині Глибоку криницю. (Не сам-один: толокою Йому помагали Й добрі люди приходили криницю копати). Шевченко.]
• Работать над чем – працювати коло чого, над чим.
• Сыт да богат, не хочу работать, а дети будут — сами добудут – буде з нас — не діти в нас, а діти будуть — самі добудуть. Пр.
• Усердно работать – ретельно (щиро, пильно) працювати; щирим серцем працювати (робити); припадати до роботи; докладати рук до чого.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Безштанько́ –
1) голоштанник, санкюлот;
2) маленький мальчик.
Жи́вчик –
1) пульс;
2) резвый (мальчик).
Лакейчу́к –
1) (презрит.) от лаке́й;
2) лакей-мальчик.
Наймиччу́к, -ка́ –
1) сын батрака, служанки;
2) мальчик работник.
Пахо́лок, -лка, пахо́лик, -лика –
1) мальчик, мальчуган, парень;
2) слуга.
П’ятилі́ток, -тка – пятилетний мальчик.
Свинарча́, -ча́ти, свинарчу́к, -ка́ –
1) мальчик-свинопас;
2) сын свинопаса.
Скотарча́, -ча́ти и скотарчу́к, -ка́ –
1) мальчик скотник;
2) сын скотника.
Старчу́к, -ка́ – мальчик нищий.
Хло́пець, -пця –
1) мальчик;
2) подросток;
3) парень;
4) хло́пці – ребята;
4) подпорка;
5) штатив.
Хлопча́, -ча́ти и хлопченя́, -ня́ти, хлопча́к, -ка́ – мальчик.
Хло́пчик, -ка –
1) мальчик, мальчонка;
2) подставка (под дышло);
3) (у гребенщиков) палка (с нарезками).
Хлоп’я́, -я́ти –
1) мальчик;
2) (мн.) хлоп’я́та – ребята.
Хлоп’я́чий – ребяческий, мальчишеский.
• По-хлоп’я́чи – как мальчик, как мальчика.
Хода́к, -ка́ –
1) ходок;
2) ходатай, поверенный;
3) мальчик, мальчуган;
4) обувь.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Брику́н, -на́, м.
1) Рѣзвая лошадь.
2) Шалунъ, рѣзвый мальчикъ. Левч. 178.
3) Своенравный человѣкъ. Ум. Брикуне́ць, брику́нчик.
Бундз, -дза, м.
1) Молодой овечій творогъ. Шейк. Большой кусокъ овечьяго сыру. Вх. Зн. 12. См. Будз.
2) Коротко остриженный мальчикъ. Желех.
3) Узел (на веревкѣ, ниткѣ и пр.). Вх. Лем. 395. Ум. Бу́ндзик.
Дігтярчу́к, -ка́, м. Мальчикъ лавочникъ у торговца дегтемъ.
Жи́вчик, -ка, м.
1) Ум. отъ живець 2 — 5.
2) Рѣзвый мальчикъ. Веселий (або стрибкий) як живчик. Ном. № 8470.
Козе́л, -зла́, м.
1) Козелъ.
2) Мальчикъ, состоящій въ качествѣ прислуги и пастуха. Азовск. побережье.
3) Названіе растеній: Boletus luteus L., Heracleum sibiricum L., Pimpinella Saxifraga L. ЗЮЗО. I. 114, 124, 131.
4) Родъ игры. Козла́ води́ти. Играть въ масляничную хороводную игру съ пѣснями о козлѣ. Харьк. Ив. 78.
5) Четырехугольный столбъ или подставка для черіня́ гончарной печи. Вас. 180.
6) мн. Ко́зла. Козлы. Стали вряд, а ратища в козла поставили. ЗОЮР. І. 254.
7) мн. Кі́зли. Въ гуцульскихъ хатахъ то-же что и кро́кви, стропила. Шух. І. 91. Kolb. І. 55.
Лакейчу́к, -ка́, м. Лакей, лакей-мальчикъ. Його (хлоп’я) взято за лакейчука до молодого пана. Мир. ХРВ. 201.
Малю́к, -ка́, м. Мальчикъ, маленькій. Може тепер і не так: я ще малюком туди заглядав. Св. Л. 24.
Наймитча́, -ча́ти, с. Мальчикъ нанятый. Гонивши волики свої без наймитчати сам на пашу. Мкр. Г. 58.
Наймитчу́к, -ка́, м. Нанятый для услугъ мальчикъ. Послав наймитчука по горілку. Черк. у.
Пахо́лок, -лка, м.
1) Мальчикъ, мальчуганъ; парень. Чуб. V. 917. Я малий пахолок, родився в вівторок, а в середу рано до школи оддано. Нп.
2) Слуга.
Пахоля́, -ля́ти, с. Маленькій мальчикъ. Та скажи мені правду, мале пахоля, над якеє зілля і в світі нема? Мет. 360. Ум. Пахоля́тко.
Пекарчу́к, -ка́, м. Мальчикъ въ булочной.
Підбі́чний, -а, -е. Находящійся подъ бокомъ. Підбі́чний хло́пець. Мальчикъ, который еще съ матерью спитъ. Ном. № 8605.
Підгильни́й, -но́го, м. Мальчикъ, который при игрѣ въ мячъ подбрасываетъ послѣдній для удобнаго удара по немъ палкой. КС. 1887. VI. 459.
Повшо́нок, -нка, м. Маленькій мальчикъ. Черк. у.
П’ятилі́ток, -тка, м. Пятилѣтній мальчикъ. Желех.
Свинарча́, -ча́ти, с. Мальчикъ свинопасъ.
Свинарчу́к, -ка, м. Мальчикъ свинопасъ.
Скотарча́, -ча́ти, с. Мальчикъ скотникъ. пастухъ рогатаго скота.
Скотарчу́к, -ка́, м. Мальчикъ скотникъ, пастухъ рогатаго скота.
Хло́пець, -пця, м.
1) Мальчикъ. П’ятеро діток Бог дав: дві дівчини і три хлопці. МВ. І. 9.
2) Подростокъ, юноша, молодой человѣкъ, парень; мн.: ребята. КС. 1887. VIII. 767. З Богом — не з хлопцем жартувати. Ном. Еней був парубок моторний, і хлопець хоть куди козак. Котл. Ен. І. 5. Дівчата ж із хлопцями начали гулять. Рудч. Ск. II. 157. У ліс, хлопці! Шевч. 173. Хлопці-риболовці, удалі молодці, ви закиньте сітку через синє море. Чуб. V. 28.
3) Ученикъ у ремесленника. Вас. 210.
4) мн. Хло́пці. Родъ пантомимы съ куклами и музыкой; устраивается дѣвушками на рождественскихъ святкахъ. О. 1862. IV. 87.
5) Подпорка въ дышлѣ у воловьяго воза.
6) Штативъ, подставка для веретена въ видѣ четырехугольной рамки, когда съ веретена сматываютъ на клубокъ нитки. Ум. Хло́пчик, хло́пчичок. В його двоє дітей зосталося: хлопчик і дівчинка. Рудч. Ск. ІІ. 67. См. Хлоню.
Хло́пко, -ка, м. Мальчикъ, юноша. Десь узявся хлопко, а хлопко маленький, під ним кониченько, коник вороненький. Чуб. V. 1071. Ой запрягай, хлопку, коня вороного, да поїдем вінчаться до попа чужого. Чуб. V. 283.
Хлопча́, -ча́ти, с. Маленькій мальчикъ. См. Хлоп’я. Ум. Хлопча́тко. Росте те хлопчатко. Морд. Пл. 13.
Хлоп’я́, -я́ти, с. Маленькій мальчикъ; мн.: ребята. Се й мале хлоп’я знає. МВ. І. 107. Тепер, — от як там п’ять або шість год хлоп’яті, вже воно й у штанцях. Рудч. Ск. А нуте, хлоп’ята, на байдаки! Море грає, ходім погуляти. Шевч. 49. Ум. Хлоп’я́тко, хлоп’я́точко. Пасе ягнята мале хлоп’яточко в стерні. Шевч. 553.
Хлоп’я́чий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ мальчикамъ, ребяческій, мальчишескій. Чуб. І. 117. Хусточка в його, що з кишені виймав, то не хлоп’яча, а притьмом дівоча. Кв. По хлоп’я́чі. Какъ мальчикъ, какъ мальчика. Як її одягали, як постригали по хлоп’ячі, вона не пручалась, нічого не казала, тільки що плакала. Кв.
Хода́к, -ка́, м.
1) Ходокъ. Ходак добрий, до обід буде в Харькові. Харьк. у. Який з мене тепер ходак? Лебед. у.
2) Ходатай, повѣренный. Ананьев. у.
3) Мальчикъ, мальчуганъ. Вх. Лем. 478.
4) Обувь.: а) = Постіл. Гол. Од. 75. б) = Личак. Гол. Од. 32. Не лупне так ходак, як чобіт. Ном. № 1414. Жеби пес робив, то б і в ходаках ходив. Ном. № 7063.
5) Ходуля. Вх. Уг. 273. См. Ходлі. Ум. Ходачо́к. Kolb. І. 41. Фр. Пр. 82.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Драч, -ча́, м. *6) Кукурузная круподерка. Гайсинск. у. *7) Драчливый, озорной мальчик. Желех.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ма́льчикъ = 1. хло́пець, здр. хло́пчик, хлопъя́, тко, хлопча́, тко, поб. хлопчи́на, хлопча́к, хлопцю́га, хлопчи́сько (Под.), більшенький, що часом справля вже парубоцьку роботу — парубі́йка. С. З. Л. — У його багато дїтей та все хлопцї. — Віддала свого хлопця у школу. — Сходити ся мають хлопъята до школи. С. З. — Я маленький хлопчик злїз на стовпчик, у дудочку граю, Христа забавляю. н. в. — Бо долї ще змалку здаю ся не любий, я наймит у неї, хлопцюга приблудний. Мет. 2. хло́пець, пахо́лок, здр. пахоля́, тко. С. Л. — Наймитів не держу, а взяв хлопця до двору, то той мінї й помогає.
Вы́тягать, ся, вытя́гивать, ся, вы́тянуть, ся = витяга́ти, ся, розтяга́ти, ся, ви́тягти, ся. — Ой дам я вам, рибалочки, рубля золотого, та витягнїть миленького хоч трошки живого. н. п. — Спуск добре витягає гній з болячки. — Сукно розтягуєть ся. — Мальчикъ вы́тянулся = хлопець ви́ріс, ви́гнав ся. — Два дуби вигнались вище од лин. Лев. — Стоя́ть передъ кѣ́мъ вы́тянувшись = стоя́ти ви́пнувшись, навспи́нячки. — Москаль стояв навспинячки перед командиром. С. Л. — Вы́тянуть фро́нтъ = ста́ти ла́вою, ушикова́ти ла́вою. Кот. С. Ш. — Вы́тянуть кнуто́мъ = опері́щити, опереза́ти, потягти́ батого́м.
Мальчу́га, мальчуга́нъ = д. Ма́льчикъ 1. (поб.).
О́трокъ = хло́пчик, хлопя́, хлопча́, хлопча́к, хло́пець (від 7–15 років), парубійка, парубчу́к, парубя́. (Д. під сл. Ма́льчикъ).
Точь въ точь = точнїсїнько, несто́тно, нестеме́нно, нестеменїсїнько. — Нестеменїсїнько по нашому. Кот. — Э́тотъ ма́льчикъ точь въ то́чь оте́цъ = сей хло́пець точнїсїнько ба́тько або ви́литий, ви́капаний ба́тько.
У́личный = у́ли(ч)шний (С. Ш.), ву́лишний. — У. ма́льчикъ = у́личник, ву́лишник.

Запропонуйте свій переклад