Знайдено 31 статтю

Запропонувати свій переклад для «марево»

Шукати «марево» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Бред – ма́рення, маячі́ння, мая́чення, маячня́, (иронич.) верзіння, (бессмыслица) маячня, нісенітниці, нісенітниця: • бред сивой кобылы – рябої кобили сон, Химині кури, Мотрині яйця; • буйный бред – шале́не маячі́ння, маячни́й шал; • горячечный бред – гарячко́ве мая́чення (маячі́ння). [Температу́ра в ньо́го со́рок сту́піні́в, почало́ся ма́рення. Заговори́ла поміж рида́нням щось невира́зне, як маячі́ння (Л.Українка). Чи се був ди́вний сон, — чи маячня́ слабо́го? (М.Вороний). — Чи ти, чоловіче, сон рябої кобили розказуєш, чи дороги питаєш? (М.Коцюбинський). В інституті весна позначилась іспитовою лихоманкою — недугою, що обпадає тільки студентів. Починається вона поволі, і латентний період її можна характеризувати підвищеною посидючістю, нахилом складати конспекти й підкреслювати в книжках рядки; але перший симптом одвертого нападу становить професорова оповістка коло канцелярії, після чого хвороба переходить у тифоїдну стадію з піднесеною температурою, маячнею й нічницями, маючи кризу в іспитовій кімнаті, де виявляються всі ускладнення й можливості поворотності (В.Підмогильний). Ось так закінчився четвертий день, про який Андрій твердо пам’ятав, що він був четвертий. Далі все обернулося в уже згадану саламаху, в чадне марево без початку й кінця, змонтоване з химерного маячіння й з реальної дійсності, яка видавалася химернішою за маячіння, проти якої найбожевільніші візії видавалися реальністю (І.Багряний). Пощо слова. Думка і чин. Ось дві передумови для людей, що творять будучність. Володько це чудесно розуміє. Це не викрики, це не маячення, це не легковажність. Розум, праця, віра! Слова, які вщерть налиті живою кров’ю, натхнені живою душею (У.Самчук). Була ти мрійною… Далеке й призабуте Зринає в пам’яті, мов видиво легке, Неначе марення, мереживо хистке, Котре не зрозуміти, не збагнути (В.Стус). Я дуже тяжко Вами відболіла. Це все було як марення, як сон. Любов підкралась тихо, як Даліла, А розум спав, довірливий Самсон (Л.Костенко). Їхав цилюрник на сивому ослі, як зауважив Санчо, але Дон Кіхот узяв його за сірого в яблуках коня, а мідницю за шолом золотий, бо все, що бачив, миттю припасовував і пристосовував до своїх рицарських химер та божевільних марень. Підпустивши нещасного вершника ближче, наш гідальго не став із ним у речі заходити, а розігнався чимдуж конем і наважив списа, щоб противника наскрізь прошити; одно лише встиг на бігу крикнути: — Обороняйся, бестіянський сину, або по добрій волі оддай, що належить мені по праву! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)].

Возможность – змога, спромога, спроможність, можливість, можність, зможність, мога, (только о физич. возможности) снага, (средство) спосіб: • беспрепятственная возможность – добра змога; • давать, дать возможность – давати, дати змогу (можливість), спомагати, спомогти зробити що; • до последней возможности – до останньої змоги (можливості), поки змоги (сили), поки змога (сила), до останку; • если нет возможности – коли (якщо) нема (немає) змоги (можливості), коли не змога (не спромога, не сила), (иногда) коли не спосіб; • иметь возможность что-либо сделать – мати змогу (спромогу, спроможність, зможність, можливість) що зробити, бути у змозі (у спромозі) що зробити, бути спроможним що зробити, на що, спромагатися, спромогтися що зробити; здужати; • имеющий возможность – спроможний; • исключать, исключить возможность чего – знеможливлювати, знеможливити (унеможливлювати, унеможливити) що; • исключаю (исключая) возможность чего – не припускаю (не припускаючи) можливість; • не было возможности у кого – не було змоги (спромоги, спроможності, можливості) у кого, не мав змоги (спромоги, можливості) хто, не було як кому, несила була кому; • не имеющий возможности – неспроможний; • не исключаю (исключая) возможность чего – припускаю (допускаю) (не припускаючи, не допускаючи) можливість; • неограниченные возможности – необмежені можливості; • нет возможности – незмога (неспромога, неспроможність), несила, ніяк, нема як, (иногда) нема ходу; ані способу; немає можливості (змоги); • нет возможности возвратить долг – нема можливості повернути борг, нема звідки повернути борг; • обеспечить возможность чего-либо – уможливити що; • он не имеет возможности – він не має змоги (спромоги, спроможності), можливості), несила (незмога, неспромога, неспроможність) йому; • по возможности (по мере возможности, в меру возможности) – по змозі, по спромозі, по можливості); що мога; яко мога; • получить возможность – мати змогу; дістати, одержати змогу змогу (спромогу, спроможність), спромогтися, спомогтися на що; • предвидится, возникает возможность чего-либо – заноситься на що-небудь; • при первой (при ближайшей) возможности – при першій нагоді; • творческие возможности – творчі можливості, творча спроможність; • это даёт (открывает) возможность – це уможливлює, це дає (відкриває) можливість (змогу), це спомагає на що; • это исключает возможность – це унеможливлює, це не дає змоги; • явилась возможность – настала [добра] змога, настала можливість. [Робимо, мамо, до кривавого поту і вже снаги не стає (Г.Квітка-Основ’яненко). Не було способу через Біг переправитися (А.Свидницький). Це ж був тоді 1890-ий рік; заносилося на війну між Росією й Австрією (А.Кримський). Ніяк їй з дому піти, бо ні на кого дитину кинути (Сл. Гр.). Поруч шафи, одбираючи їй змогу вільно відчинятись, стояв великий горорізьблений буфет, прихилившись верхівкою до стіни, що без неї він втратив би рівновагу (В.Підмогильний). — Ні, пане, не піду, незмога моя,— одмагався Санчо. — Скоро я од вашої милості одійду, зразу всяке страховіття на мене лізе, всяке марево мріється. Вже хоч гнівайтесь, хоч ні, а я од вашої парсони зроду-звіку ні на ступінь не віддалюся (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Треба будувати майбутнє. Не маю сил терпіти. Треба їхати звідси. Можливості: Переїхати до сестри. Знайти чоловіка. Прострелити собі голову. Переїхати до сестри, знайти чоловіка і прострелити йому голову (Ю.Григоренко, перекл. А.Баріко). Останнім часом Миляга провадив у кабінеті дні й ночі, завдаючи по змозі шкоди собі й Вітчизні (М.Каменюк, перекл. В.Войновича). У концентраційних таборах, наприклад, у цій лабораторії життя і на цьому полігоні, ми спостерігали, що деякі з наших товаришів поводилися наче свині, у той час як інші поводилися наче святі. Людина має обидві можливості; яку з них вона реалізує, залежить від її рішень, а не від обставин (О.Замойська, перекл. В.Франкла). Було дві можливості: або встати на їхню платформу, або повиснуту над нею (С.Є.Лєц). Досягнувши стелі своїх можливостей, марно намагатися пробити її головою].

Мечта – 1) мрі́я, (мечты, мн.) мрії, (ещё) солодкі сни; (химера) химе́ра, ви́мрійка; 2) (иллюзия, призрак) мана́, ома́на, мара́, ма́рево; 3) (действие) мрі́яння, ма́ріння: • взлелеянный в мечтах – виплеканий (викоханий, випещений, зголублений) у мріях; омріяний (умріяний); • мечты о чём – мрі́ї про що; • несбыточная (тщетная) мечта́ – незбу́тня (нездійсненна, химе́рна, примарна, марна) мрі́я, химе́ра, мара́; • пустая мечта́ – химе́рна (даре́мна, марна) мрі́я; • предаваться мечта́м о чём – порина́ти в мрі́ї, снува́ти мрі́ї, ма́рити, мрі́ї гони́ти про що; (пустым, несбыточным) химе́ри гони́ти про що, літа́ти в хма́рах, заліта́ти (зано́ситися) в хма́ри; • сладостная мечта – солодка мрія; • создать мечто́й кого, что – ви́мріяти кого́, що; • сокровенная мечта – заповітна мрія; • это было мечто́й всей моей жизни – це була́ мрі́я всього́ мого́ життя́. [Ті часи були для мене щасливі. І тепереньки, коли оце моя душа направлена поетично, вони встають в моїй уяві, неначе пишні мрії фантазії, що були, та навіки минули і ніколи не вернуться (І.Нечуй-Левицький). Не встигли Улас та Юрко добре роздивитися на ту мрію, вона щезла (І.Нечуй-Левицький). Море далеко леліє так ніжно, як мрія (Л.Українка). Сестрице люба, я тобі бажаю Ясного щастя (коли се не мрія!) (Л.Українка). Чи не до́сить вже ілю́зій і даре́мних мрій? (М.Вороний). Мину́лися наді́ї-мрі́ї, не бу́де дру́гої весни́ (Б.Лепкий). Що ща́стя? Се-ж ілю́зія, се при́вид, тінь, ома́на (І.Франко). Суса́на снува́ла мрі́ї про кра́щі часи́ (М.Коцюбинський). Що б я дав, щоб ти спочила трохи та була зараз зо мною! Але це тільки мрії! (М.Коцюбинський). Перед ним на ослоні сиділа його колишня мрія, свіжа та гарна, як квітка (М.Коцюбинський). Усе́ про грапі́в та князі́в химе́ри го́не (Мова). Ходила в церкву, звісно, як годиться. Гладущики сушила на тину. Така була хороша молодиця і мала мрію гарну і чудну. У ті часи, страшні, аж волохаті, коли в степах там хто не воював, — от їй хотілось, щоб у неї в хаті на стелі небо хтось намалював (Л.Костенко). Ображайся на мене як хочеш, Зневажай, ненавидь мене — Все одно я люблю твої очі І волосся твоє сумне. Хай досада чи гнів жевріє, Хай до сліз я тебе озлю — Ти для мене не тільки мрія, Я живою тебе люблю (В.Симоненко). Після Різдва вони почали спати в одному ліжку, і пан Миколай ще раз пересвідчився, що все омріяне приходить до нас тоді, коли вже й не знаєш, чи потрібно тобі воно (В.Кожелянко). — Браття моє миле,— знов прийняв слово священик,— кажу ж вам, що зроду не було на світі ніякого Фелісмарта Гірканського, ані Сіронхіля Фракійського, ані жодних інших рицарів, що то про них у романах пишеться: то все вигадки і вимрійки моторних голів, а складаються ті книги, аби людей розважити, як ото, ви кажете, женці та косарі розважаються, читаючи. Коли хочете, то й забожусь, що таких рицарів вправді не існувало, таких подвигів вони не звершали, і таких нісенітниць ні з ким бути не могло (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Антуан не живе своїм життям, він його вимріює з широко розплющеними очима (Я.Кравець, перекл. К.Панколь). Найлегше здійснити мрії, в яких не сумніваються (А.Дюма). Надії певне збуваються. Бо їх щораз менше (С.Є.Лєц). Майбутнє належить тим, хто вірить у красу своєї мрії (Елеонора Рузвелт). 1. Плани на майбутнє, що не відповідають вашим фінансовим, розумовим і фізичним можливостям, називаються мріями. 2. Мрії збуваються… У певний момент… Найчастіше цей момент називається «Вже на фіг не треба». 3. Є мрія? Іди до неї! Не виходить іти? Повзи до неї! Не можеш повзти? Ляж і лежи в напрямку мрії! 4. — У тебе є мрія? — Є. Хочу кинути пити. — Так, кинь. — А як потім жити без мрії?].

Принц, принцесса – (нем. от лат.) принц, принцеса; королевич, королівна. [Нема вже принців, залишилися тільки коні, та й то біля кожного — якась кобилка крутиться (О.Слоньовська). Гадаю, що то насправді найдавніша й найзагальніша з усіх дурних мрій, якими живляться жінки: бажання втекти від огидної хатньої роботи, змінити буденність на щось неземне, довіритися незнайомому принцові, який викраде її мов принцесу (Олена Поманська, перекл. Герберта Ернеста Бейтса). Поки цей нікчема дон Пабло, котрий усе перекручує, сміючись, розповідає про свою пригоду з мадам Піментон, сеньйорита Ельвіра кидає на підлогу недопалок і затоптує його. Сеньйорита Ельвіра часом поводиться як справжнісінька принцеса (С.Борщевський, перекл. К.Х.Сели). Але тієї ночі вона довго не склепила повік — та їй і не хотілося спати. Її фантазії були солодші й привабливіші за будь-яке марево із царства сновидінь. Невже нарешті прийшов справжній принц? Згадуючи ті прекрасні очі, що так глибоко проникали поглядом у її власні, Енн дуже схиьна була вірити, що таки прийшов (А.Вовченко, перекл. Л.-М.Монтгомері). 1. …в 25 років виходить заміж за принца вже пізно, а за кого попало ще рано… 2. Оголошення: Принц на білому «Ауді» шукає принцесу з гаражем. 3. — Що, чекаєш принца на білому «Лексусі»? — Ні. Головне, щоб чоловік був хороший… І не має значення, на якому він «Лексусі»… 4. — Дівчата, принців немає, до нас доходять самі коні… 5. Всім дівчатам, що чекають принца на білому коні, повідомляю: кінь здох, йду пішки, тому затримуюся …].

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 

 Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 

 Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 

 Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 

 Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 

 Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 

 Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 

Запропонуйте свій переклад

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)