Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 23 статті
Запропонувати свій переклад для «марити»
Шукати «марити» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бре́дить – ма́рити, маячи́ти (Л. Укр.), блуди́ти слова́ми (Грінч.), говори́ти (верзти́) у нестя́мі.
Гре́зить – мрі́яти, снува́ти мрі́ї, ма́рити, (опис.) ду́мами в хма́рах літа́ти, (во сне) сни́ти щось.
Лихора́дничать – гарячко́во хапа́тися; (фантазировать) химе́рити, ма́рити.
Мечта́ –
1) см. Мечта́ние 1;
2) (грёза) мрі́я, (химера) химе́ра. [Мину́лися наді́ї-мрі́ї, не бу́де дру́гої весни́ (Лепкий). Час химе́р соло́дких (Александров)].
• -ты о чём – мрі́ї про що.
• Несбыточная -та́ – незбу́тня (химе́рна) мрі́я, химе́ра, мара́.
• Пустая -та́ – химе́рна (даре́мна) мрі́я. [Чи не до́сить вже ілю́зій і даре́мних мрій? (М. Вороний)].
• Это было -то́й всей моей жизни – це була́ мрі́я всього́ мого́ життя́.
• Предаваться -та́м о чём – порина́ти в мрі́ї, снува́ти мрі́ї, ма́рити, мрі́ї гони́ти про що; (пустым, несбыточным) химе́ри гони́ти про що, літа́ти в хма́рах, заліта́ти (зано́ситися) в хма́ри. [Суса́на снува́ла мрі́ї про кра́щі часи́ (Коцюб.). Все про балі́ мрі́ї го́нить (Мова). Усе́ про грапі́в та князі́в химе́ри го́не (Мова). Що це ви в хма́ри заліта́єте? (Короленко)].
• Создать -то́й кого, что – ви́мріяти кого́, що; (прич. ви́мріяний). [Люблю́ спра́вжніх люде́й, а не тих, що ви́мріяла моя́ фанта́зія (Крим.)];
3) (иллюзия, призрак) мана́, ома́на, мара́, ма́рево. [Що ща́стя? Се-ж ілю́зія, се при́вид, тінь, ома́на (Франко)].
Мечта́ть –
1) мрі́яти, ма́рити про (за) ко́го, про (за) що, (редко) ма́рити, ма́ріти (-рію, -рієш) чим, (о несбыточном) химе́рити про що. [Згада́й, про яке́ ді́ло ми коли́сь мрі́яли (Грінч.). Ма́рив про щасли́ву Украї́ну (Крим.). Але́ ма́ріючи, Летю́чий не догада́вся схова́ти ху́стки (Кониськ.). Та що! про се шко́да химе́рити (Куліш)].
• -та́ть о славе – мрі́яти (ма́рити) про сла́ву.
• Любить -та́ть – коха́тися в мрі́ях;
2) (о самом себе) ду́мати про се́бе.
• Он -та́ет о себе, что весьма учён – він гада́є, що з йо́го вели́кий уче́ний; він пошива́ється у вели́кого вче́ного.
• Он много о себе -та́ет – він бага́то про се́бе ду́має, він зано́ситься (ви́соко несе́ться), він зарозумі́лий.
Предава́ться, преда́ться –
1) віддава́тися, відда́тися, бу́ти ві́дданим; (огню) спуска́тися, спусти́тися, бу́ти спу́щеним (на пожа́р); завдава́тися, завда́тися и т. д. Виновные -ду́тся, будут -даны суду – винува́тці бу́дуть поста́влені на суд, ві́ддані до су́ду;
2) (предоставить себя) віддава́тися, відда́тися кому́, чому́, здава́тися, зда́тися на ко́го, на що. [Ти зве́рнеш з найпевні́шої доро́ги і віддаси́сь неві́рному случа́ю (Куліш)].
• Он совершенно -да́лся своему другу – він цілко́м відда́вся своє́му дру́гові, цілко́м зда́вся на свого́ дру́га.
• -да́ться всецело своему чувству – цілко́м відда́тися своє́му почуттю́.
• -ва́ться оргии – віддава́тися о́ргії. [Всіма́ фі́брами своє́ї істо́ти віддає́ться ди́кій, але́ кра́сочній о́ргії (Єфр.)];
3) (впадать во что. пристращаться к чему) вдава́тися, вда́тися, вкида́тися, вки́нутися в що; (погрузиться) порина́ти, порину́ти в що; срв. Отдава́ться 2.
• -да́ться тоске, горю, отчаянию, меланхолии – вдава́тися (вда́тися), вкида́тися (вки́нутися) в ту́гу, в го́ре, у відча́й, в меланхо́лію, (погрузиться) порину́ти в го́ре. [Не пла́чте, не журі́тесь, в ту́гу не вдава́йтесь (Метл.). Не вкида́йся так тя́жко в своє́ го́ре (Г. Барв.). Вона́ сумува́ла і вдава́лася в сумну́ меланхо́лію (Н.-Лев.). Ба́тько, уве́сь порину́вши в своє́ го́ре, ні́би зовсі́м забу́в, що я й на сві́ті є (Корол.)].
• -ва́ться удовольствиям, пьянству, разгулу, разврату, картёжной игре и т. п. – вдава́тися, вкида́тися в уті́хи, в пия́цтво (в п’яни́цтво), в гульню́, в розпу́сту (в ро́зпуск), в картя́рство и т. д. [Не вдава́йся в гульню́ (Кониськ.). Вони́ так са́мо пия́чать, так са́мо в розпу́сту вкида́ються, так са́мо жениха́ються (Єфр.). Приї́жджі лю́ди вку́пі з міща́нами вдава́лися без упи́ну у вся́кий ро́зпуск (Куліш)].
• -ва́ться мечтам о чём – порина́ти в мрі́ї, снува́ти мрі́ї, ма́рити про що. [За попере́дніх часі́в, коли́ про украї́нську пре́су мо́жна було́ ті́льки мрі́ї снува́ти (Єфр.)].
• -ва́ться пустым мечтам – літа́ти в химе́рах, (образно) в хма́ри зано́ситися.
• -ва́ться размышлениям – захо́дити в думки́, в міркува́ння.
• -ва́ться учению – вкида́тися (вки́нутися) в нау́ку.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Мечта –
1) мрі́я, (мечты, мн.) мрії, (ещё) солодкі сни; (химера) химе́ра, ви́мрійка;
2) (иллюзия, призрак) мана́, ома́на, мара́, ма́рево;
3) (действие) мрі́яння, ма́ріння:
• взлелеянный в мечтах – виплеканий (викоханий, випещений, зголублений) у мріях; омріяний (умріяний);
• мечты о чём – мрі́ї про що;
• несбыточная (тщетная) мечта́ – незбу́тня (нездійсненна, химе́рна, примарна, марна) мрі́я, химе́ра, мара́;
• пустая мечта́ – химе́рна (даре́мна, марна) мрі́я;
• предаваться мечта́м о чём – порина́ти в мрі́ї, снува́ти мрі́ї, ма́рити, мрі́ї гони́ти про що; (пустым, несбыточным) химе́ри гони́ти про що, літа́ти в хма́рах, заліта́ти (зано́ситися) в хма́ри;
• сладостная мечта – солодка мрія;
• создать мечто́й кого, что – ви́мріяти кого́, що;
• сокровенная мечта – заповітна мрія;
• это было мечто́й всей моей жизни – це була́ мрі́я всього́ мого́ життя́.

[Ті часи були для мене щасливі. І тепереньки, коли оце моя душа направлена поетично, вони встають в моїй уяві, неначе пишні мрії фантазії, що були, та навіки минули і ніколи не вернуться (І.Нечуй-Левицький). Не встигли Улас та Юрко добре роздивитися на ту мрію, вона щезла (І.Нечуй-Левицький). Море далеко леліє так ніжно, як мрія (Л.Українка). Сестрице люба, я тобі бажаю Ясного щастя (коли се не мрія!) (Л.Українка). Чи не до́сить вже ілю́зій і даре́мних мрій? (М.Вороний). Мину́лися наді́ї-мрі́ї, не бу́де дру́гої весни́ (Б.Лепкий). Що ща́стя? Се-ж ілю́зія, се при́вид, тінь, ома́на (І.Франко). Суса́на снува́ла мрі́ї про кра́щі часи́ (М.Коцюбинський). Що б я дав, щоб ти спочила трохи та була зараз зо мною! Але це тільки мрії! (М.Коцюбинський). Перед ним на ослоні сиділа його колишня мрія, свіжа та гарна, як квітка (М.Коцюбинський). Усе́ про грапі́в та князі́в химе́ри го́не (Мова). Ходила в церкву, звісно, як годиться. Гладущики сушила на тину. Така була хороша молодиця і мала мрію гарну і чудну. У ті часи, страшні, аж волохаті, коли в степах там хто не воював, — от їй хотілось, щоб у неї в хаті на стелі небо хтось намалював (Л.Костенко). Ображайся на мене як хочеш, Зневажай, ненавидь мене — Все одно я люблю твої очі І волосся твоє сумне. Хай досада чи гнів жевріє, Хай до сліз я тебе озлю — Ти для мене не тільки мрія, Я живою тебе люблю (В.Симоненко). Після Різдва вони почали спати в одному ліжку, і пан Миколай ще раз пересвідчився, що все омріяне приходить до нас тоді, коли вже й не знаєш, чи потрібно тобі воно (В.Кожелянко). — Браття моє миле,— знов прийняв слово священик,— кажу ж вам, що зроду не було на світі ніякого Фелісмарта Гірканського, ані Сіронхіля Фракійського, ані жодних інших рицарів, що то про них у романах пишеться: то все вигадки і вимрійки моторних голів, а складаються ті книги, аби людей розважити, як ото, ви кажете, женці та косарі розважаються, читаючи. Коли хочете, то й забожусь, що таких рицарів вправді не існувало, таких подвигів вони не звершали, і таких нісенітниць ні з ким бути не могло (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Антуан не живе своїм життям, він його вимріює з широко розплющеними очима (Я.Кравець, перекл. К.Панколь). Найлегше здійснити мрії, в яких не сумніваються (А.Дюма). Надії певне збуваються. Бо їх щораз менше (С.Є.Лєц). Майбутнє належить тим, хто вірить у красу своєї мрії (Елеонора Рузвелт). 1. Плани на майбутнє, що не відповідають вашим фінансовим, розумовим і фізичним можливостям, називаються мріями. 2. Мрії збуваються… У певний момент… Найчастіше цей момент називається «Вже на фіг не треба». 3. Є мрія? Іди до неї! Не виходить іти? Повзи до неї! Не можеш повзти? Ляж і лежи в напрямку мрії! 4. — У тебе є мрія? — Є. Хочу кинути пити. — Так, кинь. — А як потім жити без мрії?]. Обговорення статті
Мечтать –
1) мрі́яти, ма́рити про (за) ко́го, про (за) що, (реже) ма́рити чим, мріти, снити (о несбыточном) химе́рити про що;
2) (о самом себе) ду́мати про се́бе:
• лелеять мечту – плекати (голубити кохати, пестити) мрію; (іноді поет.) гріти у серці мрію;
• любить мечта́ть – коха́тися в мріях;
• мечтать не вредно – мріяти не шкодить;
• мечта́ть о славе – мрі́яти (ма́рити) про сла́ву;
• много (высоко) о себе мечтать (разг.) – багато думати про себе; бути надто високої думки про себе; надто заноситися (високо нестися);
• не платье, а мечта – не сукня (не плаття), а [сама] мрія;
• он много о себе мечта́ет – він бага́то про се́бе ду́має, він зано́ситься (ви́соко несе́ться), він зарозумілий;
• предаваться мечтам о чём – поринати у мрії [снувати мрії, марити] про що;
• предаваться несбыточным мечтам – химерна (даремна, нездійсненна, марна) мрія;
• созданный в мечтах – витворений (створений) у мріях; вимріяний;
• создать мечтой кого, что – вимріяти кого, що;
• это было мечтой всей моей (его) жизни – це була мрія всього (цілого) мого (його) життя; я (він, вона) про це мріяв (мріяла) все (ціле) (своє) життя.
[Та що! про се шко́да химе́рити (П.Куліш). І Олеся вже марила, як то вона буде їздити на баскому гусарському коні, а Казанцев її вчитиме (І.Нечуй-Левицький). Згада́й, про яке́ ді́ло ми коли́сь мрі́яли (Б.Грінченко). Вони укладали плани її виховання, мріяли про її долю (М.Коцюбинський). Люблю справжніх людей, а не тих, що вимріяла моя фантазія (А.Кримський). Ма́рив про щасли́ву Украї́ну (А.Кримський). Обстава в кабінеті голови управи мало чим різнилась від умеблювання кімнати райбюро, що правила разом за кабінет усьому районному урядові Спілки, хіба що канапа коло стіни — про такі розкоші в районі годі було й марити, та на неї і місця, мабуть, гулящого не стало б (В.Підмогильний). Я мріяв про зустріч з вами, поки не зустрів!.. (Олександр Перлюк). У дитинстві Сидорчук мріяв стати продавцем. У наші дні мрія професора Сидорчука здійснилась (Роман Крикун). Коли ти вмієш розважати, Спостерігати й пізнавати, Не стаючи ніколи скептиком, Або руїнником, Мріяти, та не даючи твоїй мрії Стати твоїм паном… Коли ти потрапиш бути суворим, Не впадаючи ніколи в лють, Коли ти вмієш бути відважним, А ніколи безрозсудним, Коли ти вмієш бути добрим, Коли ти вмієш бути мудрим, Не будучи моралізатором, ні педантом. Якщо ти вмієш зберегти свою відвагу І не стратити голови, Коли всі інші довкола тратять її, Тоді князі, боги, щастя і перемога Стануть на віки твоїми вірними рабами. — Тоді ти станеш ЛЮДИНОЮ!.. (В.Стус, перекл. Р.Кіплінґа). — Коли мені було сім років, я мріяла про те, щоб на всій землі було сонце. В сімнадцять я марила про неземну любов і прекрасного принца на білому коні. Тепер мені тридцять, і я просто тупо хочу грошей]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Бредить – ма́рити, -рю, -риш, маячи́ти, -чу, -чиш.
Грезить –
1) мрі́яти, ма́рити (про що);
2) (во сне) приви́джуватися;
-ться –
1) мрі́ятися, ма́ритися;
2) приви́джуватися.
Мечтать – мрі́яти (мрі́ю, мрі́єш), ма́рити, -рю, -риш (про ко́го, про що).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Бредить
• Бредить, говорить, не сознавая что – марити (маячити); блудити словами; говорити (верзти) в нестямі; химери гнати (гонити); забалакуватися. [Як блудить словами хворий, то знак тому, що вмре. Сл. Гр. Лежав коло хворого, що забалакувався, у тій пересилці. Тесленко.]
Мечта
• Взлелеянный в мечтах – ви плеканий (викоханий, випещений, зголублений) у мріях; омріяний (зрідка умріяний). [Де ви, сини умріяні, чарами навіяні. Співи недоспівані — Колискові сни? Вороний.]
• Лелеять мечту – плекати (голубити, кохати, пестити) мрію; (іноді поет.) гріти у серці мрію.
• Не платье, а мечта – не сукня (не плаття), а [сама] мрія.
• Предаваться мечтам о чём – поринати у мрії [снувати мрії, марити] про що.
• Предаваться несбыточным мечтам – химерна (даремна, нездійсненна, марна) мрія.
• Созданный в мечтах – витворений (створений) у мріях; вимріяний.
• Создать мечтой кого, что – вимріяти кого, що. [Люблю справжніх людей, а не тих, що вимріяла моя фантазія. Кримський.]
• Это было мечтой всей моей (его) жизни – це була мрія всього (цілого) мого (його) життя; я (він, вона) про це мріяв (мріяла) все (ціле) [своє] життя.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ма́рити, -рю – грезить, мечтать;
ма́ритися – (безлич. гл.) представляться, сниться.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ма́рити, ма́рю, ма́риш, -рять; мар, ма́рмо, ма́рте про що

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ма́рити, -рю, -риш, гл. Грезить, мечтать. Поетична душа марила. Левиц. Пов. 11.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Бре́дить, ся = верзти́, ся, плести́, ма́рити, ся, блуди́ти слова́ми, ввижа́ти ся. — Такий весь гарячий, як в огнї, і цїлу ніч щось верзе. — Таке йому верзеть ся — бо’зна що. С. Аф. — Снить ся мінї, марить ся. М. В. — Ой ти дївчино словами блудиш — сама не знаєш, кого ти любиш. н. п. — Вона все марила ним. — Ввижаєть ся йому щось страшне.
Ви́дѣться = 1. ба́чити ся, вида́ти ся, зустріча́ти ся. — Що дня з ним бачимось. 2. здава́ти ся, ба́чить ся. 3. сни́ти ся, ма́рити ся, ввижа́ти ся, мрі́ти ся, приви́джувати ся. — І снить ся мінї чи й просто ввижаєть ся давня давнина. О. Мор.
Гре́зить, ся = 1. д. Бре́дить. 2. мрі́яти, ся, ма́рити, ся, роїти ся у голові́ (С. Л.), у хма́рах лїта́ти, химе́ри ганя́ти.
Загре́зить = зароїти ся, ма́рити, ся, верзти́, ся (почати). — Д. Бре́дить, гре́зить, ся. — Зароїло ся йому щось у голові. — Щось почало йому верзти си, марити ся. — Почав він щось верзти.
Мечта́ть, ся = мрі́яти, ся, ма́рити, ся, химе́рити, роїти ся (С. З.).
Представля́ть, предста́вить, ся = 1. ста́вити ся, приставля́ти, поставля́ти, виставля́ти, станови́ти, поста́вити, приста́вити, ви́ставити, ся. — Найважніший життєвий материял про час перебуван­ня Шевченка в арешті становлять нам урядові процеси. Кн. — Приставили рештанта до слїдователя. — Щоб беззаконника схопить, приставити у суд і там його судить. Б. Г. — Тричі ставив ся перед губернатора. Кн. — Предста́вить свидѣ́телей = поста́вити сьві́дків. — Предста́вить дра́му = ви́ставити дра́му. — Предста́вился удо́бный слу́чай = ви́пала до́бра ока́зія. 2. представля́ти, предста́вити. С. Жел. 3. уявля́ти, ся (С. Ш.), зъявля́ти, ся, поклада́ти на ду́мцї, здава́ти ся (С. Ж.). мрі́яти, ся, ма́рити ся, роїти ся (С. З.), уздріва́ти ся, ввижа́ти ся, вбача́ти ся, верзти́ ся, объявля́ти ся, уяви́ти, ся (С. Ш.), зъяви́ти, ся, покла́сти на ду́мцї, примрі́ти ся, вроїти ся, уздрїти ся, приверзти́ ся. — Я так живо уявляв собі його біль. Фр. — І уявила ся Хариті вижата нива, а на їй стоять полукіпки. Коц. — І ввижаєть ся мінї величезний храм України. Кн. — А їм уздріваєть ся чоловіча голова у водї од того вовка, що був чоловіком. н. о. — Все мінї ввижаєть ся, що він мене вбиває. Кр. — Чудо-диво таке мінї трапилось, що навряд чи й у снї кому марилось. Ст. — Усе йому батько покійний вбачаєть ся. К. З. о Ю. Р. — Ві снї верзеть ся, приверзлось. — Се йому так здалось. — Предста́вьте себѣ́, что... = уяві́ть собі́, що... — Представля́ться передъ глаза́ми = ввижа́ти, ся, приви́джувати ся, вбача́ти ся, уздріва́ти ся. — Чи не ввижаєть ся се, що сьвятоша хо́дить по водї. н. о. Гр. Чайч. — Так наче і ввижаю його перед собою. н. к. — П. во снѣ́ = сни́ти ся, верзти́ ся, ма́рити ся, присни́ти ся, приверзти́ ся. — І спить ся мінї і марить ся. В. М. 4. удава́ти (С. Л. Ш.), приставля́ти, ся, прикида́ти ся, уда́ти, приста́вити, ся, прики́нути ся. — Удає з себе письменного. — Ми часом так з’умієм вдати на обличчю і покору й сьвятість. Ст. Г. — Однак я удавав, буцїм то і байдуже. О. Ст. — Вдає з себе справжнього пана. Кн. — З мене актьор чорт зна який: не вдам добре. Гр.— Із вертепа приставляли чудасїю всяку. Мак. — Приходить Бог та приставив ся таким бідним. н. к. — Покотило прикинув ся щирим приятелем попа. Кн. — Він прикидаєть ся пъяним. — Представля́ться дурачко́мъ = ду́рника стро́їти. — Що ти з себе дурника строїш? Хіба ми тебе не знаєм. — П. кого́ = приставля́ти, перекри́влювати, перекривля́ти, перекриви́ти. — Він уміє добре перекривляти нашого старшину.
Фантази́ровать = 1. ма́рити, химе́рити, химерува́ти. — Химерять — химерять, та й вроблять з леміша швайку. К. Ш. 2. імпровізува́ти.

Запропонуйте свій переклад