Знайдено 25 статей

Шукати «маркси*» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Большевик – 1) більшовик (большевик) 2) (жарг., бутылка 0,8 л. крепкого вина) більшовик, бомба, фауст-патрон, фауст. [… чому, для чого і для кого большевики твердили і твердять, що вони проти всілякої віри. Що релігія опіум. Що вони вірять тільки і тільки в людський розум… Де ви, прошу вас, бачили більшу нісенітницю, ніж це безглузде твердження всіх недоучків марксизму. Що спільного має все то з розумом, чи яким-небудь здоровим людським глуздом взагалі? Всі ті ухили, всі ті гріхи, всі ті кари, нищення? То ж є, як правило, суцільне, вирафіноване безглуздя, яке виходило зі збоченої і первезної фантазії людини низьких і від’ємних інстинктів, якої найдосконалішим представником був т.зв. пролетар лєнінсько-троцьківської епохи (У.Самчук). — Чого тут чекати? — казала вона. — Не будуть німці — будуть большевики. З німцями буде життя «нур фюр», з большевиками ні для кого (У.Самчук). — От-от-от! Ха-ха-ха!.. Герої! А ми от, большевики, не боялися пиляти грати й стрибати на багнети… Вбивати варту… Читав у книгах, не бійсь, про Халтуріна, Засулич?! Отож… «Ми, большевики… Халтуріна записав у большевики! Засулич!… Чи ти ба!» Андрій дивився на зовсім молоде обличчя слідчого, якому в часи, коли існували ще хоч якісь «царські тюрми», було не більше десяти років, дивився й іронічно думав: «Большевики…" (І.Багряний). Більшовики зробили для 100 національностей єдину «совітську родіну» і навязують її силою, цю страшну тюрму народів, звану СРСР (І.Багряний). Обух Бух! Ух! Страх Трах! Ах! Штик Тик! Ик! — Більшовик! (Ю.Позаяк).  …«більшовик» (пляшка міцного вина місткістю 0,8 літра. Вона ж «бомба», «фауст-патрон» або просто «фауст») (В.Діброва). — Андрію,— тихо й невблаганно сказала Аглая, — коли в ти сам у собі відчуваєш нездорові настрої, то мусиш роззброїтися перед партією. — Так, мушу, — погодився Андрій. — Але що буде з нашим сином? Адже йому лише сім років. — Не хвилюйся. Я виховаю його справжнім більшовиком. він навіть забуде, як тебе звали (М.Каменюк, перекл. В.Войновича). Більшовики засвоїли мистецтво політичної поліції краще за вчення Карла Маркса (Карл Каутський). — Чим відрізняються комуністи від більшовиків? — Більшовики бачили Леніна живим, а комуністи — у гробу].

Забивать, забить – 1) (заколотить) забивати, забити, (о мн.) позабивати що, (железн. полосами) заштабувати, (гвоздём) забивати, забити цвяхом, загвожджувати, загвоздити; 2) (вколачивать) забивати, забити, гнати, заганяти, загнати, (о мн.) позабивати, позаганяти що куди, у віщо; (гол) забивати, забити; (в колодки) забити в диби, в дибиці, (провинц.) зди́бати; 3) (загромоздить дорогу снегом) забити (забуртити) дорогу (путь); (наносом, песком, грязью, снегом) забузувати на́мулом, піском, багном, брудом, снігом; (засорить отверстие) забити відтулину, (безл.) заснітити (і засмітити), захарастити; 4) (в набат, тревогу) бити (ударити) на ґвалт, (в барабан) заб(т)арабанити, (дробь) задріботіти; 5) (голову кому) забивати, забити кому баки (голову), задурювати (задурити) кого (голову кому), дурити кому голову, морочити, заморочити, запаморочити, затуркувати, затуркати голову кому; 6) (притупить умств. способности) забивати, забити, приголомшувати, приголомшити, заголомшити, задурювати, задурити, затуркувати, затуркати кого; (толчками) заштовхати, затовкти, затолочити кого; (плетьми до смерти) забити, зашмагати кого нагаями (канчуками) на смерть; (до полусмерти) мало дух не вибити; тільки (тільки-но) живого пустити; 7) (место, очередь, сленг.) забивати, забити; 7) (терять, потерять интерес, проигнорировать, покончить, вульг.) забивати, забити: • забивать, забить голову кому (разг.) – забивати, забити (захаращувати, захарастити) голову кому; задурювати, задурити кого; дурити, задурити голову кому; забивать кого (в работе) (перен. разг.) – перевершувати (заломлювати, заломляти) кого (в роботі); • забить в барабан (барабаны) – забарабанити (затарабанити); (дрібно) задріботіти; • забить в колодки – забити в диби (в дибиці, у скрипиці); (лок.) здибати; • забить до полусмерти кого – мало дух не вибили з кого; тільки-но живого пустити; • забить нож, топор – затупити ніж, сокиру; • забить себе в голову что (разг.) – забрати собі в голову що; • забить тревогу – ударити на сполох (на ґвалт). [Забив, як ведмедя жолудь (Пр.). Забили в скрипицю Та й повезли до прийому (Т.Шевченко). А там панові не вподобався, Писарині якому, — Ноги здибають, руки сплутають І звезуть до прийому (С.Руданський). Раптом задріботів на своїм тарабані (І.Франко). Мене, такого пана, сюди задурювать прийшла! (Л.Глібов). Позабивали вікна й двері. Загнати клина. Коси в тебе брудні – бач як гребінець забузувала, розчісуючись. Чоловік дурний, бо жінка задурила. Не мороч (не дури) мені голови, бо вже й так, обертом іде. Оці дітиська так затуркають голову, що за день зовсім дурна стану (АС). — Я бігав і впав… ударився дуже… боляче… — проказав він з перервами немов гикаючи. — Що ж ти забив? — Коліно… аж ось… (В.Підмогильний). Це-бо було горде створіння. Як той дикий кінь, що ладен забити на смерть того, хто посміє доторкнутись до нього рукою (І.Багряний). Нічого страшного, що держава в нас «забила» на музику, — хай хоча б не заважає. Бо хоч би чим вона опікувалася — завжди виходить УТ-1, який може викликати хіба забобонний жах (Костянтин Костенко). Аромат молодої трави, запах пилу, прибитого до дороги величезними, як квасоля весняного дощу, схожий на запахи розрізаної сирої картоплі і першої сперми на дівочих пальцях, бензиновий дух приватних, придбаних усупереч марксизму-ленінізму авт, — усе це вночі вщент перебивало офіційні денні радянські запахи — хлорки в громадських вбиральнях, асфальту, яким від пізньої осені до ранньої весни кожного року латали безкінечні ями на джерелівських дорогах, солярки, якою щедро напували залізних коней на мілітарних гусеницях, що своїми багатотонними бебехами перетворювали масний балканський чорнозем на сірі ґрунти «средней полосы братской России». Не кажучи вже про небо, яке — нічне, з великими вільними зорями і незалежним від профсоюзу повним місяцем — просто забило на це порожньо-блискуче, партійно-монументальне північне сяйво та підсвічені електрикою червоні зірки вкупі з кремлівськими рубінами під ним (В.Кожелянко). Дон Кіхот обернувся до Санча і сказав спересердя: — Слухай же тепер, Санчисько, що я тобі скажу: друге таке лайда-чисько, як ти, навряд чи знайдеться ще в цілій Гишпанії. Ах ти ж, брехуняко всьогосвітній! Чи не ти говорив мені оце щойно, ніби з сієї королівни вчинилась якась там дівчина Доротея, а голова, що я одтяв велетневі, то вже ніби твоя пся мама, і цими дурницями так мені памо-роки забив, як ніхто ніколи. Клянусь… (тут він звів очі до неба і зціпив зуби), я тобі такого дам перегону, що стане того пам’яткового на всіх брехливих джур, котрі служитимуть при мандрованих рицарях до кінця світу! (М.Лукаш, перекл.  М.Сервантеса)].

Интеллигент, интеллигентка – (от лат.) інтелігент, інтелігентка: • мягкотелый интеллигент – м’якоду́хий (хистки́й, безво́льний) інтеліге́нт, ми́ршавий (нікче́мний) інтеліге́нт, інтеліге́нт-м’якоду́х. [Він був гидливим страшенно тому, що був інтелігентом, відколи закінчив обласний музпед по класу баяна (О.Жовна). …всі вони, ті совкові «блискучі інтеліґенти», на волі скисли й розтеклися, як медузи, вийняті з глибоководдя, весь їхній підводний блиск при світлі дня виявився просто оптичною злудою, побічним ефектом тодішньої атмосфери суспільного паралічу, в якій тільки й можна було прийняти імпотенцію за вид духовного аристократизму… (О.Забужко). І ґуля, і ґава, і ґандон — це все є в слові з “ґ” посередині, — “інтеліґент”. Він вміщає в собі всі три попередні слова (О.Ірванець). Відтоді у старого (сорок років з гаком) Аристарха Людинюка, як і в більшості тогочасних українських так званих інтелігентів, тобто у першому коліні (інтелігентів у другому, третьому і решті колін на той час уже було винищено як клас), а також напівінтелігентів-самозванців, ідейної каші в голові побільшало. Там кипіло, шумувало і булькало вариво, в яке було всипано: трохи стихійного націоналізму; дрібку побутового марксизму; частку колінкування перед недосяжним у споживчому сенсі Заходом; крихту збоченського радянського патріотизму; жменю «американської мрії», адаптованої до рівня фабрично-заводських та колгоспно-радгоспних курилок з її (мрії) головним фетишем у вигляді авта за одну зарплату; якусь «толіку» слов’янофільства і сором’язливого оглядання на Москву, стихійно зародженого впродовж століть національного гноблення Буковини різними чужинськими імперіями і королівствами; порцію центральноєвропейського маєстату, що виявляв себе у презумпції ґречності (звертання на «Ви» до кожного, хто того вартий і навіть не вартий, дякування за питання про здоров’я, торкання крисів капелюха при вітанні), у звичаї пити каву з підсмажених зерен, змелених на млинку, та в сталій моді знати, хоча б на побутовому рівні, кілька мов, зокрема — циганську та ідиш; дещицю побожності, що передбачала не так регулярне відвідування церкви, як запопадливе дотримання усіх православних свят, коли заборонено працювати, а на Різдво, Великдень та Храм (у Джерелеві — на Першу Пречисту) щедрі застілля з горілкою і пивом у простих та винами й лікерами у підпанків; пучку забобонів дохристиянського походження, що приписували боятися чорної кішки, жінки з порожнім відром та циганки, які переходять дорогу; кілька грамів нерозбірливої начитаності, яку забезпечували за Австрії видання «Руської бесіди», за Румунії — газети «Час», а за москалів — більш-менш ліберальні «товсті» літературні журнали, в тому числі московський «Новый мир» (В.Кожелянко). Бездуховні та лицемірні американські «мідли» донедавна, поки дозволяли закони РФ, стояли в черзі по право на всиновлення дітей-інвалідів, від яких відмовилися в російських пологових будинках духовні російські мамусі. А російські інтелігенти, нащадки Чехова, навперегін кидаються підписувати вірнопідданські листи верховному правителю на підтримку війни в Україні (Ю.Макаров). Він мав ваду, властиву всім інтеліґентам: був нікчема. Знав дуже багато й заплутавсь у тому знанні (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Важко повірити, що один святий шахрай на момент, коли маршали США запізніло заарештовували його, встиг накопичити дев’яносто три «роллс-ройси»! Далі ще гірше — вісімдесят три відсотки з тисяч ошуканих ним американців училися в університетах і, отже, відповідають моєму улюбленому означенню інтелігента: «Людина, освіта якої перевищує її розумові здібності» (В.Ракуленко, перекл. А.Кларка). 1. Справжній інтелігент ніколи не скаже: «Як був дурнем, так ним і залишився». Справжній інтелігент скаже: «Час над ним не владний». 2. Черга часів перебудови. Через чергу пропихається здоровений бугай з криками: «Пропустіть інваліда, …! Та я недоношений! Я семимісячним народився!!! Пропустіть інваліда!!!» Худющий інтелігент (протираючи окуляри): «Товариші, думаю, не помилюсь, висловивши загальну думку — послати товариша в … ще на два місяці». 3. — Ти що, інтелігент?! — Що ви, що ви. Таке ж бидло, як і ви].

Крах – (нем.) крах, (банкротство) банкрутство, збанкрутування, (гибель) загибель: • крах потерпеть – зазнати краху (провалитися з чим); увірвалося кому що; скрахувати; збанкрутувати. [Галицькі нафтярі похнюпилися і не ждали собі добра від такої кон’єктури, обмежували продукцію, боячися краху (І.Франко). Марксистсько-ленінська теорія побудови світового комунізму скрахувала (І.Кошелівець). Всі були безмежно пригноблені й не дивились одне на одного — теорія професора Літвінова трагічно скрахувала (І.Багряний). За мною Київ тягнеться у снах. Зелена глиця і темнава червінь достиглих черешень. Не зрадьте, нерви: попереду — твій край, твій крах, твій прах (В.Стус). Впритул з відчаєм оця вся криза, крах. З дистанції часу так іде історія. І ми повинні зараз набратися сил, спокою, доброго гумору. Сміх — перепалює, а в сльозах можна втопитися (Л.Костенко). Шістдесятники — хто загинув, хто вижив, хто витримав, хто зламався, хто пішов до кінця, а хто збився зі шляху. Але це в умовах тоталітарної системи. А в посттоталітарній Україні «незаангажовані» літератори підтанцьовують за гроші провладних спонсорів і пишуть владцям солодкі листи на підтримку їхніх руйнівних «реформ». Страхітлива парабола морального краху інтелігенції (І.Дзюба). Несправедливо скаржиться на море той, хто зазнає краху вдруге (Джордж Герберт). Сьогодні біля Мадагаскару зазнав краху російський риболовецький траулер «Непотоплюваний». Команда, що пиячила у Владивостоці, не постраждала].

Партийный – партійний. [А в газеті було про різні події, що відбуваються на волі, головне ж про з’їзд ВКП(б), що відбувся недавно, та про виступ Сталіна. Ціла його доповідь була надрукована, а в тій доповіді були таємничі слова про те, що «вороги народу пролізли в апарат НКВД й перебили чесних партійних і безпартійних большевиків». Люди захвилювалися. А потім почали сміятися і злословити. Лицемір’я цієї фрази вразило всіх після того, як всі знали напевно, що вказівки щодо мордування та нещадної поведінки з тими ж самими «чесними партійними й безпартійними большевиками» давалися секретарями обкомів, крайкомів та республіканських ЦК партії, а значить, — були відображенням генеральної лінії того самого Сталіна (І.Багряний). Багацько води втекло відтоді, як я покинув цю одороблувату червону кам’яницю, а й досі нудить мене від одного тільки спомину про його величезні аудиторії, в яких немов би на віки вічні завис їдкий чад марксизму-ленінізму з його теорією класової боротьби та партійністю літератури; й зараз мені сняться його похмурі темні галереї, де так і жди, що з-за рогу вискочить партійна почвара, озброєна госрою ідеологічною сокирою; і інші бачу кабінети, в яких, неначе тхори в норах, сидять партійні фюрери зі здоровезними вгодованими рилами і божевільними очима (Л.Кононович). Людинюк мовчки вийняв із холодильника тричвертьлітрову пляшку горілки Bodunoff і поклав на стіл. Сіли пити. Того дня у політичного діяча Григорія Маузера з партійним будівництвом не склалося. Бо, крім першого, пішли ще два Bodunoff’u. Назавтра він хворів і зміг повернутися до повноцінної партійної роботи щойно на третій день (В.Кожелянко). — Чи треба з хабарів платити партійні внески? — Якщо ви справжній комуніст, то треба].

Политрук – (политический руководитель, ист., рус.) політрук. [… я згадую, Як ти була політруком ескадрону І брала Перекоп (В.Сосюра). Бачив я, добродію мій Василю, гидку цю наругу п’яної солдатні над арештованими дівчатами, які були, як потім я дізнався, гімназистками з Рогачівської жіночої гімназії, і чув задоволене енкаведистське сміхотиння, похабну їхню лайку, похвальбу; я не впускав свого ока з голомозгого їхнього командира, який чи то пильнував, щоб солдати задовольнили хіть, чи то потішався своїми нововинайденими тортурами над бідними жертвами. Всі, всі оті політруки, старші й молодші, комісари й командири, що панували над нами в Кармеліті, навперейми винаходили все нові над нами знущання (Роман Федорів). …хай омине його куля колумбійських партизанів — котрі ж теж, здається, марксисти й борються за комуністичну революцію. Якщо вони візьмуть його заручником, Льончик, на крайняк, завжди зможе стати в них політруком — і душними тропічними вечорами переповідатиме їм, коли ще не забув, матеріали останнього з’їзду КПРС із програмою розвитку СРСР до 2000-го року, — хай, курви, конспектують (О.Забужко). Масовий похід у культурологію колишніх академічних «політруків» мав наслідком перетворення цієї дисципліни навіть не у прикладне смакознавство, а радше в поверхневе, тривіяльне культуроглядство (Олександр Івашина)].

Орда – (тюрк.) орда. [За що ж боролись ми з ляхами? За що ж ми різались з ордами? За що скородили списами Московські ребра??.. засівали, І рудою поливали… І шаблями скородили (Т.Шевченко). Страшенна монгольська орда з далекої степової Азії налетіла на нашу країну (І.Франко). Стенаються в герці скажені сини України, той з ордами ходить, а той накликає Москву (В.Стус). Ми всі залежимо від хамів! Від їхніх кланів і сваволь. У нас немає наших храмів, у нас немає наших доль. Нас убиває їхній атом. А їх все більше, їх орда. Ми що не виборем, то втратим, і в цьому вся наша біда (Л.Костенко). …«орда» грізна не так поневоленням «ясиру» як його внутрішнім розтлінням, пояничаренням. Поневолений раб, як казав нам класик марксизму, це просто раб, а от раб, котрий любить свої кайдани і боготворить хазяїна, — це холоп і нікчема. «Орда» лишила мільйони таких рабів на всьому своєму «постсовєтському» просторі, а головне — створила ефективні механізми їхньої репродукції (М.Рябчук). Росія стала Росією не просто за участю Орди, не лише завдяки Орді, а ще й на основі ординської культури владарювання і державного панування (Юрій Афанасьєв). Хоча це утворення і називає себе деколи Руссю, воно має цілком особливу генезу, з Руссю практично ніяк не зв’язану. Якщо і можна говорити про якийсь зв’язок, то тільки в плані якоїсь страшенної мутації, що привела до повної втрати початкових якостей. Росія — не Русь. Росія — Орда. Це не образа і не публіцистичний ярлик, а всього лише культурно-історична констатація (А.Широпаєв)].

Рак – 1) (зоол.) рак; 2) (мед.) рак, пістряк: знать, где раки зимуют (разг. фам.) – знати, де раки зимують; знати, на чому (на чім) світ стоїть; • когда (пока) рак свистнет (прост.) – як (коли, доки) рак (бабак) [у полі] свисне; як рак на дуба вилізе та й свисне; як п’явка крикне; як виросте гарбуз на дереві; красный как рак; покраснеть как рак – червоний як рак [печений, варений]; почервоніти як рак; спекти рака; напекти раків (рака); • куда конь с копытом, туда и рак с клешнёй – куди́ кінь з копито́м, туди́ й жа́ба з хвосто́м; кова́ль коня́ кує́, а жа́ба й собі́ но́гу дає́ (наставля́є); • ловить руками раков в их норах – печерувати, печіркувати, пічкарувати; показать, где раки зимуют кому (разг.) – показати, де раки зимують кому; • ползать раком (на четвереньках, разг.) – лазити рачки (рака, назадгузь), рачкувати; • пятиться, ползти… как рак, раком – рачкувати; лізти рачки; • рак-отшельник (зоол.) – рак-самітник; • сидеть как рак на мели – як рак на мілині (на піску, на рінні) сидіти; бути як на льоду (як на слизькому); зостатися на кошу; узнать, где раки зимуют (разг.) – дізнати (дізнатися) (спізнати), де раки зимують. [Робити, хоч києм бити, а їсти, хоч рачки лізти (Номис). Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили! (Пр.). Він не бував у пивницях і цікаво роздивлявся на рундук із їстівним, грубенького господаря в піджачній парі та чоботях, на плакати броварських товариств по стінах і на соковитий малюнок свіжого рака перед себе (В.Підмогильний). Згубилась міра всіх понять Як заходивсь Єжов панять. Малюта виліз десь із мряк… З марксизму — став пістряк… Зробився бомбою буряк… І рибою став рак… (І.Багряний). Егоїзм – першопричина раку душі (Л.Костенко). — А скажіть-но, пане бакаляре,— спитав Санчо,— чи списана в тій історії придибашка з янгуасцями, коли ото нашому доброму Росинантові забаглося грушки в морі печерувати (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Ти, Господи, напевне знаєш, що в неї було, а я думаю, що то був пістряк: їжу її живіт не приймав, вона пролежала так місяців зо два і якраз перед Різдвом померла (О.Сенюк, перекл. Т.Ліндґрена). І цей рак. Клятий рак. Клітини, збунтовані проти решти тіла. Повсталі, чорні, вони своїм смертельним і абсурдним заколотом заражають здорові тканини (Ігор Оржицький, перекл. Ґільєрмо Ар’яґи). — Рак любить молодих, Джеку, — сказала Морін. — А в старості навіть ця дивовижна хвороба протікає дуже повільно (О.Тільна, перекл. Дж.Ірвінга). У сепаратистів нова хвороба – мозок рака].

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 

 Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 

 Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 

 Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)