Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 16 статей
Запропонувати свій переклад для «матрац»
Шукати «матрац» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Матра́ц, -тра́цный, см. Матра́с, -тра́сный.
Матра́с – матра́ц (-ца), матера́с (-са), (набитый сеном) сінни́к (-ка́), (соломой) соло́м’яник. [Хло́пці, розташува́вшись на матра́цах, зби́лись біля мене (Васильч.). Таки́й тверди́й матера́с, аж кістки́ боля́ть од йо́го (Поділля)].
Матра́цник –
1) (работающий матрацы) матра́цник, матера́сник;
2) (наволока на матрац) по́шивка, поши́ванка, мішо́к (-шка́) на матра́ц.
Набива́ть, наби́ть –
1) что на что – набива́ти, наби́ти, (о мног.) понабива́ти що на що.
• -ва́ть обручи на бочку, шину на колесо – набива́ти обручі́ на бо́чку, ши́ну на ко́лесо. [Тре́ба наби́ти обручі́ на ді́жку, а то зовсі́м розсо́хлася (Сл. Ум.)].
• -ва́ть вёдра, кадки – набива́ти ві́дра, діжки́. [Бо́ндар ві́дра набива́є (Шевч.). Ва́ші ді́жки всі вже понабива́в (Сл. Гр.)];
2) что чем, чего во что (наполнять) – набива́ти, наби́ти, нато́птувати, натопта́ти, напиха́ти, напха́ти, набига́ти, набга́ти, напако́вувати, напакува́ти, (начинять) начиня́ти, начини́ти, (натолакивать) натовкма́чувати, натовкма́чити, (о мног.) понабива́ти, понато́птувати, понапиха́ти, понабига́ти, понапако́вувати, поначиня́ти, понатовкма́чувати що чим, чого́ в що. [Лиси́чка ви́їла мачо́к з сере́дини (з пирога́), а туди́ напха́ла смі́ттячка (Рудч.). Набга́в по́вну кише́ню горі́хів (Сл. Гр.). Чума́ з лопа́тою ходи́ла, та гробови́ща ри́ла-ри́ла, та тру́пом-тру́пом начиня́ла (Шевч.). Ковба́си вже поначиня́ла (Богодух.). Натовкма́че було́ туди́ сухарі́в жи́тних (Основа 1861)].
• -би́ть матрац волосом, сеном – наби́ти (напха́ти, натопта́ти) матра́ц(а) воло́ссям (волосі́нню), сінни́к сі́ном.
• -би́ть мебель волосом – наби́ти ме́блі воло́ссям (волосі́нню).
• -ть погреб льдом – набива́ти, наби́ти льоді́вню льо́дом.
• -би́ть трубку – наби́ти (напха́ти) лю́льку.
• -би́ть карман – напха́ти (набга́ти, напакува́ти) (гроши́ма) кише́ню.
• -ва́ть чучела – набива́ти (випиха́ти) маняки́.
• Ребёнку -би́ли голову бесполезными правилами – наби́ли (начини́ли, натовкма́чили, нату́ркали, вульг. набухту́рили) дити́ні го́лову непотрі́бними пра́вилами.
• -бьё́т себе чем-л. голову – наб’є́ (начи́нить) собі́ чимсь го́лову.
• -ть кому что в уши – нату́ркувати, нату́ркати, (о мног.) понату́ркувати кому́ що в у́ха. [Я вже зна́ю, це вона́ йому́ нату́ркала (Сл. Ум.). Понату́ркують дурни́м в у́ха, а вони́ й ві́рять (Грінч.)];
3) (навевать) набива́ти, наби́ти, понабива́ти чого́ куди́, в що.
• Ветер -би́л, ветром -би́ло много снегу в сени – ві́тер наби́в, ві́тром наби́ло (понабива́ло) бага́то сні́гу в сі́ни;
4) (наколачивать чего во что) набива́ти, наби́ти, (о мног.) понабива́ти чого́ в що.
• -ть гвоздей в стену – набива́ти, наби́ти, понабива́ти гвіздкі́в (цвяхі́в) у сті́ну; (для обмазки стены глиной) цвяхува́ти (цвяшкува́ти), обцвяхува́ти (обцвяшкува́ти) сті́ну, поцвяхува́ти (поцвяшкува́ти) сті́ни.
• -би́ть свай – наби́ти (понабива́ти) паль у що;
5) (тиснить) вибива́ти, ви́бити, (о мног.) повибива́ти що.
• -ва́ть холст, холсты – вибива́ти полотно́, поло́тна;
6) (наминать) набива́ти, наби́ти, (во мног. местах) понабива́ти що.
• -би́ть себе ногу, ноги – наби́ти собі́ но́гу, понабива́ти собі́ но́ги.
• -би́ть мозоли – понабива́ти (понаму́лювати) мозо́лі.
• Седло -би́ло спину у лошади – сідло́ наби́ло спи́ну коне́ві.
• -ть оскомину – набива́ти, наби́ти оско́мину, (себе) оско́мити, пооско́мити собі́ зу́би, оско́митися, пооско́митися. [Зеле́ні кисли́ці ї́сти, то ті́льки зу́би оско́мити (Сл. Гр.)].
• -би́ть руку (переносно) – наби́ти (нава́жити) ру́ку, налама́тися, приломи́тися (до робо́ти). [Ті́льки нава́жиш ру́ку до яко́ї робо́ти, а він тебе́ взяв та й на дру́ге мі́сце переста́вив (Київщ.)].
• -ть цену – набива́ти (підбива́ти), наби́ти (підби́ти) ці́ну. [Коло ко́ней хо́дять та ці́ну набива́ють (Чигиринщ.). Ма́ло й торгува́лися, підбива́ли ці́ну (Франко)];
7) нарі́зувати, нарі́зати, нако́лювати, наколо́ти; набива́ти, наби́ти; (о мног.) понарі́зувати, понако́лювати; понабива́ти чого́.
• Охотник -би́л много дичи – стріле́ць настріля́в бага́то дичини́.
• -би́ть орехов – наби́ти горі́хів.
• Наби́тый – наби́тий и наби́ваний, (о мног.) понаби́ваний; нато́птаний, на́пханий, на́бганий, напако́ваний, начи́нений, натовкма́чений; (о ткани) ви́битий, виби́ваний, повиби́ваний и т. п. Туго -тый кошелёк – до́бре (ту́го) нато́птаний (на́пханий, на́бганий, начи́нений) гама́н (капшу́к). [Че́рес із котя́чої шкі́ри, ту́го на́пханий банкно́тами (Франко). Начи́нений капшу́к шага́ми з кали́тки глузува́в (Боров.)].
• Битком -тый – на́топтом-нато́птаний, на́пхом-на́пханий, по́вно на́бганий, (толпящимися) (повно)нато́впаний. [Мане́нька це́рква по́вно нато́впана була́ людьми́ (Грінч.)].
• Люди битком -тые в карету – лю́ди на́пхом-на́пхані в каре́ту.
• -тый дурак – ду́рень заплі́шений (несосвіте́нний).
• -тая дура – дуре́па пи́сана.
Набивно́й –
1) (служащий для набивки) набивни́й, набива́льний.
• -но́й снарядец – набивни́й (набива́льний) пристрі́йчик;
2) (набитый) набивни́й, наби́ваний, наби́тий.
• -ные обручи – набивні́ (наби́вані) обручі́.
• -ной тюфяк – набивни́й (наби́ваний) матра́ц.
• -ная цена – наби́та ціна́.
• -но́й узор – виби́ваний узі́р (р. узо́ру);
3) (о ткани), см. Набо́йчатый.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Эрзац – (нем.) ерзац, неякісний замінник.
[У пивній стояло кілька мармурових столиків, підлогу густо посипано тирсою, дим тютюнових ерзаців плавав шарами, не поєднуючись та не спливаючись (Ю. Яновський). Рядочком  кожним  і  абзацом, і  кожним  всміхненим  кліше кричать  газети  про  ерзаци  — ерзаци  душ  з  пап’є-маше. З  трибуни  хтось  волає  «браво!»  — по  всіх  усюдах  загуло: минуле  вб’єм  ерзацом  слави, якщо  там  слави  не  було! Замість  часу  —  ерзацгодину, замість  людей  —  ерзацлюдину, а  всім  крикливим  на  догоду ми  подамо  ерзацсвободу! І  для  годиться  ще  й  посієм із  власних  рук  ерзацмесію!.. Ура  творцям  ерзаців,  браво!  — це  ж  підніме  на  висоту і  синтезовану  державу, і  синтетичну  пустоту. Чого  ж  вам  ще  тоді  шукати, чого  ж  іще  запрагне  люд  — кібернетичного  пілата чи  синтезованих  іуд?! (Г. Чубай). І не знецінюйте коштовне, не загубіться у юрбі. Не проміняйте неповторне на сто ерзаців у собі! (Л. Костенко). Квазіамор — прекрасна штука, Як солодко хвилює нас Шалена серця псевдомука, Страшне страждання лиш на час! Ерзац-кохана! Ти не знаєш, Як квазі я тебе люблю! Віддай же все, що ти ще маєш, Своєму псевдокоролю! Принцесо! Швидше роздягнися! Принцесо! Швидше на матрац! Ну, все в порядку, — понеслися: Ерзац, ерзац, ерзац, ерзац! (Ю. Позаяк)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Матрац – матра́ц, -ца; (набитый сеном) сінни́к, -ка́.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Матрац – матра́ц (-ца);
• м. пружинный – м. пружи́нний;
• м. сенной – сі́нник (-ка).
Сенной пресс – сіногні́т (-та), сінни́й гні́т (-та);
• с. матрац – сінни́к (-ка́).
Тюфяк – матра́ц (-ца);
• т. (из сена) – сінни́к (-ка́);
• т. (из перьев) – пери́на;
• т. (фашинный) – тара́сник (-ка).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

тюфя́к буд. матра́ц,-ца, в’я́занка,-ки, хворостя́ник,-ка

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

матра́ц, -ра́ца, -цом; -ра́ци, -ців

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Матрац — матра́ц, -ца; (набитый сеном) — сінни́к, -ка́.
*Тюфяк — матра́ц, -ца; (набиты сеном, соломой) — сінни́к, -ка́.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Матра́цъ = матра́ц, набитий сїном — сїнник.
Тюфя́къ = 1. матра́ц, набитий сїном — сїнни́к, соломою — соло́мъяник. 2. тюхтїй (С. Ш.), неоте́са, хамло́. — Такі у його й руки неотеси і весь він неотеса: що ступить, наче товкачем в сукновальнї гупоне. Кн.

Запропонуйте свій переклад