Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей
Запропонувати свій переклад для «млость»
Шукати «млость» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ду́рно –
1) (плохо) пога́но (ум. погане́нько, ув. поганю́чо), ке́псько, зле, (гал.) ли́хо. [Пога́но зроби́в. Поганю́чо співа́ли. Ке́псько живе́ться мені́ на сві́ті. Їм тут було́ не зле. По-по́льськи він бала́кає, але ли́хо];
2) (тошно) мло́сно. [Стає́ ду́шно, аж мло́сно (Мирн.)], па́морочно [Ста́ло ще тісні́ше, я́ко́сь па́морочно], ну́дно.
• Мне ду́рно – мло́сно мені́.
• Ей ду́рно сделалось, стало – їй ста́ло мло́сно, (обморочно) вона́ зімлі́ла.
• Делаться ду́рно – мло́стити (-стить) (безл.). [Мене́ мло́стить – мне дурно].
• Мне начинает, начало (стало) делаться дурно – мене́ почина́є (почала́) обніма́ти млі[о]сть.
Дурнота́ –
1) (непригожество) нега́рність, невродли́вість, него́жість, (безобразие) бри́дкість (р. -ости);
2) (головокружение, тошнота) млі[о]сть, мло́сті (мн.), млої́ння, моро́ки, (желудочная) нуд (р. ну́ду), мло́йність (р. -ности).
Исто́ма –
1) (усталость) уто́ма, сто́ма, нато́ма, знемо́га.
• До -мы – до вто́ми.
• Взять город -мой – здобу́ти го́род до́вгою обло́гою;
2) (томность, нега) мло[і]сть (-о́сти), мло́сті (-тів), зомлі́ння. [В со́нній мло́сті то́нуть зву́ки (Чупр.). Млость пішла́ по всьо́му ті́лу (Котл.). Зідхну́ла в соло́дкім зомлі́нні (Вороний)].
Не́га –
1) (действие), см. Не́жение;
2) (полное довольство) ро́зкіш (р. ро́зко́ши) и (чаще мн.) розко́ші (-шів). [Шко́да мені́ Окса́ночки: вдо́ма в ме́не їй була́ ро́зкіш, а в чужи́х лю́дях не те (Звин.)].
• Жить в -ге – жи́ти в ро́зкоші (чаще в розко́шах), розкошува́ти, купа́тися в ро́зкоші (в розко́шах), (переносно) панува́ти. [На́ше цуценя́тко живе́ у вас в ро́зкоші (Звин.). На́ші коти́ живу́ть у таки́х розко́шах, як рі́дні ді́ти (Звин.). Ді́йна коро́ва у ро́зкоші купа́ється (Шевч.). Він бага́тий, одино́кий, бу́деш панува́ти (Шевч.)].
• Содержать скот в -ге – держа́ти (купа́ти) това́р у ро́зкоші (у розко́шах);
3) (упоение, услада) ро́зкіш и розко́ші, пе́стощі (-щів и -щей), насоло́да, (очень редко) ніга́; (разнеженность) розні́женість (-ности); (сладостное изнеможение) (соло́дка) знемо́га, (истома) мло[і]сть (р. мло́сти) и (мн.) мло́сті (-ті́в). [Хоті́лося мовча́ти, щоб не зме́ншувати почуття́ ро́зкоши (А. Чайківський). Вся ніга́ мине́ться – з льо́дом води́ нап’є́ться (Пісня). Все навко́ло, поблизу́ і дале́ко, млі́ло в соло́дкій знемо́зі (Кінець Неволі)].
О́бморок – млість и млость (р. мло́сти), мло́сті (-тів), умліва́ння, умлі́ння, зомлі́ння, непа́м’ять (-ти), неприто́мність, (гал.) зі́млість (-лости).
• Падать, упасть в -рок – умліва́ти, млі́ти, умлі́ти, зо[і]мліва́ти [Ка́тря стої́ть бі́ля стіни́, сама́, як стіна́ бі́ла: ба́чу – зомліва́є (М. В.)], зо[і]млі́ти, омлі́ти, неприто́мніти, знеприто́мніти, впада́ти, впа́сти в непа́м’ять.
• Он упал в -рок – він зомлі́в, його́ обняли́ мло́сті.
• В -роке – неприто́мний, зо[і]млі́лий, омлі́лий, без душі́, неприто́мним бу́вши. [Упа́в і зомлі́лий лежа́в (Грінч.). До́вго лежа́ла неприто́мною].
• Начинается -рок – почина́є обій[ні]ма́ти млость.
• В полуо́бмороке – напівприто́мний.
• Очнуться от -рока – оприто́мніти, проки́нутися, очу́титися, прийти́ до па́м’яти. [Незаба́ром вона́ очу́тилась]. Срв. Очну́ться.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

БЕСПА́МЯТСТВО укр. безпа́м’яття, перен. млость [до беспамятства до мло́сти], (стан відчужености) транс [проки́нутися з тра́нсу].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Нега – мло́сть, -ти.
Обморок – млість и́ млость (род. мло́сти), умліва́ння, -ння; упасть в обморок – умлі́ти, зомлі́ти, -лі́ю, -лі́єш.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Дурно
• Дурно кому – недобре (млосно) кому; млість (млость) бере (обіймає) кого; кидає у млість (у млость) кого; млостить (млоїть) кого; (іноді) б’ють млості кого; обморок бере кого. [Мене обморок бере, так і млію… Руки, ноги трясуться… Барвінок.]
• Не думать дурно о ком – не думати лихого (поганого) про кого.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

млість і млость, мло́сти, мло́сті, млі́стю і мло́стю; мло́сті, -стей
млость, див. млість

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Млість, мло́сти и пр. = Млость и пр. Мене така млість напала, що аж сам собі важкий зробився. Кіев. у.
Мло́сть, -сти, ж. Истома, обморокъ, нѣга. Млость пішла по всьому тілу. Котл. Ен. V. 9. Так у млость укине. Мло́сті обняли́. Закружилась голова, упалъ въ обморокъ. Як побачив пироги, його млості обняли та й упав. Чуб. III. 425.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Мло́сть, -сти, ж. *—б’ють. Делается дурно. Сл. Нік.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Дурнота́ = 1. него́жість. 2. млость, нудо́та. — Як млость пішла по всьому тїлу. С. З.
О́бморокъ = обміра́ння (Кн.) мло́сть (С. З.), млість (С. Жел.). — Па́дать, упа́сть въ о́бморокъ = умлїва́ти, омлїти(С. Ш.), зомлїва́ти, зомлїти (С. Аф. Л.), обміра́ти, обме́рти (С. Жел.). — Скоро ненька теє вздріла, упала на землю та й зомлїла. н. п.
Ошиба́ть, ошиби́ть = оббива́ти, обби́ти. Ошиби́ть кому́ кры́лья, пе́рья = прибо́ркати. — Его́ ошиба́етъ о́бморокомъ = на йо́го мло́сть нахо́дить, він замлїва́є.
Сла́бость = сла́бість, неду́жність, недолу́жність, мля́вість (С. Жел.), млость (С. З.). — І досї в голові гудить і млость якась по всьому тїлу. К. К.
Томле́ніе = ма́яння, млость (С. З.), нуд, нудьга́, нудо́та. — Як млость пішла по всьому тїлу. С. З. — Т. ста́ли = гартува́ння.
Тошнота́ = нуд, нуда́, нудо́та (С. Л.), млость (С. Л.).

Запропонуйте свій переклад