Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 35 статей
Запропонувати свій переклад для «мряка»
Шукати «мряка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бус –
1) (і)мжи́ця, мря́ка, дрібне́сенький дощ або сніг;
2) тонки́й по́рох (пил), поро́ши́ння.
Гололе́дица, го́лоледь –
1) о́желедь (р. -ди), ожеле́диця, голощі́к (р. -що́ка), голощо́ка (ж. р.). [Вночі́ і о́желедь, і мря́ка, і сніг (Шевч.)];
2) (погода: мороз без снега) голоморо́ззя, голоморо́зь (р. -о́зи).
• Покрыться гололе́дицею – узя́тися голощо́ком.
• Настала гололе́дица – приожеле́дилося, вда́рило голоморо́ззя.
Дождь – дощ (р. дощу́) (ум. до́щик, до́щичок; ув. дощи́ще). [Мо́крий дощу́ не бої́ться. Тако́го дощи́ща і не зазна́ю].
• Дождь сквозь солнце – дощ сліпи́й, цига́нський, ку́рячий.
• Дождь моросящий (мелкий, частый), иногда с туманом – мжа, мжи́ця, мжи́чка, м(и)ги́чка, мря́[а́]ка, мря́[а́]чка. [Сі́рий осі́нній ра́нок кури́всь дрібно́ю мжи́чкою (Коцюб.). Мря́ка сі́яла мов із си́та (Конис.)].
• Итти, пойти мелкому дождю́ – мря[а]чи́ти, замря[а]чи́ти. [Надво́рі мрячи́ть. Зно́ву надво́рі замрячи́ло].
• Дождь проливной – зли́ва, зали́ва, ливни́й дощ, (редко) лі́я.
• Сильный дождь с грозой – тучни́й дощ, ту́ча.
• Дождь как из ведра – дощ як з відра́, як з лу́ба, як з цебра́, як з ко́новки, дощ як відро́м іллє́, дощ як з-під ри́нви. [До́щик лину́вся цебро́м, відро́м, дійни́чкою над на́шою кашни́чкою].
• Дождь прекратился – дощ переста́в, ущу́х, передощи́ло (безл.).
• Дождь усилился – дощ припусти́в, ущави́в.
• Дождь хлещет – дощ січе́, дощ цві́чить.
• Во время дождя́, под дождё́м – під дощ, доще́м, за дощу́. [Доведе́ться доще́м ї́хати].
Заполня́ть, запо́лнить – заповня́ти и запо́внювати, запо́вни́ти, виповня́ти, ви́повнити, (сосуд, помещение ещё) запорожня́ти, запорожни́ти, (наполнить спустившись) заляга́ти, залягти́ що. [Вра́нці дим всю ха́ту заповня́є (Франко). Від престо́лів до притво́рів заповня́ють храм побо́жні (Самійл.). Весь світ не го́ден заповни́ть мені́ твоє́ї стра́ти (Франко). Сю порожне́чу що ви́повнити мо́же? (Л. Укр.). Сі́ра мря́ка залягла́ доли́ну].
• -ня́ть анкету, бланк – заповня́ти анке́ту, блан(о)к.
• -нить время – запо́внити, зага́яти час. [Чита́ємо так собі́ з нудьги́, аби́ чим час зага́ять (Васильч.)].
• Запо́лненный – запо́внений, ви́повнений, запоро́жнений чим.
Звене́ть –
1) (издавать металл. звук) дзвені́ти, брині́ти, бреньча́ти, дзенькоті́ти, дзеле́нькати, дзеленькоті́ти, те́нькати, теле́нькати, (сильно) видзво́нювати. [Ті́льки дзвені́ло скло у ві́кнах (М. Вовч.). Щоб чобітки́ не рипі́ли, щоб підкі́вки не брині́ли (Грінч. III). Чи бу́де лад, чи не бу́де: в яко́му у ме́не у́сі дзвени́ть? (Номис). Дале́ко, ле́дво чуть, теле́нька дзво́ник (Франко)].
• Колокола жалобно -ня́т – дзво́ни голо́сять. [Надво́рі дзво́ни голо́сять, мря́ка мрячи́ть (Тесл.)];
2) (звякать) бряжча́ти, бря́зкати, брязкоті́ти, бряжча́ти, дзвони́ти, дзинча́ти, дзелен(ь)ча́ти, дзе́нькати, дзі́нькати, креса́ти. [Пішо́в коза́к доро́гою, підківка́ми кре́ше (Грінч. III). Бря́зкають ключі́ в коридо́рі (Тесл.)];
3) (о голосе) брині́ти, дзвені́ти, ляща́ти;
4) (о мухах) деркоті́ти, брині́ти, зумі́ти;
5) (звонко квакать) ку́мкати.
• Звеня́щий – дзвеню́[я́]чий, дзвінку́чий, дзенькотли́вий, тремки́й. [Тремки́й го́лос, як тонке́ срі́бло, як найто́нший кришта́ль (Н.-Лев.). Підхопи́ла дру́га тим са́мим хорови́то дзвеню́чим го́лосом (Корол.)].
• Медь -ня́щая, кимвал бряцающий – мідь дзвеню́ча, кімва́л брязку́чий.
И́зморось – мря́ка.
• На дворе -рось – надво́рі мря́ка, надво́рі мрячи́ть.
Мга –
1) см. Мгла 1.
• Мга пала – мра́ка (па́морока) упа́ла;
2) (мельчайший дождь) мра́[я́]ка, мра́[я́]чка, (і)мга́, (і)мжа́, (і)мжи́ця, (і)мжи́чка.
Мгла –
1) (і)мла́, (і)мгла́, мо́рок (-ку); (марь) юга́, суга́; (холодная, сырая, с мелким дождём) мра́ка, мра́чка и мря́ка, мря́чка; срв. I. Марь и Мга 2. [Ген-ге́н у жо́втій млі безмі́рної доли́ни сині́є щось (Мирний). Ой, імла́, імла́ по по́лю лягла́ (Метл.). Непрозо́рі бо́вдури те́плої і роже́во заба́рвленої мгли (Франко). Дим ляга́ на світ імгло́ю (Крим.). Зірочки́ ле́две-ле́две бли́мали у блаки́тному мо́році (Мирний). Усе́ не́бо аж сі́ре, – така́ юга́ сього́дні (Звиног.). Ви́дно було́ сі́ру мря́ку, що залягла́ доли́ну (Франко)].
• Покрываться, покрыться, подёргиваться, подёрнуться -ло́ю – повива́тися, пови́тися, затяга́тися, затяг(ну́)ти́ся, заволіка́тися, заволокти́ся (і)мло́ю;
2) см. I. Медя́нка.
Мо́рось – мра́[я́]ка, мжи́чка, м(и)ги́чка. [Холо́дна дрібне́нька мря́ка сі́ялась з не́ба (Коцюб.)].
I. Находи́ться, наха́живаться, найти́сь –
1) (стр. з.) знахо́дитися (в песнях и знаходжа́тися), бу́ти знахо́дженим, зна́йденим, познахо́дженим и т. п.; срв. I. Находи́ть. [Кістки́ ті́ї знахо́джено ду́же гли́боко під земле́ю (Л. Укр.)].
• Встарину тут -вались клады – за стари́х часі́в тут знахо́джено скарби́.
• Широта места -дится по высоте солнца – широту́ мі́сця (місце́вости) визнача́ють (реже: відшу́кують) за висото́ю со́нця.
• Всё -дено в наилучшем порядке – все зна́йдено в найкра́щому поря́дку.
• Виновный не -ден – винува́того (ви́нного) не зна́йдено (не ви́крито, не знайшли́, не ви́крили).
• При обыске -дены компрометирующие документы – під час тру́су зна́йдено (ви́трушено, ви́крито) компроміто́вні докуме́нти.
• Не -ден способ полного обесцвечивания тканей – не зна́йдено спо́собу (спо́сіб) цілкови́того знеба́рвлювання ткани́н (обычнее: зо́всі́м или цілко́м знеба́рвлювати ткани́ни);
2) (возвр. з.) знахо́дитися (в песнях и знаходжа́тися), знайти́ся, нахо́дитися (в песнях и находжа́тися), знайти́ся, (о мног.) по(з)нахо́дитися; специальнее: (-ди́ться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; (отыскиваться) відшу́куватися, відшука́тися, (о мног.) повідшу́куватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийма́тися, ви́(й)нятися, обира́тися, обібра́тися и обра́тися, (с трудом, диал.) ви́рискатися; (встречаться, попадаться, случаться) трапля́тися, тра́питися, нагоджа́тися, нагоди́тися, вибира́тися, ви́братися; (быть) бу́ти, (существовать) існува́ти. [Поби́ть, то й аби́-хто зна́йдеться (Номис). Як ноже́м проби́то, то зна́йдуться лі́ки (Чуб. V). Вслуго́вують їм слу́ги, – от пани́ в нас такі́ знахо́дяться! (М. Вовч.). Мо́же на́йдеться діво́че се́рце, ка́рі о́чі (Шевч.). Познахо́дилися такі́ жінки́, що ба́чили, як він цілува́в її́ (Грінч.). Усе́ познахо́дилося, що в їх покра́дено (Чернігівщ.). «Чи понахо́дились-же ко́ні?» – «Понахо́дились» (Київщ.). На ці́лий світ ви́нявся оди́н таки́й дід (Кониськ.). Ви́нявся там таки́й чолові́к, що за вбо́гих люде́й обстава́в (Грінч.). Тре́ба ті́льки, щоб ви́йнявся енергі́йний ініція́тор (Грінч.). Такі́ пішли́ дощі́, що й дня не ви́нялося пого́жого (Грінч.). Обібра́вся таки́й-то хазя́їн (Драг.). Неха́й між ва́ми обере́ться хто смі́ливий та пі́де вночі́ на грі́шну моги́лу (Г. Барв.). Десь ви́рискався ми́ршавий чолові́чок (Мирний). Моя́ дочка́ удови́ця, їй лю́ди трапля́ються; не сього́дні-за́втра хтось посва́тає (Коцюб.). (Хоті́ли) затри́мати (ні́мку), по́ки наго́диться францу́зка (Л. Укр.). Якщо́ не наго́диться нічо́го (слу́жби), він бу́де зму́шений узя́ти з її́ гро́шей (Кінець Неволі). Як ті́льки було́ ви́береться у йо́го слобо́дна годи́на (Сим.)].
• Виновный -шё́лся – винува́тий (ви́нний) знайшо́вся, -ого зна́йдено (ви́крито).
• Не -дё́тся ли у вас листа бумаги? – чи нема́(є) (не бу́де, не зна́йдеться) у вас (чи не ма́єте ви) а́ркуша папе́ру?
• В мире такого другого не -дё́тся – у (на) (всьо́му) сві́ті тако́го дру́гого не зна́йдеться, світ його́ (тако́го, тако́го дру́гого) не пока́же. [Удава́в із се́бе тако́го лю́того звіря́ку, що його́ і світ не пока́же (Яворн.)]. Вот -шё́лся приятель! – от знайшо́вся при́ятель! Вишь, какой -шё́лся! – ач яки́й ви́(й)нявся (ви́рискався, обібра́вся, ви́брався)! [Чи ти бач, яки́й багати́р ви́нявся! (Грінч.)];
3) -ди́ться (не теряться) – добира́ти, добра́ти ро́зуму, дава́ти (знахо́дити), да́ти (знайти́) собі́ ра́ду, (догадываться) дога́дуватися, догада́тися, (выпутываться) викру́чуватися, ви́крутитися, (не растеряться) не втра́тити (не втеря́ти) ро́зуму, не збенте́житися, не сторопі́ти, не стеря́тися. [Не стеря́всь: добра́в ро́зуму (Полтавщ.). Він дасть собі́ ра́ду: бува́в у бува́льцях (Харківщ.). Догада́всь, що роби́ти (Київщ.). Не стеря́вся і так все розпоясни́в, що по його́ ста́лося (Сл. Ум.)].
• Его не озадачишь, всегда -дё́тся – його́ не зі́б’єш з пантели́ку (не спантели́чиш), за́вжди дасть собі́ ра́ду (ви́крутиться или зна́тиме, що роби́ти).
• Он везде -дё́тся – він скрізь (в усьо́му) дасть собі́ ра́ду (зна́тиме, що роби́ти), він з усьо́го ви́крутиться.
• Он ловко -шё́лся, ответил хорошо – він спри́тно ви́крутився, відказа́в до́бре; він не збенте́жився (не сторопі́в, не стеря́всь) і до́бре (доте́пно, ме́тко) відказа́в.
• Он -шё́лся и отвечал ему сейчас же – він дав собі́ ра́ду (не збенте́жився, не сторопі́в, не стеря́вся) і відказа́в йому́ нега́йно.
• Он -шё́лся и умел выпутаться из затруднения – він дав собі́ ра́ду (не збенте́жився, не сторопі́в) і зумі́в ви́плутатися (ви́борсатися) із скрутно́го стано́вища.
• Не -шё́лся, что сказать – не знайшо́в (не добра́в ро́зуму, не догада́вся), що́ сказа́ти; збенте́жився (сторопі́в, стеря́всь) і не зміг нічо́го сказа́ти; він не здобу́вся на сло́во (Крим.);
4) -ди́ться (только несов.) –
а) (быть, пребывать) бу́ти (сов. пробу́ти, многокр. бува́ти), перебува́ти (сов. перебу́ти), пробува́ти (сов. пробу́ти), (в просторечии редко, в научном языке обычно) знахо́дитися, (иметь жилище, обитать) домува́ти, (жить) жи́ти, (зап.) ме́шкати, (обретаться) оберта́тися, (редко) поверта́тися, пово́дитися, ма́тися, (зап.) ме́шкати, промешка́ти, (постоянно быть, не покидать) держа́тися, (помещаться, содержаться) місти́тися; (на складе: об имуществе, товарах) бу́ти, перебува́ти, лежа́ти; (стоять) стоя́ти, (лежать) лежа́ти, (сидеть) сиді́ти, (висеть) висі́ти и т. п.; срв. Быть. [Яки́йсь час він лежа́в долі́лиць, диву́ючись, де він (где он -дится) і що з ним ско́їлось (Країна Сліпих). Ко́нон за́вжди був при госпо́ді, Грицько́ при скла́ді (Сл. Ум.). Де тепе́р (перебува́є, пробува́є) ваш брат? (Київ). Де він тепе́р мо́же перебува́ти? (Крим.). За капіталі́зму все перебува́є в рука́х буржуазі́ї (Азб. Комун.). Робітники́ й капіталі́сти перебува́ють зовсі́м не в одна́кових умо́вах (Азб. Комун.). Як тя́жко на безві́дді ри́бі пробува́ти, так тя́жко на чужині́ безрі́дному пробува́ти (Метл.). Дунка́нів син пробува́є в свято́го Едуа́рда (Куліш). Для то́го прожива́в Кві́тка в манастире́ві, щоб бли́жче знахо́дитись коло до́ма бо́жого (Куліш). З а́ктових кни́гах знахо́диться таки́й ціка́вий докуме́нт (Україна). Матро́на ри́мська у тюрмі́ дому́є! (Л. Укр.). Стах бере́ за ро́зум і чесно́ту мого́ па́на, коли́ такі́ тара́нтули отру́тні дому́ють вку́пі з ним (Л. Укр.). Він там у Пі́сках ме́шкає (Мирний). Не раз у ха́ті оберта́вся тоді́ його́ лаке́й (Крим.). Мирові́ перегово́ри оберта́ються по́ки-що в ста́дії підгото́вчій (Н. Рада). Вона́ сама́, одни́м одна́ душе́ю, бу́де поверта́тися у тако́му вели́кому го́роді (Квітка). Зна́є, де він пово́диться (Квітка). А тре́тя (части́на ві́йська) де ся ма́є? (Ант.-Драг.). Пору́баний, на ра́ни смерте́льнії знемага́є, а коло йо́го джу́ра Яре́ма промешка́є (Ант.-Драг.). Зимо́ю ри́ба де́ржиться на дні (Сл. Гр.). Напро́сто Лаго́вського місти́вся за столо́м ко́нсул (Крим.). Пра́во на кінці́ меча́ мі́ститься (Вороний). В цих збі́рниках місти́лись короте́нькі оповіда́ння (Рада). Цу́кор лежи́ть у комо́рі (Київ). З одного́ бо́ку рядка́ стоя́ла да́та (Остр. Скарбів). Він угля́дів, що лежи́ть біля до́лішньої межі́ снігі́в (Країна Сліпих)].
• -ться в бегах, см. Бег 2.
• -ться в бедности – жи́ти (перебува́ти) в (при) зли́днях (убо́го, при вбо́зстві), (образно) (голо́дні) зли́дні годува́ти.
• -ться в беспамятстве – бу́ти неприто́мним.
• -ться в ведении, подчинении чьём – бу́ти (перебува́ти) у ві́данні чиє́му, у во́лі чиї́й (під ору́дою чиє́ю), підляга́ти кому́, чому́. [Акаде́мія Нау́к перебува́є в безпосере́дньому ві́данню верхо́вної вла́ди (Стат. Ак. Н.)].
• -ться вне себя от чего – (аж) нетя́митися (сов. нестя́митися) з чо́го.
• -ться дома – бу́ти вдо́ма, (домовничать) домува́ти. [На́ша па́ні дому́є, вече́ряти готу́є (Чуб. III)].
• -ться в заблуждении – помиля́тися, ма́ти помилко́ву ду́мку, бу́ти оми́леним. [Чи спра́вді я ви́рвалася на во́лю, чи мо́же я ті́льки оми́лена? (Кониськ.)].
• -ться в (полной) зависимости от кого, чего – бу́ти (перебува́ти) в цілкови́тій зале́жності, (цілко́м) зале́жати від ко́го, від чо́го.
• -ться в добром здоровьи – бу́ти живи́м-здоро́вим (фам. в до́брому здоро́в’ячку), ма́тися до́бре, почува́ти себе́ до́бре.
• -ться в опасности – бу́ти (перебува́ти) в небезпе́ці (під небезпе́кою).
• Он -дится в опасности – він у небезпе́ці, йому́ загро́жує небезпе́ка.
• -ться в затруднении (в затруднительном положении) – бу́ти в скрутно́му стано́вищі, бу́ти заклопо́таному (в кло́поті), (редко) стоя́ти зле, (безл.) кому́сь кло́піт, (шутл.) непере́ливки (дово́дитися) кому́. [В йо́го приро́дне ща́стя, що тебе́ побо́ре, хоч я́к-би зле стоя́в він (Куліш). Тепе́р я в кло́поті (мені́ кло́піт): що-ж да́лі ді́яти (Звин.). Заморга́в очи́ма, як за́вжди, коли́ дово́дилося непере́ливки (Корол.)].
• -ться на пользовании в лечебном заведении – перебува́ти на лікува́нні – (лікува́тися; зап. курува́тися) в ліка́рні.
• -ться в равновесии с чем – ма́ти рівнова́гу (рівнова́житися) з чим.
• -ться в верных руках – бу́ти (перебува́ти) в пе́вних (ві́рних, наді́йних) рука́х.
• -ться в связи с чем – бу́ти зв’я́заним (пов’я́заним) з чим, бу́ти (перебува́ти, стоя́ти) в зв’язку́ з чим. [З оци́м семі́тським ко́ренем чи не перебува́є ча́сом в етимологі́чному зв’язку́ слов’я́нське «хма́ра»? (Крим.)].
• -ться на службе – бу́ти (перебува́ти, пробува́ти) на слу́жбі; (служить) служи́ти.
• -ться в соответствии с чем – відповіда́ти чому́. [Приско́рений темп пое́зій Оле́ся відповіда́є поді́ям гаря́чого ча́су (Рада)].
• -ться на сохранении – бу́ти на схо́ві (на схо́ванці), перехо́вуватися.
• -ться в тревоге – бу́ти (перебува́ти) в триво́зі.
• -ться при этом, при том – бу́ти при цьо́му, при то́му.
• Рука его -лась на столе – рука́ його́ лежа́ла на столі́.
• Его имя не -дится в списке – його́ ім’я́ нема́(є) в спи́скові, його́ ім’я́ не стої́ть у спи́скові.
• Он -дится за границей – він (перебува́є, пробува́є, живе́) за кордо́ном.
• Если -ду́тся желающие – якщо́ зна́йдуться (бу́дуть, тра́пляться) охо́чі.
• -дятся люди, осмеливающиеся мечтать – є (існу́ють, трапля́ються, знахо́дяться) лю́ди, що з[на]ва́жуються мрі́яти;
б) (о местоположении) бу́ти, місти́тися, (только о географ.) знахо́дитися, (лежать) лежа́ти, розлягти́ся (в прош. вр. глагола), (стоять) стоя́ти; (простираться) простяга́тися (сов. простягти́ся), стели́тися, простеля́тися (сов. простели́тися) (-лю́ся, -лишся), простила́тися (сов. просла́тися (-стелю́ся, -сте́лешся)); срв. Лежа́ть 4. [Навпро́ти його́ каю́ти була́ комо́ра (Кінець Неволі). В попере́чній стіні́ буди́нку були́ две́рі (Олм. Примха). Навпро́ти буди́нку місти́лася (стоя́ла) ста́йня (Київщ.). Наспо́ді горта́ни мі́ститься персне́вий хрящ (М. Калин.). Кварти́ра місти́лася в найни́жчому по́версі (Крим.). Ця устано́ва (мі́ститься) в Ки́їві (Київ). Осно́ва лежи́ть під самим Ха́рковом (Куліш). Склепі́ння лежа́ло гли́боко під пове́рхнею землі́ (Едґ. По). Пода́вся до їда́льні, що лежа́ла в кідьканадцятьо́х кро́ках (В. Гжицьк.). Де на́ше село́? – а ї́дьте про́сто шляхо́м, дої́дете до ста́ву – то на́ше село́ розлягло́ся понад ста́вом (Звин.). Одна́ з подо́вжніх стін буди́нку стоя́ла про́сто ворі́т огоро́жі (Олм. Примха). Перед ґа́нком стели́вся моріжо́к (Київщ.)].
• Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки – о́стрів Мадаґаска́р (знахо́диться или лежи́ть) бли́зько схі́днього бе́рега А́фрики.
• Город -дится на берегу реки – мі́сто лежи́ть (розлягло́ся, розгорну́лося) над ріко́ю.
• Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан – (по)між А́фрикою й Аме́рикою простяга́ється (простя́гся) Атланті́йський океа́н.
• Находя́сь – бу́вши (многокр. бува́ючи), перебува́ючи, пробува́ючи и т. п. [Пробува́ючи на слу́жбі (Н.-Лев.)].
• Находя́щийся, Находи́вшийся – що є (перебува́є, пробува́є и т. п.), що був (перебува́в, пробува́в и т. п.), (-щийся ещё) су́щий. [До всіх землякі́в, на Украї́ні су́щих (Шевч.)].
• -щийся близко – близьки́й, по́близький.
• -щийся вверху, внизу – горі́шній, до́лішній.
• -щийся далее – да́льший. [Сі́ра мря́ка, що залягла́ да́льшу, безлі́сну доли́ну (Франко)].
• -щийся на таком-то расстоянии от чего – дале́кий на сті́льки то від чо́го. [Одно́ моє́ по́ле дале́ке від дру́гого на го́нів дво́є (Звин.)].
• -щийся вне себя от чего – нестя́мний з чо́го.
• -щийся на учёте – обліко́вий; см. ещё Состоя́щий (под Состоя́ть).
Па́рось – мра́[я́]ка, мжа (р. мжі), мжи́ця, мжи́чка, макосі́й, (описательно) дощ – як крізь си́то.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Изморось – мряка, мрячка, мжичка, мжа, мжиця, мгичка, мигичка:
• объятый изморосью – повитий мрякою, замрячений;
• на дворе изморось – надворі мряка (мрячка, мжа, мжиця, мжичка, мигичка); надворі мрячить (мжичить, мигичить).
[Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Т.Шевченко). Холодна дрібненька мряка сіялась з неба (М.Коцюбинський). Сірий осінній ранок куривсь дрібною мжичкою (М.Коцюбинський). Через відчинені брами в замрячених подвір’ях видно було ще тут і там освітлені вікна (І.Франко). …Було зоряно, а потім стало темно — пройшли хмари. …Побігла мжичка. Мжичило, мжичило, і чогось було сумно тоді (М.Хвильовий). Дозрівають довгі дні, як ярі яблука, лине листя з лип, плине возу скрип, Коло лісу колом ллється вигук зяблика. Палиться під захід сонця неба палуба, от отара в отаві, сизі мряки сиваві, В яслах яру ясний ястер ятрить яструба (Б.-І.Антонич). Зранку захмарило і довго сіяло на землю холодну, дрібну мжу, потім повіяв з Акерманщини вітер, розчистив небо і. на поля бризнуло сонце (Г.Тютюнник). Весняна мжичка. І земля ще спить. От-от зі сну прокинеться погода (В.Стус). Замрячене сонце м’яко освітлювало сіру гладінь там, де річка переходила в затоку (М.Прокопович, перекл. Д.Джойса)]. Обговорення статті
Туман – туман, (во время жары) юга́, (с дождём) мряка, мрячка, мигичка, мжичка; (перед глазами) бляхма́н:
• густой туман – густий туман, мрич, потемрява;
• напускать, напустить туману – напускати, напустити туману (ману);
• нашёл туман – наліг (розліг, розіслався) туман.
[Туман яром котиться, дівці гулять хочеться (Н.п.). — Не доберу я толку в твоїх речах,— каже Петро.— Що за охота тобі мене морочити? То заговориш буцім щиро, то знов туман у вічі пустиш. Покинь хоть на часинку своє січове юродство. Я чоловік без хитрощів: чому ж би й тобі не говорити просто? (П.Куліш). Сидиш, вилупивши баньки, як дурна… у голові — туман, під серцем моє лихо ворушиться, озивається, аж кістки ниють, все тіло терпне (П.Мирний). Минулось все, неначе снилось; Далеко десь туманом вкрилось, Не буде знов (Л.Глібов). Сірі, ледве помітні в тумані плавні непривітно шуміли (М.Коцюбинський). — Тільки шия вже болить, в голові туман, думати важко (М.Коцюбинський). Над долинами стоїть сизий легкий туман (І.Нечуй-Левицький). Три тумани куряви стояли на полю над Опором (І.Франко). Важке повітря, насичене димом панського тютюну, немов колишеться.. Свічки на столі ледве-ледве світять серед того сивого туману, освічують червоні від задухи лиця (Л.Українка). Спогади зникли, якийсь туман застелив очі, Софія низько похилилась і затулила очі хусточкою (Л.Українка). Надворі вже був день, але крізь густу мряку годі було на кілька кроків людей пізнати (Л.Мартович). Ліворуч, в тумані й шумі, мінливим килимом горіла низина Подолу (В.Підмогильний). Немов павутиння, осіння мрячка застеляє світ перед очима (О.Іваненко). Весняний вечір. Молоді тумани. Неон проспектів. Туга ліхтарів. — Я так тебе любила, мій коханий. — Пробач мене — я так тебе любив (В.Стус). За ланом лан, за ланом лан і лан, за Чорним Шляхом, за Великим Лугом, вони уже в тумані — як туман — усі вже йдуть за часом, як за плугом (Л.Костенко). За гай ступило сонце, і пішло, І далину покликало з собою… В туман пірнає росяне село І повивається прозорою габою. В садах вечері: борщ або куліш… На крилах яблунь стомлені зірниці, І хтось питає тихо: земле, спиш? Уже спочила? Дай води з криниці! (М.Вінграновський). Така мряка такий мороз такий туман спробував розігнати — не йде тоді заїхав трьома возами і давай накидати (Т.Мельничук). Ютрення (ранкова) юння (червнева) юга (туман) (О.Виженко). Вижовкла музика спить понад хмарами, псячі тумани місто обнюхують. Чоловік блука у самотньому мареві, тьму розсуває несмілими рухами (Юлія Нестерова). мій солодкий тумане, тобою живу, як в імлі проживаю на дотик розвіяні літа і весни проступаюш рядком на долоні і крапелькою на чолі смак прозорий води — нерозміняно чесний (Ю.Джугастрянська). Так, і що воно тут? Туманець в голові, туманець і за вікном. Ох, не треба було вчора з тим Маульвюрфом по третю пляшку їхати… Та й по другу не обов’язково було (О.Ірванець). Дедалі щільніше насувався туман. Туман і світло — одвічна казка. Хрущі сп’яніло злітали з лип, кружляли навколо ліхтарів, з розгону стукались об їхнє вогке скло. Туман заворожував усе навкруги, підносив предмети кудись у височінь, занурював у глибину — готель навпроти нас був уже океанським пароплавом з освітленими каютами над чорним морем асфальту, сірий силует церкви за готелем став фантастичним вітрильником з високими щоглами, що губилися десь високо в сірувато-червоній заграві, а ось і каравани будинків рушили з місця, попливли кудись… (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). Інколи з туману, що клубочиться вгору, постають чудернацькі звірі: дракони, фенікси, віверни й молочно-білі єдинороги; інколи пасма туману линуть, немов якісь дивні водорості, витворюють дерева чи великі кучматі кущі, вкриті білими квітами; а часом, коли вітерець допоможе, туман і зовсім приголомшить тебе, набувши найчіткіших і найскладніших геометричних  форм (О.Лесько, перекл. Дж.Дарела). Знову туман, що не розсіюється і вдень, дощу нема, але повітря таке вологе, ніби все вимащено равликовим слизом (Н.Лазаревич, перекл. Г.Мантел). Лондонських туманів не було, поки їх не відкрило мистецтво (О.Вайлд)].
 Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Дождь – дощ, -щу́; (мелкий) мжи́чка, -ки, мря́ка, -ки; (проливной) зли́ва, -ви; (крупный) крапли́стий дощ.
Мрак – мо́рок, -ку, мря́ка, -ки, те́мрява, -ви.
Туман – тума́н, -ну; (с дождем) мря́ка, -ки.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Туман – тума́н (-ну);
• т. (во время жары) – юга́;
• т. (с дождем) – мря́ка.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Дождь
• Во время дождя, под дождём – під дощ (у дощ), дощем; за дощу.
• Грибной дождь – дрібний (дрібний теплий) дощ; дощ як крізь сито (як з-під сита); ситом дощ. [Коробом сонце — ситом дощ. Номис.]
• Дождь заладил надолго – дощ завзявся (заторочив, занадився); (безособове) задощило надовго; (образн.) дощ розгостився.
• Дождь идёт – дощ іде (рідше пада); (безособове) дощить.
• Дождь, как из ведра – дощ [іллє], як з відра (як відром, як з цебра, як з луба, як з бочки, як з коновки); дощ [іллє], як з рукава; дощ, як з-під ринви.
• Дождь ливмя льёт – ливцем (і)ллє дощ; дощ пірить (періщить), (іноді піжить, тюжить, лок. репіжить, поре). [Лили ливцем тучні дощі. Н.-Левицький. А надворі дощ тюжить такий, як із відра. Сл. Гр. Дощ так і поре. Сл. Гр.]
• Дождь льёт, полил ручьями – дощ (і)ллє, полив цівками.
• Дождь моросящий, с туманом (изморось, морось) – мжа (мжиця, (і)мжичка, м(и)гичка); мряка (мрячка).
• Дождь похвал, ругательств – злива (по)хвали, лайок.
• Дождь усилился – дощ припустив (лок. ущавив).
• Золотой дождь (книжн. поэт.) – золотий дощ; золота злива; напливло грошви.
• Крупный дождь – буйний дощ; краплистий (крапча(с)тий) дощ.
• Либо дождь, либо снег, либо будет, либо нет – або дощ, або сніг, або буде, або ні. Пр. Або погода, або негода. Пр.
• Мелкий дождь – дрібний (фольк. дрібен) дощ; дощ як крізь сито.
• Мокрый дождя не боится – мокрий дощу не боїться. Пр. Мокрому дощ не страшний. Пр.
• Не под дождём — подождём – не горить — підождемо. Пр.
• От дождя да под капель – з дощу та під ринву. Пр. (застар.) З дощу та під окап. Пр.
• После грозы дождь, после вёдра ненастье – по дощеві (по дощі) година (погода). Пр. По негоді надійся погоди. Пр.
• Сильный дождь с грозой – тучний дощ; туча. [Та віють вітри буйнії, Ідуть дощі все тучнії, Землю зворушають, Травою устилають… Н. п.]
• Собирается дождь – збирається (кладеться) на дощ, (іноді кладеться дощ); заноситься (заходиться) на дощ.
• Тут дождя просят, а он идёт, где косят – як сіно косять, то дощів не просять — самі йдуть. Пр. Улітку дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять. Пр. Оцей дощ глухий: не йде, де просять, а йде, де косять, не йде, де чорно, а йде, де вчора. Пр.
Изморось
• На дворе изморось – надворі мряка (мрячка, мжа, мжиця, мжичка, мигичка); надворі мрячить (мжичить, мигичить).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

тума́н тума́н,-ну, мря́ка,-ки, імла́,-ли́ (дисперсія рідини в газовій фазі)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Мра́ка, -ки, см. Мря́ка.
Мря́ка, мря́ч, -чи – густой туман с мелким дождем.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

мря́ка, -ки, -ці; мря́ки, мряк

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Мра́ка, -ки, ж. = Мряка. Мрака йшла. О. 1861. X. 49. Мраки залягли, мраки йдут. Вх. Зн. 37.
Мря́ка, -ки, ж. Густой туманъ съ мелкимъ дождемъ. Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і холод. Шевч. 657. Ум. Мря́чка.
Мряч, -чі, ж. = Мряка. Мряч упала. Вх. Зн. 38. Желех.
Мря́чка, -ки, ж. Ум. отъ мря́ка.
Ожеле́диця, -ці, о́желедь, -ді, ж. Гололедица. Упала ожеледиця. Мнж. 173. Вночі і ожеледь і мряка, і сніг, і холод. Шевч. Було то в-осени вже пізно; великий холод був, вітри шуміли різно і била ожеледь, і сніг ішов либонь. Греб. 385.
Па́морочка, -ки, ж. = Мряка. Кременч. у.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Гололе́дица, го́лоле́дь = ожеле́диця, о́желедь, голощо́к. С. Л. З. — І била ожеледь і снїг ішов либонь. Греб. — На дворі ожеледь і мряка. К. Ш. — Покры́ться гололе́дицей = приожеле́дитись. — Приожеледило, та так погано йти. н. о.
Дождь = дощ, (маленький) — до́щик. — Грибно́й, ме́лкій дождь = дрібни́й, дрі́бен, як крізь си́то, (дуже дрібний, наче туман) — миги́чка, мжи́чка, мря́ка. С. Л. — І шумить, і гуде, дрібен дощик іде. н. п. — Кру́пный дождь = крапли́стий (С. Л.), крапча́стий, крапча́тий (Ман.). — Проливно́й дождь = ливни́й дощ, ли́вень, за́лив́а (С. Л.), зли́ва. — Піде злива — дощ великий. — Дуже сильний — хлю́ща, (до того ще й холодний) — хви́ща, (сильний та не довгий) — ту́ча, тучни́й дощ, (довгий, на цїлий день або й довше) — обложни́й (С. Лев.), облогови́й. — Дождь переста́лъ = передощи́ло. — Бог дасть передощить і буде ясно. Хар. — Отъ дождя́ да въ во́ду, н. пр. = з дощу́ та під ри́нву. н. пр. — По́слѣ до́ждика въ Четве́ргъ, н. пр. = на Мико́ли тай нїко́ли. н. пр. — Дождь ли́вмя льётъ = дощ як з відра́, як цївкою. — Дощ іде, як з відра лє, а з стріх біжить, як цївкою. Ном.
Мгла = мла, имла́ (С. З. Л.), наче з дрібним дощем — мря́ка, суха — юга́. — Ой имла по полю лягла. н. п. — В ночі і ожеледь і мряка. К. Ш. — На дворі така юга́, неначе димом заволокло.
Мракъ = мо́рок, мря́ка (С. Л.), те́мрява (С. З. Л. Ш.), темно́та (С. Л.), тума́. — Ой нїмують по Вкраїнї високі палати, густий морок окриває пахарськиї хати. К. Д. — Неначе зірка у темряві сяє. С. З. — Ото зажурилась, та така ходить, як тума. Лев.
Су́мракъ = су́тїнок, сме́ркань (С. Ж.), мря́ка, мо́рок, те́мрява. — І в покоях стояв легкий сутїнок, бо вікно було заслонене. Фр.
Тума́нъ = тума́н, тума́ник, тума́ночок (С. Ш.), під час спеки — юга́ (Мап.), густий з дрібним до́щиком — мря́ка, мря́чка, миги́чка.

Запропонуйте свій переклад