Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 11 статей
Запропонувати свій переклад для «мстить»
Шукати «мстить» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Мстить за кого, кому за что – мсти́тися, помща́тися, (диал.) пі́мститися над ким, на ко́му, кому́, (отмщать) відомща́ти, (редко) мсти́ти кому́ що и на що. [Як ви́йде зло́дій з тюрми́, то ще гі́рше бу́де мсти́тися (Звягельщ.). Але́ сі ні́жні істо́ти мсти́ві: вони́ мстя́ться над людьми́ за їх лихі́ почува́ння (Г. Барв.). Користува́всь нена́вистю наро́дньою Хмельни́цький, мстя́чись на пана́х за свої́ обі́ди (Куліш). И́нші зга́дували залюбки́ про да́вніх опри́шків, що мсти́лися на пана́х (Франко). Не заво́дься з ни́ми і не жалі́йсь ніко́му, бо ста́нуть пі́мститися, – гі́рше бу́де (Звин.). Щоб відомща́ти Орді́ за свої́х ро́дичів, що займа́ла вона́ в нево́лю (Куліш). Клеве́тницю пізви́ до су́ду, сама́ знева́ги ти не мсти (Франко)].
• -ти́ть за себя – мсти́тися за се́бе, мсти́тися. [Ну, та зви́чайно Вене́ра на се́бе мсти́ться, дає́ться в знаки́ (Крим.). Ого́нь святи́й мсти́ться, як його́ не шану́єш (Номис)].
• -ти́ть своим врагам – мсти́тися над свої́ми ворога́ми и на свої́х ворога́х.
I. Мести́ть, см. Мстить.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Диапазон – (греч.) діяпазон (совет. діапазон), (ещё, интервал, лат.) інтервал, проміжок, (частот, ещё) смуга, (перен., ещё) обсяг, розмах:
• в диапазоне – в діяпазоні, в проміжку;
• диапазон деятельности – розмах діяльності;
• диапазон знаний – обсяг знань;
• диапазон непрерывный, растянутый – діяпазон неперервний, розтягнений;
• диапазон частот – частотний діяпазон; діяпазон частот.
[Діапазон мети і метушні Поету мстить в неправедному слові (Л.Костенко)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

МСТИТЬ ще чини́ти по́мсту, мсти́тися /помща́тися/ над ким /на кому/, перен. віддя́чувати, відпла́чувати;
мстя́щий що /мн. хто/ мсти́ться тощо, гото́вий помсти́тися, зви́клий мсти́тися, захо́плений /за́йня́тий/ по́мстою, ме́сник, мсти́вець, уроч. помсти́тель /рідко відомсти́тель/, прикм. мсти́вий, помстли́вий.
ВЫМЕЩА́ТЬ, вымещать зло́бу зганя́ти злість /оско́му/;
вымеща́ющий 1. мстящий (див.МСТИТЬ), 2. що зганя́є злість на кому, зви́клий зганя́ти злість на кому;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Мстить – мсти́ти (мщу, мстиш); -ться – мсти́тися, помсти́тися.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Мсти́ти, мщу (кому́ на чо́му, за що) – мстить; мсти́тися (кому́, на ко́му, за що) – отомщать.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Мсти́ти, мщу, мстиш, гл. Мстить. Встрѣчено въ фальсифицированной исторической пѣснѣ: Вовкулакам, кателикам, мстючи зраду здала. Срезн. Запорожск. Ст. Часть. І. 38.
Мсти́тися, мщу́ся, мсти́шся, гл. Мстить за себя, отомщать. Огонь святий мститься, як його не шануєш. Ном. № 10305. Як вийде злодій з тюрьми, то ще гірш буде мститися. НВолын. у. То вона метиться на Хведорові за дочку. Мир. Пов. І. 165.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Мсти́ть, ся, отомсти́ть = мсти́ти ся, помсти́ти ся. — Сьвятий огонь мстить ся, як його не шанують. н. пр. — Невістка мстить ця над нею. Лев.
Отмща́ть, отмщева́тъ, ся, отмсти́ть, отомсти́ть = мсти́ти, ся, пі́мстити ся, відомсти́ти, помсти́ти ся, од(від)дя́чити. Стануть пі́мстити ся. Кр. — Кинувсь він до його відомстити, та ба!. Не на такого наскочив. Дум. — Ниньки хочу слобонить вас, браття, — хоч помститись, хоч погинуть чесно. Ст. С. (Д. ще під сл. Мсти́ть). — Отмсти́ть съ лихво́ю = оддя́чити сто з о́ком. Кот.

Запропонуйте свій переклад