Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 14 статей
Запропонувати свій переклад для «мідниця»
Шукати «мідниця» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ме́дница – мідяна́ посу́дина, (преим. таз) мі́дниця. [Тремті́ли під мо́лотом ма́йстра нові́ мі́дниці (Коцюб.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Сосок – пипка, (у коровы, козы) ді́йка.
[А з-за мурів огорожі дихає виноград холодками і висять жовті великі цитрини, наче жіночі з пипками груди (М.Коцюбинський). Як тіло чаділо на дні черені і серце боліло, волало мені. Ти біла, як скрипка, мала і туга, і зав’яззю — пипка і стогін — нога (В.Стус). Він її вимріяв, ту дівчину, чорняву та гнучку, як лозина, податливу, у котрий раз уже її розглядав сліпучо білу, немов з якогось теплого снігу виліплену, і цілував її високу шию, брунатні пипки маленьких і твердих, як кулачки, грудей (Р.Федорів). Усі три покоління об’єднує спільна колоніальна спадщина українського суспільства, чия душа сиротливо блаженствує на Невському проспекті, а губи спрагло смокчуть пипку Останкінської телевежі (В.Даниленко). Пробую масажувати їй цицьки, але Таня забороняє, каже, що ними буде годувати дітей. Хм? Дивна курка. Свою щілину, через яку будуть вилазити ці діти, віддає направо й наліво, а дойки — табу. Дивна курка (А.Дністровий). Вона торкається ними жита, і колосся, напевне, лоскоче чутливі пипки, тому випрямляючись, дівчина розминає груди руками, а під руками у неї справжнє багатство (брати Капранови). …Як заходила в річку — груди світилися молоком, Пипки, як писочки, пнулися вгору, до Місяця (Г.Осадко). Деякі анатомічні терміни потребують перегляду, наприклад глотка, таз, сосок (грудної залози), соскоподібний (
лат. mastoideus), сосочковий (лат. papillaris), раковина (вушна, лат. auricula). Доцільно їх замінити на, відповідно, горло, миска (або мідниця), пипка, пипкоподібний (краще пипкуватий), пипковий, мушля, як є в давніших українських словниках, у яких не знаходимо наведених раніше росіянізмів (О.Томашевська, Є.Дзісь). Увесь залишок дня ми тільки те й робили, що співали, а вмируще сонце визирало з куточка неба, таке нерозбірливе, як пипка на грудях юної дівчини, побачена з відстані (Віталій Ракуленко, перекл. Чіґозі Обіоми). Сиділа навпроти нього з голими персами, що настовбурчилися пипками під його поглядом і прагнули, щоб їх споглядали і щоб ними захоплювалися. Всеньке її тіло обернулося до його очей, немов той сонях до сонця (Л.Кононович, перекл. М.Кундера). Як він і планував, її груди й набухлі пипки опинилися просто на рівні його обличчя. Якщо вона буде необережною, то випадково виколе йому око (Дар’я Беззадіна, перекл. Гелен Хоанг). Мати кепкувала, що в неї малі цицьки, не такі, мовляв, як треба, і вона соромилася їх, аж поки Томаш позбавив її тих комплексів. Тепер вони їй подобалися, проте кружала довкола пипок вона вважала надто великими і темними. Якби вона могла сама творити своє тіло, то зробила б пипки маленькими, делікатними, вони насилу пронизували б вигин грудей і барвою майже не відрізнялися б від її шкіри (Л.Кононович, перекл. М.Кундера)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Таз
1) (
метал. посуда) ми́ска, -ки; (медная) мідни́ця, -ці;
2) (
анат.) таз, -за.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Медный – мі́дний;
• м. таз
– мі́дниця.
Таз – таз (-за);
• т. медный
– мі́дниця.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Медный
• Медный грош цена кому, чему; гроша медного не стоит кто, что
– копійка (гріш) ціна кому, чому; копійки щербатої не вартий (не варт) хто, що (не дам за кого, за що); (з)ламаного шага (шеляга) не вартий (не варт) хто, що (не дам за кого, за що).
• Медный лоб
– мідний лоб; тупа тупиця; дурноверхий; безголовий.
• Медный таз
– мідниця.
• Прошёл [сквозь] огонь и воду и медные трубы
– був і на коні і під конем. Пр. Був на возі й під возом (у ступі і за ступою). Пр. Перейшов [уже] крізь сито і решето. Пр. Пройшов крізь огонь і воду. Пр. Пройшов Рим і Крим. Пр. Був вовк у сіті і перед сіттю. Пр. Поспитав уже пня і колоди. Пр.
• У него медного гроша нет
– у нього ні шага (ні шеляга) нема; він і шага (і шеляга) не має.
• Учиться на медные деньги
– учитися на мідяки (на мідні, на малі гроші).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Мідни́цятаз медный.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

мідни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Мідни́ця, -ці, ж. Мѣдный тазъ. НВолын. у.;
2) Деньги.
Получила вона дару три мідниці (три гривні). Драг.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Кастрю́ля = кастру́ля (Лїв.), мі́дниця, ро́ндель (Прав.).
Мѣ́дница = мідни́ця. С. Л.
Мѣдь = 1. мідь. — Жо́лтая мѣдь = жо́вта мідь, мося́ж. — Кра́сная мѣдь = черво́на мідь. 2. мі́дні, мідяні́ гро́ші, мідяки́. — Заплатив самими мідяками. — Д. ще під сл. Моне́та і Мѣ́дный. 3. мідяне́ начи́ння, на пр. мѣ́дный котёлъ = мі́день (С. З.), мѣ́дный тазъ = мідни́ця (С. Л.).
Посу́да = посу́да, по́суд (С. Л. Ман.), начи́ння (С. З.), одна штука — посу́ди́на, велика для зсипання — вси́пище, мідяна — мідни́ця, в котрій розводять крейду — крейдя́нка, камъяна — ка́мъянка, для зсипки зерна — си́панка, си́пань. — От як би зрубать ту вербу, та зробить жолоба, от добре на всипище. Хар.
Тазъ = 1. таз (С. Ш.), мідяний — мідни́ця, С. Л. 2. анат. Pelvis – кри́жі, бокові частини — клуб.